60 російських «злодіїв у законі» рвуться в Україну

Українцям потрібно знати їх поіменно, шість десятків російських вищих чиновників і олігархів, яких дослідники корупції прирівнюють до «злодіїв у законі». Для тих, хто не знає: цим терміном позначають рецидивістів, що живуть за неписаними законами злочинного світу.

Знати цих осіб важливо тому, що вони докладають величезних зусиль, аби перетворити Україну на додатковий ринок збору данини і реалізації своєї не вельми конкурентоздатної продукції.

Перелік сановних осіб, що допомагають російському автократові Путіну вести війну проти власного та сусідніх народів, міститься в опублікованій недавно доповіді «Великий уряд Володимира Путіна і Політбюро 2.0». Документ підготували колективи, які очолюють президент холдингу «Мінченко консалтинг» Євген Мінченко і керівник аналітичного департаменту Міжнародного інституту політичної експертизи Кирил Петров. В основу роботи покладено спеціально виконані опитування десятків представників політичної і бізнес-еліти країни.

Що ж нового могли сказати автори доповіді? Адже, здається, сутність путінщини вже давно ні в кого не викликає сумнівів. Так-то воно так, але тривалий час побутувала думка, що Путін практично одноосібно править країною, а оскільки інтелектуальний рівень колишнього шпигуна досить невисокий, то могло скластися враження, що авторитарний режим у Росії проіснує недовго. Такі умовиводи, властиві, до слова, багатьом лідерам російської позасистемної опозиції, є хибним діагнозом – вважають експерти – а тому не дозволять підібрати ефективні ліки.

Один з основних постулатів доповіді каже, що говорити про «вертикалі влади», керованої однією людиною, дуже проблематично. Насправді автократ Путін всього лише виконує роль «арбітра і модератора» в підтримці балансу між кланами і групами, які конкурують один з одним у розграбуванні країни. Вся ж повнота влади в Російській Федерації належить якомусь негласному формуванню, що нагадує Політбюро ЦК КПРС. У ньому, як і в повсякчас пам'ятному вищому керівному органі Компартії Радянського Союзу, можна виділити «членів Політбюро» і «кандидатів у члени Політбюро» .

Список найближчих поплічників Путіна буде дано нижче. А поки зазначу, що, згідно з доповіддю, діють путінці як високоорганізований мафіозний клан. Щоправда, за цілями і завданнями вони, швидше за все, перевершили всіх найвідоміших у світі мафіозі. Адже раніше жодна гангстерська «сім'я», якою б могутньою і жорстокою вона не була, не ставила перед собою мету грабувати таку величезну територію і нав'язувати народу придуманий нею тип устрою держави і суспільства. Очолюване екс-главою політичної охранки (ФСБ ) Путіним організоване злочинне угруповання таку мету не тільки ставить, а й почало реалізовувати.

До 2010-х років, зазначають експерти, правляча еліта Росії перейшла до нового етапу управлінських завдань, який можна назвати «династичним». «Протягом нульових відбувався значний переділ активів, у тому числі за рахунок передачі їх в держкорпорації, і зараз досить серйозні обсяги активів консолідовані формально у держави», – пояснює Євген Мінченко.

Ключове слово тут – «формально». Корпорації лише на папері числилися державними, що дозволяло закачувати в них мільярди бюджетних коштів. Фактично держкорпорації стали в Росії новим видом «приватної власності». Їхні явні і таємні «власники» нині стурбовані тим, як в майбутньому передати «свої» частки у спадщину дружинам, дітям і коханкам. З цією метою починається перерозподіл активів через «новий етап приватизації», який, по-перше, «відмиє» накрадене, по-друге, відкриє шлях до підготовки заповітів, які згодом буде важко опротестувати.

Залишається, щоправда, інша серйозна проблема: поза Росією краденим не зовсім безпечно користуватися. Ось і доморощені опозиціонери звертаються на Захід з проханнями «притиснути» пропутінських товстосумів через порушення прав людини. Захід поки робить вигляд, що не чує цих прохань. А раптом почує? Гроза може прогриміти будь-якої миті. Так, буквально нещодавно у США подано перший цивільний позов у межах «списку Магнітського» – проти сина чиновника уряду Московської області Дениса Кациви. Американська прокуратура вважає, що російський бізнесмен і його партнери використовували частину коштів, викрадених внаслідок афери у фонду Hermitage (аферу розкрив юрист С.Магнітській, за що його й убили в СІЗО), для купівлі дорогого житла в США. Така доля може наздогнати будь-якого високопосадового корупціонера з Росії. Путінці це розуміють. Завдання легалізації за кордоном капіталів, отриманих злочинним шляхом, «Політбюро 2.0» включило до числа найпріоритетніших.

