Рішення КС щодо коаліції в оцінках експертів

Своїм рішенням про легітимність створення коаліції Конституційний суд завдав шкоди свій репутації, проте, схоже, навіть європейці не будуть за це осуджувати команду Віктора Януковича. І хоч все «заради політичної стабільності в Україні», навіть в часи Кучми, КС не дозволяв собі такого правового нігілізму.

Про це в прес-центрі «Главкому» говорили професор права Віктор Мусіяка, керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко та науковий директор Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань.

-- Олексій Гарань: «Партія регіонів відкинула правила гри, а Конституційний суд це освятив»

На жаль, це рішення показало, що Конституційного суду як такого у нас зараз немає, він не виконує функції арбітра в правових колізіях. Прикро, бо не завжди так було. Згадайте референдум 2000 року, тоді КС повівся достатньо принципово. З 26 питань, запропонованих Кучмою, право Президента розпустити парламент і затвердження Конституції референдумом Конституційний суд тоді визнав неконституційними і вони були зняті. Потім КС сказав, що рішення референдуму треба втілювати через парламент, і тим самим фактично зберіг баланс сил всередині політичної системи. Якщо Єльцин просто розігнав в Росії КС, то у нас навіть за умов сповзання Кучми в авторитаризм, цей суд діяв.

Напередодні цих виборів, враховуючи, що міг перемогти Янукович, я все-таки не думав, що ситуація буде не такою загрозливою, як зараз. Розрахунок був на те, що треба законними методами будувати коаліцію в парламенті, а це неминуче означало пошук компромісу, а отже система була б більш-менш збалансованою. Однак ми бачили, що Партія регіонів просто відкинула правила гри, а Конституційний суд це освятив. Зараз я бачу, що ми починаємо дрейфувати до російської моделі, це видно як по справах, так і по телекартинках. Коли я дивлюся, як Янукович дає вказівки Азарову, мені це щось нагадує... Але будь-яка дія народжує протидію. Опозиція в стані «разброда и шатаний», але такі дії влади неминуче будуть породжувати якісь тенденції до об’єднання чи координації. Кириленко заявив, що співпрацюватиме з БЮТ, хоча вони не визнають, що тільки БЮТ має монополію на опозиційний уряд. Я сподіваюсь, що ця спільна загроза може породити хоч якусь координацію дій.

Крім того, серед наших олігархів ніхто не хоче стати українським Ходорковським. Вони зацікавлені в тому, щоб якийсь баланс сил зберігся, і влада не була сконцентрована в руках однієї політичної сили, бо це їм несе пряму загрозу.

-- Володимир Фесенко: «Я не здивуюсь, якщо надалі виникне бажання скасувати конституційну реформу 2004 року»

Сенсації не сталося. Те, що Конституційний суд не буде оскаржувати формування коаліції за участі окремих народних депутатів, очікувалося. Мене здивувала сама формула, ухвалена судом. Я очікував більшої тонкості та елегантності від КС, що буде більш нейтральне, більше гнучке рішення, а воно виявилося занадто «топорным». «Закон, что дышло…» Вони однозначно чітко сказали, що окремі народні депутати можуть брати участь у формуванні коаліції, причому не лише позафракційні. Як би там не посилались на Регламент ВР, але це суперечить попередньому тлумаченню КС від 17 вересня 2008 року і, на мій погляд, Конституції. Насправді головна проблема зараз не стільки для опозиції, вона була готова до такого розвитку подій, а для Конституційного суду. Це дуже серйозний удар по репутації КС.

Мене також здивувало, що лише один суддя мав окрему думку, хоча напередодні була інформація про те, що не підтримують таке рішення сім суддів, а готові проголосувати 11. Це вже означає, що нова влада знайшла ключик до кожного члена КС. Це показник ефективної роботи нової влади та ступеню лояльності Конституційного суду до нового Президента та влади в цілому. Я не здивуюсь, якщо надалі виникне бажання, наприклад, скасувати конституційну реформу 2004. Це вже можна зробити без проблем. Тим більше, що для такого рішення є набагато більше правових підстав, на відміну від вчорашнього.

