Які кредити дадуть українцям?

Хоч влада поки не вирішила, чи продовжувати мораторій на видачу валютних кредитів, банкіри схиляються до того, що це таки треба зробити. Тож поки що українці будуть повертати вже взяте, а банки тепер мають права списувати безнадійну заборгованість. Цього року прогнозують збільшення видачі кредитів лише у гривні, хоча при цьому процентні ставки залишатимуться незмінними, адже знижувати не вигідно, а підвищувати не будуть, бо банки вже борються за клієнта.

Про це в прес-центрі «Главкому» розповів президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.

Олександр Сугоняко: «Кредитувати у валюті населення не треба»

По минулому року загалом у нас було зростання, кредити надані на 8 мільярдів гривень - це приблизно 1%. Тобто, заборгованість зросла на 1%. Якщо по кредитуванню підприємств юридичних осіб у нас було реальне зростання, то по кредитуванню населення спостерігалося зменшення заборгованості: іде погашення, а банки не кредитують. Що стосується підприємств, у нас було приблизно 6% зростання - це 34 мільярди, а стосовно фізичних осіб, навпаки - зменшення заборгованості на 36 мільярдів, що становить приблизно 19%.

Знаючи результат по зростанню строкових депозитів більше, ніж на 50 мільярдів, ви можете спитати, куди ж ці мільярди пішли? Вони пішли в основному на розміщення їх у цінних паперах держави, там зростання склало 45 мільярдів. За минулий рік у нас сформовані резерви на відшкодування можливих витрат. Резерви під активні операції зросли з 122 мільярдів до 149, а резерви на відшкодування можливих витрат за кредитними операціями виросли на 14 мільярдів і становлять 113 мільярдів. Таким чином, у банківській системі є резерви на те, щоб списувати безнадійну кредитну заборгованість.

У нас зменшилися доходи і витрати. В цілому по системі в минулому році були збитки в сумі 13 мільярдів. На 26% зросли депозити, і, здавалось би, кошти на кредитування були, але, бачите, зростання є незначним. В основному ресурси пішли на фондовий ринок в державні цінні папери.

Що стосується січня поточного року, загалом кредитна заборгованість зменшилася з 724 мільярдів до 722,6, тобто на 1,4 мільярди. Юридичні особи теж незначно зменшилися, точніше, в гривні зменшення, у доларах є збільшення, але незначне. Що стосується фізичних осіб, тут зменшення з 204,4 до 203,8 мільярдів. Банки починають кредитувати населення в гривні, є незначне зростання, а в доларах - зменшення кредитної заборгованості.

Чим можна пояснити, що за січень загальна заборгованість зменшилася? Першою причиною є те, що в січні завжди зменшується бізнесова активність в країні. Друга причина - новий Податковий кодекс дозволяє списувати банкам безнадійну заборгованість.

Тенденції дуже цікаві. Хоч по юридичним особам зростання і незначне (34 мільярди, 8%), але порівняно з 4,5% ВВП, цифра досить помітна. Кредитування переробної промисловості зросло на 11 мільярдів (із 105 до 116). Загалом заборгованість торгівлі збільшилася за 2010 рік з 165 мільярдів до 176. З одного боку, в переробку пішли кредити, і в процентному відношенні значно більше, ніж на торгівлю, але торгівля залишається однією з основних галузей, які кредитують банки. Навіть по будівництву у нас було незначне зростання з 41,6 до 44 мільярдів. Хоча в цілому будівельна галузь показала зменшення обсягів, але не дивлячись на це, банки кредитували будівництво.

Які у вас прогнози на цей рік? Чи буде населення користуватися кредитами і під які відсотки? Що буде з валютним кредитуванням, адже мораторій на заборону валютного кредитування відмінено. Як надалі буде поводити себе Нацбанк?

Олександр Сугоняко: Ми з вами отримали величезний урок. На початок кризи заборгованість населення була 230 мільярдів в гривні по курсу 5,05. Якщо людина не встигала вчасно повертати кредити, банки застосовували штрафні санкції, збільшували відсотки через форс-мажор, і ця вартість значно зросла. «Плюс» до цього всього додалася ще й девальвація гривні, яка в 1,6 рази збільшила вартість заборгованості населення. Таким чином, ці страшні цифри є хорошим уроком взагалі для України, її керівництва, Національного банку, банків, які кредитували у валюті. І ми мусимо зробити висновок, що це кредитування є небезпечним. Дуже великі ризики, які вдарили і по позичальникам, і по банкам. Через це у банків великі обсяги безнадійної заборгованості та великі витрати, які вони мають нести на додаткову капіталізацію і т.д.

Що стосується кредитування в цьому році, то тут всі банкіри поділяють позицію Національно банку, Асоціації українських банків, що кредитувати в валюті населення не треба. Думаю, що в цьому році буде продовження погашення валютної заборгованості, як і мало це місце протягом минулого року.

