Картопляний ажіотаж

Швидше всього, дефіцит картоплі таки буде в Україні, хоч це і не катастрофічно, бо покриватиметься він імпортом з інших країн. Тож ціна на важливий для нас продукт становитиме в середньому 4 гривні, а коли справа дійде до ввезення африканської картоплі, то лише тоді її вартість сягне 6 гривень.

Що ж відбувається з картоплею в Україні, в прес-центрі «Главкому» з’ясовували почесний президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України, голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України Іван Томич, експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу Роман Сластьон та заступник генерального директора Української аграрної конфедерації Олександр Ярославський.

Іван Томич: «Я не є прихильником того, щоб українська нація жила на єгипетській картоплі»

Не випадково картоплю в народі називають другим хлібом, адже за cтатистикою, споживання продовольчої пшениці приблизно на рівні 6 мільйонів тон і така ж кількість споживання картоплі. Якщо характеризувати останні роки, здавалось би, із виробництвом картоплі все стабільно, адже 4 роки поспіль в Україні вироблялося майже 20 мільйонів тон картоплі, що забезпечувало домінуючу частину потреби на внутрішньому ринку. 2010 рік у цьому плані є особливим. Виробництво у цьому році можна очікувати, за дуже попередніми даними, в межах 10-12 мільйонів тон. Можна сказати, дійсно неурожайність і на заході, і на півночі, і в центрі, де основна частина картоплі формує валове виробництво в Україні.

Якщо проаналізувати структуру виробництва, у 1990-ті роки ми мали виробництво у колективних сільськогосподарських підприємствах і радгоспах в межах 75%, а 25-30% - дрібних особистих селянських господарств. На сьогодні ця картина змінилася, і це тенденція 10-ти останніх років: біля 2% - це агрофірми, і 98% вирбляють особисті селянські господарства. Звідси якість картоплі, технологія і урожайність. Ми маємо урожайність одну з найнижчих у країнах Центральної і Східної Європи, більше 100 центнерів характеризує низьку ефективність.

В результаті такої структури виробництва десятиліттями не відбувається сортооновлення; відбувається грубе порушення або ігнорування сівозмін, відповідно поява шкідників і хвороб; відсутня можливість застосування технологій на дрібному виробництві; відсутнє пакування, переробка та зберігання. 20-25% картоплі, а в цьому році буде ще більше, втрачається тільки за рахунок зберігання, транспортування та упаковки. Цивілізований світ вже давно забув технології для зберігання, які ми традиційно застосовуємо.

Наступним фактором є відсутність організованих ринків збуту для дрібних товаровиробників і можливість трансформації виробництва картоплі від дрібного виробника до фермерських господарств та до тих, де можна застосовувати новітні технології і дати сучасну якість виробництву картоплі.

Цілком природно, що пшениця, картопля і крупи – це сукупні продукти, які взаємопов’язано впливають на формування цінової політики. В цьому році у наших основних сусідів, Росії і Білорусі, теж є проблеми щодо виробництва і цінової політики, що також впливає на формування цін.

Системні проблеми галузі картоплярства, починаючи з насіння і завершуючи каналами доставки продукту до споживача, а також міграція 98% до дрібного товаровиробника в цьому році виплили на поверхню. Це є основною причиною сьогоднішнього дефіциту, якості картоплі і цінової політики. Виходячи з цього, різкого подорожчання не буде, але тенденцію подорожчання картопля слід очікувати до нового урожаю. Не дивлячись на те, що нас врятує Єгипет, це не має економічних підстав. Необхідні кардинальні зміни не тільки стосовно картоплярства, але і інших секторів в аграрній політиці.

Александр Ярославский: «Средняя цена на картофель для потребителя будет держаться на уровне 3,5-4 гривны»

Я полностью согласен со сказанным о причинах того, что у нас вроде картофеля производится много, но эффекта от него практически нет. Это вызвано тем, что у нас в основном производство картофеля, как овощей и фруктов, сосредоточено в хозяйствах населения, мелкими нарезами и земельными наделами. Исходя из этого, просто физически невозможно использовать передовые технологии, применять средства защиты растений и т.д. В результате мы осенью имеем картофель, из которого 30% до весны сгнивает, и мы в конце маркетингового картофельного года имеем высокие цены.

