Валютні «підстави» Нацбанку

Запровадження паспортизації обміну готівкової валюти, схоже, нічого хорошого не принесе ні для фінансового ринку, ні тим більше для простих українців. У боротьбі з відмиванням коштів це не допоможе, бо цей процес відбувається при переході готівки в безготівку. На контроль за сплатою податків це теж не впливає, тому що банк не має права розголошувати інформацію про обмінну операцію.

Серед перших негативних наслідків - поява «мінял» та дестабілізація ринку, бо долар поповз вгору. Разом з тим, експерти побоюються, що при обміні значних сум, дані паспорту, зокрема, прописки можуть незаконно передаватися крадіям. Більше того, є факти, коли після пред’явлення паспорту людину тягають по судам, нібито вона взяла кредит. А ще Нацбанк, схоже, забув, що основна маса валюти в частині готівки не у звичайних людей з паспортом, а у невеликої кількості банків, які працюють під «дахом».

Про це в прес-центрі «Главкому» розповів президент Асоціації українських банків, віце-президент Центрально-Євразійської банківської федерації Олександр Сугоняко.

Олександр Сугоняко: «Валюта, яка забезпечує тіньовий оборот української економіки, піде в банки, які працюють під «дахом»

Минулий тиждень погано закінчився на світових фінансовий ринках. Були обвали і на європейському, і на американському ринку. Нагадаю, що жодний економічний центр світового масштабу не дав інформацію, що 2008 року буде криза. Це говорить про те, що категоральний апарат економічної науки не здатний відображати події, які відбуваються останніми роками. Якщо ви порівняєте світову економіку 2006 року і 2011-го, то побачите радикальну різницю між цими станами. В першу чергу, це стосується падіння довіри до стовпів ринку, до всіх валют, до фондових індексів, до урядів та глобальних економічних центрів.

В частині Євросоюзу основна проблема – це суверенні борги країн периферії, на якій опинилася і Італія. Друга проблема - борги фінансових інституцій, які тримають боргові зобов’язання цих країн. Третя – стагнація економіки Сполучених Штатів Америки і Євросоюзу, мізерні темпи зростання яких не дозволяють говорити про успішне подолання і обслуговування боргів в США в середньостроковій перспективі. Найближчий рік, думаю, там проблеми не буде, але через два-три роки ця проблема знову загостриться і стелі 2,4 трильйони може виявитися недостатньо. Четверта проблема – підрив довіри до основних інституцій, які відображають ситуацію на фінансових ринках.

Світові проблеми, на жаль, б’ють по сировинних ринках, і на нафту в тому числі. Якщо в Європі падіння на фондових ринках 2-3%, то в Росії в два рази, тому що це сировинно залежна економіка. Так що Росія потенційно в складному стані, а відповідно девальвація рубля може впливати на українську економіку. Зменшення попиту на сировинні ресурси рано чи пізно торкнеться ситуації з металом в Україні. Саме експорт металу і відтік валюти з України восени 2008 року і привели до кризи та девальвації.

Є ще один набагато менший канал, через який світові проблеми можуть трансформуватися в Україну, – це банки. Цілий ряд європейських банків, які присутні в Україні, а це і французькі, і італійські, отримали пониження рейтингів.

В цей час дії нашої влади мали би бути направлені на те, щоб давати максимальну інформацію і мінімізувати будь-які дії, що здатні викликати ажіотаж на якісь речі. Рішення про паспортизацію валютних обмінних операцій є таким, що негативно діє на ситуацію в Україні з точки зору нормального протікання процесів в сфері валютного ринку.

Головна проблема, яка викликала таку ситуацію на міжнародних ринках, і в Україні, полягає в тому, що економіки країн в цілому, підприємства, банки та окремі люди стали жити не по статкам. Економічна криза показує, що ти можеш витрачати стільки, скільки в тебе є, і не більше, інакше загальна проблема. Боргова піраміда сьогодні обвалюється на наших очах, і ми маємо проблему, моральну в тому числі. Жити не по статкам - це аморально.

