Місто, якого не торкнулась декомунізація. Неймовірні фото з осінньої Прип’яті

    Тутешній ресторан вже ніколи не обслужить клієнтів, а колесо огляду не підніме на висоту, з якої видно похмурий осінній чорнобильський пейзаж
    Про місто-привід Прип’ять, розташоване в трьох кілометрах від Чорнобильської АЕС зазвичай згадують навесні, на чергову річницю найстрашнішої техногенної катастрофи. Але й восени пустельне місто заворожує своїм інфернальним виглядом. На момент вибуху на ЧАЕС місто було дуже молодим – лише 16 років – і ще активно добудовувалось.
    • Станіслав Груздєв
    • 25 Жовтня, 16:27
    • Розсилка
    На фоні «чортового колеса» співробітник зони відчуження демонструє дозиметр, який показує рівень радіації у місті Прип'ять. 24 жовтня 2017 року
    На фоні «чортового колеса» співробітник зони відчуження демонструє дозиметр, який показує рівень радіації у місті Прип'ять. 24 жовтня 2017 року

    Тутешній ресторан вже ніколи не обслужить клієнтів, а колесо огляду не підніме на висоту, з якої видно похмурий осінній чорнобильський пейзаж

    Про місто-привід Прип’ять, розташоване в трьох кілометрах від Чорнобильської АЕС зазвичай згадують навесні, на чергову річницю найстрашнішої техногенної катастрофи. Але й восени пустельне місто заворожує своїм інфернальним виглядом. На момент вибуху на ЧАЕС місто було дуже молодим – лише 16 років – і ще активно добудовувалось. Зводили його спеціально для енергетиків, і фактично воно було супутником станції, про що свідчить і назва палацу культури «Енергетик», що збереглася з того часу на фасаді, і гасло «Хай буде атом робітником, а не солдатом» на одному з будинків.

    Середній рік мешканців міста на той момент складав 26 років, з 50 тисяч жителів - кожен  п’ятий був дитиною. У місті було п’ять шкіл, 14 дитячих садочків, кінотеатр, басейн, готель, торговий центр та багато іншого.

    Покинуті домівки без вікон виглядають моторошно, а сама Прип’ять, лишається тим рідкісним місцем в Україні, до якого ще не дісталась декомунізація, – шедеври соцреалізму тут досі на кожному кроці. Доля примарного міста – подальше затухання, ні про яку рекультивацію цієї території в осяжному майбутньому мови нема. Втім Прип’ять і надалі приваблює туристів і так званих сталкерів. Хоча тутешній ресторан вже ніколи не обслужить клієнтів, а колесо огляду не підніме на висоту, з якої буде видно похмурий осінній чорнобильський пейзаж.



    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