Місто, якого не торкнулась декомунізація. Неймовірні фото з осінньої Прип’яті

Про місто-привід Прип’ять, розташоване в трьох кілометрах від Чорнобильської АЕС зазвичай згадують навесні, на чергову річницю найстрашнішої техногенної катастрофи. Але й восени пустельне місто заворожує своїм інфернальним виглядом. На момент вибуху на ЧАЕС місто було дуже молодим – лише 16 років – і ще активно добудовувалось. Зводили його спеціально для енергетиків, і фактично воно було супутником станції, про що свідчить і назва палацу культури «Енергетик», що збереглася з того часу на фасаді, і гасло «Хай буде атом робітником, а не солдатом» на одному з будинків.

Середній рік мешканців міста на той момент складав 26 років, з 50 тисяч жителів - кожен  п’ятий був дитиною. У місті було п’ять шкіл, 14 дитячих садочків, кінотеатр, басейн, готель, торговий центр та багато іншого.

Покинуті домівки без вікон виглядають моторошно, а сама Прип’ять, лишається тим рідкісним місцем в Україні, до якого ще не дісталась декомунізація, – шедеври соцреалізму тут досі на кожному кроці. Доля примарного міста – подальше затухання, ні про яку рекультивацію цієї території в осяжному майбутньому мови нема. Втім Прип’ять і надалі приваблює туристів і так званих сталкерів. Хоча тутешній ресторан вже ніколи не обслужить клієнтів, а колесо огляду не підніме на висоту, з якої буде видно похмурий осінній чорнобильський пейзаж.