Очевидно, що зараз, коли легалізована коаліція так званих «тушок», їх міграція посилиться. Деякі депутати від БЮТ та НУНС все ж таки чекали, яким буде рішення КС. Для них важлива відмашка, легалізація процесу. Думаю, що саме рішення та обставини, в яких воно з’явилося, – це сигнал, що ця влада всерйоз та надовго. Тож буде додатковим стимулом перейти на бік коаліції. Думаю, що вже наступного пленарного тижня ми побачимо збільшення коаліції, і протягом квітня таких десь десятка два точно буде. Проте, не думаю, що найближчим часом ми побачимо збільшення коаліції до 300 голосів, поки для цього немає підстав. Тимошенко ще вдається тримати відносну єдність своєї фракції, однак найбільші втрати будуть саме в неї. У нунсівців набагато складніша ситуація, там швидше можна очікувати непрямої співпраці з новою коаліцією, хоча звідти теж може піти кілька депутатів.

Тож процес розширення парламентської коаліції буде продовжуватися і не лише через бажання окремих депутатів із опозиції, які будуть шукати лояльності нової влади. Тут буде спрацьовувати і інтерес головної політичної сили влади – Партії регіонів, які треба знайти додатковий коаліційний ресурс для того, щоб нейтралізувати можливі вибрики з боку деяких коаліціантів. В першу чергу йдеться про комуністів, аби хоч трохи вгамувати їхні апетити та при нагоді сказати, мовляв, ваші голоси нам не дуже потрібні. Це буде теж один з мотивів розширення парламентської коаліції.

Що буде далі? Дійсно, ризик спокуси перейти від відносно керованої демократії до міцно керованої демократії буде дуже великий. Для опозиції такий розвиток подій буде додатковим чинником спільно протидіяти владі. Нагадаю ситуацію 2002 року, коли можливо єдиний раз в українській історії в одній політичній акції брали участь комуністи, соціалісти, БЮТ, «Наша Україна». Їх спонукала діяти разом необхідність протидії владі. Тож я б порадив представникам нової влади не особливо захоплюватись своїми успіхами. Безумовно, політична стабільність необхідна країні, але щоб не виникло, як колись писав Сталін, «головокружения от успехов», які можуть привести до дуже серйозних негативних наслідків. Тут головне утриматись та робити все в міру.

Думаю, що зараз їм варто переключити свою увагу від процесу формування єдиної адміністративної вертикалі, упорядкування всього, що рухається навколо неї, до ефективних економічних рішень. Саме від цього буде залежати і популярність нової влади, і її стабільність.

Можливо, це рішення КС має стати ще одним поштовхом для врегулювання коаліційних проблем конституційним чином. В Європі парламентська коаліція – це політичний інститут, а у нас коаліційний процес занадто зарегульований. Коли є багато конституційних норм, які регулюють і процес створення коаліції, і процес припинення її діяльності – це ускладнює коаліційні процеси, створюючи багато додаткових проблем. Краще, щоб це робилося суто політично без зайвого юридичного регулювання, як це робиться в Європі. Дійсно, реальна більшість мала право створити коаліцію, але проблема в іншому – порушено норму закону. Я згадую Солану, який дуже часто повторює класичну формулу «У вас не грають за правилами, а граються правилами». На жаль, вчора ми це побачили у виконанні не лише політиків, а й суддів КС.

-- Віктор Мусіяка: «Краще було для Президента, якби КС визнав неконституційним закон про регламент»

Ознайомлення з текстом висновку КС привело мене до стану повного розчарування. Деякі рішення Конституційного суду були дійсно ґрунтовні та професійні, але це мені нагадало написання творів, які я писав ще школярем і обирав заголовок вже зі змісту тексту. В даній ситуації дуже схоже, що заголовок написали, а потім під нього підібрали всі обґрунтування. Це не робить честі органам конституційної юрисдикції і може завдати їм серйозної шкоди. З іншого боку, не можна обзивати суддів різними словами, як це нещодавно зробив Юрій Кармазин. Я можу називати десятки рішень, з якими я не згоден, які шкідливі, але я не можу ставитися до Конституційного суду таким чином, що його треба зневажати, його рішення не обов’язкові, бо я вважаю їх неконституційними. Проте ця ситуація склалася не сьогодні, до цього була низка різних неприйнятних речей, що творяться у нашій державі, і це лише одна із них.