Кредитування населення у гривні буде зростати, що помітно вже у січні. Але я не думаю, що це будуть темпи, які визначатимуть ситуацію в системі, як у нас було протягом 2005-2007 років, коли кредитування населення було чи не головним драйвом росту української банківської системи, і як виявилося, не в дуже позитивну сторону.

Відсотки в гривні будуть знижуватися?

Олександр Сугоняко: Дуже складна тема. З одного боку, обсяги кредитування населення будуть незначними, тому процентні ставки тут уже мають не системне значення. З іншого боку (для людей, які хочуть і можуть взяти кредит, це дуже важливо), ризики великі, я сказав би навіть інфляційні. Хоча ми чуємо, що все буде добре, але я не знаю, наскільки воно буде дуже добре.

Ризики повернення пов’язанні з тим, наскільки надійний наш позичальник, тому що наша економіка продовжує знаходитися в кризі. Єдине, що це фаза не гострої кризи, а спокійної. Криза продовжується, тому ризики повернення кредитів є, і банки мусять це враховувати. Банки декларують одні процентні ставки, але ви знаєте, що крім того є ще всякі комісійні та інші нарахування, а також відрізняються суми по різним споживчим групам. Скажімо, автомобілі - одна ситуація, іпотека – друга, мобільні телефони – третя.

Думаю, що більше буде деяка стабілізація процентних ставок, аніж їх зменшення. Також я не бачу особливих причин і для їх збільшення, тому що потихеньку починається боротьба за клієнта. Тобто, виходячи з сьогоднішніх процентних ставок на конкретних кредитних ринках, можна очікувати, що воно приблизно на такому рівні буде зберігатися, можливо, з незначними підвищенням протягом цього року.

Чи багато кредитної техніки накопичилося у банках, де вони їх тримають, чи є у них спеціальні склади?

Олександр Сугоняко: Ви хочете спитати, чи багато у банків застави під різні кредити? Не багато. Власне, банкам застава не потрібна. Якщо у банку буде багато всяких автомобілів та будинків, а живих коштів на рахунках не буде, то це означає, що він банкрут. Ясно, що в заставі по кредитній заборгованості населення (а фізичні особи загалом, це порядка 200 мільярдів гривень) мова йде лише про суми безнадійної заборгованості по кредитам, це 84 мільярди, але це по системі. З цих 84 мільярдів фізичні особи, думаю, становлять менше половини, хай 40%, це приблизно 32%. От і розділіть на всі банки, матеріалізація цієї суми – це може бути та застава, яка реалізується або знаходиться на штраф-майданчиках. Це стосується автомобілів, що перебувають на складах, які орендують банки. Вони проводять тендери, продають, хтось їх купує. Буває таке, що позичальники влаштовують акції, які не дозволяють продавати ці автомобілі, особливо, якщо це стосується вантажних авто. Далі нерухомість – земля та будівлі. Відносно це вже й не така велика сума. Але мобільні телефони точно ніхто не забирає, там само як і пральні машини, бо возитися з ними - більше витрат.

Яка ситуація на ринку іпотечного кредитування? Чи зміняться правила надання кредитів?

Олександр Сугоняко: Цей ринок зараз в стагнації і, думаю, ще років два буде знаходитися в такому стані. Хоча локально окремі будівельні компанії та банки (я знаю такі) здійснюють сьогодні кредитування, завершують будівництво, люди отримують квартири. Але це поодинокі випадки, виключення із правил. Ви знаєте, що будівельна галузь – єдина, яка ще продовжує падати по темпам зростання. Всі уже, навіть роздрібна торгівля, почали потихеньку збільшувати свої обсяги. Навряд чи буде зростання без розв’язання тих глобальних проблем, які є в цій галузі. Це і спроба отримати величезні прибутки, продати не по тим цінам, які диктує сьогодні ринок, монополізація ринку, проблеми із бюрократією та хабарами навколо початку будівництва, плюс падіння реальних доходів тих, хто може претендувати на отримання іпотечних кредитів.

Щоб надати кредит, головне – це платоспроможність суб’єкта не лише сьогодні, але й завтра.

Але ж коли видавали кредити кілька років тому, теж дивились на платоспроможність, та зараз вони переросли у борги перед банками…

Олександр Сугоняко: Одна справа визначати, коли ринок зростає і починається певна ейфорія. Якщо раніше починали кредитувати з первинним внеском в 30%, то потім вже стали з нульовим і т.д. Це називається «понесло» і сьогодні ми знаходимося в іншій ситуації, коли може й можна починати кредитувати, але вчорашні наші негативи та ще й на падаючому ринку рішення про початок кредитування, як правило, загальмовані. Минулий досвід заважає прискорено повертатися на цей ринок.

