З березня в Україні активізувалося рейдерство.
З березня в Україні активізувалося рейдерство. В зону ризику більшою мірою потрапив малий та середній бізнес в регіонах зі своїми торгівельними ринками та готелями, де крутяться «живі» гроші. Найбільш незахищеним залишається аграрний сектор, а з огляду на введення продажу землі, небезпека в цій галузі надалі зростатиме. Існує ризик, що через відсутність законодавства з чіткого розмежування територій, цей процес може привести навіть до кровопролиття, бо справжня боротьба розгорнеться навколо не лише землі, а й надр.
Експерти говорять про існування в Україні 10-12 груп, які професійно займаються рейдерством. При цьому їхні зв’язки тягнуться до силових структур та владних кабінетів, що дозволяє цьому явищу майже безперешкодно набирати обертів.
Про це в прес-центрі «Главкому» говорили директор Антирейдерського союзу підприємців України Андрій Семидідько та екс-голова Фонду державного майна України Валентина Семенюк-Самсоненко.
Андрей Семидидько: «Сейчас пресс рейдерства наложился на малый и средний бизнес в регионах»
В начале этого года мы собирались уже объявить о роспуске Антирейдерского союза в связи с тем, что задача выполнена и рейдерство фактически подавлено в стране. Но с марта снова начались звонки, последний был в четверг по поводу захвата одного из санаториев в Скадовске. За последние четыре месяца было 53 обращения по среднему бизнесу. Таким образом, рейдерство активизировалось.
Можно связывать это с тем, что сейчас летний сезон – в это время всегда происходит активизация рейдерства. Возможно также причина в том, что в государстве выстроилась вертикаль власти и в одно окно можно обращаться как по предпринимательству, так и фактически за получением контроля над предприятием. Действующие лица – это прокуратура и МВД, причем работники милиции только сопровождают ее заход или возбуждают уголовное дело, но потом все равно идут прокурорские. В большинстве из упомянутых 53 случаев этого года действовала прокуратура, коррупционные схемы в судах, местные администрации, которые участвуют в перерегистрации прав собственности или же переоформлении управления компаниями, то есть выступают как государственные регистраторы.
Необходимо отметить, что наибольшая активизация – это аграрный сектор, туристическая отрасль, рынки, малый бизнес, предприятия, связанные с торговлей, общепит. Фактически сейчас пресс рейдерства наложился на малый и средний бизнес в регионах. Весной мы отслеживали ситуацию в Киеве, где, используя правоохранительные органы, фактически загоняют людей на переговорный процесс. Схема следующая: возбуждение уголовного дела на собственника или учредителя предприятия и в дальнейшем приглашение или задержание предпринимателя, выход на переговоры с предложением закрытия уголовного дела с передачей корпоративных прав или же части акций акционерного общества.
Валентина Семенюк-Самсоненко: «Рейдерство – це елітний кримінал, куди залучаються представники різних напрямків влади»
Рейдерство – це явище в Україні не теперішнє. Але закон – це інструмент, тож головне - навчити людей користуватися ним в складних ситуаціях. Свого часу ми навіть видали брошуру: «Як захищатися від рейдерства?», де для таких випадків є інструкція і для працівника підприємства, і для охоронця, і порядок зустрічі перевіряючих, дії реєстратора і т.д. Це сталося ще в 2008 році, коли була здійснена рейдерська атака на Фонд держмайна України, і це робили представники виконавчої влади. Рейдерство – це саме елітний кримінал, куди залучаються представники різних напрямків влади. Проте завжди є можливість захищатись, обов’язково висвітлюючи це в засобах масової інформації, бо зламати ситуацію можливо лише, коли процес відкритий та публічний.
Найстрашніше, коли самим рейдером є виконавча влада. В 2006 році я це відчула на собі як керівник Фонду держмайна, який захоплювали з однією метою – знищити архів, бо там є всі дані про те, як купувалися заводи, хто платив за це гроші, а хто «забув». В 2007 році керівників, особливо державних підприємств, замінили заради однієї політичної сили. Якщо такі механізми будуть діяти, то державні, комунальні підприємства ніколи не зможуть себе захистити. Сьогодні це знову важливо та актуально.