По официальной статистике, на 1 сентября текущего года накопали уже 11 миллионов тон - это около 65% всех посевных площадей, то есть это сельхозпредприятия и личные подсобные хозяйства. По нашим данным, в этом году объем урожая картофеля будет на уровне приблизительно 17 миллионов тон, что на 2-3 миллиона меньше, чем обычно. Естественно это вызовет некоторое подорожание, но оно не будет существенным.

Сегодняшние вспышки цен вызваны ситуацией на региональном уровне, то есть в тех областях, которые не являются основными производителями картофеля, – восточные, южные области, там с урожайностью очень плохо. С другой стороны, это очень густонаселенные регионы и исходя из этого, там возникнет некоторый дефицит. Но сейчас в западных, центральных областях Украины активно закупается картофель, фурами везется в восточном и южном направлении. Поэтому ближайшие несколько недель цена будет выровнена и больше никаких ценовых качелей не будет.

Импорт целесообразен в том случае, если есть выгода. Если сегодня завозить картофель из Африки, его цена у нас будет в пределах 6 гривен. Когда у нас внутренняя цена повысится выше 6 гривен, будет смысл ввозить. Пока такого смысла нет.

Роман Стастьон: «Урожай картоплі знизився десь на 30%, і складає близько 14-15 мільйонів»

За нашими оцінками, урожай знизився десь на 30%, і складає близько 14-15 мільйонів. Іван Федорович казав про 10-12 мільйонів, це якщо говорити про товарну картоплю. Тому що в цьому році дуже велика частина урожаю товарного вигляду немає, картоплю викопують гнилу або аномально зрощену по 2-3 картоплини, така картопля хіба що буде використана як корм.

Можна говорити, що 14-15 мільйонів в Україні буде достатньо. Ми мали ще гірші часи, коли в 1999 році, за офіційними даними статистики, ми зібрали 12,7 мільйонів тон. Тоді ціна зросла майже в два рази. Зараз ми бачимо зростання ціни буквально два тижні в опті в середньому від 2,5 до 3,5 гривень. На початку серпня ми прогнозували зростання ціни на 50%, зараз це вже 40%, тобто надалі зростання може бути всього на 10%.

Звичайно, ситуація з ціною буде яснішою після зими, тому що в минулому році через сильні і затяжні морози ціна зросла. Зараз ми маємо таку ж ціну, яка була на пікових позначках у лютому. Я думаю, що навряд чи буде дефіцит товарної картоплі у маркетах, тому що до нас надійде єгипетська, ізраїльська картопля, як це було в минулому році. Вона не буде дорожча за нашу, тому що у них якраз в цей період відбувається збір урожаю.

В мас-медіа постійно говорять про дефіцит картоплі. Ми бачимо, що населення активно закупає її мішками. Можливо, цей ринок хтось розгойдує?

Роман Стастьон: Якщо, наприклад, на ринках цукру є інтерес великого бізнесу, то там це розгойдування можливе. Але тут 8 мільйонів виробників, тому не варто говорити про те, що вони змовились і розгойдують ринок якимось важелями. В мас-медіа в основному ми чуємо про картоплю, але цибуля також подорожчала на опті з 3 до 4 гривень, в роздрібній торгівлі – 6,5-7. Але про неї практично ніхто не говорить. В даному разі зниження врожаю, відповідно і пропозиції, що позначається на ціні.

Чи є в цьому картопляному ажіотажі психологічний чинник?

Роман Стастьон: Навряд.

Іван Томич: Є 90% дрібних товаровиробників картоплі, тому тут однозначно не можна говорити про якісь монопольні дії і махінації на цьому ринку зі сторони товарних потоків доходження до споживача. Але присутність ажіотажу, безумовно, є. Не секрет, що домінуюча частина українців закупляє картоплю на зиму зараз, в тому числі і в сільській місцевості. Цей фактор не є домінуючим на формування цін, але свою складову він однозначно має. Після осіннього періоду заготівлі наступає зимовий період стабілізації, картоплі закупляється набагато менше, тоді буде вирівнювання цінової політики.

