Держзембанк оновив менеджмент і готується вибивати гроші з аграріїв, які зважилися орендувати державні землі
«Земельний банк – це унікальна можливість для десятків тисяч українців започаткувати або розвинути власний бізнес. Бізнес, який буде працювати за чіткими та прозорими правилами: оренда землі строком до 14 або до 25 років на відкритому аукціоні… Це Win-Win. У виграші держава та громадяни: наповнюється бюджет, створюються робочі місця, розвивається бізнес».
Така приваблива реклама висить на сайті Фонду держмайна, який у серпні 2024 року доклався до створення ТОВ «Державний земельний банк». Підприємство з’явилося шляхом корпоратизації держпідприємства «Фонд аграрних інвестицій» і запустило ринок оренди державних сільськогосподарських земель через онлайн-аукціони.
Станом на 1 листопада 2026 року, Держзембанк мав 1149 договорів суборенди на загальну площу 69,2 тис. га. Сукупний розмір орендної плати за чинними договорами складав 1,2 млрд грн.
Ще близько 30 тис. га с/г землі, як підтвердив виконувач обов’язків директора ТОВ «Державний земельний банк» Андрій Видиборець у спілкуванні з нардепами профільного комітету, розташовані у прифронтовій зоні, заміновані або залісені. Тобто не використовуються за призначенням.
Тепер трохи іншої арифметики. За два роки роботи Держзембанку у нього змінилося троє керівників і четверо голів наглядової ради. Ба більше: один із колишніх голів наглядової ради Олександр Васильченко потрапив до «файлів Міндічгейту» – йому приписували кураторство у Фонді держмайна аграрного напрямку.
Сьогодні ТОВ «Державний земельний банк» знову лихоманить. Зокрема, підприємство судиться зі 100 агрогосподарствами-суборендарями через заборгованість із орендної плати за землю. Паралельно у не зовсім прозорий спосіб відбулося усунення голови наглядової ради Ірини Іванової, яка пропрацювала дев’ять місяців.
«Главком» розплутував клубок конфліктів навколо Зембанку та розбирався, наскільки (не)ефективним є використання державних земель сільськогосподарського призначення.
Реальні і віртуальні борги
4 листопада на засіданні підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики керівництво ТОВ «Державний земельний банк» звітувало про несумлінних суборендарів.
За їхніми даними, на кінець вересня 2026 року борги за несплату орендної плати сягли 74 млн грн. Зі свого боку Держзембанк виставив аграріям космічні чеки: 338,1 млн грн штрафів, 61,4 млн грн неустойки і 13,6 млн грн пені.
Загальна сума фінансових претензій з боку держави склала майже пів мільярда гривень!
«Державний земельний банк створювався як допоміжний орган аграріям, який збиратиме податки до держави. Натомість сьогодні він чомусь перетворився у каральний», – дивується нардеп із профільного комітету Дмитро Соломчук.
На думку іншого обранця, голови підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Артема Чорноморова, своєрідним якорем, який тягне на дно аграріїв, які зайшли в кооперацію з Держзембанком, є визначена вартість оренди с/г землі. Це приблизно 40-45 тис. грн за гектар у рік.
«Не може у договорі стояти ціна 45 тис. грн за гектар. Не має у світі жодної культури (ми навіть моніторили нелегальні культури за цінами «чорного ринку»), щоб її виростити, а потім продати в Україні чи за кордоном і витягнути з такого обробітку 45 тис. грн орендної плати за гектар», – зазначив політик.
Феномен високого розміру орендної плати доступною мовою пояснив запрошений на підкомітет представник Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Михайло Соколов. За його словами, земельні лоти ТОВ «Державний земельний банк» цікаві тим аграріям, які хочуть не допустити конкурентів на ті території, де вони вже працюють. А високу орендну плату перекривають за рахунок коштів, одержаних від обробітку інших своїх ділянок: «Це не про економіку, а усунення конкуренції».
До слова, у червні «Главком» узяв інтерв’ю у керманича Фонду держмайна Дмитра Наталухи, який по суті визнав: вартість оренди сільгоспземлі через онлайн-аукціони вища ринкових цін: «Інколи вони (ціни за оренду землі – «Главком») перевершували всі очікування, але це – аукціон: якщо такі гроші заплатили, сам ринок показав, що така ціна цілком виправдана».
У бесіді з «Главкомом» юрист-дорадник Руслан Сокол пояснює те, про що не говорять чиновники: проблема економічно необґрунтованої орендної плати виникла задовго до нинішньої кризи. І стосується вона не лише державних земель, а й земель територіальних громад, де під час аукціонів ставки також сягали 40-45 тис. грн за гектар. Сьогодні й там надходять заяви про відмову від права оренди.
Причиною таких результатів, переконаний Сокол, була не лише боротьба за недопущення конкурентів, а й елементарний брак економічних знань та господарського розрахунку. Окремі учасники сприймали перемогу на аукціоні як самоціль, не замислюючись над тим, чи здатна земля забезпечити економічну віддачу, достатню для сплати запропонованої оренди.
