Парламент таки взявся за розгляд проекту Податкового кодексу.
Парламент таки взявся за розгляд проекту Податкового кодексу. Серед запропонованих урядом новацій плюси отримав лише середній та великий бізнес, а от малий, схоже, протягом п’яти років взагалі зникне. Якщо, звичайно, парламентарі не доопрацюють цей розділ економічної конституції.
Що нам готує новий Податковий кодекс? Які податки принесуть користь бюджету, а які нашкодять бізнесу? Чим перекрити втрати бюджету від нововведень? Чи буде прийнято Бюджет-2011 на новій податковій основі?
Про це в прес-центрі «Главкому» розповідали народні депутати Анатолій Кінах (ПР) та Павло Жебрівський (НУНС).
Анатолій Кінах: «У змісті Податкового кодексу мають бути чітко зафіксовані наші пріоритети, найголовніший - формування умов для розвитку середнього класу»
Податкова система України є однією з найгірших у світі - непрозора, з дуже неефективним адмініструванням та великою частиною корупційних схем. По суті, вона сьогодні блокує ефективний конкурентоспроможний розвиток нашої держави. Як підтверджують міжнародні експерти, серед 183 держав, які були досліджені по таким показникам, податкова система України має антирейтинг за номером 181. За нашими даними, середньостастичне українське підприємство сплачує за рік біля 147 різноманітних зборів, податків, внесків. В тому числі мінімум 43% комерційного прибутку підприємств спрямовуються на оподаткування фонду оплати праці, що є одним з найвищих показників в Європі.
Виходячи з цього, необхідно прийняти сучасний збалансований Податковий кодекс – документ, в якому необхідно оптимально поєднати функції фіскальні, від яких залежить життєдіяльність держави, і стимулюючі, включаючи зниження тіньової економіки, рівня безпрецедентного масштабу корупції в десятки мільярдів гривен за межами державного бюджету, які не приймають участі у розвитку життєдіяльності держави і суспільства.
Перший варіант Податкового кодексу був абсолютно неприйнятним у зв’язку з грубим порушенням прав платників податків. Ви пам’ятаєте спроби ввести в дію «норми» безакцептного списання ресурсів з рахунків платників без рішення суду чи, наприклад, опечатування виробничих приміщень без рішення суду і всякої відповідальності фіскальних органів за збитки і руйнацію виробничого циклу.
Варіант, внесений зараз, нам необхідно розглядати не менш принципово. Відбувся деякий позитив з точки зору більш збалансованих прав платників податків і держави. Норми, про які я сказав вище, виключені. Є наміри знизити фіскальний тиск, включаючи зниження ставки податку на додану вартість, на прибуток до 2014 року на рівні 16-17%. Є деякі напрямки, які стосуються стимулювання інноваційних проектів, особливо енергозбереження. Як позитив відмічаємо, що поставлено завдання вийти на автоматичне відрахування від’ємного сальдо податку на додану вартість, в тому числі на нашу вимогу зафіксовані взаємні зобов’язання держави в разі невиконання термінів і процедури компенсації негативного сальдо - вводяться штрафні санкції по відношенню до облікової ставки Національного банку десь на рівні 120%.
Для нас має принципове значення, щоб при розгляді Податкового кодексу були виконані всі процедури, це повинна бути дуже глибока системна високопрофесійна робота в рамках регламенту Верховної Ради, залучення всіх експертів, інтелекту, який є в Україні. Прийняття Податкового кодексу в парламенті повинно бути на основі підсиленого діалогу влади і бізнесу, держави і суспільства по принципу «не нашкодь».
Важливо, щоб в змісті Податкового кодексу були чітко зафіксовані наші пріоритети, найголовнішим з яких є формування умов для розвитку потужного середнього класу як основи для стабільності, демократії, платоспроможності внутрішнього ринку і наявності людей, які вміють захищати свої права. В цій частині у нас є багато зауважень до проекту. Необхідно переглядати умови доступності до спрощеної системи оподаткування. Рівень до 300 тисяч річного доходу, який сьогодні викладений в проекті, не відповідає реаліям. Хочу нагадати, що в свій час було 500 тисяч – це було прийнято, коли курс гривні був десь на рівні 5 гривень за долар. Зараз, по суті, ми втричі зменшуємо базу, яка дозволяє фізичним особам-підприємцям мати доступ до спрощеної системи. Цю величину треба переглядати, щоб розширити коло людей, які сьогодні б мали можливість працювати на спрощеній системі оподаткування, а не йти на біржу праці і реєструватися як безробітні.
