Кому і скільки заборгувала Україна?

Україна заборгувала Міжнародному валютному фонду близько 48 мільярдів гривень. Обійтися без грошей Фонду ми зможемо лише через два-три роки і то при умові росту ВВП на 7-10%. Але співпраця з МВФ буде продовжуватися і надалі, бо вона є не стільки джерелом запозичення коштів, скільки індикатором для співпраці з іншими міжнародними організаціями. Адже однією з основних умов співробітництва з Світовим банком та Євросоюзом є успішна реалізація домовленостей, досягнутих між Україною та МВФ.

Про це на прес-конференції в «Главкомі» говорив директор Департаменту управління державним боргом та міжнародного співробітництва Міністерства фінансів України Сергій Макацарія.

Сергій Макацарія: «З 10 по 20 травня ми очікуємо місію МВФ, тут ми вже поставимо всі крапки над «і»

Міжнародний валютний фонд – це впливова світова організація, співробітництво з якою є дуже міцним індикатором для залучення в тому числі іноземних приватних інвестицій. Стандартна відсоткова ставка запозичень Міжнародного валютного фонду становить до 2% річних. Найбільша частина коштів, що залучаються з МВФ, йде на поповнення резерву Національного банку України з метою підтримки платіжного балансу, нашої грошової одиниці гривні, а в 2008, 2009 та 2010 роках дещо поступало до Державного бюджету.

Нагадаю, що програма Міжнародного валютного фонду була відновлена в листопаді 2008 року. Протягом листопада-грудня 2009 року до України надійшло три транші загальним обсягом 10,6 мільярдів доларів, з яких 4,8 мільярда надійшло для підтримки дефіциту Державного бюджету. Потім програма була припинена, а 28 липня минулого року новий уряд започаткував нову програму з Міжнародним валютним фондом, скасувавши попередню. 10 мільярдів спеціальних прав запозичень, що дорівнює 15,1 мільярдів доларів США. Влітку минулого року, а потім при перегляді програми в грудні, було залучено майже 3,4 мільярди доларів, з яких 2 мільярди зайшло до Державного бюджету.

Залучені кошти МВФ до Державного бюджету в 2008, 2009 і 2010 роках (а більша їх частина надходить до Національного банку) припадають для погашення в 2012, 2013, 2014 та 2015 роках. В 2012 році приблизно 5,5 мільярдів гривень, в 2013 – приблизно 20, в 2014 – теж приблизно 20, і в 2015 – приблизно 5,5. Всього Державний бюджет України повинен сплатити біля 48 мільярдів гривень до Міжнародного валютного фонду.

Міжнародний валютний фонд є ще й індикатором співпраці з іншими міжнародними фінансовими організаціями. Ви знаєте, що ми співпрацюємо зі Світовим банком та Євросоюзом. Однією з основних умов проекту меморандуму співпраці з Європейським Союзом є «задовільне проведення заходів з реалізації домовленостей, досягнутих між Україною та Міжнародним валютним фондом». Програма Євросоюзу, про яку я сказав, коштує приблизно 690 мільйонів євро, які мають бути надані Україні протягом трьох років.

Така ж умова є при співпраці зі Світовим банком. В Державному бюджеті на поточний рік передбачено залучення коштів до Державного бюджету від Світового банку в розмірі 805 мільйонів доларів. Але знову ж таки задовільна співпраця з МВФ є однією з передумов надходження цих коштів до Державного бюджету. При цьому, на інвестиційні проекти Світового банку, Євробанку, Європейського інвестиційного банку, такі як інфраструктура, дороги, житлово-комунальне господарство, впливу співпраці з Міжнародним валютним фондом немає. А щодо всього, що надходитиме до Державного бюджету та до резервів Національного банку, існує умова співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Співпраця з МВФ не обов’язково означає отримання кредитних коштів до Національного банку чи до Державного бюджету. При нормальній макроекономічній ситуації, коли немає потреби в залученні зовнішніх ресурсів для фінансування дефіциту бюджету, іде нормальна співпраця без залучення коштів, яка дає сигнал для інвесторів. Якщо ми працюємо з МВФ, значить, в країні більш-менш стабільна політична, економічна ситуація, і інвестори бачать, що працює програма співпраці з Фондом, вони із задоволенням ідуть, не жахаючись, залучають кошти приватних інвесторів, іде співпраця в нормальному руслі.

Який станом на сьогодні є сумарний борг України, і коли вона має його повернути?

