Звіт Ради Європи щодо тортур в українських СІЗО. Документ

Ще в листопаді-грудні 2011 року делегація Європейського комітету проти тортур відвідала Україну й провела інспекцію цілої низки місць тимчасового позбавлення волі, зокрема, Київське та Харківське СІЗО. 6 грудня делегація представила Мін’юсту свій попередній звіт, в якому змалювала всі жахіття поневірянь українців в СІЗО, ізоляторах тимчасового тримання та міліційних відділках.

Комітет ще готує повний звіт щодо ситуації в Україні, проте вчора опублікував попередню версію документу від 6 грудня. Зробив це на прохання української влади. Дивно, що уряд саме зараз захотів засвітити тортури в СІЗО й міліційних відділках, нелюдські умови тримання по 44 людини в одній камері та неналежно надану медичну допомогу Валерію Іващенку та Юлії Тимошенко.

Але, враховуючи, що в цьому документі є компліменти в бік Валерії Лутківської, що допомагала делегації проводити інспекцію в Україні, а до нього доданий лист за підписом цієї ж Лутківської про виконання вимог Європейського комітету проти тортур, напрошується очевидний висновок: запит української влади на публікацію звіту став частиною передвиборної кампанії пані Лутківської на посаду уповноваженого з прав людини Верховної Ради. Голосування з цього питання відбудеться в четвер, а звіт опублікований в понеділок.

Надаємо вам можливість самим ознайомитися з повним текстом неофіційного перекладу попереднього звіту Європейського комітету проти тортур щодо ситуації в місцях тимчасового позбавлення волі в Україні.

-- Попередні зауваження, зроблені делегацією Європейського комітету проти тортур, що відвідала Україну з 29 листопада по 6 грудня 2011 року та відповідь уряду України щодо трьох проблем, озвучених делегацією

Уряд України попросив опублікувати ці попередні зауваження та його відповідь

Страсбург, 12 березня 2012 року

Промова, зроблена 6 грудня 2011 року паном Летіфом Хусейновим, головою делегації, наприкінці спеціального візиту Європейського комітету з протидії тортур в Україну (з 29 листопада по 6 грудня 2011 року)

Пане Міністре, шановний заступник міністра, пані та панове,

Ми підійшли до кінця візиту Комітету до України, делегація цінує можливість зустрітись сьогодні та презентувати свої попередні зауваження.

Як було визначено ще на початку візиту, головною метою було обрано зосередження в основному на поводженні та умовах попереднього утримання осіб, позбавлених волі. З цією метою делегація відвідала три ізолятори тимчасового утримання та багато інших міліцейських установ Київської та Харківської областей та поспілкувалась з багатьма утримуваними в СІЗО Києва та Харкова. (дивіться доданий список відвіданих установ)

Преш ніж перейти до висновків делегації, я б хотів наголосити, що допомога, надана делегації під час візиту, була добре організована на всіх рівнях. Делегація загалом задоволена швидким доступом в усі установи. Крім того, нам одразу надавали всю необхідну інформацію для виконання своїх завдань та надали можливість приватно поспілкуватись з усіма персонами, яких ми бажали проінтерв’ювати. Також хочу подякувати зв’язковій Комітету з боку Міністерства юстиції пані Валерії Лутківській за відмінну підтримку до та під час візиту.

Проте є окремі винятки з цього загального сприятливого стану справ. Зокрема, ІТТ та Солом’янське районне управління міліції Києва, так як і Київське управління міліції Харкова, надало доступ до своїх установ з затримкою в 30 хвилин, та й то тільки після того, як делегація зв’язалася з контактною особою з Міністерства внутрішніх справ.

Найбільший недолік у співпраці був зафіксований під час візиту до відділення для затриманих Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги. Доступ делегації було затримано на десять хвилин. Офіцери міліції, присутні у відділені, сказали, що пацієнти не були прикуті наручниками до ліжок. Проте, коли делегація згодом перевірила записи камер спостереження відділення, з’ясувалося, що протягом цих десяти хвилин, що ми провели ззовні, міліціонери поспіхом знімали наручники з пацієнтів відділення. З того факту, що пацієнти категорично заперечували використання наручників, делегація не може виключати, що офіцери чинили тиск на пацієнтів, щоб ті не говорили правди членам делегації.

Делегація дуже стурбована фактом, що практика приковування наручниками пацієнтів до ліжок продовжується з 2009 року, незважаючи на запевнення в зворотному, надані українською владою у відповіді на звіт візиту. Відповідно до статті 8, параграфу 5 Європейської конвенції з протидії тортур, делегація закликає українську владу негайно припинити практику приковування наручниками пацієнтів до лікарняних ліжок у відділенні для затриманих Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги. Ми просимо протягом місяця отримати підтвердження, що ця вимога була виконана.

Зараз хочу повернутися до питання жорсткого поводження, що лежить в основі мандату Комітету. З жалем констатую, що під час візиту делегація отримала багато звинувачень від затриманих персон (включно з жінками та неповнолітніми), що вони піддавалися жорсткому поводженню та/або надмірному застосуванню сили офіцерами міліції. Жорстке поводження полягало в основному в ударах, стусанах, ударах кийками під час затримання та допитів міліцією.