Є серйозні зауваження до переліку видів діяльності, які дуже серйозно скорочені, тут можна попрацювати над розширенням. Треба працювати з системою касових апаратів з перехідними періодами з тим, щоб знову не створити те, що в цілому підсилює напрямок тіньової економіки, і багато суб’єктів підприємницької діяльності уже висловлюють ці наміри. Необхідно зробити все, що необхідно для зростання середнього класу і нових робочих місць.
Другий блок наший питань - це оподаткування депозитів, а точніше доходів від депозитів громадян. Ми впевнені, що зараз, навпаки, треба відпрацьовувати стимули збільшення довіри громадян до банківської системи, бо це ресурс, необхідний для інвестицій в українську економіку. За останні 2-3 роки ми маємо падіння довіри громадян до банківської системи України – це і неможливість доступу до своїх депозитів, і некерований, непрозорий курс валюти, і відсутність ефективних механізмів компенсації втрат громадян від некерованого коливання курсу валюти, включаючи питання ефективності нарахування відсотків тощо. Тому зараз несвоєчасно вводити податок на доходи громадян від депозитів. Навпаки – треба шукати все, що стимулює збільшення довіри населення до банківської системи - ресурсів, які дуже важливі для кредитування української економіки на ринкових умовах. Введення такого податку не створює стимулів для того, щоб тримати кошти на депозитних рахунках, бо головна мета громадян, які тримають свої заощадження на депозитних рахунках, – захистити їх в першу чергу від інфляції. За нашими підрахунками, в разі введення 5-ти відсоткового податку на доходи від депозитів, включаючи реальну ставку, яка діє сьогодні в комерційних банках, то ми хочемо примусити громадян зберігати свої заощадження в депозитах десь на 2-4% від річних.
Ми плануємо провести дуже серйозну дискусію і не тільки в парламенті в питаннях, які стосуються стимулюючої складової Податкового кодексу. У нас є величезні системні проблеми: висока енергоємність нашої економіки - в 2-3 разі вище, ніж у сусідів, високий моральний і фізичний знос основних фондів – в середньому по галузям 60-70%. Є серйозна проблематика, яка стосується відсутності доступу суб’єктів економіки фізичних осіб до кредитних ресурсів, умови і вартість абсолютно не відповідають реаліям з точки зору ефективної реалізації проектів, особливо довгострокових. Стимулюючу частину треба дуже серйозно доопрацювати – це проблематика прискореної амортизації, це звільнення частки прибутків підприємства, спрямованого на свій розвиток і модернізацію, це складові критичного імпорту (там де обладнання не виробляється в Україні, а необхідне для реалізації ефективного проекту), це цивілізований обіг податкового векселю, це проблематика визначення критеріїв так званих сумлінних платників ПДВ, бо тільки вони по тексту кодексу мають право на автоматичне відшкодування.
Дуже серйозно те, що стосується стимулювання адресного соціального захисту, чи, наприклад, банківської системи. У всіх державах, які виходили з кризи, діяли ефективні механізми концентрації ресурсів. Якщо банк кредитує пріоритетний проект, чи то енергозбереження чи виробництво дитячого харчування, то цей кредит і прибуток від кредиту оподатковується по ставці суттєво нижчій, ніж стандартна, чи цей кредит зараховується в норми обов’язкового резервування цього банку з тим, щоб стимулювати банківську систему і сконцентрувати ресурси для відповідних напрямків.
Проект Податкового кодексу зареєстрований в парламенті. Він значно кращий, ніж перший варіант, але вимагає дуже серйозної професійної роботи з тим, щоб ми мали результат у вигляді збалансовано як по фіскальним, так і стимулюючим функціям головного податкового закону України – Податкового кодексу. Це треба робити в стислі терміни, не знижуючи його якості з тим, щоб 2011 рік дав нам можливість покращити ситуації за рахунок більш ефективної податкової системи, яка не тільки долає кризу, а і створює умови для нашого сучасного конкурентоспроможного розвитку.
Павло Жебрівський: «У прикінцевих положеннях чітко написано, що з 2016 року дрібний бізнес перестає існувати»
Будь-який Податковий кодекс, який буде прийнятий, краще, ніж його відсутність. Але, схоже, принцип його створення: треба дуже сильно налякати, потім здати назад і тоді він здасться за благо. Пам’ятаєте анекдот про єврея, який погано жив у хаті, а йому рабе порадив завести козла, той і послухався. Потім сказав козла вивести, той – вивів, рабе запитує: «Ну, як тепер?». «Та як на світ народився», - відповів єврей. Це приблизно те, що спробувала робити і з Податковим кодексом нинішня коаліція.
