Як жити «спрощенцям» в цьому році?

Схоже на те, що в 2011-му «спрощенці» так і не дочекаються внесення обіцяних владою змін до Податкового кодексу, тож весь рік житимуть за нинішнім законодавством. І хоч зараз працюють різного роду урядові робочі групи по удосконаленню спрощеної системи оподаткування, за оптимістичного сценарію ввести в дію їх напрацювання все одно вдасться не раніше 1 січня 2012 року.

Про це на прес-конференції в «Главкомі» говорили голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Леонід Козаченко та голова ГО «Всеукраїнське об'єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» Оксана Продан.

Леонід Козаченко: «В середньому в Києві представник малого бізнесу щомісячно платить 2,5 тисячі гривень так званого корумпованого податку»

Питання про спрощену систему оподаткування сьогодні знову стає актуальним, тому що наближаються терміни, які встановив Президент для подання нової редакції тих розділів Податкового кодексу, які були вилучені в зв’язку з протестами представників малого бізнесу. Сьогодні треба готувати новий закон, який повинен врегулювати питання не тільки оподаткування, а й питання забезпечення життєдіяльності малого бізнесу. Тому зараз проходить багато різних заходів, в яких беруть участь представники малого бізнесу, вони дають свої пропозиції до тих документів, що розглядаються. Створена координаційна рада при Кабінеті Міністрів, в яку увійшла частина представників Майдану, вона теж прагне подати свій документ. Створені офіційні робочі групи при уряді та Верховній Раді, які теж готують відповідне рішення. На цих всіх заходах прагнуть напрацювати пропозиції, які б врегулювали низку дуже серйозних і системних проблем, що існують в малому бізнесі.

Позиція Ради підприємців при Кабінеті Міністрів полягає в тому, що малий бізнес повинен існувати. Малий бізнес не є джерелом наповнення бюджету, хоча і формує його майже на 20%. Він, в першу чергу, є вирішенням соціальних проблем, тобто створення робочих місць, залучення до роботи населення, яке сьогодні не може знайти роботу, тому що інші галузі економіки не працюють активно. Тому ми хочемо зробити все для того, щоб малий бізнес існував, ефективно працював, щоб він мав змогу переходити з одного класу в інший, з малого в середній, і далі зростав.

Якщо проаналізувати Податковий кодекс в частині підходів до великого бізнесу, є розділ «трансферні ціни». Це дуже серйозна тема, суть якої полягає в тому, що великі підприємства, які мають торгові доми, торгують своєю продукцією з торговими домами, які знаходяться за межами України в офшорних зонах, не сплачують податків. Так от, ці великі підприємства формують більше 80% бюджету, а вони ніяк не обтяжені. Навіть вводячи такі поняття як трансферні ціни, їх адміністрування не забезпечує збільшення податків з боку цих великих підприємств. При цьому норми, які були передбачені до малого бізнесу, збільшували в рази сплату цих податків.

Якщо все узагальнити і врахувати величезну кількість особистих зустрічей з представниками малого бізнесу, то можна зробити висновок, що не так страшний був цей податок, який пропонували, як саме його адміністрування. А ще більше - сплата так званого корумпованого податку, який в рази перевищує навіть запропонований урядом збільшений податок.

Ми хочемо зробити все, щоб уникнути проблем, які має сьогодні бізнес, щоб частина Податкового кодексу, яка має відношення до спрощеної системи оподаткування, була виписана коректно, щоб більше було зроблено в напрямку боротьби з корупцією і притисканням бізнесу. Щоб ця невеличка галузь була динамічною, корисною для держави і для людей, які працюють в цій галузі.

Оксана Продан: «Те, що сьогодні є в спрощеній системі оподаткування, не дозволяє малому бізнесу розвиватися та планувати своє майбутнє»

Сьогодні обговорення змін до Податкового кодексу є дуже активним, до нього запрошуються і підприємці. Однозначно підприємці приймають і будуть приймати участь у підготовці змін у Кабінеті Міністрів, також ми готуємо пропозиції до профільного комітету Верховної Ради Віталія Хомутинніка. Спрощена і загальна системи оподаткування в кодексі потребують доопрацювання, внесення змін, які б дійсно дозволили бізнесу працювати і розвиватися.

Незважаючи на те, що завдяки акціям протесту спрощена система була збережена, вона є з одного боку обрізаною, тому що існують обмеження для її застосування у відносинах малого бізнесу з великим. Те, що сьогодні є в спрощеній системі оподаткування, не дозволяє малому бізнесу розвиватися та планувати своє майбутнє.

Що ми зараз робимо? Ми маємо досвід обговорення і підготовки проекту кодексу в минулому році. Ми займалися цим, починаючи з травня, весь рік з Кабінетом Міністрів і Верховною Радою, навіть під час акцій протесту. Крім участі в робочих групах при органах виконавчої і законодавчої влади, ми сьогодні йдемо двома шляхами. З одного боку, участь в обговоренні і підготовці проекту змін до Податкового кодексу, який готує Кабінет Міністрів і Верховна Рада, з іншого, – ми готуємо свою редакцію спрощеної системи, в першу чергу для збереження малого бізнесу і для того, щоб він мав поштовх і перспективи для розвитку.

