Регіоналізація Києва

Переформатування київської влади під себе регіонали можуть завершити восени тихо та спокійно. Цілком законно розведуть посади мера та голови КМДА, виписавши повноваження під «свою людину», яку призначатиме Президент. Мер Леонід Черновецький добуде свій термін «на лікарняному», а секретаря Київради Олеся Довгого замінять на регіонала. Проте «молоду команду» за грати ніхто кидати не буде, їх просто відсторонять від фінансових потоків та змусять поділитися вже награбованим.

Такий прогноз в «Главкомі» звучили керівник корпорації «Гардарика» Костянтин Матвієнко та активіст громадської ініціативи «Збережи старий Київ» Ігор Луценко.

На вашу думку, судячи з того, що зараз відбувається в Києві, чи відсторонюється команда Черновецького від керівництва в столиці?

Костянтин Матвієнко: Для киян немає жодного значення, чи залишитися при владі те, що називається командою Черновецького, чи прийде яка-небудь інша команда. За часів Олександра Омельченка можна було говорити про те, що в Києві буде здійснюватися якась хаотична, непослідовна, але урбаністична політика. За великим рахунком, до Омельченко у мене є лише три претензії. Умовна назва першої «бювет»: абсолютно нераціональне використання міських ресурсів, зокрема, тих, які мали бути надбанням для наступних поколінь. Він будував бювети задля збільшення власного рейтингу, замість того, щоб вкладати гроші в водогони, каналізації і т.д. Це стосується і землі, і зелених зон і всіх інших ресурсів Києва, якими він розпоряджався абсолютно по-хамськи, нераціонально.

Другу проблему я умовно називаю «плитка»: замість того, щоб робити системні вкладення в міську інфраструктуру, Омельченко займався косметичними речами у вигляді цієї плитки. Таких прикладів є безліч. Припустимо, добре, що ми відбудували Успенський і Михайлівський собори, але ж при цьому нищилися справжні пам’ятки в Києві, які становлять наукову, історичну, археологічну цінність, як це відбувається в Гончарах-Кожемяках, з Онуфріївською вежею, пам’ятками Київської Русі, Софіївським та Михайлівським соборами, Видубицьким монастирем та іншими церквами.

Третя претензія до Омельченка – це час. Коли економіка була на підйомі, бюджет Києва був профіцитним, він завжди перевиконувався, гроші використовувалися абсолютно нераціонально. Був втрачений час, були витрачені гроші…

В Києві фактично були збудовані лише два об’єкти, які повністю відпрацювали свої ресурси, – це Південне і Північне кладовища. Нічого іншого в Києві не створено, були тільки знищення. Йдеться про експозицію Музею історії Києва, який недобудували, а потім знищили і кинули, про споруду, яка призначалася під Національний художній музей та ін.

При Черновецькому ці тенденції були колосально посилені. Розкрадання міського ресурсу, яке при Омельченку відбулося більш менш косметично, законним шляхом, при Черновецькому відбувається настільки незаконно, настільки кидається в очі, що в результаті ми бачимо купу кримінальних справ.

Команда, яка прийшла зараз, по-перше, досі навіть не уявляє, в якому жахливому стані знаходиться комунальне господарство, які в Києва реальні борги, що являє собою київське чиновництво в районних адміністраціях, Київській міській адміністрації. Замість того, щоб спробувати розібратися хоча б у цьому, щоб закласти хоч якийсь рівень компетентності міської влади, продовжується деградація. Незважаючи на те, що доволі якісні призначення Попова, Мазурчака у верхньому прошарку, внизу люди, які очевидно не здатні до якоїсь системної роботи.

Ми бачимо, що в Києві не збудовані два мости, і незрозуміло як їх будувати, бо землі навколо них вже пороздавали. Не збудовані розв’язки, а ті, що збудовані в районі моста Патона, то краще б їх не будували, бо транспортна логістика там тільки погіршилася. Залишається проблемним Київський метрополітен.