Щодо переваг, то, безумовно, для середнього і великого бізнесу є деякі плюси в оподаткуванні. З 2011 року зменшується ставка податку на прибуток із 25 до 19%, потім адекватно з 2014 року до 18%, а потім до 17%. На жаль, тільки з 2014 року зменшується на 3% податок на додану вартість із 20 до 17%, до цього часу це не відбувається.
Але, як кажуть, козла вивели, а роги залишились. Неначе безакцептне списання в принципі прибрали, але водночас ввели таку норму як податковий арешт і податкова реалізація майна. Тобто, насправді при перевірці податковий інспектор має право на 96 годин накласти арешт на майно. Що стосується особливо продуктів, які швидко псуються, та інших речей, це може фактично зупинити діяльність підприємства. За великим рахунком, відшкодування із бюджету неначе і можливе, але всі знають, що таке звернення до суду – можна судитися до нових віників з приводу того, що тобі повернуть або відшкодують збитки. А особистої відповідальності податкового інспектора чи начальника податкової адміністрації немає. І тут треба серйозно посилити цей пункт. Фактично цей податковий арешт на майно забезпечується без суду, і тільки після 96 годин є зобов’язання податківців звертатися до суду на продовження арешту майна. Крім того, є питання про реалізацію майна і стягнення коштів, в тому числі із рахунків платника податків. Якщо раніше податкові інспектори при незгоді мали подавати до суду, то тепер немає такого зобов’язання на податковій, отже тепер сам платник податку має доказувати, що він не винен. Принцип невинуватості в цій частині не враховується.
Достатньо цікавим є питання і щодо так званих «єдиноналожників»: до витрат якраз закупівля робіт та товарів не відноситься. Можна говорити про амортизаційне відрахування і жодних прискорених амортизаційних витрат немає. Можна говорити про те, що не написана якраз інвестиційна складова. Коли при Рейгану в Америці була рецесія, кошти, які спрямовувалися на модернізацію та розвиток виробництва, вкладалися у видатки підприємства і відходили на податок на прибуток. Не оподатковувалися видатки.
Ще питання, яке стосується великого та середнього бізнесу, це так звані лобістські речі. В першу чергу йдеться про те, що будівництво п’яти-, чотирьох-, трьохзіркових готелів на 10 років звільняється від податку на прибуток, який введений в дію до 2012 року. Можна говорити, що це робиться під «Євро-2012», проте ми розуміємо, що якщо потрібно на готель отримувати рік-два дозволи на будівництво, то це значить, що тільки ті, хто вже заклав готель, будуть мати право на таку пільгу. Ті, хто захоче скористатися цією пільгою, навряд чи зможе це зробити. Зрозуміло, що незалежно від того, якою діяльністю будуть займатися готелі (чи продавати тютюн та горілку, чи там буде казино і т.д.), вони не будуть оподатковуватися податком на прибуток, що є неправильно в цій частині.
Що стосується середнього та великого бізнесу, то в принципі можна з багатьма позиціями змиритися, тому що якщо раніше на дивіденди податок стягувався з підприємства, то на сьогоднішній день такий податок в розмірі 5% сплачуватиме сама людина, яка їх отримує.
Коли подивитися по сільськогосподарському виробництву, то й тут є ноу-хау. Якщо раніше той, хто виробляв продукції 75% і більше, були на фіксованому податку, і фактично зараховували до обігових коштів ПДВ і не сплачували податок на прибуток, то сьогодні від 50 до 75% сільськогосподарські товаровиробники є на загальній системі оподаткування. Проблема в тому, що якщо людина випускає сільськогосподарську продукцію в обігу 70%, то вона буде платити як звичайний платник податку, що є неправильним і тут безумовно потрібно суттєво поправити цю норму.
Ключове ж питання – це власне дрібний бізнес. Є таке враження, що на сьогоднішній день вирішили зупинити і ліквідувати дрібний бізнес. В першу чергу, у прикінцевих положеннях чітко написано, що з 2016 року він перестає існувати. Глава 1 розділу 14 чітко передбачає, що таке фізичні особи-підприємці, тобто малий бізнес. І з 2016 року, згідно цього кодексу, таких підприємців - фізичних осіб уже не має бути, бо навіть самого визначення не буде існувати в Податковому кодексі.