Щодо самого тексту рішення, то в ньому кардинально змінено позицію Конституційного суду, порівняно з його тлумаченням частини шостої ст.83 Конституції, які він робив 26 червня і 17 вересня 2008 року. Суд послався на те, що тоді не було Регламенту ВР, а були додатки до всіляких постанов. Таким чином КС фактично легалізував Закон про регламент, а я, наприклад, вважаю його абсолютно неконституційним. Однак якщо перед КС не буде поставлено питання про конституційність цього закону, то так воно і буде. Якщо ж подивитися на ст.92 Конституції, там говориться про те, що законами щось визначається та встановлюється, але не затверджується нічого. Не може бути додаток до Регламенту законом, це має бути просто закон. Але КС говорить, що закон є, він тепер системно тлумачить і конституційні положення закону, за якими треба визнати, що всі депутати, незалежно від того, є їхня фракція членом коаліції чи ні, мають право вступати в коаліцію. Формула така, що окремі народні депутати, зокрема ті, які не перебувають у складі депутатських фракцій, що ініціювали створення коаліції, мають право брати участь у її формуванні, тобто входити до більшості народних депутатів від конституційного складу. Це концептуально абсолютно неприйнятна позиція.

Пункт 4 мотивувальної частини говорить так: «Утворення у ВР коаліції має на меті добровільне об’єднання народних депутатів України у парламентську більшість». Як кажуть, приїхали. Виходить, що під утворенням коаліції мають на увазі створення парламентської більшості.

А в пункті 5 говориться про те, що «коаліція має на меті створення парламентської більшості». В пункті 6 йдеться, що «мають право народні депутати входити до складу більшості народних депутатів від конституційного складу, яка формує коаліції». Так хто кого формує – там коаліція – більшість, а тут уже більшість формує коаліцію. Ці всі маніпулювання, всі фокуси для того, аби там показати так, тут інакше, а потім відвести увагу від головного та сказати результат.

В даному випадку Конституція передбачає можливість появи позафракційних депутатів, а вони мають такі ж права, як всі інші депутати, приймаючи точно таку ж присягу перед всім народом України, а не перед фракціями. Я досі вважаю, що позафракційні депутати мають право брати участь у діяльності коаліції та бути її членами в створювати її. Але коли мова йде про всіх депутатів, незалежно від того, входить їхня фракція до складу коаліції чи ні, це занадто.

Ми знову стоїмо перед фактом, що Конституційний суд фактично підтвердив легітимність коаліції. Щодо юридичних наслідків, то краще було б і для Президента, і для нас всіх, якби КС визнав неконституційним закон про регламент. Якщо було визнано неконституційним створення коаліції, то уряд всеодно б продовжував працювати. В такому випадку у Президента був би більший маневр, він же має право, а не обов’язок розпускати парламент. Хай би все працювало.

Коли таке рішення виноситься, то складається враження, що у нас все, як було, так і продовжується. Мене запитують, мовляв, так може КС не потрібен? Потрібен. Але нам треба вирішити питання з його формуванням та підбором професійних людей, сам процес обрання суддів має бути незалежним від політичних уподобань. Крім того, необхідно ввести надзвичайно жорстку відповідальність за намагання впливати на рішення КС. Є Кримінальний кодекс, який передбачає кримінальну відповідальність за завдання моральної шкоди суддям. Нічого цього не застосовується. Тимошенко говорить, що її виклик до прокуратури є впливом на опозицію. Та це чи не перший випадок, коли прокуратура робить те, що має за законом робити. Ви назвали якийсь факт підкупу? Ні. Та коли її саму звинувачували у державній зраді, вона мала вимагати доказів та звертатися до прокуратури. Закон має працювати!

Олексій Гарань:Як би ми не ставились до рішення Конституційного суду, ми повинні його виконувати. Але ми маємо повне моральне право зневажати тих людей, які прийняли це рішення. Я думаю, що якби студент у пана Мусіяки на конституційному праві написав таке рішення, то він би його погнав і поставив двійку.

Дуже часто ми, заплющуючи очі, пробачаємо такі речі, які не прийнятні з моральної точки зору. Так не повинно бути.

Володимир Фесенко: Нещодавно я розмовляв з діючим членом КС. Він навів декілька прикладів, коли суд з економічної, соціальної, громадянсько-правової проблематики ухвалював, з його точки зору, дуже сумнівні рішення, які прямо суперечили Конституції. Насправді, це не перший такий випадок, просто він найбільш резонансний.

У європейців теж були сумніви щодо легітимності створення коаліції в Україні. Чи нормально буде сприйматися тепер за кордоном наша нова влада після такого не зовсім юридично чистого рішення КС?

Олексій Гарань: Так, перед тим, як підписати закон про регламент, Янукович зібрав послів «великої сімки» та пояснював ситуацію. Ті сприйняли сказане Президентом, мовляв, добре, ви направляєте це в Конституційний суд, а ми чекаємо рішення. Але вони не дурні і розуміють, що відбувається в Україні, бачать порушення закону та закручування гайок. Водночас, вони є реалістами і будуть рахуватися, тому що їм працювати з цією силою. Янукович скоро поїде до Сполучених Штатів. Я розраховую на те, що у США, попри перезавантаження їхніх стосунків з Росією, все-таки буде піднято питання в цілому про те, щоб в Україні не згорталася демократія. Важливо, щоб Сполучені Штати та ЄС приділили увагу цьому процесу.

Володимир Фесенко: Я б не очікував зараз якихось жорстких реакцій з боку європейської спільноти, особливо її офіційних осіб. В березні та на початку квітня від різних європейців були сигнали, які давали чітко зрозуміти, що їх більше цікавить політична стабільність в Україні. Нещодавно у нас була достатньо відома фігура Адріан Северин (депутат Європарламенту – Ред.), який сказав, що було б добре, якби Конституційний суд визнав такий спосіб формування коаліції. Це не зовсім коректна для працівника іншої держави порада нашому КС, але це є підтвердження певних настроїв, які існують в Європі серед багатьох політиків. Це пояснює, чому швидко визнали перемогу Януковича, чому достатньо лояльно ставляться до нової влади. Вони так само хотіли б в Україні банальної славнозвісної стабільності. До того ж для багатьох європейців є більшість в парламенті, вона має створити коаліцію і навіщо всі додаткові юридичні складнощі, для них це суто політичний процес. Проте у деяких європейців буде певна проблемність у ставленні до буквального тлумачення Конституції, але таких буде меншість.

Партія регіонів вже готова йти на непопулярні реформи, зокрема, можливо вдвічі підняти тарифи на ЖКП. Чи проковтне це суспільство? Чи вистачить регіоналам кредиту довіри?

Володимир Фесенко:Наведу дані щодо очікування непопулярних реформ, підтримати їх за будь-яких умов готові лише 3%. 17% «за», але якщо влада доведе, що ці кроки дійсно дуже необхідні країні. Ще 7% «за», якщо ці реформи не стосуватимуться безпосередньо їх. 61% «проти» і критично ставиться до непопулярних реформ. 35% не готові підтримати такі рішення за будь-яких умов. Підвищення комунальних тарифів за умови, що це допоможе виходу країни з економічної кризи, підтримують 0,9 % населення.

Найкращий варіант для проведення реформ – одразу після перемоги їх має проводити легітимна влада, яка має ресурс довіри, але так, щоб був запас часу, електоральна пауза, як мінімум роки три. Для Партії регіонів з цим є проблеми, бо наступного року вже місцеві вибори, хоча вони їх не дуже побоюються, бо спробують нейтралізувати через зміну виборчої системи та застосувати адмінресурс. Але проблема в тому, що у 2012 році парламентські вибори, і це не так далеко.

У Польщі перед проведенням структурних реформ підтримка була на рівні 90%, а через кілька місяців підтримка найбільш болісної реформи охорони здоров’я знизилась до 17%. Після цього на початку 2000 року там відбулось переформатування партійної системи. Так що цей процес дуже болісний та непростий. Думаю, що той, хто наважиться піти на підвищення комунальних тарифів вдвічі, дуже і дуже ризикує.

Віктор Мусіяка: Я ще не бачив нічого, що б продемонструвало готовність нової влади до політичних ризиків та намір іти на непопулярні кроки, аби довести економіку до нормального стану. Якщо вони будуть пропонувати так звані болючі теми, але перед їх реалізацією звертатись до народу на показувати можливі негативні наслідки, а не ставити перед фактом, то можливо це матиме ефект. В мене є величезний сумнів щодо того, що у них є чітко сформульована концепція руху в цьому напрямку. Вони поки не продемонстрували програму дій, а як дрозди розсілися по гілках. Але сигналів того, що вони будуть робити, я не бачу.

Якби вони враховували світовий досвід боротьби з кризою, там немає жахів. Це суто ліберальна система виходу з кризи, яка у нас реалізується, де треба паски затягти, мати не більше 3% дефіциту бюджету…

Чи може бути наступним кроком Партії регіонів відміна політичної реформи 2004 року?

Віктор Мусіяка: Конституційних підстав для цього немає. Зараз це вже текст Конституції, тому про відміну закону не йдеться. Якби вони до 1 січня 2006 року поставили це питання, тоді можна було б відмінити, бо не ввійшов в дію закон. А тепер можна вести мову тільки про внесення змін до Конституції.