Ми маємо підтримку з боку Ради підприємців при Кабміні, з боку ряду народних депутатів, які постійно підтримують малий бізнес. Я сподіваюся, що на момент підготовки урядом його редакції, ми будемо мати свою, яка буде підготовлена самим малим бізнесом в тому вигляді, який йому потрібен. Знову ж таки не для того, щоб забезпечити продовження мінімізації сплати податків, а для того, щоб забезпечити право малому бізнесу працювати і розвиватися в середній. В тому випадку, якщо законопроект від уряду буде порушувати можливості здійснення малого підприємництва, ми будемо виходити з альтернативним проектом і пропонувати уряду той варіант, який потрібен бізнесу.

Як відреагували «спрощенці» на нововведення Податкового кодексу? Скільки їх закрилося, скільки продовжує свою діяльність, які вони платитимуть податки?

Оксана Продан: За інформацією Державної податкової служби, на 1 січня цього року подали заяви на спрощену систему близько мільйона суб’єктів підприємницької діяльності. В той час, коли за всіма статистичними даними, які ми використовували в минулому році при підготовці кодексу, ми говорили про цифру 1,4 мільйони. Чи це збіг в статистиці, чи це дійсно настільки разюче зменшення кількості суб’єктів підприємницької діяльності на спрощеній системі, - це питання до органів влади. Але насправді тільки в Києві в грудні минулого року в середньому ми мали 50-60 заяв про здачу свідоцтв підприємницької діяльності в одному районі в день.

Законопроект про спрощену систему, про оподаткування малого бізнесу повинен почати працювати не раніше 1 січня, тому що всі заяви представників влади в кінці минулого і початку цього року були про те, що розділ 14 в тому вигляді, якому він сьогодні є, буде працювати весь 2011 рік.

Тобто, 400 тисяч припинили свою діяльність?

Оксана Продан: Це або люди, які закривають підприємницьку діяльність, або ті, які перейшли на загальну систему.

Леонід Козаченко: Такої офіційної інформації зараз ніхто не подає. На першому засіданні робочої групи при Кабінеті Міністрів також стояло це питання, і представник Податкової адміністрації сказав, що вони сьогодні нараховують представників малого бізнесу понад мільйон фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю. Але є ще й юридичні особи, тому я не можу сказати, якою є сьогодні загальна кількість.

На 1 лютого вже має бути законопроект, адже такими були домовленості, коли ухвалювали цей Податковий кодекс. Чи буде щось на цю дату?

Леонід Козаченко: На 1 лютого такого документу не буде.

Одна консалтингова компанія з Європейського Союзу напрацьовувала проекти законів по спрощеній системі оподаткування в Казахстані і Грузії, які були прийняті парламентами цих держав. Для розробки цих проектів вони наслідували досвід кращих зразків Європейського Союзу, таких як Болгарія і прибалтійські країни. Через тиждень для робочої групи при Кабінеті Міністрів і для інших представників малого бізнесу ця компанія зробить презентацію, як це функціонує в ЄС та цих двох пострадянських країнах. Якщо сподобається і буде бажання влади залучити це в Україні, то все буде гаразд.

Але хочу підкреслити, що в тих країнах не було такого рівня корупції. В середньому в Києві представник малого бізнесу щомісячно платить 2,5 тисячі гривень так званого корумпованого податку. По Києву майже 90% неузаконених кіосків. А якщо у вас немає дозволу, то це дуже гарна підстава для того, що до вас в любий час можуть прийти і вимагати хабар. Вимагають представники місцевої влади, міліції, податкової, санітарних служб, пожежники, і сумарно виходить десь 2,5 тисячі. На підставі нового проекту була пропозиція, що представники цього бізнесу повинні платити 600 гривень «плюс» єдиний соціальний податок, що в сумі становить близько 1 тисячі гривень. Додати до цього 2,5 тисячі – це 3,5, що вже непідйомно. Тому більшість представників бізнесу казали: ми готові до того, що пропонує уряд, але гарантуйте, що ми не будемо платити ці корумповані податки. Хто це може сьогодні гарантувати? Є те, що декларує Президент, робляться деякі перші кроки, але серйозної системної роботи в подоланні корупції поки що немає. Тому була така шалена протидія, звичайно, були й інші причини, але це була одна з головних.

Наскільки суттєво може змінитися система для спрощенців? Чи може вона залишитися такою, як є? До чого готувати, адже часу до 1 квітня залишилося зовсім мало?

Леонід Козаченко: Система повинна змінитися на краще. Інша річ, чи це реалістично, але я особисто буду робити все, щоб це сталося. Хоча великої впевненості немає по ряду причин, перша з яких - дуже великий рівень корупції.