Питання не тільки в 300 гривень обігу, зрозуміло, що, скоріше всього, ми у Верховній Раді як мінімум до мільйона гривень збільшимо, проте є питання, що на такому підприємстві чи у такому бізнесі не може бути більше двох найманих осіб, включаючи членів родини самого приватного підприємця. Тобто, якщо ти відкрив якийсь бізнес, в тебе може працювати тільки твоя дружина та син, а вже донька не має права працювати, бо інакше ти вже не будеш підприємцем на спрощеній системі оподаткування.
Достатньо цікаве та мені незрозуміле, що валові витрати не включаються в закуплені послуги та товари у тих, хто на єдиному податку. Це зрозуміло, що ліквідовується, тому що жодне підприємство, яке здійснює свою діяльність, не буде купувати. Тоді лишається єдине – кіоск чи магазинчик, який буде займатися таким продажем.
Дуже багато в цій частині виписано, що стосується малого бізнесу. Фактично, на сьогоднішній день йдеться не тільки про ті категорії, по яким вже введено бізнес, тепер юрист зобов’язаний буде працювати по загальній системі оподаткування, бухгалтер, який надає консультації та веде облік. Думаю, що все-таки вдасться суттєво з цього приводу попрацювати.
Цей Податковий кодекс, з одного боку, є кроком вперед, оскільки систематизує податкові закони, їх не потрібно шукати. Але водночас на сьогоднішній день є величезні проблеми з приводу того, що дуже завуальовано в багатьох формах проблеми, які на перший погляд здаються нормальними. Наприклад, з автоматичним відшкодуванням ПДВ. Якщо платник податку має заробітну плату в два рази більше мінімальної протягом чотирьох звітних періодів, або він має мати більше 20 осіб на підприємстві, або він має сплачувати податок на прибуток набагато більше за чотири квартали, ніж інші підприємства по галузі, або… і так далі. Тобто, може бути достатньо суб’єктивістський підхід податківців до того, щоб в автоматичному режимі компенсовувався податок на додану вартість. Якщо такі речі залишаються, це значить, що будь-який податковий інспектор без хабара не зможе віднести вас до таких платників податків і ви будете бігати та доказувати самі.
Що стосується середнього та великого бізнесу, це введення так званих камеральних перевірок. Це означає, що без повідомлення будь-який податковий інспектор без дозволу начальника податкової інспекції має право по документам проводити таку оперативну камеральну перевірку і потім нараховувати штрафні санкції. Це також достатньо суб’єктивістський підхід.
Тобто, є Податковий кодекс, над яким потрібно суттєво працювати. Оскільки по великому та середньому бізнесу писали, скоріше всього, люди, які володіють цими видами бізнесу, вони більш системно все це виписали, тож якщо з деякими речами поправити, це буде нормально. А по дрібному бізнесу, думаю, що потрібно по новому писати всі ці речі, які передбачені в цьому Податковому кодексі.
Які втрати понесе малий бізнес від прийняття нового Податкового кодексу? Ми бачимо вже акції протесту підприємців…
Анатолій Кінах: Я впевнений, що ми знайдемо всі умови для консолідації зусиль в парламенті з тим, щоб максимально покращити умови, регуляторну політику, включаючи податкову, яка дає можливість розвитку малого та середнього бізнесу, і як результат нових робочих місць і потужного середнього класу. Це не наше бажання, це загальносвітовий досвід і загальносвітова практика. За нашими даними, сьогодні питома вага малого бізнесу у валовому внутрішньому продукті досягає максимум 11-12%, а в інших державах, починаючи від сусідньої Польщі, Японії – 40-70%.
Питання, на які ми сьогодні загострюємо увагу, – оптимальні умови надання права на спрощену систему оподаткування, тобто планка річного доходу повинна бути обов’язково підвищена, бо 300 тисяч гривень не відповідає сьогоднішнім реаліям. Треба детальніше відпрацювати види діяльності і розширити їх, не втрачаючи контролю з боку держави.
Треба в цілому формувати потужну програму як стратегію держави по створенню сприятливих умов для розвитку середнього класу в Україні, бо мова йде не тільки про питому вагу в економіці. За даними ЄС, сьогодні, на жаль, рівень середньої заробітної плати в Україні серед держав Європи займає передостаннє місце: останнє Молдова, потім Україна, Албанія, Бєларусь і всі інші. Не формуючи умови для зростання платоспроможності громадян, середнього класу в тому числі, ми ніколи не задіємо ефективні механізми і стимули для розвитку виробництва конкурентоспроможної продукції і послуг.