Александр Ярославский: Ажиотаж возникает потому, что людей много раз обманывали. У наших людей это уже в крови, если возникает проблема какая-то, то им срочно надо предпринимать какие-то действия. Вы помните тему гриппа зимой, хотя сейчас лимоны стоят дороже, нежели в тот момент, но никто этого не замечает.

Главный фактор ажиотажа – это нестабильность. Если бы люди не боялись, они б не закупали гречку, сахар, спички, соль и не было бы таких ценовых скачков, которые вызваны именно ажиотажным спросом.

Чи можна очікувати деякого зниження цін?

Александр Ярославский: Приведу пример по курятине и свинине. По куриному мясу у нас увеличивается объем экспорта, нам есть куда ее девать, поэтому цена держится на уровне и даже выросла на 5%, по сравнению с прошлым годом. По свинине нарастили объем, но мы ее не экспортируем, у нас нет внешних рынков сбыта, поэтому цена упала на 25%. Есть спрос - есть цена, нет спроса – нет цены.

Іван Томич: Зниження ціни бути не може. Основи виробництва – це наявність продукту на ринку і зовнішні ринки. З неба картопля не проллється, тому чудес не буде, повернення до старих цін не буде.

Які ціни на картоплю будуть найближчі місяці?

Александр Ярославский: Думаю, цена не будет меняться, но все будет зависеть от региона. Так исторически сложилось, что у нас в южных и восточных областях практически не выращивается картошка. Средняя цена на картофель для потребителя будет держаться 3,5-4 гривны.

Іван Томич: Зараз основна частина картоплі зібрана, різкого підвищення ціни не буде. По регіонах ціни будуть трошки мінятися. Безумовно, після нового року, маючи таку якість картоплі яка є, важко казати однозначно, як будуть складатися зовнішні ринки. Враховуючи фактор круп’яних і картоплі, в травні може бути значне подорожчання картоплі, але не в рази.

Роман Стастьон: Зараз ми маємо 3,5 на опті, можливе здорожчання на 10%, можливо, до 4 гривень.

Що б ви порадили населенню: закупати картоплю зараз чи варто зачекати більш дешевої імпортної? Чому ви не радите зберігати картоплю на балконах?

Іван Томич: У кого є нормальні умови для зберігання картоплі, то благополучний період для практики традиційної закупівлі картоплі для сім’ї - серпень-жовтень. Зберігання на балконах – це українське ноу-хау, цього не варто робити, тому що ви заплатите удвічі більше. Купуючи картоплю і зберігаючи її на балконі, половину ви викинете і ціна буде набагато вищою за рахунок втрат. Тому запасатися картоплею і зберігати її на балконі недоцільно.

Основний імпорт до нас картоплі – це Нідерланди, Білорусь, Єгипет. У наших сусідів – це приблизно аналогія нашої картоплі. Якість нідерландської картоплі, безумовно, набагато вища, хоча по деяким параметрам вона уступає нашій. А що стосується єгипетської, то це по-українські не картопля. Але якщо доводиться закривати будь-чим, то обставини змусять її використовувати. Я не є прихильником, щоб українська нація жила на єгипетській картоплі, це абсурдно.

Роман Стастьон: Навесні у наші магазини приходить єгипетська картопля, ізраїльська, а також з Польщі, Білорусі (це якщо говорити про товарну картоплю). З Нідерландів і Німеччини у нас також відносно великий імпорт, але в першу чергу це насіннєва картопля. На Польщу не варто розраховувати, у них були значні повені, тому в магазинах з’явиться єгипетська картопля, і, можливо, з Білорусі.

Я не впевнений, що імпортна картопля буде значно дешевша, тому що є певний ціновий поріг, коли і виробник, і той, хто привіз, повинні мати свій рівень рентабельності. Тому вартість імпортної картоплі в супермаркетах буде близько 6 гривень.

Закуповувати нашу немає сенсу, якщо немає належних умов для зберігання.

Александр Ярославский: Каждый человек должен заниматься своим делом, и хранение картофеля это тоже своего рода дело, бизнес по хранению. Каждый человек не должен заниматься хранением картошки. Но в такой ситуации, которая сейчас сложилась, с учетом низкой платежеспособности населения, естественно, надо взвесить, готов ли человек потратить деньги сейчас. Если человек уже решил покупать картофель, то его надо покупать оптом и ручной сборки, потому что механическая уборка обычно долго не хранится. Таков мой совет.