Що стосується земельних відносин, комунальної власності, то це вже є предметом обговорення громадськості. Треба зрозуміти, що коли відбувається зміна керівників, то доведення підприємства до банкрутства – найкращий спосіб рейдерства. На сьогодні 14 800 підприємств – банкрути. Їх легко забрати через «засіяні» суди та процедуру банкрутства без жодних скарг про напад. Тобто, іменем народу України виносяться рішення судів, які призводять до того, що через цю процедуру забираються саме ті об’єкти тільки заради того, хто це проводить.
Зараз є кілька гучних скандалів щодо рейдерського захоплення досить великих підприємств. Як на це відреагують інвестори, не побояться вкладати сюди гроші?
Валентина Семенюк-Самсоненко: Окремі люди, використовуючи механізм перерозподілу власності, захоплюють такі підприємства, щоб знищити конкурента для себе на внутрішньому або на зовнішньому ринку, отримати власність. Але треба врахувати, що цей механізм вироблявся як закон, як інструмент, за який голосували і ті народні депутати, проти яких його сьогодні використовують. Треба мати удосконаленість не тільки нормативної бази, а й механізм захисту через відкритість у судовому процесі.
Свого часу я давала пропозиції прийняти Програму управління об’єктами державної власності, де є і елементи приватизації. Головне, що там написано «контроль за інвестзобов’язаннями». Повинна бути надана гарантія інвестору, але й він має добросовісно виконувати свої обов’язки.
Найстрашніше, коли високопосадовці використовують механізм знищення свого конкурента. Приведу приклад: у 2001 році був проданий «Луганськтепловоз», в конкурсі брали участь різні представники, в тому числі й Жеваго та Коломойський. Потім затягнувся судовий процес, бо забули заплатити гроші, і в 2005 році я цей завод повернула в руки держави. Але за чотири роки судової тяганини підприємство збанкрутувало. У 2006 році я продаю підприємство інвестору, там йшлося про 2 мільярди інвестицій (у вигляді погашення боргу по зарплаті, по податках та місцевих зборах та живими грішми внести 300 мільйонів). Підприємство почало працювати, вийшло на роботу 14 000 робітників у дві зміни, але приходить Юлія Володимирівна, її апетити не задовольнились і через судові процеси завод повертають назад. Підприємство знов зупиняється, втрачаються робочі місця, а прем’єр-міністр їде в Корею та підписує угоду про завезення сюди в Україну тепловозів, створюючи конкурента для свого товаровиробника. Завод зупиняє свою роботу, держава втрачає бюджет, люди - зарплату і т.д. Але найголовніше, що цю угоду сьогодні змушений виконувати нинішній уряд і завозити ці тепловози. Коли у владі є такі люди, які фактично виступають посередниками «купи-продай», завозячи сюди конкурента для своїх підприємств, то це не керівники держави.
Андрей Семидидько: За последние пять лет у нас в производстве находится 860 дел, на основании которых мы сделали реестр рейдерских групп, участников и соучастников. Фактически можно утверждать, что на территории Украины действуют 10-12 групп, которые профессионально занимаются этим делом. Когда к нам обращаются предприниматели и руководители предприятий, мы просим изложить описание ситуации, чтобы понять схему, по которой действует рейдерская группа. Кроме того, указать юридических и физических лиц – участников событий (охранные фирмы, судьи, прокурорские работники, лица, на которых оформляются корпоративные права и т.д.) и предоставить судебные решения, которые выносятся по данному делу.
Напомним, что за последние пять лет попали в рейдерскую орбиту порядка 3 500 предприятий на общую сумму 4,5 млрд.долл. О какой экономической привлекательности страны для иностранных инвесторов можно говорить, когда право собственности в Украине не защищено? Привлекательность Украины может понять только прописание четких правил игры, по которым будут работать и внутренние, и иностранные инвесторы. На данный момент заканчивается этап крупной приватизации и перераспределения земельного фонда. Когда перейдет вся государственная собственность в частные руки, тогда, может, мы увидим реальных инвесторов, которые будут заинтересованы во вложении денег в нашу экономику.