В багатьох випадках жорстке поводження доходило до такої межі тяжкості, що може бути легко оцінене як застосування тортур (нанесення уражень електричним шокером, удушення пластиковими пакетами та протигазами; тримання в підвішеному стані, погрози вбити приставлянням пістолета до голови).

В деяких випадках скарги були підтвердженні медичними свідченням, зібраними лікарями зі складу делегації (через медичний огляд персон або вивчення їх медичних записів)

Зібрана під час візиту інформація свідчить, що міліцейська практика жорсткого поводження залишається широко розповсюдженою, а затримані ризикують стати об’єктом жорсткого поводження будучи в руках міліції (зокрема, коли швидко не визнають кримінальної провини, в якій їх підозрюють)

На додаток, делегація побачила практику, що може перешкоджати зусиллям щодо боротьби з жорстким поводженням та сприяти створенню атмосфери безкарності. У звіті візиту, Комітет зробить більш детальний зауваження у цьому зв’язку. На цій стадії, я б хотів привернути вашу увагу на такі речі:

- практично у всіх відвіданих закладах медичні огляди, що проводяться лікарями або фельдшерами, до сих пір відбуваються у присутності офіцерів міліції;

- в Харківському СІЗО делегація була поінформована, що офіцери міліції супроводження були присутні під час первинного медичного огляду в’язничними лікарями затриманих осіб;

- в обох відвіданих СІЗО значна частина утримуваних була тимчасово повернута до міліцейських управлінь у слідчих цілях. За словами старших співробітників, у таких випадках не рідкість, коли утримувані повертаються до СІЗО з видимими пошкодженнями, проте міліція їх суворо попереджала не скаржитись на дії міліції;

- багато затриманих скаржилися, що їх тримали в ІТТ міліції понад визначені 72 години задля того, щоб видимі фізичні ушкодження зникли перед поверненням в СІЗО;

- в Київському СІЗО є випадки, коли люди потрапляють з ушкодженнями з міліцейських управлінь та скаржаться на жорстке поводження. Скарги на дії міліції поверталися назад керівництвом СІЗО до тих же міліцейських управлінь для подальшого розслідування.

Хочу наголосити на важливості таких основних гарантій для осіб, позбавлених волі міліцією: право повідомити родичів або інших персон про затримання; право доступу до адвоката та лікаря. Ці три права мають надаватися з самого початку утримання під вартою. Вони мають застосовуватися не тільки щодо осіб, затриманих міліцією з підозрою у вчинені кримінального злочину, але й щодо затриманих через адміністративні проступки й інших осіб.

З розмов з офіцерами та слідчими стало зрозуміло, що на практиці існуючі правові гарантії не виконуються з самого початку обмеження свободи, а також, коли люди стають формально затриманими. Зустрічаються випадки, коли після позбавлення волі, людей допитують неформально, під час чого отримуються свідчення без дотримання вищеназваних гарантій. Такий стан справ є неприйнятним.

З позитиву можу розповісти про те, що делегація отримала загальне позитивне враження від побуту затриманих у відвіданих міліцейських установах. Також вітається факт, що в кількох менших місцях утримання, невідповідні камери до їх ремонту були виведені з експлуатації за наказом відповідного прокурора в 2011 році.

Вказуємо, що в ІТТ Києва делегація знайшла металеву клітку, в якій затримані особи розміщалися під час медичного обстеження фельдшером. Не може бути жодного виправдання такій практиці. Делегація закликає українську владу прибрати цю клітку; ми бажаємо отримати у місячний термін, що це було виконано.

Зважаючи на специфічну природу візиту, я не можу надати вас всеосяжну оцінку СІЗО в Києві та Харкові. Проте є деякі питання, які викликають особливу стурбованість, та на які я хочу звернути вашу увагу сьогодні.

В звітах після попередніх візитів Комітет неодноразово вказував на важливість медичного обстеження лікарями нових доставлених задля запобігання жорсткому поводженню, зокрема, коли особи прибувають до СІЗО з міліцейських управлінь. В цьому зв’язку делегація дуже стурбована тим, що конфіденційність медичного обстеження порушується. Як було зазначено, в Харківському СІЗО делегація була поінформована, що офіцер супроводу був часто присутній під час медичного огляду. Така практика є неприйнятною та має бути негайно припинена. Більше того, записи ушкоджень залишають бажати кращого в обох СІЗО (в багатьох випадках простий запис ушкодження як «синець» або «гематома» були вказані без жодних детальних пояснень). В звіті візиту Комісія також зробить більш детальні записи щодо повідомлень про зафіксовані ушкодження на новоприбулих затриманих зовнішнім органам влади.

Хочу сказати кілька слів щодо умов утримання в СІЗО Києва та Харкова. Делегація отримала позитивне враження щодо побутових умов утримування в підрозділах для неповнолітніх в обох установах.

