Ми його зліпили з того, що було

    • Юрій Патиківський, «Україна молода»
    • Розсилка

    Скандальний бюджет 2010 року не націлений на реформи, натомість провокує інфляцію, зростання держборгу та скорочення соціальних виплат

    Україна практично не помітила, що вже два дні як вона, виявляється, живе з бюджетом. Державний кошторис, який у муках упродовж останнього півроку народжували два уряди, позавчора за десять хвилин ухвалила Верховна Рада. Його автори клятвенно обіцяли: вони подарують народові небачене ноу–хау, яке поєднає в собі інноваційний розвиток держави (лейтмотив усіх останніх публічних виступів Прем’єра Миколи Азарова) та високі соціальні стандарти (передвиборча обіцянка Президента Віктора Януковича).

    На жаль... Навіть побіжний аналіз чотиристасторінкового документа показав — ні розвитком, ні соціальними гарантіями там і не пахне.

    Цифри під димову завісу

    Бюджет 2010 року можна сміливо заносити до Книги рекордів — і, ймовірно, не лише України. Насамперед тому, що вперше в нашій історії документ, за яким країна мала жити з 1 січня, розглядали наприкінці квітня. Втім і сама атмосфера таємничості, яку створила влада навколо законопроекту, була безпрецедентною. Зазвичай документи подібної важливості проходять громадські слухання, потім їх публічно презентують пресі, а під куполом Ради довго розглядають депутати: влада, як ощадливий бухгалтер, героїчно відстоює кожну копійку витрат, а опозиція вимагає збільшення фінансування більшості статей. Тож у підсумку країна отримує компромісний варіант, у якому враховано як державні, так і лобістські інтереси.

    Цього ж разу ніхто нікого не питав. Громадських слухань не було взагалі, а публічне представлення, яке організовувало Міністерство фінансів, само ж і скасовувало. Причому двічі! Востаннє документ мали явити світові, коли його вже підтримала Верховна Рада. Але... перенесли на невизначений термін. Прес–служба Мінфіну пояснила, що не може надати необхідних цифр, тому що в уже ухваленому (!) кошторисі можливі зміни. Тож ніхто не здивується, якщо вони й справді там з’являться.

    Безпрецедентним був і сам момент голосування — після бійки, під розриви димових шашок, коли, деморалізована результативним голосуванням за Чорноморський флот, опозиція не могла нічого заперечити ні очільнику Мінфіну, ні керівникові Бюджетного комітету парламенту. Тож кілька вступних слів — і влада отримала черговий «бліцкриг»: переможно протиснула фінансового кота в мішку.

    На серйозні зміни не наважилися

    Перша реакція: щось путнє народитися під такою завісою таємничості не могло. Експерти також оцінюють держкошторис дуже стримано. «Його створено на старій податковій базі, отже, він і не міг бути іншим, — сказав «УМ» директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. — Я вважаю, добре, що він такий консервативний, — наша економіка знаходиться нині на перехідному етапі. Оптимізм викликає збільшення податкових надходжень, проте і витрати є досить значними. Але найсуттєвіші питання викликає відсутність механізмів реалізації багатьох положень бюджету. Важко повірити, що уряд зможе залучити планові запозичення у Міжнародного валютного фонду: більшість вимог донорів у бюджеті не враховано. Відкрите питання і щодо приватизації: теоретично, отримати 10 млрд. гривень можна, але не варто забувати про економічну кризу, яка диктує свої умови».

    «Ну що! Який же це інноваційно–соціальний бюджет?! — здивовано прокоментував «УМ» заяви авторів документа директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. — Він же не містить не те що революційних, а й навіть жодних серйозних, давно очікуваних рішень: ні з приводу зменшення ПДВ, ні запровадження нових податків (скажімо, на нерухомість), ні нових правил відрахувань із зарплати. Натомість він просто зменшує бюджетні «дірки» — тож підхід до соціальних зобов’язань, всупереч обіцянкам, буде жорстким. Імовірно, дефіцит покриватимуть із ресурсів Національного банку. Звичайно, такий підхід може спричинити інфляцію, але ми маємо один дуже суттєвий запобіжник: зменшення доходів населення. Реальні доходи українців «відкотилися» на два–три роки назад — тож і цінам рости вже нікуди».

    Суттєвою проблемою для виконання бюджету, яку бачить Василь Юрчишин, є його дохідна частина. «Навіть якщо ми виконаємо план із приватизації, гроші отримаємо наприкінці року», — стверджує він. Несистемно, на його думку, виглядає збільшення податків: Прем’єр ініціює зростання акцизів на тютюн, алкоголь та воду, але поза його увагою чомусь залишається податок на багатство, про необхідність якого говорять уже давно. «Під нього має потрапити не тільки золото та дорогі автомобілі, а й інше елітне майно, престижна нерухомість, латифундії. Тоді він справді принесе вагомі надходження до бюджету», — каже експерт. Але найбільша проблема такої ініціативи: щоби її підтримали народні обранці, які й самі переважно є великими латифундистами.

    Видаємо бажане за дійсне

    Поспішність у формуванні кошторису призвела до цілого ряду проблем та небезпек. «Я не вірю в оприлюднений урядом рівень державного боргу: він явно занижений. Для прикладу, лише за лютий рівень боргу зріс на 1,6 млрд. грн., — заявив «УМ» експерт Школи політичної аналітики при Києво–Могилянській академії Сергій Кисельов. — А стаття 4 передбачає виділення Національним банком на потреби бюджету 10 млрд. гривень. У Нацбанку не буде таких прибутків! Переконаний — це прихована емісія».