Валентина Семенюк-Самсоненко: Якщо зараз запустять купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, то ваучерна і грошова приватизація, що призвела в Україні до повної зупинки 49% підприємств, будуть взагалі ніщо у порівнянні із землею. Треба врахувати, що запас прісної води в Європі лишився на 50-75 років, і сьогодні буде йти боротьба не стільки за землю, за наш чорнозем, як за надра. Слава Богу, що є ще місцеві осередки депутатів, які можуть за себе постояти.
Якщо зараз запуститься продаж землі сільськогосподарського призначення, він почнеться з кровопролиття. Тоді ми відчуємо, що таке земельна реформа, бо сьогодні інвентаризації земель в Україні не проведено. Закон про розмежування земель державної та комунальної власності не введено, не встановлені межі міст, не затверджені межі територій. Тобто, піде село на село, стінка на стінку. Ця міна уповільненої дії була закладена ще за часів Кучми, починаючи з указу №666 від 1994 року.
Щодо встановлення чітких правил, то аграрний міністр запевняє, що закон про продаж землі виключить рейдерські захоплення…
Валентина Семенюк-Самсоненко: Якщо не визначені межі територій міст і сіл, то хто буде встановлювати правила? Рейдери? Люди між собою? Чи спочатку повинен бути механізм і інструмент? Ми вже бачили ситуації по Ірпеню та Вишгороду, коли межі міст з’ясовуються силовими варіантами, бо немає визначення в законі, немає чіткої інвентаризації. Якщо зараз запустити цей механізм, то держава фактично стане детонатором спору між населеними пунктами, між інвесторами та людьми. Тому перед тим, як запускати його, треба спочатку визначити межі, механізм такий: сільська, районна, обласна ради і Верховна Рада. Обов’язково повинно бути посилання на статтю 4 Європейської хартії по місцевому самоврядуванню: це виключні повноваження пленарних засідань, адміністрації не мають таких делегувальних повноважень, це виключно компетенція бюджету, планів соціально-економічного розвитку, затвердження права комунальної власності, використання цієї власності і обов’язково земельний механізм, в тому числі обов’язкова згода по надрах.
Андрей Семидидько: Когда правила только начинают прописываться, когда механизмы, инструкции, подзаконные акты еще не отработаны на практике, введение продажи земли я считаю мутной водой.
В чьих интересах действуют 10-12 рейдерских групп, о которых вы говорили?
Андрей Семидидько: Есть такие, которые в основном обслуживают большие финансово-промышленные группы, местных удельных князей - глав администраций, прокуроров областей и т.д. Связи все равно тянутся к принимающим решения – то есть, к силовым органам или административным рычагам.
Як розвивається ситуація навколо вашого подання до суду щодо компанії «Міттал Стіл Кривий Ріг»?
Валентина Семенюк-Самсоненко: У 2005 році за моїм позовом завод був повернутий у державну власність. У 2006-му Міттал не хотів піднімати людям заробітну плату. На засіданні спірної комісії ми довели, що зарплата людям повинна бути піднята, що ми і зробили. В 2007 році Міттал не хотів виплачувати 13-ту зарплату, тоді спільно з профспілками ми змусили її виплачувати.
У 2008-му комісія з Фонду держмайна виїжджала перевіряти виконання інвестзобов’язань. Вони не виконувалися в частині будівництва 5,6,7,8 цехів, реконструкція і модернізація очисних споруд і т.і. Після того Міттал почав звертатися до Президента Ющенка та до Тимошенко, від якої я отримую доручення про те, що потрібно переписати інвестиційні зобов’язання, бо іде фінансова криза. Я пишу відповідь, що скорочувати інвестиційні зобов’язання нікому не дозволяється, про що говорить ст.22 Конституції України та Закон про приватизацію. Після того, як комісія зафіксувала невиконання інвестзобов’язань, відбувається моє відсторонення. З дев’яти чоловік, які перевіряли зобов’язання, вісім звільняються з роботи за свою принциповість, вони і досі без роботи.