«Мені особисто доводилося спілкуватися з такими переможцями. На запитання про економіку майбутнього господарювання вони лише розводили руками: «Якось буде. Головне, що виграли аукціон». При цьому існує принципова різниця між орендою окремої дорогої ділянки у великому господарстві та створенням виробництва на такій ділянці з нуля. У першому випадку загальна прибутковість господарства може маскувати збитковість окремої ділянки, але це не змінює її економічної суті: вона генерує додаткові збитки, потребує виробничих витрат, залучення техніки, трудових ресурсів і робочого часу, не забезпечуючи належної віддачі. У другому випадку, коли така ділянка стає основою нового господарства, непомірна орендна плата може призвести до повного фінансового краху та банкрутства», – пояснив Сокол.
Є ще одна проблема, яку у розмові з «Главкомом» порушив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. Ідеться про цільове призначення земель, які передаються у суборенду. Річ у тім, що багато сільгоспземель, які пройшли через аукціони Держзембанку, раніше належали Національній академії аграрних наук і використовувалися під селекційні потреби і науково-дослідну роботу.
Є непоодинокі випадки, каже Марчук, коли переможці аукціону починають засівати площі, до них приходить прокуратура з претензіями, мовляв, порушено процедуру використання цих земель, оскільки їх із самого початку було відведено під науку, а не під широке вирощування культур на кшталт соняшника, сої чи пшениці.
Яскравий приклад – частина лотів ТОВ «Державний земельний банк», які 29 жовтня було виставлено на ProZorro. Продажі. Держава шукає орендарів на 14 років для обробітку сільськогосподарських земель на Харківщині з цільовим призначення… для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства!
Це і є той випадок з цільовим призначенням, на який звернув увагу представник ВАР Марчук. І додав: на період відсутності експорту с/г продукції за кордон, Держзембанк повинен скасувати штрафні санкції для агробізнесу.
«На сьогодні склалася важка ситуація. З одного боку, орієнтовно з липня 2026-го аграрії практично позбавлені можливості експортувати зібраний урожай через блокування Росією морського шляху (за даними нардепів профільного комітету, у вересні 2026 року з України було вивезено 6 млн т зерна при місячному плані у 20 млн т – «Главком»). З іншого боку, сільгосппідприємствам, які виграли аукціони з користування сільськогосподарською землею держвласності, тепер мають проблеми зі сплатою оренди», – зауважив Денис Марчук.
Юрист-дорадник Руслан Сокол додає: нині потрібна окрема антикризова законодавча ініціатива, яка передбачатиме внесення змін до Земельного кодексу України та інших відповідних законів. Ідеться насамперед про створення правового механізму перегляду умов уже укладених договорів оренди та суборенди державних і комунальних земель, встановлення на визначений перехідний період економічно обґрунтованих нижньої та верхньої меж орендної плати за такими договорами та реструктуризацію накопиченої заборгованості.
«Краще помірна орендна плата, яка стабільно надходить до бюджету, ніж рекордні ставки на папері, що перетворюються на борги та судові позови», – робить висновок експерт.
Землетрус у наглядовій раді
Тим часом карколомні події відбулися у наглядовій раді ТОВ «Державний земельний банк». 30 жовтня більшістю голосів членів наглядової ради було звільнено Ірину Іванову з поста керівниці цього органу. Натомість її місце посів інший член наглядової ради, колишній міністр економіки і ексголова Ради Національного банку Богдан Данилишин. Це вже друге його «пришестя» у крісло голови наглядової ради Держзембанку. У грудні 2024 року він встиг покерувати лише місяць і склав повноваження голови і члена наглядової ради.
Як розповіла «Главкому» колишня голова наглядової ради ТОВ «Державний земельний банк» Ірина Іванова, за день до її зняття з посади відбулася зустріч із головою Фонду держмайна Дмитром Наталухою. За її словами, високопосадовець наполягав, аби вона добровільно відмовилася від крісла голови наглядової ради.
«Наталуха дорікнув мені за те, що я нібито не займалася земельними бондами. Водночас мені відомо, що навесні Наталуха ходив до Офісу президента і пропонував ідею з випуском земельних бондів. Однак мені ніхто ніколи не давав із цього приводу жодних доручень. Крім того, це питання не звучало на жодних нарадах», – наголосила Іванова.
Ексголова наглядової ради припускає: Фонд держмайна розглядає варіант зі зміни юридичного статусу Державного земельного банку – перетворення товариства на акціонерне товариство. Далі у вигляді акцій (без аукціонів) випускаються облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які зможуть купити великі аграрії.
«Нині у роботі Держзембанку простежується тенденція не до здачі в суборенду земельних ділянок, а, навпаки, до скорочення обсягів зданої землі. Наприклад, на одному з останніх засідань наглядової ради в.о. директора Андрій Видиборець повідомив, що у 2027 році Зембанк планує скоротити площі під здачу в суборенду – з 69 тис. га до 65 тис. га. Із його пояснень випливало, що багато неплатників, тому вони розривають договори. Фактично робота Держзембанку звелася до того, що розриваються договори і подаються позови до суду на агропідприємства», – констатувала Ірина Іванова.
