Єврореволюція. Стабільність гривні в руках російських банків?

Протести в Україні тривають вже майже два тижні. В ніч на 22 листопада – День Свободи – кияни вийшли на вулиці столиці в знак протесту на відмову Уряду країни євроінтегруватися. На Майдані Незалежності утворився так званий Євромайдан. Згодом мирні акції протесту переросли в сутички з правоохоронними органами, блокуванням державних структур. Сьогодні в на вулицях продовжують знаходитись сотні тисяч громадян.

Як звичайно відбиваються страйки і протести на економіці і національній валюті, здогадатись не важко. В умовах України, яка знаходиться в глибокій кризі, ці наслідки можуть мати фатальне значення. Розуміючи це, глава Нацбанку Ігор Соркін був змушений звернутись до громадян з проханням не панікувати. Тим часом в обмінках вже не можна купити валюту.

Чого чекати далі в прес-центрі «Главкому» прогнозували відомі економісти Олександр Савченко та Андрій Новак.

-- Про бюджет 2014 року можна зараз і не думати

{1-}

Олександр Савченко, доктор економічних наук, екс-заступник голови НБУ:

Валовий національний продукт створюється не в Києві, він створюється за межами столиці. Революційна ситуація поки що не зачепила великих підприємств, сферу торгівлі, експорт, тому суттєвого зменшення валового національного продукту не варто чекати. Звичайно, валовий національний продукт створюється і в банках, і навіть в освіті, але традиційно Україна залежить від великої індустрії, торгівлі, менш від фінансів і тому до сьогоднішнього дня я не вірю, що така політична ситуація вплинула суттєво на економіку.

За моїми розрахунками, навіть при найгіршому сценарії зупинки економіки на кілька місяців, невеликих, але достатніх, резервів Національного банку, вистачить на 2-2,5 роки для задоволення першочергових потреб, для критичного імпорту. Для нас критичний імпорт – це газ.

Про бюджет 2014 року можна зараз і не думати. Треба сконцентрувати увагу не на бюджеті, а на темпах економічного зростання, на темпах зростання доходів і більше нічого людей не має цікавити.

Мій прогноз зараз по ВВП на наступний рік. Якщо ми не підпишемо угоду з ЄС про Асоціацію, не відновимо співпрацю с МВФ, не доб’ємося інших цін на газ і на транзит, то не дивлячись на відновлення економічного зростання в ЄС, це наш основний по суті партнер, на 1%, прогнозую, ми знову будемо мати темпи зростання біля нуля. Якщо ми укладемо всі ці угоди, то можемо розраховувати на 2% зростання ВВП, це теж небагато. Але, на жаль, при найгіршому сценарію, тобто якщо жодна з цих угод не буде виконана і ми не створимо уряд професіоналів, то будемо мати мінусові темпи економічного зростання.

-- У російських банків є можливість обвалити наш валютний ринок

{2-}

Андрій Новак, кандидат економічних наук, Голова Комітету економістів України:

Прохання до Національного банку України, до його керівництва: принаймні на цьому тижні не відкривати міжбанківський валютний ринок. Чому? Тому що саме на ньому може реалізуватися спекулятивний сценарій валютних торгів на користь, звичайно, девальвації гривні, більше того цей сценарій може бути цільовим із зовні. В Україні працює 4 крупних російські банки, які тут займають понад 20% ринку, а понад 20% ринку це є цілком достатньо навіть забагато для того, щоб цей ринок обвалити. Якщо буде, не дай Бог, політична команда це робити, то всупереч навіть незначним порівняно збиткам цей сценарій може бути реалізованим. Тому прохання до Національного банку принаймні до кінця тижня не відкривати міжбанк, за цей час провести роз’яснювальну роботу серед наших банкірів, убезпечити чи уберегти їх від спекулятивних дій в цей гарячий момент.

У нас дійсно в економіці є величезний резерв, який називається тіньова економіка, я назву дві причини, через які виникає тіньова економіка. Перша причина – надмірна кількість всіх податків і зборів, схожих податкових платежів, хоча реальні найбільші доходи до бюджету приносить не більше 10 видів податкових платежів, але головний наш податок, який приносить 55% податкових надходжень до державного бюджету – ПДВ, він приносить більше половини всіх надходжень до бюджету, додаємо мито ввізне-вивізне, податок на доходи фізичних осіб, податок на прибутки підприємств і практично з усіх цих платежів формуються податкові надходження, а самих податків у нас існує 140. Питається, навіщо ж 130? Тільки для того, щоб ускладнити податкову систему? І для того, щоб бізнесу і вітчизняному і іноземному було складно працювати? Друга причина – гіперцентралізована бюджетна система, на сьогодні 80% доходів бюджетної системи України йде в центральний бюджет, а 20% йде в усі міські бюджеті разом узяті. І якщо спростити ці дві причини, то в нас є більше шансів вивести із тіні частину економіки.