Чому не відбулась головна приватизація року
Одеський припортовий завод вже став символом невдалої української приватизації. Історія з продажем цього підприємства триває десятиліттями: різні влади за різної економічної ситуації намагались провести приватизацію ОПЗ. Нинішній уряд теж взявся за цю справу. Меседжі голови Фонду держмайна Ігора Білоуса, який відповідає за реалізацію цього плану, спочатку були сповнені оптимізму. Вже через півтора місяці після того, як Білоус очолив Фрнд, він увійшов до наглядової ради ОПЗ, а Нацбанк відкрив спеціальний валютний рахунок для внесення застав інвесторами. Анонсований продаж мав принести бюджету країни 17 мільярдів гривень. Взагалі ж запланований «фінальний розпродаж» державного майна мав принести мало не 20 мільярдів доларів. Насправді за підсумками року маємо трохи більше 127 мільйонів гривень, а приватизацію більшості запланованих 2015 році об’єктів, в тому числі й ОПЗ, перенесли на 2016 рік. Офіційне пояснення: для того, щоб провести розпродаж за більш досконалим правилами, які дозволять отримати за об'єкти реальну ціну, забезпечать високу прозорість і конкурентність приватизаційного конкурсу.
Цікаво, навіщо ж головні приватизатори країни цілий рік роздавали обіцянки про продаж найбільшого хімічного заводу, і що ж насправді їм завадило? І чому Фонд держмайна тільки зараз почав вирішувати проблеми, які стоять на заваді роздержавлення ОПЗ?
Наразі у купівлі Одеського припортового заводу, за інформацією «Главкому», зацікавлені близько двадцяти інвесторів, у тому числі чотири американські компанії, норвезька Yara і низка європейських компаній.
Глава Фонду держмайна Ігор Білоус нещодавно заявив, що в числі потенційних покупців також є компанії з Туреччини, Марокко, Індонезії, Китаю. Крім того, окрему зацікавлену групу формують трейдери і фінансові інвестори. У Фонді держмайна прийняли рішення оголосити конкурс для інвесторів не до Нового року, як планувалося зовсім недавно, а вже після різдвяних свят. Зараз ОПЗ завершує розробку презентації, і практично готовий до візитів потенційних покупців на підприємство. І хоч підготовка до продажу символічного для України лоту поки що виглядає цілком щиро, владі так і не вдалося усунути цілу низку ризиків, які можуть стати на заваді прозорій приватизації.
26 листопада відбулася розширена нарада Фонду держмайна за участі міжнародних організацій, які допомагають Україні у проведенні прозорої приватизації. Консультанти, які протягом двох місяців працювали над підготовкою ОПЗ до продажу, озвучили ризики, які сьогодні існують навколо конкурсу з продажу об’єкта. Загальні висновки зустрічі були досить оптимістичні - підприємство готове приймати інвесторів та показувати свої активи. Проте, чим далі відкладається конкурс, тим більше питань виникає щодо привабливого об’єкта.
-- Бажання продовжувати заробляти на держвласності
Нещодавно губернатор Одеської області Михайло Саакашвілі заявив, що контракт на закупівлю газу, укладений Одеським припортовим заводом у жовтні з австрійською компанією Antra, є неприпустимим і невигідним для держави. Мова йде про домовленість з ОПЗ щодо завантаження заводу більш ніж на 50% за давальницькою схемою в листопаді. Попередня оцінка збитку від контракту з компанією, вплив на яку приписують політикам з оточення прем’єра, становить $90 мільйонів на рік.
Зміст операцій з так званою давальницькою сировиною полягає у тому, що підприємство, метою якого є придбання певного виду продукції, закуповує сировину для її виготовлення і доручає організації, яка виробляє відповідну продукцію, виготовити певний обсяг цієї продукції з переданої сировини. Особливість таких операцій полягає у тому, що сторона, яка передає, зберігає за собою право власності на початкову сировину, передану в переробку, і на готову продукцію, отриману внаслідок переробки, а переробник лише надає необхідні послуги з переробки сировини у момент передачі готової продукції замовникові.
