Жорстокі тортури і тяжка праця. Росія перетворила в’язниці «ДНР» і «ЛНР» на ГУЛАГи

Жорстокі тортури і тяжка праця. Росія перетворила в’язниці «ДНР» і «ЛНР» на ГУЛАГи
На території «ЛНР» практикується примусова праця ув'язнених

Доходи від продажу вироблених ув'язненими товарів розподіляються серед лідерів «ЛНР» і «ДНР»

У нещодавно опублікованому звіті Східної правозахисної групи засуджуються умови утримання п’яти тис. ув'язнених у тюрмах на сході України, в Донецькій і Луганській областях. Після того, як Росія та бойовики окупували ці території у 2014 році, в'язниці там стали справжніми ГУЛАГами, пише французьке видання Atlantico.

На прикладі українця Олександра Єфрешина, який вже кілька років знаходиться у колонії селища Кришталеве в Луганській області, правозахисники розповіли про ситуацію в пенітенціарній системі в зоні АТО.

Єфрешин відбуває покарання за крадіжку та підпал. Суд присудив йому 8,5 років. Щоб розширити продовольчий пайок і зменшити термін покарання (такі правила діють в Україні) він пішов працювати. Після того, як окупанти захопили частину території Донбасу, засуджених українською владою ув'язнених, які перебували в тюрмах на території сепаратистів, повинні були перевести для відбування покарання у в’язниці, що знаходяться на підконтрольних Україні територіям. «Але цього не відбувається», - стверджують правозахисники.

Олександр продовжив працювати, але вже не отримував за це грошей. Він по 12 годин на день займається литтям бетонних блоків, однак пайок відчутно урізали, а від скорочення терміну лише недбало відмахнулися: Єфрешина не збираються звільняти до вересня 2019 року. «Не думаю, що проживу тут хоча б ще один рік, не кажучи вже про три, - каже Олександр. - У нас взагалі немає медичного обслуговування, немає лікарів або стоматологів, я втратив багато зубів, нам не дають навіть знеболювального. Годують тільки кашею. У нас немає вибору, окрім як працювати. Якщо відмовляєшся, тебе кидають в карцер. Це нелюдяно».

«Всього для підготовки доповіді правозахисниками було опитано 74 ув'язнені. За їхніми словами, у цих десяти з гаком сучасних ГУЛАГах (в одній тільки «ЛНР») ув’язнених також змушують виготовляти дивани, колючий дріт і настільні ігри. Деякі навіть працюють в незабезпечених ніякими засобами безпеки вугільних шахтах під назвою «копанки». Там також працюють і жителі цих регіонів», - пише видання.

Доходи від продажу вироблених ув'язненими товарів (близько 34 мільйонів гривень або близько мільйона євро) розподіляються між місцевою «владою». Як наголошується в доповіді, «фактично на території так званої «ЛНР» практикується примусова праця ув'язнених з метою збагачення керівників так званої «ЛНР» і «співробітників Управління виконання покарання міністерства внутрішніх справ» так званої «ЛНР». Умови утримання ув'язнених критичні. Медична допомога в багатьох випадках не надається, раціон в'язнів з кожним днем погіршується, гуманітарна допомога від приватних осіб і міжнародних організацій не надходить».

«Однак вибору у в'язнів немає. Якщо вони відмовляються працювати, їх відправляють на 15 діб в ізолятор. Якщо ті продовжують стояти на своєму, їм забороняють передачі і зустрічі з близькими, а потім починають катувати. Тортури чекають і на тих, кого можуть запідозрити у підготовці заворушень, стверджує в’язень, який не побажав назвати себе. Одного разу один з них отримав серйозну травму під час побоїв. Він відмовився від медичної допомоги і вважав за краще померти.

Інший свідок розповідає про альтернативні методи тортур на кшталт позбавлення їжі і води на три дні або стояння під дощем або снігом по 6-10 годин», - пише видання.

Близькі Олександра стверджують, що їм пропонували заплатити 50-70 тис. доларів – і Олександра б звільнили. Однак у родини немає таких грошей, тому «доводиться платити владі по 200 гривень на місяць, щоб того не кинули в ізолятор».

Директор Східної правозахисної групи Павло Лисянський вважає, що в «ДНР» у схожих умовах утримуються ще п’ять тисяч осіб. Доповідь про ситуацію в «ДНР» повинні оприлюднити найближчим часом. «Важко повірити, що ми є свідками рабської праці в центрі Європи в 21 столітті - але це факт, і з цим потрібно боротися, - стверджує Лисянський. - Ці люди відчувають себе покинутими і позбавленими надії. Тюрми закриті для відвідувань для всіх, крім родичів. Червоний Хрест та інші гуманітарні організації не мають можливості допомогти».

«Тим часом в катівнях стає все більше людей: число в’язнів поповнюють опозиціонери і неугодні «владі» журналісти. У кращих сталінських традиціях», - резюмує видання.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: