Всі - на медогляд!

Ініціювавши обов\'язковий щорічний медичний огляд громадян, МОЗ запевняє, що матеріально-технічного ресурсу цілком вистачає. Але на нинішню «сиру» систему просто накладати диспансеризацію неможливо. Для втілення в життя цієї ініціативи необхідна докорінна зміна системи, законодавче підґрунтя, подвоєння набору лікарів на державне замовлення до вузів, впровадження програми сімейного лікаря, присутність на інформаційних каналах роз’яснювальної інформації, консолідація вищих осіб держави, а також бажання кожного з нас дбати про своє здоров’я.

Про переваги та недоліки запропонованої МОЗ програми та власний досвід проходження медогляду в прес-центрі «Главкому» розповідав екс-міністр охорони здоров’я Василь Князевич.

Василь Князевич: «Я щорічно прохожу медичний огляд»

Медичні огляди, диспансеризація – це основні складові реформи охорони здоров’я. От хто з вас проходить комплексні медичні огляди? Практично ніхто.

В свій час ми започаткували провадження системи реформування, видали низку постанов, рішень і т.д. Ми розуміли, для того, щоб почати рухатися, треба знати, що саме змінювати. Кабінетом Міністрів була створена комісія, де ми провели інвентаризацію всіх медичних закладів, щоб визначити, який у нас є наявний ресурс, якого рівня кадри.

Наступний етап, який треба проходити, – це диспансеризація населення, потрібно зрозуміти стан здоров’я населення України. Для цього ми разом з Верховною Радою прийняли закон про первинну медичну допомогу і розробили програму, на яку нам треба вийти до 2011 року. Потрібна колосальна робота, кадрові і фінансові ресурси для того, щоб ми створили інститут сімейного лікаря і Україна почала жити в реальному вимірі, щоб у нас не виникало запитань про медогляд, адже рідко хто знає навіть ім’я свого дільничного лікаря.

Нинішній наказ в принципі правильний, але для реформи системи охорони здоров’я необхідно розуміння цієї проблеми Президентом, прем’єром, першими особами держави, бо інакше Міністерство охорони здоров’я неспроможне саме пройти цей шлях. Тут необхідна надзвичайно серйозна законодавча робота, реформування медичного поля і простору, але міжвладні стосунки не дадуть нам цього зробити.

Одна з найстаріших працівників Міністерства охорони здоров’я пару днів тому померла від запущеного раку молочної залози. Працюючи в Міністерстві, вона не проходила медогляд, бо на сьогоднішній день у нас немає механізмів зобов’язати кожного з нас дбати про своє здоров’я. Ще при Радянському Союзі я працював керівником медичного району. В тій системі координат соціального захисту здоров’я працівників було надзвичайно важливим, а зараз ми все забули. Якщо ми не будемо йти шляхом комплексних змін, зацікавленості в цьому всієї держави, присутності в інформаційних каналах програмки про здоров’я, то у нас не буде прогресу і цей наказ залишиться мертвонародженим.

Як вдасться організувати сам процес медичного огляду? Цього року ми стикнулися з проблемою, що з медоглядом відтягували, а коли треба було приступати до навчання, всі ринулися до поліклінік за медичними довідками для школярів. Як вдасться організувати роботу поліклінік, якщо люди будуть кожного року проходити медогляд?

Василь Князевич: Будь-який неорганізований захід, в тому числі медичний огляд, тягне за собою те, що ми знаходимо товариша, брата, свата: слухай, на тобі 100 гривень і зроби мені цю довідку. Так у нас і по вакцині, і по листку працездатності. Треба чітко розв’язати це питання, щоб люди проходили індивідуально, а не скопищами по 100-200 чоловік.

Я був міністром до березня, у мене був свій план на питання реорганізації. За п’ять років ми повинні були пройти цей шлях дуже спокійно, але жорстко і впевнено. Потрібно впровадити в дію програму сімейного лікаря, який буде вашим головним диспетчером. Тільки через нього ми отримаємо якісну медичну допомогу на первинному рівні, потім це буде простіше вирішувати. На превеликий жаль, у нас сімейних лікарів 7-8 тисяч, а треба 30 тисяч. За ці три роки треба було будувати систему перекваліфікації, зацікавленості, оплати цього лікаря, для того, щоб в 2012 рік ми увійшли з повноцінним лікарем без черг і можливостей скандалів.

Які недоліки цієї програми?

Василь Князевич: Немає механізмів, як вас як громадянина зацікавити взяти участь в огляді. Є фахівці, які обов’язково повинні проходити огляд, бо стан їхнього здоров’я може становити загрозу для тих, кого вони обслуговують, – це працівники закладів харчування, дитячих будинків, шкіл і т.д. Необхідна жорстка система контролю за проходженням медичних оглядів. А з боку лікарів необхідна чіткість, правдивість обстеження, щоб мати достовірний аналіз. От я не прийду на медичний огляд, що далі? Цього не передбачено. Також потрібно розробити кратність цих оглядів, кому, коли треба його приходити. А чи є місця, які забезпечать це проходження всіма громадянами медичного огляду? Чи 12-ти хвилин, які даються сімейному лікарю на консультацію, достатньо чи забагато, тим більше у нас цих сімейних лікарів не вистачає? Треба всі етапи робити, як заплановано: після інвентаризації, пропозиція по структуруванню медицини, далі - первинна допомога, потужних імпульс для створення інститут сімейного лікаря.

Як бути у випадку, якщо у людини хвороба, і вона не хоче, щоб про неї знали, зокрема ВІЧ, СНІД?

Василь Князевич: У нас в цьому випадку є закон, який гарантує анонімність певних речей. Також законом передбачається відповідальність хворого, якщо виявиться, що він свідомо став загрозою чи призвів до зараження тієї чи іншої особи. За це він може нести кримінальну відповідальність.

Чи будуть українця звільняти за те, що він не пройшов медогляд? Чи будуть на роботі вимагати довідку?

Василь Князевич: На сьогоднішній день працівники закладів харчування, дитячих будинків, шкіл повинні проходити медогляд в обов’язковому порядку. Якщо такий працівник не пройшов медогляду, директор не повинен допустити його до роботи, бо він стає загрозою для інших. Інша справа, крупні промислові підприємства. Раніше у нас медико-санітарні частини були зразком профілактичного напрямку, зараз вони всі запроторені, знищені. Роботодавець, в першу чергу, має бути зацікавлений в здоров’ї свого працівника, щоб він давав високу продуктивність праці.

Нинішній наказ трошки радянський, за тих умов існував наказ і зверху донизу всі його виконували. Тепер інші умови, є приватна і державна форма найма. Якщо не поставити правильно питання в законодавчому полі, то наказ міністра ніколи не буде виконаний.

Кабінет Міністрів подав позов до суду США проти компанії «Olden Group», яка у 2008-2009 роках доставляла Україні вакцини. Йдеться про те, що вакцини були закуплені за завищеною ціною, за корупційними схемами. Щодо яких вакцин йдеться? Скажіть як тодішній міністр охорони здоров’я, яким чином обиралися компанії, які зараз обвинувачуються у корупції?

Василь Князевич: Я не можу коментувати цю тему, бо не володію нею. Система була не тільки у 2008 році, а і в 2007, і 2005, вона відпрацьована згідно законодавства. Хто представляв ту чи іншу продукцію, це вже інше питання.

Хто приймав рішення в Україні?

Василь Князевич: Тендерний комітет приймав рішення по закупівлі. Були представники, які виходили на торги, і відповідно виконували рішення процедури закупівлі вакцини.

Як ви вважаєте, в цьому більше політики чи мали місце якісь інциденти?

Василь Князевич: Ця ситуація працювала при різних урядах, тому я не готовий сказати. Сьогодні ситуація абсолютно політизована. Якщо там є якісь порушення, то їх треба викорінювати, наводити лад.

Я на уряді чітко ставив питання, що медичну систему треба переводити на іншу законодавчу базу в плані матеріального забезпечення. Є плата за медичну послугу, так само треба зробити державне замовлення на законодавчому рівні на ліки, вакцини, треба провести відкритий прозорий тендер і т.д. Будь-який чиновник завжди буде неправий, якщо захотіти його поставити в це поле.

Нинішній міністр охорони здоров’я Зіновій Митник збирається впровадити цей наказ до 2011 року. На вашу думку, чи реально це?

Василь Князевич: Не тільки міністр охорони здоров’я, а й Президент або керівник уряду повинні проникнутися цією ідеєю. Я позитивно сприйняв програму Президента Януковича, де він говорив, що на охорону здоров’я 10% ВВП. Якщо питання диспансеризації буде вирішувати не тільки Міністерство, а й весь уряд, а Президент безпосередньо контролюватиме цю ситуацію, то це можливо. Тому що диспансеризація - це одне, але ж виявивши хворобу, треба її лікувати. Сьогодні людина просто не хоче йти до лікаря, тому що боїться, що за все треба платити, а якщо ще і хвороба виявиться, то через неї треба стати банкрутом, чи квартиру продати. Тут треба комплексно підходити, потрібно проводити колосальну роз’яснюючи роботу, пояснити, навіщо ми проводимо диспансеризацію. У нас же демографічна катастрофа, живемо ми на десять років менше, то про яку Європу ми можемо говорити? Нам треба навести лад з лікувальними закладами, системою надання допомоги, медичними оглядами, а потім зайнятися в цілому суспільством, молоддю, пояснювати їм, як вести здоровий спосіб життя.