Остання нарада відкрила дуже негативні моменти, коли деякі представники малого і середнього бізнесу та окремих асоціацій почали говорити, що треба ліквідувати фізичних осіб підприємців як клас, тоді підніметься якась галузь промисловості. Наприклад, потрібно заборонити на 100% імпорт в Україну товарів секонд-хенд чи інших товарів легкої промисловості, мовляв, якщо ми цього не зробимо, то ніколи не піднімемо економіку. Ворожнеча між окремими галузевими асоціаціями є дуже поганим явищем. Потрібно розуміти, не від того, що представники одного бізнесу щось таке погане роблять суспільству в цілому ми маємо проблеми, а від корупції, невизначеності, посилення адміністрування, що знову ж таки дає посилення корупції. Або, скажімо, коли відбувалася дискусія навколо цих питань, окремі представники влади казали, що треба поставити край малому бізнесу, бо інакше пенсіонерам буде погана зарплата чи не збільшать виплати лікарям та вчителям. Такого казати не можна, тому що це несправедливо.

Але все-таки з 1 квітня будуть нові правила для спрощенців?

Леонід Козаченко: Це не є фактом. Якщо сісти і підготувати черговий документ, який може бути навіть кращим, ніж це було зроблено півроку тому, і запропонувати його, то це ще не означає, що це змінить ситуацію на краще і не буде протидії та страху малого бізнесу. Разом з тим, треба зробити і інші кроки. Якщо зроблять рішучий крок по допомозі бізнесу по зняттю з їхніх плеч корумпованих обтяжень, при цьому даючи новий проект закону, який передбачає збільшення ваших виплат, то, думаю, вони погодяться. Але якщо створити конфлікт між ними і іншими галузевими прошарками, якщо тиснути на них корумповано, і поряд з цим вводити навіть гарні і прозорі податки, думаю, що це буде несумісно. Прийняти сам закон можливо, але чи буде він ефективним...

Оксана Продан: Основним, що повинно бути в урядовому і нашому альтернативному законопроекті, - це те, що вступ в дію глави 1 розділу 14 можливий не раніше 1 січня 2012 року. Це підтверджує, по-перше, заяви перших осіб держави про те, що «спрощенка» залишається в теперішньому вигляді на весь поточний рік, по-друге, це буде виконувати законодавство України, а саме діючий Податковий кодекс.

Крім того, ми плануємо обов’язково передбачити мікробізнес. Є люди, яких важко навіть назвати словом «бізнесмен», вони самі заробляють собі на життя, але це мінімум потрібних грошей. Тому необхідно передбачити оподаткування такого мікробізнесу.

Те, наскільки буде сприйнятним законопроект про оподаткування малого бізнесу, залежить від того, наскільки консолідованим буде бізнес, саме тому ми сьогодні повинні бути як ніколи консолідованими. Якщо в законопроекті будуть положення, які заборонять зловживати єдиним податком, то з’являться люди, які виступлять проти. Але якщо решта положень влаштують інших підприємців, тоді тих, хто мінімізує (а за даними Податкової служби їх 10-15%), не буде ні видно, ні чутно. Якщо ж в проекті будуть положення, які будуть шкодити інтересам основної кількості бізнесу, тоді бізнес повинен мати можливість і могти відстоювати свою позицію.

Чи є вже якісь конкретні напрацювання Ради підприємців при Кабміні?

Леонід Козаченко: Напрацювань дуже багато. Минулого року ми отримали понад 4 тисячі пропозицій, з яких 15-20% були враховані Але зараз ми знову звернулися до цих підприємців, щоб вони передавали свої пропозиції, які стосуються адміністрування діяльності малого бізнесу, використання розрахункових касових апаратів, загальних ставок оподаткування. Тобто, є багато цікавих і слушних речей, які можуть бути використані дуже ефективно.

В перехідних положеннях зафіксована дата 1 квітня?

Оксана Продан: Дати 1 квітня, 1 лютого абощо придумали, їх немає. Є кодекс і глава 1 розділу 14, яка діє весь поточний рік. Причому там немає обмежень і на наступний рік, тому жодних пришвидшень у нас немає.

Леонід Козаченко: З 1 квітня є деякі норми, які не напряму, але опосередковано стосуються малого бізнесу, – це віднесення на витрати. «Спрощенка» залишається, як і було раніше, але якщо юридична особа замовляє послуги від «спрощенців», вони не відносяться на витрати з 1 квітня. Це певне обмеження, яке буде впливати на малий бізнес.

Оксана Продан: Це обмеження вже діє, тому що 27 грудня прийняли постанову, якою обмежили платників єдиного податку сплачувати податок на додану вартість. В принципі всі ті малі підприємці, які працювали з великим бізнесом, були паралельно платниками ПДВ, це автоматично спрацьовувало. Всі вони з січня знаходяться в незрозумілому положенні, та ще й постанову оприлюднили значно пізніше, ніж вона вступила в дію. В кодексі найстрашнішим є те, що в ньому немає заборони бути платником податку на додану вартість платнику єдиного податку, а постановою №1196, якою внесли зміни до своїх роз’яснень до указу Президента, заборонили це робити.