Що стосується появи у керма наглядової ради ТОВ «Державний земельний банк» Богдана Данилишина, то воно невипадкове, каже пані Іванова. Вона зауважила, що за цим може стояти впливовий народний депутат із комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку.
До речі, вказаний парламентський комітет багато років очолював Дмитро Наталуха, який у січні 2026 року перейшов працювати до ФДМУ. Нині управління комітетом зосереджено у першого заступника голови, нардепа від ВО «Батьківщина» Сергія Тарути.
«Ба більше: доповідачем з двох кадрових питань (про припинення моїх повноважень голови і обрання Данилишина новим керівником наглядової) на позачерговому засіданні наглядової ради був Артем Глазунов. Сьогодні він володіє компанією (ТОВ Лід/Ог’юрі – «Главком»), яка до позачергових виборів 2019 року належала Дмитру Наталусі. Наскільки мені відомо, Глазунов та Наталуха знайомі, щонайменше 15 років», – додала ексголова наглядової ради Зембанку.
«Главком» звернувся за коментарями до голови Фонду держмайна Наталухи і нового очільника наглядової ради Данилишина. Новообраний керівник наглядової проігнорував прохання редакції. А от керівник Фонду держмайна виклав свою позицію. Дмитро Наталуха наголосив, що члени наглядової ради шляхом голосуванння самостійно обирають і звільняють голову.
«Єдине, що в нас відбулося, – певна ротація у складі наглядової ради (у тому числі, захід туди Богдана Данилишина – «Главком»). Після цього, як я розумію, всередині ради виникла пропозиція замінити голову. Чи знав я, що ця пропозиція буде? Так, знав. Чи говорив я з Івановою? У нас була розмова, де я попередив: можливо, відбудуться зміни у складі наглядової ради, а новий склад може ухвалити рішення про зміну голови. Ми поговорили, щоб вона була до цього готова. Чи схиляв я її написати заяву? У жодному разі. Абсолютно – ні», – запевнив голова Фонду держмайна.
Наталуха зазначив, що тривалий час знайомий як і з Івановою, так із Данилишиним. На останнього у нього є великі сподівання.
«Подальший розвиток ТОВ «Державний земельний банк» ми бачимо в площині розбудови фінансових інструментів. І тут якраз Данилишин, який був міністром економіки та головою Ради НБУ і має солідний бекграунд, зокрема й викладацький, як новий голова наглядової ради зможе стратегічно допомогти Земельному банку та пану Видиборцю сформулювати й реалізувати завдання щодо сек’юритизації, випуску земельних бондів тощо», – підсумував Наталуха.
Фінансово-привабливе місце
Пару слів про керівника Держзембанку і свіжі фінансові заявки земельного держоператора. На початку червня цього року Андрій Видиборець став в.о.директора. До цього він кілька місяців трудився головним бухгалтером цілого Фонду держмайна, куди прийшов з бізнесу.
У 2017 році прізвище Видиборця лунало у ЗМІ з негативним шлейфом. Його згадували як люстрованого чиновника Податкової служби, який, не зважаючи на зміну влади (тоді фіскальний орган очолив Роман Насіров, нині засуджений за корупцію), зберіг за собою службовий кабінет.
Нинішній директор Держзембанку з приставкою «в.о» отримує суттєву більшу зарплату, ніж його попередник. Зокрема, Андрій Видиборець бере 249 тис. грн на місяць проти 192 тис. грн, які мав Ярослав Ярославський.
До слова, Ярославський був повноцінний керівником, а не виконувачем обов’язків. У 2025 році він задекларував 2,28 млн грн зарплати від Держзембанку.
«Усім бажаю більшої зарплати. Але це не моє рішення (про розмір заробітної плати – «Главком») і вона не може обговорюватися поки у мене чинний контракт», – відреагував в.о.директора Держзембанку на закиди нардепів під час засідання підкомітету.
Крім того, на тому ж засіданні підкомітету Видиборець поділився цікавими планами. З’ясувалося, що Держзембанк збирається витратити близько 10 млн грн за закупівлю чотирьох автівок, комп’ютерної техніки та розробку сайту.
«За моєю інформацією, службові автомобілі Держзембанку потрібні для того, щоб потім їх передати керівництву Фонду держмайна у користування. Я не кажу, що це стосується голови Фонду», – атакував Видиборця член аграрного комітету і нардеп від «Слуги народу» Богдан Торохтій.
У відповідь в.о.директора божився, що вперше чує цю інформацію. Водночас, за його словами, у додаткових автомобілях є гостра необхідність, оскільки не вистачає транспорту для здійснення оглядів земельних ділянок (сьогодні у розпорядженні Держзембанку одна машина)…
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0