Так що відсторонюють цю команду від влади чи ні, для киян це принципово нічого не міняє.

Ігор Луценко: Я погоджуюся із сказаним.

Підсумком першого періоду діяльності цієї влади є те, що все-таки видно втручання системного політичного фактору. Прикладом є Пейзажна алея. Сьогодні я був на зустрічі з представниками Міністерства закордонних справ, які теж є в принципі частиною політичної сили, яку представляє ця нова команда. Вони відчувають повний карт-бланш на свої дії. Пейзажна алея була символом боротьби киян за свої права останніх семи років, найбільш знаковим місцем, тим бастіоном, який кияни здають останнім. Саме на цей бастіон іде атака. Зараз якісь там чиновники і бізнесмени приходять і виставляють претензії на конкретні земельні ділянки, які є у суспільній власності.

Дійсно, там деякі процеси зупинилися, але інші продовжуються. Тобто, протягом останніх трьох місяців так би мовити «дембельського акорду» Черновецького знищені зелені зони, а інші почали знищуватися зараз. Я маю на увазі Жуків острів, декілька абсолютно незаконних безпредєльних забудов – все це в принципі під контролем нової київської влади. Вони або не розібралися з тим, як ефективно і швидко гасити ці пожежі, або в них немає на це політичних сил.

Страхи щодо захоплення влади в Києві «донецькими» перебільшені чи все-таки мають підстави з огляду на те, що зараз Лавриновичем розробляються ще й зміни до закону «Про столицю»?

Костянтин Матвієнко: Що означає «донецькі»? В Адміністрації Президента донецьких не так уже й багато – кияни, львів’яни, харків’яни. Річ в тому, що сам Донецьк дав дуже мало менеджерів, людей, які здатні ефективно керувати. Тому можна говорити, що владу в Києві справді захоплять представники Партії регіонів, але вони будуть найрізноманітнішого походження з усіх територій України. Найменше серед них звісно буде киян, бо так традиційно склалося, що київські міські голови мабуть останні років сто п’ятдесят киянами не були, переважно тут керували кияни в першому поколінні. Але поки що якось керували.

Не бачу проблеми саме в «донецьких», бачу проблему в тому, що немає компетентних кваліфікованих менеджерів. Мало хто знає, що фактично не працює Інститут генерального плану, знищений Науково-дослідний інститут проблем міста, інші наукові установи, які були здатні усвідомлювати Київ як об’єкт управління.

Прийдуть донецькі, харківські чи львівські - для Києва це не принципово погано.

Київ буде для них міцним горішком?

Костянтин Матвієнко: Ні, вони додерибанять його та й усе.

Все розподілено, тепер Київ перерозподіляють. Добивають зелені зони, ділянки, які перебувають в громадській власності. Пляжний сезон…Багато загороджених ділянок, на яких людей майже немає через дорогий вхід. В той же час на вільних громадські пляжі неймовірно переповнені. Все менше і менше кількість громадського вільного відпочинку.

Ігор Луценко: Що стосується перерозподілу, то він дійсно буде. Є ряд законсервованих конфліктів, в які може влитися новітня когорта бізнесменів, і якимось чином щось можуть з цього отримати. Умовно кажучи, є ряд конфліктів по землі, по будівлям, по об’єктам комунальної власності, і попереднім людям-корупціонерам, які контролювали цей процес конфлікту проти громадськості, просто продадуть свої права на цей конфлікт наступному поколінню. Але дійсно можна сказати, що наближається остання фаза дерибану Києва. Для того, щоб захопити щось принципово нове, потрібно йти на дуже великий ризик: або брати участь у вже старих конфліктах, або покладатися на фортуну.

Як щодо нового законопроекту, який розробляється регіоналами для розведення посад київського міського голови та голови КМДА?