Ще одним своїм важливим завданням путінці розглядають подальшу конвертацію безмежної влади у власність. Крім банального злодійства бюджетних коштів, планується створювати нові «ренти», замасковані під масштабні загальнонаціональні проекти типу «Держпрограми з розвитку Далекого Сходу до 2025 року». Головне, щоб терміни виконання були якнайдовшими. З роками народ про програму забуде, особливо якщо її не мусолити по ТБ, а грошикам вже прироблять ноги...

Коментуючи доповідь, відомий московський політолог і публіцист, академік Міжнародної академії інформаційних процесів і технологій Андрій Піонтковський так охарактеризував путінське угруповання: «Злочинці, які заволоділи цілою державою і саму державу зробили знаряддям своїх злочинів».

Здається, що все це давно і багаторазово обсмоктала російська опозиція і преса. Новина, між тим, полягає у двох речах. По-перше, автори доповіді узагальнили інформацію такого широкого і авторитетного кола експертів, що вона, фактично, набула характеру «речового доказу» . По-друге, світова спільнота отримала картину реальних планів путінщини: банда, яка понад 10 років має нічим не обмежену владу, але так і не змогла модернізувати економіку і, як нещодавно заявили високі чини, націлена на згортання соціальних програм. Ця банда, як і раніше, переконана у своєму «праві» бути кастою, якій дозволено фальсифікувати вибори, безконтрольно користуватися держскарбницею, як своїм гаманцем, і придушувати протести громадян брутальним насильством.

Ця банда, як тепер стало цілком очевидно, ще довго не збирається нікому віддавати владу, і всякі надії на «переобрання» в межах демократичного процесу не відповідають реальності. Розуміння цього рано чи пізно поставить російських опозиціонерів перед потребою по-новому вибудовувати стратегію і тактику боротьби з режимом, а Захід – прискорити застосування санкцій проти російських чиновників-свавільників.

Ось основний список сановних злодіїв у законі, вони ж – вищі формальні й неформальні державні керівники РФ: Путін, Сєчін, Чємєзов, Тимченко, Ковальчуки, Собянін, С. Іванов, Володін, Медведєв, Бортніков, Сердюков, Колокольцев, Бастрикін, В. Іванов, Золотов, Муров, Патрушев, Полтавченко, Абрамович, Якунін, Міллер, Ротенберг, Греф, Потанін, Дерипаска, Фрідман, Усманов, Прохоров, Вексельберг, Алекперов, Мордашов, Євтушенков, Волошин, Чубайс, Наришкін, Гундяєв-Михайлов, Кудрін, Ігнатьєв, Абизов, Дворкович, Чайка, Дьяченко, Юмашев, Жириновський, Зюганов, Миронов, Шувалов, Кожин, Громов, Хлопонін, Сурков, Козак, Лавров, Набіулліна, Христенко-Голікова, Пєсков, Мінніханов...

Деякі з цих прізвищ «розшифровки не потребують». Наприклад, Гундяєв-Михайлов – це одіозний священнослужитель , який очолює релігійний відділ Кремля – РПЦ. Україні він добре відомий як затятий противник надання Українській православній церкві статусу помісної, рівноправної з РПЦ. Відрізняється патологічним потягом до розкоші.

Медведєв – прем'єр-міністр. Смішна людина, котра виконувала роль «хранителя» президентського поста для Путіна. Пустушка, що витрачає робочий час на записи у соцмережах. Зараз безславно керує урядом і намагається вчити уму-розуму українців.

Міллер – глава газового монополіста «Газпрому», який намагається поставити Україну на коліна високими цінами на газ. Злодій у квадраті. Всупереч Харківським угодам не надав обіцяну знижку в 100 доларів. Україна в тому числі і з цієї причини не змогла підвищити пенсії.

Немає великої потреби детально розповідати про всіх, хто увійшов у цей список. Просто потрібно мати на увазі, що більшість із цих людей або мають «види» на Україну, або, як власник партії ЛДПР Жириновський, допомагають Кремлю в його прагненні поневолити Україну.

Користуватися цим списком можна приблизно так: побачите, хто-небудь з нього намагається проштовхнути прокремлівську ідею або заволодіти українським активом, найкращою відповіддю йому буде: «Господин кремлёвский вор, давай, до свидания».