Дуже серйозна проблема, і це є завданням Податкового кодексу, що в Україні, на відміну від розвинутих країн, дуже серйозна дистанція між низькими і високими доходами. За даними незалежних експертів, різниця вже досягає до 35 разів. В найкапіталізованішій державі світу, як кажуть фахівці, США – це максимум 6-7 разів. Податковий кодекс, на жаль, зараз це не враховує, ми над цим попрацюємо в парламенті. Кодекс не виконує завдання, яке ставив і Президент, цивілізованого, оптимального перерозподілу національного багатства – це податок на розкіш, чітка диференціація з точки зору доходів громадян.
Існує ще дві напряму взаємопов’язані проблеми. По-перше, - це питання дуже високого рівня оподаткування фонду оплати праці. За нашими даними, які підтверджуються незалежними аналітичними інститутами, 43% від комерційного прибутку підприємства спрямовується на різноманітні взноси, відрахунки фонду оплати праці, тоді як в ЄС - в середньому 26%, в світі – десь на рівні 15-16%. Таке навантаження на фонд опати праці створює умови для формування «тіньового» сектору, так званої зарплата «в конвертах», і це дуже різко б’є по нашій можливості підвищити рівень життя і платоспроможності громадян. Це треба змінювати через зниження податку фонду оплати праці в комплексі з введенням нових податкових норм.
Проблема, яка загострюється і в поточному році, - це питання інвестицій, в першу чергу, внутрішніх інвестицій в основний капітал, що є основою для ефективного розвитку держави. Податковий кодекс повинен створювати стимули – це прискорена амортизація, яка не проглядається у цьому варіанті, це зниження рівня оподаткування тією частиною прибутку, яка спрямовується не на споживання, а на розвиток підприємства, це і умови реалізації, які стосуються і необхідного технологічного імпорту, інвестиційного імпорту, знову ж таки питання критичного імпорту, звільнення від оподаткування цієї частини податку на додану вартість. За перше півріччя поточного року, навіть у порівнянні з кризовим 2009 роком – обсяг інвестицій в основний капітал знизився на 7,4%. Цю тенденцію треба змінювати, бо інакше у нас немає майбутнього.
Павло Жебрівський: Справа досить цікава, чому не залучають фахівців, які знають, що треба робити, а створюють Податковий кодекс, який, м’яко кажучи, відрізняється від всіх оцих речей. Йдеться про те, що малий бізнес як такий має закінчити своє життя протягом п’яти років, тому що прикінцеві положення чітко говорять, що з 1 січня 2016 року взагалі поняття «фізична особа – підприємець» вилучається із визначень в Податковому кодексі.
По-друге, крім Податкового кодексу, щоб інвестиційний клімат був сприятливим, насправді повинна бути дерегуляція економіки. Сьогодні велика не тільки фіскальна складова на малий бізнес, а так звані побори перевіряючо-контролюючих служб (санепідемстанції, пожежників, податківців і т.д.) Це той набагато більший кеш, який віддають підприємці, але не державі, щоб вона могла здійснювати свої функції.
Податок на розкіш? Тут його не проглядається. Але якщо подивитись на транспортний збір, то з літака він буде меншим, аніж з автомобіля з двигуном більше ніж 300 кубічних сантиметрів.
Достатньо цікаво тут виписується податок на нерухомість. Враховано, що не тільки житлова, а загальна площа оподатковується, але, думаю, що цей податок в першу чергу спрацює для органів місцевого самоврядування в крупних містах або селах навколо них. Насправді від цього податку жодних доходів в якомусь селі Хацапетівка Херсонської чи Житомирської області не буде, бо немає там житла більше 200 квадратних метрів. Говорити про те, що це поповнить суттєво бюджет, безперспективно.
Думаю, що в цьому Податковому кодексі має бути змінений формат підходу до того, що таке малий бізнес і на яких засадах він має функціонувати для того, щоб насправді формувати той середній клас, про який ми так багато говоримо.
Чи зможемо ми вийти на автоматичне відшкодування ПДВ? Азаров заявив, що до 1 жовтня заборгованість буде зменшена до 3 мільярдів. Днями ми очікуємо комісію МВФ в Україні. Які ваші пронози по домовленостям, про що йтиме мова на переговорах з МВФ?
Анатолій Кінах: Необхідно зрозуміти, що вирішення проблематики податку на додану вартість, включаючи своєчасне відшкодування негативного сальдо, необхідне не для МВФ, а для української економіки. Бо в тому вигляді, в якому існує сьогодні податок на додану вартість, він руйнує фінанси підприємств, економіки, створює безпрецедентні масштаби корупції. Одночасно це завдання повинно бути виконано – з 1 січня 2011 року автоматичне відшкодування податку на додану вартість згідно норм закону. При цьому нам дуже прискіпливо треба розглянути так звані критерії, які мають бути прозорі, об’єктивні, і дали б можливість рівноправності всіх суб’єктів економіки по відношенню їх права на відшкодування негативного сальдо.
Заборгованість, на жаль, зростає, що дуже негативно впливає на ефективність роботи економіки України в цілому. Бо заборгованість по негативному сальдо означає, що платники податку безвідсотково кредитує місяцями, роками державний бюджет з відповідними негативними наслідками для своїх обігових коштів, конкурентоспроможності і місця на ринку. Вимога знизити суму боргу до 3 мільярдів... Я впевнений, що уряд не зможе це виконати, якщо тільки не домовиться з МВФ про черговий транш урядових цінних паперів. При цьому нас дуже турбує те, що перші транші порядку 16,4 мільярда доларів, які ми оформили боргові зобов’язання бюджету по ПДВ, на дуже несприятливих умовах для платників податків – 5 років доходність 5,5%. По суті, це не добровільний обмін зобов’язаннями, а ультиматум, бо питання стоїть таким чином: не візьмеш цінних паперів, втрачаєш перспективу взагалі щось отримати.
Податковий кодекс не тільки актуальний, він життєво необхідний, маючи на увазі реальний стан справ в нашому соціально-економічному розвитку. Прийняття Податкового кодексу – це державне стратегічне питання. Незважаючи на внутрішню кон’юнктуру в парламенті чи за його межами, треба об’єднатися і прийняти цей збалансований, ефективний і сучасний закон.
Ми будемо також ставити питання, яким чином прийняття і терміни введення в дію будуть взаємопов’язані з ефективністю і підготовкою для цього адміністрування. Бо для того, щоб задіяти новий Податковий кодекс, необхідно прийняти сотні різноманітних підзаконних нормативних актів, навчити персонал, підготувати кадри. Дуже серйозно те, яким чином ми зробимо крок, щоб не допустити бюджетних ям, бо одномоментне зниження податків не означає одномоментного підвищення доходів. Над цим питанням треба працювати особливо в частині, яким чином поповнювати державний бюджет не за рахунок фіскального тиску, а за рахунок скорочення тіньового сектору і масштабів корупції. Це повинно бути в комплексі, бо Податковий кодекс – це закон, який впливає на життя кожної людини в нашій державі.
Павло Жебрівський: Якщо норма з приводу визначення так званих добросовісних платників податків залишиться, то автоматичне відшкодування податків буде тільки для «своїх». Що стосується інших суб’єктів господарювання, то їм ще гірше буде, ніж по відшкодуванню податку на додану вартість, бо вони будуть оббивати пороги, пройшовши спочатку три рівня перевірок, після цього всього адміністративне оскарження, якщо не призначать відшкодування, спочатку в районній податковій, потім в обласній, потім в центральній, далі до суду… Якщо буде виписана ця норма, яка є і залишиться в тому ж вигляді, то фактично сподіватись на відшкодування ПДВ для «не своїх» неможливо.
Питання є з приводу того, що на сьогоднішній день продовжується фактично неприйняття податкових декларацій, якщо є від’ємне сальдо по відшкодуванню ПДВ. На сьогодні начебто і є норма, яка зобов’язує податківців приймати, в новому Податковому кодексі є такі декларації, але на сьогоднішній день фактично з усіх областей України є звернення, що податківці не приймають декларації з від’ємним сальдо ПДВ.
Питання зменшення заборгованості по ПДВ. На сьогодні не всі отримали облігації в державних цінних паперах. Дисконт по таким паперам десь 25-23% готові купувати. Уряд зробивши а), не зробив б). Якби ці облігації можна було б вкласти в резерви банкам, то дисконти були б набагато менші, але, на жаль, з цього приводу уряд з Нацбанком жодних дій не робить, і це якраз зменшує доходність та обіг цих цінних паперів, які неначе мали б запустити економіку.