Ігор Луценко: Це процес логічний. Якщо кияни не можуть керувати собою, то рано чи пізно хтось прийде і інституційно це законсервує. Якщо кияни не можуть справитися зі своїми очільниками, яких вони обирають, то давайте заберемо у них цю владу. Така логіка в принципі навіть частині киян може сподобатися. Звісно, вона сподобається центральній владі, яка зараз веде курс на канонізацію цієї вертикалі влади. Тому така річ досить логічна, з огляду на те, що творилося останніми роками, але вона є деструктивною щодо тих можливостей, які забираються у киян.

Ми згадували тут Кам’янець-Подільський і т.д. Є потужна традиція самоврядування, яка була в свій час знищена, але живе, наприклад, в гуманітарній сфері. Київ є одним із центрів самоврядування, який в свою чергу є однією із складових української державності як такої. Знищуючи Київ, знищується частково і українська державність.

Що робити регіоналам з Черновецьким та Довгим? Їх поки залишать чи все-таки приберуть?

Костянтин Матвієнко: Думаю, що Довгий буде усунутий восени. Їм потрібний хтось свій на цій посаді. А Черновецький на лікарняному так і добуде свій термін, а потім поїде жити куди-небудь за кордон.

В такому разі кого із «своїх» можуть обрати секретарем Київради?

Костянтин Матвієнко: Зараз іде боротьба всередині Партії регіонів, тому важко сказати, хто врешті-решт ним стане. Думаю, що це буде представник Партії регіонів. Очевидно, хтось із старшого покоління, не молодого.

Ігор Луценко: В мене такий утилітарно-функціональний погляд. Будь-яка заміна якихось особистостей в даному разі не є знаковою. Є реальна річ – це закон про місцеве самоврядування. Є реальні речі, які відбуваються конкретно десь на вулицях. В даному разі технічна заміни однієї людини іншою призведе, можливо, до підвищення рівня огидності влади до радикально корупційних схем, але системно цю проблему не зніме. Потрібні якісь інституціональні зміни, які, на жаль, зараз ідуть у зворотному напрямку.

Чи може бути переформатування більшості в Київраді восени?

Костянтин Матвієнко: Мене це не цікавить. Київрада не продукує нічого, окрім розкрадання земельних ділянок. Яка б там не була більшість, вона буде займатися тим самим.

Ігор Луценко: На жаль, там немає опозиції щодо процесу, наприклад, тіньового розподілу землі. А іншої позиції їм і не треба. Який би там Бригинець щось не говорить, іноді правильні речі, але він погоди не робить. Робить погоду та більшість, яка голосує за виділення ділянок, або не голосує за надання Пейзажній алеї статусу скверу.

Як ви оцінюєте останні рішення щодо того, що Київрада забрала із власності київської громади територію Києво-Печерської Лаври і передала до Мінкультури? В такому разі чи не стане наступною Софія Київська? Чи підуть регіонали на те, щоб віддати її одній із конфесій?

Костянтин Матвієнко: Зрозуміло, якій конфесії – Московському Патріархату. Я думаю, що цілком підуть. Річ у тім, що у керівництва регіоналів неймовірно містифікована свідомість. Вони справді вважають, що в цій церкві присутня якась там духовність. Думаю, що своїми успіхами вони також завдячують молитвам на Афоні, про які ми часто чуємо. Служіння Московському Патріархату ними розглядається як одна із власних місій. Таким чином Україна справді може втратити Києво-Печерську Лавру і Софію Київську.

Ігор Луценко: Я вчора був присутній на відео-мосту між Києвом та Москвою з представниками російської православної церкви від обох сторін. Дійсно, бачу, що ними зараз ведеться така активна кропітка напружена робота з приводу перерозподілу релігійних ресурсів. Йдеться про знакові пам’ятки. На жаль, мій прогноз з цього приводу теж негативний. Знову ж таки йде втрата суверенітету, в даному разі духовного.

