Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Останній рейс. Хто їздить нічними потягами київського метро

    • Розсилка
    Останній рейс. Хто їздить нічними потягами київського метро

    Військовий фотограф Олесь Кромпляс показує пасажирів нічних потягів київського метро, яких він сфотографував ще до революції Гідності

    Український журналіст, фотограф, мандрівник, активіст і доброволець. Народився в Полтавській області, живе в Києві. Закінчив Національний авіаційний університет, працював в сфері маркетингу і організації заходів, з 2008 року займається фотографією. Його знімки з Майдану були включені в проект «Майдан. Революція духу», виставлялися в Українському домі. У 2014 році вступив до лав добровольчого батальйону «Азов» і брав участь в штурмі Маріуполя, обороні Донецького аеропорту, в операціях під Іловайськом. Військові фотографії Олеся стали частиною виставки «Донбас. Війна та мир», виставлялися в Києві, Брюсселі, Страсбурзі, Копенгагені, Лондоні, Празі, Загребі, Нью-Йорку, Вашингтоні.



    «Кілька років тому, ще до революції, я зустрічався з дівчиною, яка жила далеко на лівому березі. Я кожних вихідних проводжав її додому, а потім останнім вагоном метро їхав від станції «Позняки» до «Академмістечка». Мені подобалося спостерігати за людьми, помічати деталі, намагатися розгледіти в них щось більше, ніж бачать інші. Такі нічні повернення додому стали чудовою можливістю сісти навпроти цікавої мені особистості і вивчати її.

    У якийсь вечір в руках у мене опинилася старенька ТЛР-ка Flexaret, і, хоч у вагоні було темно, я не втримався і зняв одного з пасажирів. З того моменту я почав брати з собою камеру, і зйомки в останньому вечірньому поїзді стали регулярними. Це не було надуманими пошуками кон'юнктурної фактури осіб, якими так люблять спекулювати, - бідних людей похилого віку або невгамовних дітей. Проект затягнувся на кілька років. В результаті з'явилася ця серія кращих знімків.



    Щоб отримати хороший портрет, мені слід було зайняти місце навпроти «жертви» і дочекатися останніх станцій метро, де ставало небагатолюдно. Потім я діставав камеру і, роблячи вигляд, що чищу її, наосліп компонував кадр, на око виставляв експозицію і намагався потрапити в зону різкості. Інколи «жертви» самі допомагали мені. Роздивляючись мій незвичайний старий апарат, вони дивилися прямо в об'єктив, але ніхто не здогадався, що їх знімають»

    Джерело: Bird In Flight

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