Сергій Макацарія: На 1 лютого загальна сума державного та гарантованого державою боргу в гривневому еквіваленті складає 433 мільярди 801 мільйон - тут і зовнішні запозичення, і внутрішні. У нас розписаний графік з 2011 по 2025 рік. Пікове навантаження в цих платежах припадає якраз на 2011 рік. Цього року з Державного бюджету по зовнішніх і внутрішніх боргах ми повинні сплатити 89 мільярдів гривень. Вже в 2012, 2013 і 2014 роках іде зниження цих показників приблизно на 30, потім ще на 20 мільярдів і т.д.

Чи є шанси отримати черговий транш кредиту Міжнародного валютного фонду?

Сергій Макацарія: Шанс є. Ми зараз узгоджуємо маяки по програмі з Міжнародним валютним фондом. В лютому у нас була місія, в березні ми продовжили роботу з ними. У нас були дуже змістовні переговори, ми багато працювали, щоб індикатори, які у нас є по тарифам, по податку на додану вартість, по законодавству по квотам, по Національному банку… Тут продовжується дискусія, і в травні приїздить місія по наслідках роботи за перший квартал, зокрема, по виконанню Державного бюджету та інших показників. З 10 по 20 травня ми очікуємо місію, тут ми вже поставимо всі крапки над «і». Я думаю, після цього в червні можливий черговий транш у розмірі 1,5 мільярди доларів.

Вони вимагають пенсійну реформу, але малоймовірно, що до червня щось вирішиться…

Сергій Макацарія: Вимагають, але вони вже побачили, як іде у нас дискусія відносно пенсійної реформи і заяву Президента відносно цього. Вони ідуть на пом’якшення. Ми до 15 квітня мали прийняти всі рішення відносно пенсійної реформи, зараз цієї вимоги немає. В травні будемо дискутувати, коли ми будемо ставити маяки по пенсійній реформі.

Чи можливий дефолт України в кінці року, коли траншів дійсно не буде, і Україна зіткнеться з проблемою погашення боргів? Чи можливий дефолт по суверенному боргу, по квазісуверенному чи корпоративному?

Сергій Макацарія: В Державному бюджеті передбачено все, що необхідно сплатити зовнішнім кредиторам і на обслуговування, і на погашення основної суми боргів. Транш в 1,5 мільярди, який має надійти, не врахований в планах до бюджету, він напряму йде на поповнення резервів Національного банку, які зараз на рівні 36-37 мільярдів доларів. Тобто, у нас немає в планах, що ці 1,5 мільярди ми отримали і зразу віддали. У нас є податкові та інші надходження. Із надходжень в 1,5 мільярди, які ми залучили в лютому суверенного займу, ми ще жодної копійки не витратили. Тобто, реальність суверенного дефолту нульова.

Згідно ст. 85 Конституції та законів України, зовнішні запозичення, які не передбачені Державним бюджетом, мають бути ратифіковані Верховною Радою України. Як відомо, ратифікації про запозичення у Міжнародного валютного фонду не було. Який правовий статус правових запозичень і меморандуму між Міжнародним валютним фондом і Україною?

Сергій Макацарія: В бюджеті на цей рік є планка зовнішніх запозичень в розмірі 5 мільярдів доларів, там вони не розписані, а в додатку до бюджету розписано, скільки має дати Світовий банк, Європейський банк, Європейський інвестиційний банк. Там є конкретні програми, наприклад, рівний доступ до освіти, автошляхи і т.д. Якщо ми беремо на міжнародному валютному капіталі чи те, що нам дає Міжнародний валютний фонд, головне увійти в ці рамки зовнішніх запозичень, які у нас є по Держаному бюджету. Тому запозичення, які ми залучили від Міжнародного валютного фонду, мають такий самий статус, як і наші суверенні запозичення в 1,5 мільярди, які ми залучили в лютому на міжнародному ринку капіталу. Закон про Державний бюджет поставив нам маяки, в рамках яких ми маємо право діяти. Якщо вище цього маяка, тоді уже повинні іти на зміни до закону.

Чи може Україна все-таки обійтися без грошей МВФ?

Сергій Макацарія: Я думаю, якщо у нас буде по 7-10% ріст валового внутрішнього продукту, починаючи з 2012-2013 років, то протягом двох-трьох років зможемо обійтися. Але співробітничати будемо, бо співпраця з ними є сигналом для приходу сюди приватних інвесторів.