Скільки коштів виділено було на програму, яку ви запроваджували, і скільки виділять зараз?

Василь Князевич: На нинішню пропонується приблизно 5,7 мільярда. Я не готовий підтвердити цю суму. Програма полягає в тому, що на кожну категорію населення треба проводити певні аналізи, щось коштує загальний аналіз крові, щось коштує рентген-обстеження, тому потрібно встановити протокол, і його вартість. Якщо ми це прорахуємо, то реально будемо знати, скільки нам необхідно щорічно тільки на диспансеризацію. Можливо, і не все піде бюджет, адже сьогодні є роботодавці, які зобов’язані проплачувати певні речі. Є ще варіанти – фонди. Треба консолідовано збирати кошти. Існують випадки, коли людина не довіряє тим чи іншим установам, вона сама проплатила і пройшла медогляд. Здоров’я – це найвища наша цінність. Треба запустити механізм, коли кожен з нас буде дбати про своє здоров’я, щорічно проходити медогляд, держава ж повинна створити умови для його проходження, і наступне – кожен повинен мати свого лікаря.

Чи будете ви проходити медогляд згідно цієї програми?

Василь Князевич: Я щорічно прохожу медичний огляд. Після 40 років треба відчувати своє тіло і розуміти, як потрібно впливати. Тому успішно я прохожу обстеження.

Скільки часу ви витрачаєте на це?

Василь Князевич: Якщо комплексно, то хоча б 2-3 дні.

Скільки коштів витрачаєте?

Василь Князевич: Як міністр я витрачав менше, бо мене обслуговували.

А зараз? Проходите огляд приватних чи в державних лікарнях?

Василь Князевич: Я і моя сім’я проходимо огляд в державних лікарнях. Треба віддати належне, що нас як міністрів залишили на обслуговуванні в Державному управлінні справами.

Яким категоріям громадян ви б радили в першу чергу пройти медогляд?

Василь Князевич: Однозначно раджу проходити всім. Держава визначає тих, хто обов’язково має проходити огляд, це люди, які обслуговують електростанції, інші небезпечні об’єкти, чи знаходиться за кермом. Є багато випадків, в який держава зобов’язує обов’язкове проходження огляду, а решту потрібно зацікавити зберегти своє здоров’я.

Як ця програма може стикуватися із страховою медициною, адже страхова медицина є платною, а медогляд наче має бути безкоштовним?

Василь Князевич: Безкоштовної медицини немає як такої, на неї або держава виділяє певні кошти, або ж ви платите самі. Страхова медицина полягає в тому, що ви не несете з собою готівкові гроші, тут за вас платить роботодавець, фонд або держава. Диспансеризація якраз являється передумовою введення страхової медицини. Без інвентаризації, без наведення структурних змін, встановлення правил гри в медицині, без вивчення стану здоров’я населення, страхова медицина не спрацює.

Минулого року закуповували «Таміфлю», боролися з епідемією свинячого грипу. Що робити цього року, спираючись на минулорічну ситуацію. Чи буде така паніка?

Василь Князевич: Такої паніки вже бути не може. Ми зробили колосальне досягнення, бо впоралися з панікою, врятували тисячі життів, почали краще працювати, навчилися лікувати, створили систему правильного надання інтенсивної терапії. Втративши на західній Україні достатню кількість людей, на сході і в центрі, ми зберегли життя, тому що закупили обладнання, дихальні апарати сучасного класу, які не розривали за 2-3 доби легені. В Міністерстві не було органу, який би займався прогнозом та профілактикою, сьогодні передали це питання Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського – це майданчик, без якого не спрацює жоден міністр, який би він не був. Треба було наукове підґрунтя, і цей Інститут якраз правильно буде задавати тон.

За всю епопею грипу я жодного разу не сказав в ефірі, чим лікувати грип. Я говорив звертатися до свого лікаря. Ми ж цю проблему з «Таміфлю» створили на голому місці. Лікарі боялися призначати, пацієнти не йшли до лікарень, а зразу в аптеку, бо хтось щось порадив так і лікуємося.

Скільки лишилося невикористаного «Таміфлю»? Який їх термін зберігання, чи можна його використовувати?

Василь Князевич: Наскільки я пам’ятаю, тривалість застосування тих препаратів була різною – 5-10 років.

Нам зробили прогноз рівня захворюваності Академія наук, ВООЗ, але при тодішній виборчій кампанії втриматися в рамках закупленого «Таміфлю» було надзвичайно важко. Коли ми закуповували «Таміфлю», це було для протоколу, але ж почали спекуляцію, я навіть знаю достойних людей, які мали доступ до цих медикаментів, продавали їх і заробляли на цьому. Ми створили дефіцит. Для того, щоб не пропадали ці медикаменти, був наказ про предметно-кількісний облік, але це потягло за собою десятки документів, які треба заповнювати. Залишок «Таміфлю» лишився ще й тому, що ми не використовували його, коли треба. Лікар міг часом не виписати препарат своєчасно, враховуючи бюрократичну возню, аж поки ми не прийшли до чіткого протоколу і команд.