На противагу, умови утримання просто жахливі в багатьох інших підрозділах обох СІЗО. Багато камер перебувають в поганому стані та мають дуже обмежений або ж зовсім ніякого доступу до сонячного світла. На додаток, делегація висловлює стурбованість значним переповненням камер в обох СІЗО.

Делегація визнає заходи, зроблені українською владою задля надання додаткового життєвого простору шляхом будівництва нових установ тримання під вартою. Незважаючи на той факт, що 1500 ув’язнених були нещодавно переведенні в нові установи з Харківського СІЗО, ситуація залишається дуже проблематичною в обох установах. Задля ілюстрації гостроти проблеми, хочу навести вам один приклад. В Харківському СІЗО делегація знайшла камеру в 45 квадратних метрів, в якій утримуються 44 в’язні (іноді навіть більше). Там було тільки 28 ліжок, що значить, що ув’язненні змушені спати по черзі. Вони також змушені справляти природні потреби, мити та сушити свою білизну всередині камери.

Видається, що надмірне застосування запобіжного засобу тримання під вартою і тривалі судові розгляди загострюють проблему переповненості СІЗО.

Є дві специфічні проблеми Харківського СІЗО, про які хочу з вами проговорити:

По-перше, в блоці 1 установи делегація знайшла чотири бокси для утримання площею по 0,8 квадратні метри, що є абсолютно темними в середині, без жодного освітлення. За свідченнями персоналу, ув’язнені, що провинились або якось порушили внутрішні правила, поміщаються в такі бокси допоки не будуть допитані працівниками департаменту внутрішньої безпеки. Делегація мусить вказати, зважаючи на розміри та умови в цих боксах, що вони не придатні для утримання людини протягом будь-якого проміжку часу.

По-друге, делегація побачила, що багато вікон в камерах закриті залізними жалюзі. Делегація підняла ці два питання перед директором Харківського СІЗО. Він запевнив делегацію, що бокси будуть негайно демонтовані, а металеві жалюзі демонтовані якомога швидше. Делегація хотіла б отримати в місячний термін інформацію щодо вжитих з цього приводу заходів.

З нагоди цього візиту та в світлі нещодавно отриманих Комітетом повідомлень, делегація також перевірила якість наданої медичної допомоги окремим особам Київського СІЗО, зокрема, пану Валерію Іващенку, Юрія Луценку, та пані Юлії Тимошенко. Всі три випадки були детально вивчені одним з медичних членів делегації, колишнім главою в’язничної медичної частини. Перша за все хочу наголосити, що медики-члени Комітету не виконують роль практикуючих лікарів; її/його завдання полягає в оцінці якості медичних послуг та, більш точніше, доступності медичної допомоги утримуваним. Делегація бажає наголосити, що керівники установ відповідальні за охорону здоров’я всіх ув’язнених; всі можливі заходи мають бути вчинені для встановлення точного діагнозу, та що адекватне медичне забезпечення з боку держави надається всім ув’язненим.

В цьому зв’язку делегація мусить висловити занепокоєння щодо кожного з трьох вищезгаданих осіб, адже сталися значні затримки в організації спеціалізованих медичних оглядів поза межами СІЗО.

Щодо Іващенка та Тимошенко делегація зауважила, що вони отримали симптоматичне лікування. В будь-якому випадку, якщо їх стан не покращиться в найближчому майбутньому, було б бажане надання додаткових заходів, (такі як інфільтраційна терапія, надання корсетів та фізіотерапія) якщо потрібно, в спеціалізованих медичних установах.

На цьому завершуємо попередні зауваження делегації, що зроблені, як завжди, в конструктивному ключі. Враховуючи факт, що кількома органами влади можуть бути випущені прес-релізи, що інтерпретують висновки делегації, хочу наголосити, що якщо частина зауважень стане публічною, Комітет може вирішити застосувати правило 39 свого регламенту та опублікувати попередні зауваження в повному обсязі. Звичайно, українська влада може сама в будь-який час запросити публікацію попередніх зауважень в повному обсязі. Письмова версія попередніх зауважень буде надана українській владі в найкоротші строки. Звіт щодо візиту, що буде переданий весною 2012 року, буде більш розроблений та детальний, та міститиме питання, не розглянуті сьогодні.

Завершуючи виступ, хочу наголосити, що Комітет чекає на продовження і посилення співпраці з українською владою, з точки зору покращення поводження з особами, позбавленими волі в Україні.

Дякую за увагу.

Установи, які відвідала делегація Комітету з протидії тортур протягом 2011 року в Україні

Заклади попереднього ув’язнення

Харківське СІЗО
Київське СІЗО

Міліційні установи

Київська область

Ірпіньський ІТТ
Київський ІТТ
Шевченківський районний відділок міліції, Київ
Солом’янський районний відділок міліції, Київ
Вишгородське управління міліції

Харківська область

Чугуївський ІТТ
Спільний спеціальний ізолятор, Харків
Дзержинський районний відділок міліції, Харків
Київський районний відділок міліції, Харків
Ленінський районний відділок міліції, Харків
Міський міліційний підрозділ Ленінського районного відділку міліції, Харків

Інші установи

Відділення для затриманих Київської міської клінічної лікарні швидкої допомоги