Чи кияни будуть виходити на якісь акції протесту відстоювати свої святині? Чи здатна взагалі зараз київська громада стати на захист своїх територій?

Ігор Луценко: Будуть. Але, на жаль, кияни не є об’єднаними. Є люди, які перебувають в опозиції щодо процесів, які відбуваються з Лаврою. Проте, з одного боку, це можуть бути комуністи, а з іншого – представники Київського Патріархату. Як їх об’єднати? Це неможливо.

Ми маємо російську машину, яка працює на це, та українську владу, яка фактично є частиною цієї церкви.

Київ не бере активної участі у місцевих виборах 31 жовтня, окрім райрад. Чи можлива там якась інтрига?

Костянтин Матвієнко: Районні ради треба скасувати, як і самі райони. Вони не мають ні повноважень, ні власних бюджетних джерел, ні майна, ні земельних ресурсів. Районні ради є просто зайвим утворенням. Їм на зміну мають прийти органи самоорганізації. Тобто, те, що називається радами мікрорайонів. Колись їх створювали за радянської влади, вони мали певний сенс та ефективність з точки зору благоустрою, організації життя таких мікрогромад. Що спільного між мешканцями Нивок та центральної частини міста? ЖЕКом можна керувати і з Хрещатика, 36, для цього не потрібно мати цілу районну адміністрацію.

Ігор Луценко: Оскільки ці органи мають мало влади, то проблема в тому, що ці вибори заберуть чергову порцію очікування у людей, які можна було б вкласти кращим чином. У нас дійсно є кілька ОСМів (органи самоврядування – Ред.), які працюють. Але якщо б у киян забрали райони, то це стимулювало рух самоврядування, який зараз просто спить через те, що існує карго-культ демократії, яка нав’язується зверху. А от низова демократія через такі речі як от бутафорські районні вибори, просто приспана. Бачу тут єдиний позитив, що це створить якусь можливість для людей потрапити у владу і отримати більше інформації. Таким чином оновлення принесе якесь нове розуміння реальності, яка нам доступна. А більше нічого очікувати від цього.

Костянтин Матвієнко: Але тут є одне застереження. Мене весь час запрошують різні молодіжні середовища на свої зустрічі на предмет саме місцевих виборів. Висновок один: вони вражені цією бацилою політиканства, дуже характерною для багатьох українських політиків. Вони мають мотиви для зайняття політикою лише двох типів: здирництво та марнославство. Тобто, накрасти та посвітитися в телевізорі. Те, що себе розглядає молодим та новим, воно один в один виглядає так само, як їхні старші брати. Щось читати, займатися самоосвітою чи освітою, бажання немає ніякого, але в 19 років уже прагне стати депутатом тих самих райрад. Очевидною є та обставина, що так зване молодіжне політичне середовище за рівнем деградації рівно на крок випереджає старше покоління. Відтак я прогнозую низьку явку на районних виборах, не більше 30%. Хтось щось докидає, звичайно, але об’єктивно явка не перевищуватиме цей показник. З іншого боку, туди можуть потрапити люди від різних політичних сил, байдуже яких, діаметрально-протилежних за ідеологічно-формальними поглядами, але з однією ж і тією мотивацією – здирництво та марнославство. Можуть потрапити насправді молоді хижаки, які скоро стануть небезпечними. Звідкіля виростають Довгий та Бас? З цього ж середовища.

А що буде з Довгими та Басом? Їх посадять? Організують показовий процес?

Костянтин Матвієнко: Ні, що ви. Ніякого показового процесу не буде. Їх просто усунуть від реальних фінансових та майнових потоків і, звичайно, примусять поділитися тим, що уже накрали. Але я не думаю, що ми матимемо якийсь результативний судовий процес.

Для чого тоді робити маски-шоу за участю СБУ?

Костянтин Матвієнко: А це елемент перерозподілу власності.

Показати, хто господар?

Костянтин Матвієнко: Звісно. «Бійтесь нас!».