    Розчарування, на думку експерта, чекатиме на всіх симпатиків Віктора Януковича, які повірили у його обіцянки підняти соціальні виплати. «Бюджет містить дві статті — 45 і 70, які визначають, що розміри соціальних виплат тепер регулюватиме не закон, а... уряд», — каже Кисельов. Це значить, що уряд Миколи Азарова утворив для себе чудову можливість не виконувати власний же закон про соціальні виплати. Саме за це він, будучи в опозиції, гостро критикував тодішнього Прем’єра Юлію Тимошенко.

    Навіть більше. Стаття 64 обмежує право на соціальні пільги, обмежуючи трактування «члени родини» — навіть всупереч трактуванню Конституційного Суду! Скажімо, варіант Миколи Азарова передбачає, що під цю категорію підпадають тільки чоловік, дружина, діти, непрацездатні батьки, а суд раніше заявив, що ними можуть бути й інші непрацездатні особи, які перебувають на утриманні.

    Але найкричущіший факт: Кабмін записав положення, за яким деякі норми закону можна застосувати тільки якщо вони... не суперечать рішенню уряду. Мотивація — «з метою зменшення дефіциту бюджету». Таке трактування можна вважати правовим нігілізмом і опротестувати у найближчому ж суді, а ймовірно урядовці послуговуватимуться ним, якщо проблема з фінансами загострюватиметься.

    «Піднімаючи розмір зарплати, уряд відкинув навіть власні законопроекти, — каже Сергій Кисельов. — Якщо «регіонал» Папієв пропонував мінімальний розмір зарплати 900 грн., то нині затверджено 884 грн. Прожитковий мінімум «регіонали» вимагали на рівні 1600 грн., а затвердили — 800 грн. З 1 липня зарплата зростає всього на чотири гривні». Невідомо, що буде з єдиною тарифною сіткою: у бюджеті немає підвищення 1–го розряду. Тож, імовірно, в оплаті праці нас чекає зрівнялівка.

    Удар очікує і на працівників АПК. 1 млрд. 350 млн. гривень ПДВ, які раніше акумулювалися в галузі, тепер підуть у держказну. Нову систему виплати дотацій — не на літр молока, а на одну корову — втілити буде важко, оскільки жодного реєстру поголів’я не зроблено.

    Незважаючи на обіцянки Миколи Азарова погасити заборгованість із ПДВ, уряд розрахується з кредиторами облігаціями строком погашення п’ять років. «Подібна система діяла в 2004 році і була неефективною, — каже Кисельов. — Тоді банки брали дисконт 30%. Нині, зважаючи на економічну ситуацію, маржа може бути ще більшою».

    Зростанню дефіциту бюджету спрятиме не так збільшення обсягів держгарантій під кредити, а розмитість критеріїв їх отримання. Дивує також зростання виплат на управлінський апарат — на цілих 29%! А на виготовлення медалей та відзнак уряд збільшив фінансування у сто (!!!) разів. Саме велику кількість нагород «регіонали» ставили у вину тодішньому Президенту Вікторові Ющенку. Мабуть, нагородами нинішня влада намагається сподобатися ветеранам. Насправді ж, маємо неймовірне блюзнірство: на медичні потреби 450 депутатів виділено 232 млн. гривень, а на лікування всіх ветеранів війни — на третину менше.

    Прогнози «УМ» на 2010 рік

    — Інфляція у нинішньому році буде значною — можливо, більшою, ніж прогнозує уряд. Причина: значне зростання дефіциту бюджету — на 27 млрд. гривень більше.

    — Соціальні пільги, всупереч обіцянкам, знизяться. Але найголовніше, що отримати їх буде важче: під категорію «члени сім’ї» потраплять тільки найближчі родичі.

    — Подорожчає м’ясо та інші продукти харчування — уряд ліквідував пільгову систему сплати ПДВ в АПК.

    Звідки візьмемо гроші

    — Прямі державні запозичення — 100 млрд. грн. (Із них внутрішні — 34 млрд.грн.)

    — Кредит МВФ — 16 млрд. грн.

    — Пряме фінансування бюджету від випуску єврооблігацій — 10,4 млрд. грн.

    — Доходи від приватизації — 10 млрд. грн.

    — Збільшення акцизу на тютюн, алкоголь, воду — 7,4 млрд. грн.

    — Кредит Світового банку — 4 млрд. грн.

    — Податок на розкіш — 350 млн. грн.

    — Скорочення службового автопарку — 11 млн. грн.

    — Цільові кредити:

    — ремонт дороги Київ—Чоп — ЄБРР, 1232 млн. грн.

    — поліпшення автодоріг та безпеки руху — 632 млн. грн.

    Які статті витрат найбільше «Подорожчають»

    — Зарплати бюджетникам — 118 млрд. грн. (+23 млрд.грн.)

    — Вугільна промисловість — 35,2 млрд. грн. (+12,2 млрд.грн.)

    — Освіта — 76,7 млрд. грн. (+10 млрд. грн.)

    — Дороги і транспорт — 16,8 млрд. грн. (+6,2 млрд.грн)

    — АПК — 27,4 млрд. грн. (+4,5 млрд.грн.)

    — Охорона здоров’я — 41 млрд. грн. (+4,4 млрд.грн.)

    — «Євро–2012» — 12,4 млрд. грн. (+3,4 млрд.грн.)

    Окрім того, треба погасити минулі кредити:

    — внутрішні — 17,1 млрд. грн.

    — зовнішні — 6,7 млрд. грн.

    Бюджет передбачає також надання державних гарантій суб’єктам господарювання на 45 млрд. грн. (Торік було 37 млрд. грн.).

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