Чому паспортизація обміну валют є негативним процесом? Які наслідки вона матиме?

Олександр Сугоняко: Мені незрозуміло, з якою метою запроваджується паспортизація обміну валют, включаючи обмін валюти в розмірі 1 долар. Якщо ми хочемо поставити за мету зменшення попиту на валюту, то навіщо брати паспорт, коли людина долар купує?

Метою є боротьба з відмиванням коштів? Неправда. Кошти відмиваються в зовсім іншому розрізі. Готівка переводиться в безготівку – цей момент є легалізацією тіньового обороту. А коли чи то гривня міняється на долар, чи то долар на гривню, легалізації немає, як була готівка, так і залишилася. Основна маса валюти в частині готівки йде через невелику кількість банків, основна маса - це не звичайна людина з паспортом в обміні валюти.

Коли людина приходить обміняти 10 доларів, від нього вимагають документ, він буде міняти? Він відійде, і зразу ж з’явиться тіньовий «міняла», який ці 10 доларів йому дасть.

В паспорті не тільки прізвище, ім’я та номер, там ще й прописка. Людина собі подумає: а може завтра ця інформація з’явиться у людей, які зовсім по іншому діють. Прийдуть і скажуть: дорогенький, ти поміняв, у тебе десять тисяч баксів, давай сюди. Людина цього не хоче.

Зараз ви берете мої паспортні дані, а завтра виявиться, що я у когось взяв кредит. І такі факти є, коли по підложним паспортам декого тягають по судам, нібито він брав кредит. Дайте мені довідку про те, що ви у мене взяли паспортні дані, щоб я потім міг в судах відбиватися, що ви могли бути джерелом витоку цієї інформації.

Це може бути вигідно тим, хто здійснює обмін готівкової валюти під «дахом». Деякі банки, які здійснюють обмін офіційно, в п’ять разів зменшили обсяги купівлі-продажу. А валюта, яка забезпечує тіньовий оборот української економіки, піде в ті банки, які працюють під «дахом». Може це для цього і зроблено, щоб легальний ринок притлумити, а тіньовий легалізувати? А кому це ще може бути вигідно? Президенту? Мало йому Тимошенко і проблем з газом, йому ще треба ці паспорти? Відповіді на запитання, для чого це зроблено, немає з точки зору покращення ситуації в Україні в період нестабільності на світових ринках.

А для банків це проблема?

Олександр Сугоняко: В одному з великих обласних центрів банки не змогли купити ксерокси, бо їх просто розхапали. Ринок не був розрахований на те, що Національний банк прийме таке рішення. Мова йде про десятки тисяч обмінних пунктів, де цих ксероксів не було. Треба папір, треба зробити копію і зберігати її. Це додаткові нікому не потрібні витрати. Для чого це робиться, особливо, якщо це в масштабах 10-15 доларів?

Тому я прошу голову Національного банку повернутися в статус-кво. До 50 тисяч гривень був обмін, хай так і буде. Від 50 до 150 тисяч вимагайте паспорт. Але людина іде з однією гривнею і має подавати документ - це смішно.

Більше того, як наслідок відбувається дестабілізація ринку – долар поповз вгору. Цього Нацбанк хотів? Помилився? То треба визнати свою помилку і робити крок назад. До речі, відмітилося падіння приходу громадян до банків, самі банки та обмінники зупинилися, тому що всі очікують здорового рішення від Національного банку – відмінити свої вимоги.

Як це нововведення вплине на сприяння контролю за сплатою податків?

Олександр Сугоняко: Воно ніяк не може вплинути на контроль за сплатою податків, тому що банк не має права направляти інформацію, яку він отримує про обмінну операцію. Тільки у випадку, якщо проти конкретної людини розпочата кримінальна справа, податкова може звернутися і отримати інформацію про цю особу в частині купувала-продавала вона валюту чи ні.