В лютому 2009 року інвестиційні зобов’язання переписуються: повністю викидається соціальний пакет, призупиняється будь-яка дія по будівництву, реконструкції. Я звертаюся до суду, зі мною йдуть три первинні профспілкові організації. Тільки в даний час справу взяли до розгляду.
При цьому у 2009 році Міттал отримує 10,8 мільярдів фунтів стерлінгів чистого прибутку, а в 2010-му – 22,5. Тобто, з одного боку, він розказує про фінансову кризу, а з іншого – такі прибутки. В результаті невиконання переписаних інвестзобов’язань, скільки відкату отримав той, хто підписав таке відповідне доручення? Моє завдання в тому, щоб інвестзобов’язання, виписані в 2005 році були виконані. Якщо він добросовісний інвестор, то хай виконує те, що брав, і поважає Україну як державу, що гарантувала йому прихід з інвестиціями.
Коли розгляд справи?
Валентина Семенюк-Самсоненко: Поки що не можу сказати, бо я звернулася з листом про відновлення та пришвидшення справи, щоб захистити людей. Про дату обов’язково вас повідомлю.
Суд першої інстанції відмовив у розгляді справи, наскільки ймовірним ви вважаєте рішення суду на вашу користь?
Валентина Семенюк-Самсоненко: Суд першої інстанції відмовив в частині об’єднання справи. Він сказав, що інвестзобов’язання дійсно скорочені, а в частині того, що це було виконання доручення прем’єр-міністра, він відмовив. Зараз суд відновив, бо ця дія була зроблена на основі доручення прем’єр-міністра. Інвестзобов’язання переписані заради одного – отримання надприбутків. Рентабельність цього об’єкту 47%, ми продали унікальне підприємство, перед цим провели реконструкцію, модернізацію, тому я категорично виступала проти продажу. Якщо ти взяв, то, будь-ласка, виконуй зобов’язання, а в іншому разі держава зобов’язана його повернути. А то переписали інвестзобов’язання, після чого Міттал отримав 22 мільярди прибутку, очолив список мільярдерів Європи, а в цей час в Україні йому роблять великі благі виключення…
Якщо цей позов долучать до справи Тимошенко і Печерський суд викличе вас давати свідчення, ви підете?
Валентина Семенюк-Самсоненко: Що стосується захисту людей, куди треба буде піти, я піду. Якщо Печерський суд назначить судову справу, я обов’язково запрошу засоби масової інформації. Я не маю претензій до фізичної особи Юлії Володимирівни, вона гарна жінка з косою, я поважаю її як жінку, бо ми, жінки, повинні бути коректними, розумними, виваженими і повинна бути хоч якась етика. Мене цікавить не наказ, а гарантії людям мати робочі місця, державі - мати податки і механізм впливу на підприємства. Доручення про переписання інвестзобов’язань Тимошенко давала Фонду державного майна України. Обов’язково піду і буду давати показання.
Чому на вашу думку з березня активізувалися рейдерські захоплення? Які сфери будуть найбільше незахищеними, і де надалі буде розвиватися це негативне явище?
Андрей Семидидько: Выстроена вертикаль власти, собственность от предыдущих владельцев предприятий перераспределяется в пользу нынешних руководителей, которые контролируют административную вертикаль и правоохранительные органы. Именно поэтому происходит такой противоестественный передел собственности.
Опасность сохраняется в агропромышленном секторе, в перераспределении и укрупнении активов в агропромышленном земельном фонде. Также в торговле, там, где проходят живые деньги, – это рынки, общепит, гостиницы (перед «Евро-2012» практически заканчивается структуризация гостиничного сектора), малый, средний бизнес. Попадают под потенциальную опасность интересные объекты недвижимости и популярные места, которые находятся под пристальным вниманием людей, контролирующим ситуацию на конкретной территории.
Коментарі — 0