Як буде вирішуватися питання з «липовими» довідками?

Василь Князевич: Боротися нам з вами треба спільно. Ви повинні відмовлятися від цих довідок, не брати їх. Ми мали великі проблеми, коли довідки надавалися при вступі. Часто густо у нас дитина хворіє, батьки її шкодують і не пускають на фізкультуру, а коли треба вступати до вузу, купують довідку, що дитина здорова. Ми самі спонукали медицину до таких неправильних речей. Тому один з аспектів диспансеризації – це наведення порядку з довідками, мова йде також про автоматизацію цієї системи, складення реєстру.

Яким чином автоматизація видачі довідок може вплинути на зменшення «липових» довідок?

Василь Князевич: Довідка буде внесена в мережу, і ми будемо про неї знати. Бажано, звичайно, щоб ця мережа була закрита, щоб не читали сторонні. В радянській системі в лікарнях був заступник по експертизі, він тільки тим і займався, що контролював видачу довідок. Там була одна державна власність, вони мали зв\'язок із профспілками, соцстрахом. Тепер з’явилися фонди. Йшла мова про те, щоб виходити на щільну роботу з фондом соціального страхування, які б проплачували лікарняні. А решта довідок – це система, яка також може контролюватися при бажанні.

Якої кількості лікарів не вистачає? Як їх залучати і звідки?

Василь Князевич: У нас лікарів, якщо не помиляюся, 196-197 тисяч. Кожного року випускається 3700 лікарів державного замовлення. Вже зараз третина лікарів пенсійного віку, з’явився дефіцит лікарів, ще й багато хто виїжджає. Нам не вистачає десь порядка 42 тисяч лікарів. Тому необхідно подвоїти прийом на державне замовлення, тоді можна буде скеровувати цих молодих людей на напрямки, які оголені найбільше.

Ви позитивно ставитеся до диспансеризації?

Василь Князевич: Я позитивно ставлюся до диспансеризації, але без профанації. В радянські часи нас змушували їхати на ферму, де ми ловили доярок і проводили цей огляд, бо треба було відзвітувати. Зараз ми трошки змінили суспільство, тепер треба змінити систему. Надзвичайно багато залежить від нас самих. Необхідно, щоб кожен з нас розумів, що треба пройти медогляд, щоб кожен довіряв своєму лікарю, був впевнений, що йому якісно проведуть обстеження.

Як зацікавити людей?

Василь Князевич: Випадками, жорсткими адміністративними – це само собою, але я більше схиляюся до того, що треба пояснювати. Адміністративних систем є багато, припустимо, надання чи ненадання відпусток. В страховій медицині це просто робиться, коли ви отримуєте поліс, то у вас є певні зобов’язання, як ви змушені виконувати. Нинішня система сира, на неї просто накладати диспансеризацію неможливо.

Як ви ставитеся до запровадження ранкових зарядок в школах? Чи додасть це здоров’я дітям і чи не забере у вчителів, адже їм треба приходити на роботу на півгодини раніше, а зарплати їм навряд чи за це додадуть?

Василь Князевич: У мене син в дев’ятому класі, я сам намагаюся робити фіззарядку зранку і його ганяю. Нам треба виховувати в школі здорових дітей, не просто компанійщину робити. Школа, батьки повинні давати фізичні навантаження, спостерігати за станом здоров’я дітей, поправляти його, бо вони мають стати здоровими майбутніми батьками. Є трикутник відповідальних за здоров’я дитини - батьки, вчителі і лікар.

Чи варто робити фіззарядку саме зранку?

Василь Князевич: Не обов’язково. Зранку дитина готується до школи, збирається, вмивається, вона рухається, то зранку фіззарядку може і не потрібно робити. Бо це як зайцю…, тобто знову компанійщина, не повинно так бути. Можливо, доцільно зробити після 2-го чи 3-го уроку. Треба реально подивитися, можна зробити паузу перед обідом, тобто по мірі завантаженості.

Чи зміняться правила оформлення санкнижок?

Василь Князевич: Правила на сьогодні виписані. Інша річ, як вони виконуються. Будучи міністром, ми з санітарним лікарем пішли разом обідати, зайшли в якийсь заклад. Я йому кажу подивись, чи є санітарна книжка, а там виявлялися проблеми. Ми дуримо одне другого, а держава спостерігає за цим. Сьогодні є форма, накази, з санітарними книжками якраз немає проблем, просто цих норм треба дотримуватися. Треба чітко створити потоки, де безперешкодно, без черги проводити цей санітарний огляд.