На жаль, борг по податку на додану вартість продовжує накопичуватися. Більше того, він є прихованим, тому що дуже багато декларацій з від’ємним сальдо не приймаються. Це для того, щоб була картинка перед Міжнародним валютним фондом. В цьому є проблема, тому що з економіки продовжують витягуватися обігові кошти, кредити продовжують бути дорогими. На сьогоднішній день заставу беруть і доступу до кредитних ресурсів суб’єктів господарювання зменшують, а це приводить до того, що душать економіку, а потім хочуть, щоб вона ще більше платила податків. В такому стані далі жити неможливо. А для цього потрібно, щоб в уряді були не фіскали, які б не перетворювали Україну у фіскальну країну, а дали можливість дихати бізнесу, розвиватися. В бізнесі є такий жарт: друзі, давайте красти з прибутків. Нехай би Податкова адміністрація брала податки з прибутків, а не з тіла кредитів, як сьогодні збирає з податку на додану вартість, коли його не компенсовують.
На минулому засіданні Кабінету Міністрів Микола Азаров заявив, що у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу бюджет понесе втрати. Які саме і наскільки вони вплинуть на економіку України? На якому етапі зараз підготовка бюджету на 2011 рік?
Анатолій Кінах: Зараз ми відзначаємо серйозні тенденції, коли Україна суттєво збільшує свої зобов’язання, включаючи консолідований державних борг як суму зовнішнього, внутрішнього «плюс» гарантованого державою. До кінця року, якщо всі ці темпи будуть зберігатися, то державний консолідований борг буде наближатися до 40% ВВП. Нагадую, що згідно українського законодавства, - це межа, яку не можна переступати, бо далі починаються проблеми, пов’язані з національною фінансово-економічною безпекою. Тобто одномоментне зниження податків з початку 2011 року супроводжується дуже серйозним збільшенням навантаженням на бюджет, високою борговою зобов’язаністю держави. Це створює дуже серйозні ризики так званих бюджетний ям, які будуть негативно впливати не тільки на соціальну складову, а й в першу чергу на складову розвитку. Бо за перше півріччя обсяг видатків консолідованого бюджету, який спрямований на капітальне вкладення, складає тільки 164 мільйона гривень – це 0,1% від загальної суми видатків, які спрямовувалися в поточному році в першому півріччі з бюджету.
Виходячи з цього, і про це була розмова на розширеному засіданні Кабінету Міністрів, де розглядався проект Податкового кодексу, фахівці постійно ставлять питання, що уряд повинен мати чіткі техніко-економічні, фінансові, соціальні розрахунки, що буде з державою, її життєдіяльністю, з доходною частиною бюджету в цих реаліях, коли ми йдемо на одномоментне зниження податкового навантаження «плюс» деякі інші новації. На жаль, до сьогоднішнього дня ми не побачили таких розрахунків. Тому це питання стає ще більш актуальним, і ми будемо розглядати в парламенті проект Податкового кодексу разом з вимогою, щоб уряд представив в парламент відповідні техніко-економічні розрахунки в контексті реального стану справ в разі введення Податкового кодексу з 1 січня 2011 року, взаємопов’язуючи це з борговими зобов’язаннями держави.
Виходячи з цих ризиків, стає ще актуальнішим максимально прискорити дуже важливі для України структурні реформи. Чим вищі будуть результати в контексті конкурентоспроможності економіки України, доступу кредитних ресурсів, які сьогодні відсутні, вміння захищати сучасними методами свій внутрішній ринок і підтримати ефективну експортну політику, тим більше шансів мінімізувати ці ризики в контексті одномоментного зниження податків і інших новацій, які пропонуються Податковим кодексом. Якщо ми не підготуємо якісне ефективне адміністрування, починаючи з переходу на принципи бухгалтерського обліку, то нас знову чекає дуже багато проблем - державний рекет, корупція, домовленості за межами законів і нормативний актів. Цього допустити не можна. Тобто частина адміністрування також нерозривно пов’язана з прогнозом ризиків у зв’язку з одномоментним зниженням і необхідності максимального прискоренням всіх структурних реформ.