1 грудня прем'єр-міністр доручив скликати наглядову раду підприємства і заслухати правління щодо ситуації із закупівлями газу. Справа в тому, що ціна газу, яку пропонує НАК «Нафтогаз», робить завод збитковим. Правління переконує, що живе в режимі постійного форс-мажору і пошуку найбільш вигідних поставок. Донедавна ОПЗ додатково обмежувала постанова №124 Національного банку України, яка встановлювала обмеження сум передплат за газ у валюті. На цьому тлі давальницький контракт був найвигіднішим, - запевняють у Фонді. У постанову НБУ внесли зміни, і в заводу з'явилася можливість оплачувати газ грошима. У додатковій угоді ОПЗ обмежив обсяг постачання газу до 27,7 мільйонів кубометрів, і закрив контракт. Відповідно, з 20 листопада давальницька схема зупинена і надалі будуть працювати тільки відкриті закупки газу за найнижчою ціною і за найкращих умов. «2015 рік характеризується нестабільністю газових постачальників, ціни, поведінки всіх газових трейдерів і взагалі незрозумілостей на ринку. Звичайно, це приводить до того, що хаос на ринку, неможливо вибудувати довгострокові стосунки з постачальниками газу, і відповідно, якось сформувати ціну кінцевої продукції», - коментує ситуацію голова ФДМ Ігор Білоус. За підсумками роботи наглядової ради було вирішено рекомендувати заводу розробити положення і прописати в ньому конкретні критерії відбору постачальників газу, щоб у майбутньому забезпечити більшу прозорість і зрозумілість цих процесів для громадськості. «За якими критеріями, хто за це відповідає, за яких об’ємів, хто ставить підписи – це все буде достатньо відкрито. Для того, щоб у нас цих питань не було, бодай до моменту приватизації – нам потрібно все це впорядкувати, формалізувати», - зазначив Білоус.
-- Затримка з відміною вимоги продажу 5% на фондовій біржі
Зміни в законодавство про приватизацію, які Рада досі не може проголосувати, - проблема номер один. Нагадаємо, у жовтні Кабінет Міністрів в черговий раз відклав приватизацію Одеського припортового заводу. Формальне пояснення - необхідність скасування законодавчої норми про обов'язковий продаж 5% ОПЗ на біржових торгах.
І хоча, за словами Білоуса, попередній компроміс з цього питання в парламенті вже досягнутий, ситуація так і не зрушила з мертвої точки. Декілька сигнальних голосувань у ВР за відповідний законопроект показали недостатність голосів. Останній раз, 24 листопада, депутатам не вистачило 37 голосів. А виставляти 5% ОПЗ на продаж у Фонді не хочуть через те, що в Україні фактично відступній фондовий ринок, і це створює певні ризики. Покупець, наприклад, може стати на заваді подальшій приватизації і перешкоджати майбутньому мажоритарному акціонеру в управлінні підприємством. До того ж, ціна продажу 5% може вплинути на оцінку решти акцій. «Ніхто не визначить реальну вартість, тим більше для 5%. Це ж не контрольний пакет, він нічого не визначає», - зауважує Білоус.
Голова ФДМ не залишає надії «протягнути» закон через парламент ще цього року, але якщо цього не станеться, буде ставити питання перед Кабінетом Міністрів про об’єднання пакетів акцій. Адже коли у 2005 році продавали Криворізького гірничо-металургійний комбінат, парламент також не вносив законодавчих змін і норма про попередній продаж 5-10% акцій на фондовій біржі була діючою. Тоді рішенням Кабміну пакети просто об'єднали - і продали на аукціоні. «Ми не хочемо цих рішень, по-перше, тому що об'єктів багато, і потрібно вирішити проблему на законодавчому рівні без «ексклюзивності». По-друге, цей варіант теж теоретично створює ризики. Треба, щоб все було саме за законом, щоб інвестор почував себе впевнено», - вважає Білоус. Враховуючи чисельні анонси керівника уряду Арсенія Яценюка про кадрові зміни в Кабміні, важливо дотриматися законодавчої процедури з ОПЗ, щоб з приходом нових міністрів не виникали питання про незаконність приватизації.
-- Борг компанії Фірташа
Окрім цього, на ОПЗ ще досі висять 193 мільйонів доларів боргів підприємству Ostchem групі бізнесмена Дмитра Фірташа за поставки газу. Борг наразі не виплачується. Ці гроші інвестори будуть враховувати при оцінці підприємства. Голова ФДМ зазначає, що борг можна погасити за рахунок операційної діяльності самого заводу. «Борг перед Ostchem - це операційна проблема. Якщо ОПЗ нормально буде закуповувати газ і на заводі залишиться достатньо прибутку, то її можна буде направити на погашення цього боргу», - заспокоює Білоус. Та чи вдасться це зробити до початку конкурсу – не відомо.