Як ви оцінюєте динаміку кредитного портфеля на цей рік, і, можливо, на наступний?

Олександр Сугоняко: Важко відповісти, тому що кредитна динаміка залежить від дуже багатьох чинників. У нас створені умови, при яких банки можуть списувати безнадійну заборгованість, вони будуть чистити свої кредитні портфелі і таким чином у нас буде зменшення в абсолютному вимірі кредитних заборгованостей, хоча може бути реальний приріст нових наданих кредитів. Якщо в минулому році ми збільшили кредитування фізичних осіб на 34 млрд.грн., то в цьому році можемо збільшити, скажімо, на 60 млрд.грн., але при тому на 40 млрд.грн. списати безнадійної заборгованості і сукупний приріст по юридичним особам буде тільки ці 20 млрд.грн. Тобто, ми мусимо враховувати високу ймовірність списання безнадійної заборгованості і тоді я можу говорити про те, що нові надані кредити будуть зростати навіть швидше, ніж в минулому році. Якщо в кредитуванні юридичні особи отримали в минулому році 34 млрд.грн. приросту, то думаю, що в цьому році буде більше – десь 50 млрд.грн., а по фізичним особам піде зменшення. Тобто, буде продовжуватися погашення того, що є. А якщо гривневе кредитування і буде, то незначне.

Законопроект №0884, який було прийнято 15 лютого, містив також норми, які роблять більш прозорим процес створення банків, зокрема щодо інформації про власників цих установ. Чи підвищиться в результаті прийнятих норм прозорість у банківській системі і що це дасть економіці та суспільству?

Олександр Сугоняко: Треба дивитися правді у вічі, як у нас взагалі із прозорістю в економіці в цілому. Наприклад, по фондовому ринку, по власникам? Очевидно, що ми не знаємо цього всього. Чому? Тому що суб’єкти господарювання бояться, уникають засвітитися з різних причин: то влади бояться, то закону, то судів і т.д. Банківська система у цьому плані не є виключенням, тому що власниками банків є підприємці, які мають ті ж самі страхи і невіру в те, що можна все показати і тобі завтра за це нічого не буде.

Ті прописані в законопроекті норми вимагалися міжнародними фінансовими організаціями в частині прозорості, але я не думаю, що реалізація цього закону почнеться вже після того, як його підпише Президент. Один лише банківський сегмент засвітиться, а вся інша економіка як була сірою, так і залишиться? Прозорість треба робити у всьому.

Зараз вливаються великі кошти у фінансовий сектор, але при цьому вони не йдуть в реальну економіку, а крутяться на фондовому ринку. Коли ця ситуація зміниться?

Олександр Сугоняко: Ми бачимо приріст на фондовому ринку 45 млрд.грн. Це приріст строкових депозитів населення пішов на фондовий ринок, а міг би піти до тих 34 млрд.грн., які банки дали в економіку. Це була б зовсім непогана і відчутна сума - під 90 млрд.грн. Але банки вибирають цей напрямок і Міністерство фінансів виступає конкурентом економіки на цьому ресурсному ринку, забираючи ці кошти в економіки і витрачаючи її на покриття дефіциту бюджету, в тому числі і Пенсійного фонду. Це є проїдання, негативний момент, бо замість того, щоб розвивати економіку, поєднувати гроші та бізнес і створювати нові робочі місця, ідуть простим шляхом, позичаючи та проїдаючи. Це шлях в нікуди. Очевидно, що на наступний період політика має бути іншою, тому що більше ніж 32% зростання сукупного боргу по державі – це є дуже негативний момент, це шлях до кризи. Кабмін мав би подумати, що треба зробити, щоб ці кошти пішли в економіку і повернулись потім у бюджет у вигляді податків.

Яка ситуація із законопроектом про заборону валютного кредитування фізичних осіб?

Олександр Сугоняко: Такого законопроекту про пряму заборону немає. Є законопроект №7351, за розробку якого ми взялися ще за минулого уряду, потім підключились до цього Нацбанк, банкіри почали працювати. Зараз він у стані виходу та ми ніяк не можемо внести його у Верховну Раду. Там мали бути збалансовані інтереси і позичальника, і кредитора – банку. В одній із статей написано про заборону валютного кредитування населення. Як він піде – побачимо.

Хто зацікавлений в тому, щоб валютне кредитування населення таки було продовжене?

Олександр Сугоняко: Що означає валютне кредитування? Завели кошти із-за кордону, вони за кордон і пішли. Там поєднуються іноземні гроші та іноземний виробник, а в Україні з’являється продукція цього виробника і борг. Таким чином, вганяється країна та її населення в заборгованість: зараз закредитовані фізичні особи, банки, підприємства та сама держава. Кому вигідно?..