По проекту бюджету на наступний рік, на жаль, ми не бачимо ще серйозних підходів. Ми впевнені, що проект державного бюджету на 2011 рік повинен, незважаючи на спроби прийняти його на новій податковій основі, розроблятися як мінімум методом випередження. Бо мова йде не тільки про податки, мова йде про те, що проект бюджету 2011 року (а це вимога на кожний бюджетний період) повинен формуватися на основі ефективної програми соціально-економічного розвитку країни на 2011 рік. Нам потрібно вести серйозну дискусію з питань валютно-курсової, грошово-кредитної політики, що взаємопов’язано в тому числі з бюджетом. Треба займатися відпрацюванням пріоритетів держави, які будуть в центрі уваги в 2011 році, а бажано і на перспективу з тим, щоб концентрувати на цих напрямках ресурси, інвестиції, кадри і досягати результату. Тобто факт, що поки немає Податкового кодексу і ми не можемо працювати над бюджетом, – це не правильний підхід. Всі питання треба відпрацьовувати вже зараз і бажано з випередженням. Всі новації Податкового кодексу повинні бути враховані в проекті бюджету на 2011 рік і в остаточній редакції знову ж по принципу «не нашкодь» з врахуванням тих зауважень, про які ми сказали вище.
Павло Жебрівський: Безумовно, втрати, які прогнозує Кабінет Міністрів, по-перше, будуть від зменшення податку на прибуток із 25 до 19% (на 6%). По-друге, піде ліквідація ринкового збору, хоча достатньо серйозно вона перекривається іншими податками. В принципі дисбаланс – мінус 2,5 млрд.грн. загалом, бо саме на таку суму Податкова очікує зменшення надходжень до бюджету. Проте якщо все-таки дати свіжий подих повітря економіці, бізнесу, підприємництву для того, щоб вони нарощували своє виробництво і ВВП зростав в Україні, так можна суттєво перекрити ті недоліки, які були.
Якщо ви пам’ятаєте, у нас була прогресивна шкала оподаткування на доходи фізичних осіб до 40%, тоді коли запроваджували (за зразком і подобою Росії, а не по своїй власній волі) 15%, критика була з приводу того, що буде суттєвий обвал такого податку, але в кінці року ми вийшли на суттєве збільшення такого податку. Тож є прогнози щодо зменшення, але я не думаю, що вони справдяться, якщо економіка буде отримувати таке удушшя фіскальних служб, яке є.
Сьогодні мало прийняти хороший Податковий кодекс та хороші закони, потрібно дуже суттєво надавати по руках податківцям і тим командам, які ідуть згори, з приводу тиску на бізнес не по законам, а по розумінню того, хто є на місці.
З приводу бюджету. На жаль, сьогодні у Верховній Раді відбувається клоунада: неначе хтось подав якийсь проект бюджету і неначе його хтось кудись назад відправив. Я переконаний, що прем’єр-міністр не відправляв проект бюджету, в крайньому разі, його ніхто не бачив. Я розмовляв з десятком міністрів - вони його не бачили, хоча насправді проект мав затверджуватись на засіданні Кабінету Міністрів. Сьогодні навіть з економічної сфери міністри не приймають суттєвої участі в розробці проекту бюджету на наступний рік і це є проблематика цього уряду.
По-друге, говорять, що на базі нового Податкового кодексу мають робити бюджет на наступний рік. Друзі, а Бюджетний кодекс? Там сказано, що за півроку до закінчення бюджетного року не можна змінювати податкові правила. А ми дивимось на цей процес і сприймаємо, як нормальний. Сьогодні уже кінець вересня, до завершення бюджетного року залишилося три місяці, ще навіть не приступили до розгляду нових податкових правил, але ми чекаємо, коли на них буде формуватися новий бюджет. Це навіть не смішно.
Думаю, що бюджет на наступний рік буде прийматися після місцевих виборів. На моє глибоке переконання, він буде дуже жорстким і в частині соціальних видатків, і в частині капітальних видатків бюджету на 2011 рік. Згідно норм світового ведення бізнесу, на капітальні видатки бюджет має направляти не менше 5% від ВВП. У нас в докризовому періоді було максимум 2%, а в цьому буде десь 0,5-0,8%. Через це Податковий кодекс навряд чи буде прийнятий найближчим часом, якщо, звісно, не будуть підганяти коаліцію.
Дуже хотілося б, щоб цей Податковий кодекс був загальною конституцією економічного життя, а не тільки коаліції. Хотілося б, щоб коли ми будемо подавати свої поправки, не дивилися, яке це прізвище, з опозиції чи коаліції, а розумні вони чи дурнуваті. Дуже добре було б, щоб наші слова, сказані на прес-конференціях, не розходись з нашими діями у Верховній Раді.
Коментарі — 0