Втім, сам Фірташ до суду поки не подає, вочевидь, через те, що сам планує брати участь у приватизації Одеського припортового заводу. В інтерв’ю «Главкому» влітку цього року заявляв, що уряд буде блокувати йому доступ до приватизації. «Коли була умова про приватизацію української труби в системі ГТС, тоді прописали, що українці не можуть брати участь. Вгадайте з трьох разів, кого вони мали на увазі з українців, коли вони проштовхували це через парламент? Сам прем'єр приїжджав, тупотів ногами, кричав, що цей закон треба саме в цій формі провести», - повідомив тоді бізнесмен. Але, наскільки відомо, в проекті приватизаційних умов, принаймні поки що, немає підстав, за якими Фірташу можуть заборонити доступ до участі в приватизації ОПЗ.
-- Спір з групою Коломойського щодо права власності на акції
Суди з «Нортімою» - ще одне ключове питання приватизації ОПЗ. Як відомо, підконтрольна групі «Приват» Ігоря Коломойского компанія «Нортіма» намагається в судах відстояти результати приватизаційного конкурсу 2009 року щодо ОПЗ. Нагадаємо, що тоді переможцем стала «Нортіма», яка запропонувала за підприємство 5 млрд гривень. Втім, конкурсна комісія відмовилася визнати компанію переможцем. «Нортіма» подала в Господарський суд Києва позов з вимогою до ФДМ укласти з компанією договір купівлі-продажу 99,6% акцій ОПЗ на підставі приватизаційного конкурсу.
Першу інстанцію «Приват» програв. Наразі спір знаходиться в апеляції, розгляд справи вже двічі відкладався на вимогу компанії. Наступне засідання заплановане на 9 грудня. Теоретично, якщо «Нортіма» виграє апеляцію, Фонд буде зобов'язаний продати завод «приватівській» компанії. Але навіть якщо до цього не дійде, то невизначеність у питанні права власності підприємства точно не збільшить його інвестиційну привабливість в очах потенційних інвесторів.
-- Суд з податковою
Окрім цього, ОПЗ судиться з Державною фіскальною службою, яка за 2013 рік донарахувала 345 мільйонів гривень податків. Як повідомили в ФДМ, претензії податківців пов’язані з тим, що у фінансовому плані на закупку газу була закладена одна сума, а по факту завод купував його за іншою. Наразі Фонд розпочав процедуру оскарження цього рішення в судовому порядку. «Прийшла податкова із запитанням, чому ОПЗ не купупав газ напряму у «Газпрома» по $200 за кубометр, а закуповував по $430? Фонд подав заперечення. Після закінчення 30-денного строку ДФС має дати відповідь. Скоріше за все, скажуть, що заперечення нічого не варте. Тоді буде суд», - розповіли «Главкому» у Фонді держмайна.
-- Спір з АМК щодо обґрунтованості тарифів на перевантаження аміаку
Клопоту ФДМ додає також справа, яку розпочав Антимонопольний комітет про зловживання ОПЗ монопольним становищем на ринку послуг з перевантаження аміаку, потенційний штраф за яке може складати до 10% річного обороту заводу, тобто приблизно 500 мільйонів гривень. Слід зазначити, що ДП «Укрхімтрансаміак» вже звертався до голови АМКУ з проханням визнати ОПЗ монополістом, а його дії по встановленню необґрунтованих тарифів - зловживанням монопольним становищем. Однак, антимонопольне відомство відмовилося повернути ОПЗ до переліку природних монополістів, де він перебував протягом багатьох років. До того ж, АМКУ виніс не рішення, а лише «рекомендації» «привести тарифи до економічно обґрунтованого рівня». Враховуючи те, що рекомендації не передбачають обов'язкового виконання, керівництво ОПЗ відверто їх проігнорувало, заявивши, що тарифи є економічно обґрунтованими.
-- Боротьба за спецтермінал
Ще один ризик – спецтермінал №4, який ОПЗ вже давно не може поділити з компанією Delta Wilmer. Нещодавно компанія звернулася до ФДМ з проханням надати в довгострокову оренду (більше одного року, - «Главком») причал №4, який зараз використовується ОПЗ для перевалки метанолу. У разі позитивного для Delta Wilmer вирішення цього питання, є ризик, що виникнуть проблеми з загальним користуванням терміналу. Останнім часом траплялися ситуації, коли ОПЗ не міг користуватися послугами через те, що Delta Wilmar завантажувала термінал. «Delta Wilmar просить про оренду причалу №4. Якщо здати його в оренду, напевно, виникнуть суперечки щодо його використання», - зазначив Білоус.
Коментарі — 0