Першою жертвою у новому парламенті став львів’янин Ярослав Дубневич
Верховна Рада гучно внесла зміни до Конституції щодо зняття депутатської недоторканості, проте діяти вони почнуть лише з наступного року (і то є сумніви). Тож генпрокурору Руслану Рябошапці, якому президент поставив завдання до 1 листопада показати ефективність (грубо кажучи, почати «посадки»), довелося звертатися до парламенту, аби зняти недоторканість з діючого нардепа.
Першою жертвою став колишній депутат від Блоку Порошенка, а нині від групи мажоритарників «За майбутнє» львів’янин Ярослав Дубневич. У парламенті минулого скликання він очолював комітет з питань транспорту.
Сьогодні Рада проголосувала за зняття з нього депутатської недоторканості, затримання та арешт. Причому якщо щодо першого питання висловились «за» більше трьохсот депутатів, то за арешт віддали голоси лише 229 (більша частина «Слуги народу» плюс «Голос»). Проте затримувати Дубневича не стали. Очікується, що завтра він прийде до суду для обрання запобіжного заходу.
Вже відомо, що правоохоронці будуть клопотати про арешт політика з альтернативною сумою застави у 93 млн грн – сума, яка дорівнює нанесеним збиткам. Для підозрюваного депутата, м’яко кажучи, вона не є непідйомною.
У чому справа
«Справа Дубневича» сплила у інформаційному просторі ще в січні цього року, хоча розслідувалась ще раніше. Національне антикорупційне бюро України повідомило про підозру сімом особам у справі про заволодіння понад 93 млн грн «Укрзалізниці».
Слідство встановило, що підозрювані впродовж грудня-2015 – березня-2017 рр. організували закупівлю «Укрзалізницею» стрілочної продукції за завищеними цінами із залученням підконтрольних підприємств-посередників. У такий спосіб вони заволоділи коштами філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця». У злочинній оборудці брали участь гендиректор виробника стрілочної продукції, його перший заступник, директор фіктивної компанії-переможця торгів, директор компанії-посередника та три співробітники «Укрзалізниці». Двох посадовців підприємства-виробника та керівника компанії-посередника було затримано.
Окрім згадки про усіх вищезазначених осіб, НАБУ тоді зазначило, що підготувало проект подання на зняття недоторканності та притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата, який є організатором цієї схеми. Особливих питань, про кого саме йде мова, ні в кого не виникало, бо про тісну зв’язку братів Дубневичів із залізницею не говорив хіба що лінивий. У 2008–2011 роках Ярослав Дубневич був представником «Укрзалізниці» у Секретаріаті Верховної Ради, сімейство навіть володіє спецпатентом на винахід «рейкове скріплення», через що залізниця змушена купувати деталі тільки у них. Перші ж оприлюднені декларації братів, в яких вони хизувались мільйонами доларів та гривень, виводили їх в когорту найбагатших українських політиків.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура досить оперативно внесла до Генпрокуратури подання на зняття недоторканості з Ярослава Дубневича, але відомство Юрія Луценка повернуло його нібито через некоректне оформлення. У лютому голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін повідомив, що в аеропорту «Бориспіль» був затриманий колишній помічник Дубневича Пушкаренко, який на топ-посаді в «Укрзалізниці» нібито допомагав підконтрольним братам-депутатам фірмам вигравати тендери на сотні мільйонів гривень.
І це ще не все
Справа про 93 мільйони – не єдина, в якій раніше фігурували брати Дубневичі і структури з їхньої орбіти. У січні минулого року НАБУ повідомляло про розкрадання пільгового газу на теплоелектростанціях, що їм належали. Підозри були вручені п’ятьом особам, але в прокуратурі не знайшли підтверджень причетності до цієї схеми саме Дубневичів.
У вересні цього року керівник «Укрзалізниці» Євген Кравцов заявив, що його відомство зібрало та передало правоохоронцям матеріали щодо мільйонних збитків при купівлі та постачанні анкерів (металевих зв’язок, якими скріплюють частини машини). Також йшлося про існування фірм-прокладок, через які завищувались закупівельні ціни.
17 жовтня генпрокурор Руслан Рябошапка підписав подання про надання згоди на притягнення Дубневича до кримінальної відповідальності. У відомстві зазначили, що як голова транспортного комітету той був обізнаний про фінансовий стан «Укрзалізниці», зокрема, її потреби під час проведення держзакупівель. А також мав вплив на засновників та посадових осіб підприємства, яке є єдиним виробником специфічної продукції для залізниці.
«Докази свідчать про те, що вказана особа зі спільниками вивчила та проаналізувала попит і ціни на ринку стрілочних переводів та прийняла рішення заволодіти коштами філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця». Зокрема, слідство вважає, що кошти були отримані контрольованими народним депутатом та його спільниками юридичними особами через узгоджене завищення ціни під час реалізації стрілочної продукції на адресу філії. При цьому народним депутатом неодноразово було використано своє службове становище в інтересах пов’язаних з ним осіб», – пояснили в ГПУ.
29 жовтня НАБУ разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою провели обшуки в будинку брата Ярослава Дубневича – Богдана, який вже не є нардепом. Тоді в Бюро пояснили, що вони проводяться «у межах розслідування фактів можливого відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, умисного ухилення від сплати податків та недостовірного декларування колишнім і чинним народними депутатами України». За попередньою оцінкою, мова йде про легалізацію понад 2 млрд грн, одержаних злочинним шляхом впродовж 2013-2018 рр. Але ці звинувачення до подання генпрокурора не увійшли.
Дубневич, треба віддати йому належне, не став переховуватися. Щоправда, його останнє слово було дещо дивним: замість того, аби захищати себе, він почав розповідати, що НАБУ при закупівлі машин також використовує «прокладки» та звинувачувати колишнього міністра транспорту Андрія Пивоварського та його заступника Володимира Шульмейстера. Такою була реакція Дубневича на виступ депутата від «Слуги народу» колишнього радника міністра транспорту Андрія Мотовиловця, який заявив, що Дубневич свого часу вимагав призначення своєї людини поза конкурсом керівником львівського аеропорту.
Загалом звинувачений прогнозовано нарікав на політичні переслідування. А на комітеті, де розглядалось його питання, взагалі договорився до того, що це помста йому через те, що Львівська облрада першою прийняла рішення проти «формули Штайнмайєра».
Тож бідний колишній міністр закордонних справ Німеччини виявився втягнутим і в цей корупційний скандал.
У нинішнього ж керівництва ГПУ, за словами Рябошапки, є ще один епізод, за яким нардепу може бути вручена підозра – неправдиве декларування відомостей. Тепер завдання правоохоронців – довести хоч одну справу до кінця, бо всі гучні звинувачення та зняття недоторканості в минулому парламенті в результаті завершувались пшиком.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0