Чи є в світі аналоги такого?

Олександр Сугоняко: У вас в Німеччині, Франції, Польщі паспорт вимагали? Не вимагали, і у мене не вимагали. Якщо посилання тільки на те, що в Росії і у Білорусі це робиться, то що повертаємося до Радянського Союзу, коли у випадку наявності валюти людину оголошували кримінальним злочинцем?

По великому рахунку, готівка за кордоном не ходить в таких великих обсягах, як у нас. Людина може отримати дві-три тисячі для поїздки закордон, але не 20 тисяч. Тому в принципі це може бути впроваджено у випадку, якщо треба проконтролювати якісь кримінальні аспекти. Можна було це запроваджувати, але в період стабільної ситуації.

Національний банк випустив велику кількість готівки, і деякі експерти вважають, що це призведе до обвалу гривні. Якщо гривня обвалиться, то від цієї готівки, чи від якихось інших причин?

Олександр Сугоняко: Якщо гривня обвалиться, то через стан платіжного балансу, коли попит на долар не буде забезпечуватися поступленням валюти в Україну і ми не зможемо забезпечувати покупку імпорту. Якщо штучно простимулювати можливість попиту на долар через велику кількість гривневої готівки і безготівки на рахунках у банків, то вони можуть направити ці кошти на покупку валюти, не маючи на те економічної необхідності. Таким чином, штучно збільшити попит на долар, створити його дефіцит і дестабілізувати гривню.

Яка ситуація з кредитуванням в такий передкризовий стан?

Олександр Сугоняко: Кредитування слабеньке. З початку року, станом на 1.09, приріст склав трошки більше 50 мільярдів гривень – це для України мізерна сума. Складається враження, що наші керівники думають, що можна обійтися в такій кризовій ситуації взагалі без кредитування, тому що не було зроблено за цілий рік ніяких кроків на те, щоб про стимулювати кредитування різних секторів економіки, забезпечити кредитування малого та середнього бізнесу. Не створено ніяких фондів для зменшення процентних ставок по кредитуванню малого та середнього бізнесу. Не створені необхідні заходи для того, щоб забезпечити хоча б не гірше кредитування, ніж попередні роки по АПК. З іншого боку, банки самі не дуже йшли на кредитування юридичних осіб через те, що там дуже велика концентрація ризиків. Хоча й приросту кредитування фізичних осіб не було. Реально є 2 мільярди зменшення заборгованості по кредитуванню фізосіб. Інша справа, що всі кредити, які поверталися, направлялись знову на кредитування фізичних осіб, особливо по автокредитуванню і побутової техніки. Воно знаходиться на занадто великому рівні, тому ми й маємо більше 3 мільярдів негативного торгівельного сальдо, бо імпорт дуже прокредитований.

Чи може бути повторений сценарій 2008 року?

Олександр Сугоняко: Не може. Принципово різна ситуація у світовій економіці. Якщо раніше криза була у фінансовому секторі і саме через похідні цінні папери, іпотечні (саме їхня кількість у банківських балансах, особливо в транснаціональних банках, була причиною обвалу гривні), то сьогодні ситуація інша. Похідні цінні папери практично мало діють.

Проблема буде в іншому: сьогодні у банків в активах багато цінних паперів суверенних боргів держави, які не знати, як обслуговувати. Характер кризи може проходити вже по-іншому. Минулого разу обвалились фінансові ринки, різко впали обсяги виробництва, попит на сировину, на нафту до 70-80%, різке падіння привело до розбалансування валют в різних країнах, проявів сильних дефіцитів саме торгівельних послуг. На сьогодні у нас 3,3 негативне торгівельне сальдо. Тому сценарій може протікати по-іншому, особливо якщо правильні заходи будуть і від НБУ, і від уряду, але поки що я не бачу цього.

Українцям зараз в якій валюті безпечніше тримати гроші?