Іван Томич оцінив споживання на ринку на рівні 6 мільйонів тон. Чи згодні інші експерти з такою оцінкою, бо виходить, що на ринку дефіциту немає, навіть якщо виробництво картоплі зменшиться в два рази цього року?

Александр Ярославский: Я знаю одно: каждый украинец потребляет в пределах 130-140 кг картошки в год. Из урожая, с учетом импорта, из всех запасов, которые существуют на территории Украины, надо оставить на посев около 5 млн. тон картофеля, на кормовые цели (с учетом увеличения поголовья свиней) – немного больше 6 млн. тон, а все остальное – это потери и потребление. Думаю, что потерь в этом году будет, как обычно, около полтора миллиона тон, все остальное – потребление.

Роман Сластьон: Я згоден з тими оцінками, які були озвучені. Споживання дійсно десь на рівні 6-7 млн. тон, 5 млн.тон – на посіви, і втрати будуть, але це залежатиме від того, якою буде зима. Якщо знову будуть сильні морози, то можливий дефіцит, який ми будемо покривати за рахунок імпорту.

Яка різниця в урожайності української картоплі та європейської?

Іван Томич: Треба, щоб суспільство зрозуміло, що цього року однозначно буде дефіцит картоплі. Виходячи із прогнозів 12 чи 14 млн. тон, це не так суттєво. Я згоден, що на споживання має піти 6-7 млн. тон, на посадку – в межах 5 млн. тон, в межах 6 млн. – на корми, на переробку від 1 до 1,5 млн. тон і втрати, особливо цього року, за будь-яких обставин будуть, бо з кожним роком стають більшими.

Найбільшою проблематикою втрат є те, що вони складають 20-25%. Виходячи з цього, баланс у нас не зійдеться за будь-яких розкладів. Цей дефіцит однозначно треба буде покривати за рахунок імпорту – це теж треба сказати щиро..

Конкурентноздатність нашого картопляного виробництва, яке характеризується у одному з показників урожайності, - це 100, 120 до 140 центнерів з гектара. Хороші господарства в Україні збирають у межах 400 центнерів. Якщо порівнювати із Західною Європою, там продовольча картопля збирається в межах від 300 до 400 центнерів з гектара щорічно, незалежно від погодних умов. Тому те, що ми більше мільйона чи до півтора мільйона садимо картоплі – це говорить про те, що площі можна різко скоротити, підвищивши урожайність хоча б до 250 ц з гектара та вийти на нормальне товарне виробництво. Ми б тоді закривали внутрішню проблему, переробку і експортували б готові продукти та частково картоплю. Тут необхідний професійний підхід.

Александр Ярославский: Конечно, по урожайности мы уступаем практически всем странам, это беда, потому что производство сосредоточено в основном в подсобных хозяйствах. Например, сельскохозяйственные предприятия в этом году, по состоянию на 1 сентября, собрали картошки на 17% больше, чем в прошлом году. Есть прогресс.

Повышение цен на все продукты – это, в первую очередь, стимулирующий фактор для производителя. Но, с другой стороны, правительству надо как-то решать вопросы с уровнем доступности населения к продуктам. Надо четко сбалансировать интересы потребителя и производителя.

Який прогноз на наступні роки? Чи можлива стабілізація на ринку?

Александр Ярославский: Увеличение будет только у сельхозпредприятий. У личных подсобных хозяйств есть земельные наделы, которые используют не один десяток лет, сажают там картошку, ее потребляют, а излишек продают. У них будет изменение производства только за счет увеличения урожайности. Единственное направление, где может стратегически развиваться картофелеводство, – это крупные сельхозпредприятия. Но этому мешает отсутствие рынка земли, потому что ни один нормальный инвестор не будет вкладывать деньги в землю, которую он арендует.

Іван Томич: Без структурних змін стабільності на ринку картоплі та інших секторах економіки не буде. Необхідна структурна зміна виробництва картоплі, де буде виробляти більша частина товарних виробників. Але я маю на увазі, що це буде не одна компанія, агрохолдинг, а фермерські господарства, які є сьогодні в Європі.