Кіпрська криза. Чого чекати українцям?

Довіра до Кіпру втрачена? Останні події мали б налякати українських олігархів. Та невдовзі боротьба з офшорами, вважають експерти, перекинеться й на інші країни. Тож вітчизняним багатіям слід приготуватись. Та й пересічним українцям від цього великого добра очікувати не слід, за фінансовими проблемами почнуться невчасні поставки імпортної продукції, затримки валютних розрахунків тощо.

Про ситуацію з кіпрськими офшорами та її наслідки для українського бізнесу в інформаційно-аналітичному агентстві «Главком» розмірковували відомі економісти.

-- На Кіпрі лежить 38 млрд. євро депозитів. З них 19 - з Росії та України

Денис Черніков, керівник програм Лабораторії законодавчих ініціатив

Європейський союз висунув умови до керівництва країни Кіпр, при тому, що Європейська комісія надає допомогу у розмірі 10 млрд. євро, від уряду Кіпру необхідно було додати свій внесок у розмірі 6 млрд. євро. Ця вимога цілком відповідає політиці і принципам Європейського союзу, які застосовуються з 2008 р. і завдяки якій було оздоровлено 25% банківських систем країн ЄС (близько 60 банків). Враховуючи особливу ситуацію на Кіпрі, пов’язану з тим, що на депозитах цієї країни лежить 38 млрд. євро. З них 19 млрд. євро мають походження з Росії та України. І цей податок на депозити був єдиним можливим рішенням для того, аби профінансувати свій внесок у ЄС.

Офшор це глобальне явище – 8 трильйонів доларів знаходиться в офшорах по всьому світі. І Кіпр не є найбільшим з них, бо 2 трильйони знаходяться в Швейцарії, з них 1 трильйон має походження з ЕС. На сьогоднішній день вживається низка заходів для виведення активів з офшорних зон по всьому світі.

В Німеччині, наприклад, є рівні податкові умови, адекватний механізм державної підтримки, тому у них офшор вважається суспільно неприйнятним. В Україні – навпаки. Офшор – це засіб збереження активів і засіб виживання. І тому, коли ми говоримо про намагання України боротись з офшорами, то не певний, що цей засіб як механізм наповнення бюджету слід вітати. Ефект, що його очікує український уряд, - 500 млн. грн.. Це 5% доходної частини бюджету. При цьому у нас пряма державна підтримка 45-50 млрд. грн., державні гарантії маємо на рівні 50 млрд. грн. Тому є більш широкі можливості знайти інструменти для поповнення бюджету.

Великий і середній бізнес пов’язаний із офшорами. І є такі підприємства, що мають державну підтримку, а потім вигоду, набуту завдяки державній підтримці, виводять в офшор. А є такі, які допомоги від держави не отримують і тому маємо нерівність. І в тому є одна з проблем, яка вимагає негайного вирішення. І регулювання цих проблем дасть набагато більший ефект ніж боротьба з офшорами..

-- Довіра до Кіпру вже втрачено

Віктор Суслов, економічний експерт

Ситуація з Кіпром цікава в тому, що кіпрський уряд визнав за можливе подати законопроект про оподаткування депозитів до парламенту. Адже, по суті, це не податок, а пряма конфіскаційних міра, коли парламент збирався конфіскувати 9,9% від обсягів вкладів. В історії державного регулювання економіки немає таких аналогічних заходів, тому що це пряме порушення прав приватної власності. Якби вони прийняли цей законопроект, то за ним пішли б масові суди і дестабілізація банківської системи та інші проблеми. І я замислююсь над тим, як вони взагалі могли це зробити, витративши кілька десятків років на те, щоб перетворити Кіпр в надійну гавань для іноземних капіталів, створивши всі умови для зберігання величезних коштів в кіпрських банках, і як цю довіру могли підірвати за пару тижнів.

Кажуть, що це зроблено під тиском ЄС, але тоді виникає питання в компетентності людей, які могли рекомендувати цю міру. Операції з валютою, що знаходиться на депозитах на Кіпрі, призупинені до 26 березня 2013 року. І всі розуміють, що відновити роботу буде неможливо, звідти будуть виводити гроші і звалиться вся банківська система.

Я вважаю, що щось відбувається з європейськими монетарною владою. Щось ненормальне абсолютно: вони не знаходять виходу з важкої кризової ситуації в ЄС. Вони, ймовірно, розраховували на те, що Росія більш рішуче буде допомагати Кіпру, але Росія не поспішає і очевидно, що у неї і засобів для цього не вистачить. Тому ситуація зайшла в глухий кут.

Я впевнений, що дії ЄС проти Кіпру йдуть в руслі загальної боротьби з офшорами. Зараз іде боротьба з офшорами в США, розкривають офшори в Швейцарії. Не випадково з'явилися публікації, що це узгоджена політика у всіх країнах. У цьому зв'язку нашим олігархам, які планують йти від сплати податків, потрібно знати, що Кіпром це не закінчиться, потрібно знати, що така ж ситуація буде і з іншими офшорними зонами.

За офіційними статистичними даними, Кіпр - основний інвестор в українську економіку. У 2012р. загальний обсяг інвестицій 6 млрд. доларів, у тому числі з Кіпру – 3,9 млрд. Всім зрозуміло, що ці гроші належать не кіпріотам, це повернення інвестицій українських бізнесменів, які були виведені на Кіпр. Загальний обсяг прямих інвестицій в Україну падає. Інвестиційний клімат погіршується. Станом на 31 грудня 2012 р. Україна інвестувала в Кіпр 5,8 млрд. доларів, або 92% всіх інвестицій України. При цьому за минулий рік 530 млн. доларів український бізнес встиг з Кіпру вивести і врятувати від неприємностей. Ці дані дають можливість говорити про те, що події на Кіпрі впливають на ситуацію в Україні і далі, можливо, будуть впливати ще більше.

Є ще одна особливість Кіпру, це те, що значна частина власності українських підприємств оформлені на Кіпрі. Якщо зло пожартувати, то можна сказати, що кіпрський уряд міг би стати ще багатшим, якби ухвалив рішення про націоналізацію паперів, які оформлені на кіпрські компанії. Але цього поки не сталося, хоча цілком можливо…

І я не хочу зловтішатися над нашими олігархами, як багато хто, які говорять, що ось, мовляв, у олігархів відберуть все і буде добре. Ні, олігархи будуть компенсувати свої збитки за рахунок нас, і в результаті порушення всіх цих платежів і фінансових безладів зупиниться відвантаження багатьох видів продукції, операції з експорту, зменшуватися валютні надходження в країну.

-- Гроші йдуть з бюджету України в офшорні зони

Сергей Кравченко, експерт Ради підприємців при Кабміні

Хотів би повернутись до теми впливу ситуації з офшорами на український бізнес і сказати про те, що малому і середньому бізнесу ситуація з офшорами кіпрськими чи будь-якими іншими не загрожує. Я думаю, що якщо Верховна Рада збереться і прийме закон про офшори, який би обмежив вивіз валюти закордон, то це буде на краще. Саме тоді ми отримуємо поштовх для розвитку малого і середнього бізнесу, бо на сьогоднішній день у нас дорогі кредити і підприємець не може отримати нормальне фінансування, довгі гроші на 5-7 років під малі відсотки аби розвивати свій бізнес. Ці гроші виходять з бюджету України в офшорні зони і ми просто повертаємо назад якусь невелику кількість. Малому і середньому бізнесу це не потрібно. Звичайно, від сьогоднішньої ситуації з офшорами постраждає великий бізнес, але це зо два десятка людей. Більшість яких знаходяться при владі.