Олександр Сугоняко: Аналізуючи те, в якій валюті тримає населення свої заощадження, я б сказав, що у нас мудрий народ. Незначна частина в євро, частина у швейцарському франку, в єні, а більше в доларах та гривнях. Зараз за цими папірцями нічого не стоїть, вони тримаються лише на довірі людей. Підрив довіри означає, що тікати з одного папірця в інший немає сенсу, ви будете втрачати при обміні. Проблема втому, що ці курси коливаються між собою і разом з тим просідають загалом. Тобто, вартість цих грошових знаків, які є у населення на руках, зменшується, люди бідніють, тримаючи у себе ці кошти, вони не є засобом накопичення. Якщо у вас є 20 000 доларів і вони вам не потрібні протягом найближчих п’яти років, купіть собі золото, не дивлячись на його ціну. Чи купіть собі дачну ділянку, квартиру чи ще щось, що потрібне буде завжди.

Як вплине проведення «Євро-2012» на фінансову ситуацію в Україні?

Олександр Сугоняко: Та ситуація, яка є сьогодні з фінансування підготовки до «Євро-2012», закладає величезні фінансові проблеми для України після 2012 року. Згадайте Афінську олімпіаду, яка так і не дала позитивного фінансового результату для Греції. Ви бачите, в якій ситуації вона опинилася зараз. Справа в тому, що основна маса фінансів, яка йде на «Євро-2012», - це бюджетні кошти. Ми думали, що буде 20% фінансувати бюджет, а 80% - інвестори, але вийшло майже навпаки. Це закладає величезні проблеми по обслуговуванню видатків бюджету на наступні роки.

Так вдасться Україні утримати курс гривні на рівні 8 за долар, як це закладено у бюджеті-2012?

Олександр Сугоняко: Якби не було зовнішніх чинників, то ніяких проблем із курсом у нас би до кінця року не було. Але оскільки вони можуть бути, то можуть бути і проблеми з курсом. Але які? Цього ніхто не знає. І за умови, якщо Національний банк не буде видавати таких помилкових рішень як паспортизація обмінних валютних операцій або ж завтра не витягнуть ще щось, що буде штучно дестабілізувати ситуацію на нашому ринку.

Зараз Україна краще готова до кризи, ніж у 2008 році? Азаров вважає, що ми зможемо витримати «другу хвилю»…

Олександр Сугоняко: Перший аспект – інтелектуально-психологічний. Ця влада готова до кризи краще, тому що вже була криза і є досвід тих подій. Попередня влада не була готова до цього. Другий аспект - дієвість контрзаходів, тут і ця влада, і минула приблизно перебувають на одному рівні. Поки що ми лише чули про те, що розробляються антикризові заходи.

Хороша тема пролунала, щоб переглянути деякі позиції по СОТ для того, щоб мінімізувати ризики від негативного торгівельного сальдо. Це крок в правильному напрямі, наскільки це вдасться реалізувати – не знаю.

Крім новацій НБУ з паспортизацією валютних операцій, ще й фізичним особам, які відкривають рахунок в банку, треба надати вичерпну інформацію не лише щодо себе, а й своїх родичів та вказати джерела надходжень коштів. Що відбувається?

Олександр Сугоняко: Я не знаю такої постанови чи нормативного акту НБУ, який би зобов’язував на депозит, на відкриття поточних рахунків збирати вказану вами інформацію. Є зміни до закону про недопущення відмивання незаконних коштів, але вони стосуються суми не більше 150 тисяч гривень. Якщо людина відкриває депозит на 10 тисяч гривень, на якій підставі банк має збирати по ній дані?.. Я не бачу законних підстав для цього.

Як вплине на фінансову ситуацію в Україні запровадження ринку землі?

Олександр Сугоняко: Творення будь-якого ринку активів під час кризової ситуації є проявом вищого рівня некомпетентності, тому що під час кризи активи переоцінюються і ціна на них, як правило, занижена. Тому ні про яке запровадження ринку землі під час кризи не може бути й мови.