Депутат від опозиції прагне закрити «Дзеркало тижня»?

Кандидат у народні депутати від об’єднаної опозиції по №187 в одномандатному виборчому округу (центр м. Хмельницький), народний депутат Олег Лукашук намагається відсудити у впливової газети «Дзеркало тижня» мільйон гривень. Наприкінці червня цей політик направив позовну судову заяву на з вимогою відшкодувати йому таку суму. І все через одне неточне речення, написане власним кореспондентом «Дзеркала тижня» у Хмельницькій області Світланою Кабачинською.

Ось що місцева журналістка у статті «Зачистка» (№20 від 2.06.2012) зауважила: «Лукашук теж планує іти на вибори. Від Королевської — адже він завжди був членом УСДП: і коли вона була з (о), і коли — з Онопенком». На прес-конференції, що відбулася 22 серпня, пані Кабачинська пояснила, що останнє речення відбило поширену на той час у громадсько-політичному середовищі міста думку, яка, втім, не знайшла документального підтвердження. Себто, журналістка допустила помилку, котру намагалася виправити, вилучивши це речення з української друкованої версії та обох Інтернет-версій видання. Натомість у російськомовній версії «Дзеркала тижня» це речення потрапило, заклавши міну уповільненої дії.

Нардеп блискавично відреагував на те, що йому закинули союз із Наталією Юріївною Королевською, яка у той момент по обласних центрах проводила кастинг у «Народний список». До Хмельницького міськрайонного суду 22 червня надійшла позовна заява про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди нардепа.

На думку заявника Лукашука, «негативні наслідки, усвідомлені і сплановані Відповідачами (власкором Кабачинською і редакцією «Дзеркало тижня» — авт.), збільшуються через те, що особливістю моєї ділової репутації є те, що я є публічним політиком, членом партійної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», народним депутатом України трьох останніх скликань».

У позивній заяві також простежується твердження, яке прямим текстом направлене на закриття «Дзеркала тижня». «Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», використання друкованих засобів масової інформації для втручання в особисте життя громадян, посягання на їх честь і гідність, є підставою для припинення випуску друкованого засобу масової інформації», — вважає Лукашук. Таким чином, опозиціонер, ідучи на вибори, свідомо пішов на загострення відносин з колективом відомого видання. Понад те, кандидат у народні депутати від об’єднаної опозиції своїм вчинком підтвердив, що нічим не кращий від окремих представників Партії регіонів, які активно судяться з виданнями.

Адже протягом останніх двох років партія влади досить скрупульозно слідкує за роботою незалежних ЗМІ. Яскравим прикладом, також може слугувати «розбір польотів» після місцевих виборів 2010 року хмельницьким губернатором Василем Ядухою. Тоді конфлікт узявся гасити керівник Головного управління з питань комунікації Адміністрації Президента Олег Кошелєв.

Ясна річ, що колектив «Дзеркала тижня» пішов назустріч народному депутату. По-перше, власкор Кабачинська у листі до Лукашука від 29 червня щиросердно зізналася, що допустилася помилки та попросила вибачення «через завдану прикрість». Редакція у російськомовній версії від 28 липня розмістила уточнення, в якому наголосила: «Автор и редакция обязуются принять все необходимые меры для недопущения впредь подобных случаев». Однак це не справило враження на Лукашука: «Чому я маю відкликати судовий позов? Я вважаю, що це негатив пов’язувати мене з Королевською. Не тому, що Наталя погана, а тому що таким чином це вважається зрадою конкретної політичної сили. Виборці повідомлення газети сприймали негативно. Я отримував багато дзвінків… Зрозумійте, якщо вона (Кабачинська — авт.) буде схожі брехні розводити, я просто програю вибори. Цим позовом я себе захищаю. Мене б’ють, а я захищаюся. Більше того, ані редакція «Дзеркала тижня», ані шановна Кабачинська на моє депутатське звернення щодо публікації не відповіли. Вони забігали тоді, коли я подав до суду».

Зауважимо, що на той час пан Лукашук усе ще перебував на затвердженні кандидатом від Об’єднаної опозиції. Як розповіли наближені особи до керівництва опозиції, ключову роль на користь кандидатури Лукашука, якого потім висунули на №187 виборчий округ, зіграла вірність фракції «БЮТ-Батьківщина». І, звичайно, його порівняння з іншим нардепом з Хмельниччини - колишнім керівником облорганізації ВО «Батьківщина» Олександром Буджераком, який вийшов з фракції.

Паралельно великі амбіції на цей округ демонстрував екс-голова облради і керівник фракції ВО «Батьківщина» у Хмельницькій обласній раді Іван Гладуняк. Можливо, це і викликало агресію у пана Лукашука, який почав зганяти злість на журналістці?

Коли дійшло до суду, Світлана Кабачинська вирішила сама балотуватися в народні депутати. Про що заявила у пресі: «Балотуючись у місті Хмельницькому, я не розколюю опозиційний табір. Даруйте за нескромність, але я його тут уособлюю».

В коментарі «Главкому» щодо позову до «Дзеркала тижня» Кабачинська зазначила: «Якщо допускаємося будь-яких помилок, то ми їх намагаємося виправити. Це, зі свого боку зробила я і редакція. Наразі не знаю інших можливостей, аби залагодити цей конфлікт. Тому що він вичерпаний. Що стосується можливих обмінів, на кшталт, я знімаю кандидатуру з виборчих перегонів, а взамін Лукашук відкликає судовий позов, то тут буде тверда позиція — я йду до кінця і не зніматиму своєї кандидатури. Якщо пан Лукашук позиціонує себе, як опозиціонер, то він не повинен діяти подібним чином».