Гроші зникли, хто винен? Як перевірити, куди витрачаються наші податки

Сидите ви й міркуєте над тим, коли відремонтують ліфт у вашому будинку. Або ж їдете дорогою, що встелена ямами, і думаєте, коли вже це виправлять. А виявляється, що на папері все вже давно відремонтовано. Щоб було зрозуміло, куди витрачаються ваші податки і чи використовуються за призначенням, такі дані повинні бути відкритими та у вільному доступі. До того ж зобов’язання публікувати цю інформації вже закріплено у постанові від 21 жовтня 2015 року №835.

Експерти Центру «Ейдос» дослідили, чи виконують цю постанову органи місцевого самоврядування.

У ході дослідження було проаналізовано виконання органами місцевого самоврядування змін до 835-ї постанови від 20.12.2017, зокрема пункту щодо публікації «Титульних списків на проведення капітального та поточного ремонту, будівництва, реконструкції та благоустрою». Саме «титульні списки» є планом пооб’єктних видатків спеціального фонду бюджету, які планується виділити на плановий рік. Ці списки є важливим інструментом прозорості використання бюджетних коштів на місцях, адже дають інформацію про конкретні суми витрат на конкретні об’єкти, інформують про кінцевого розпорядника та виконувача робіт.

Завдяки цим даним громадяни можуть провести моніторинг, чи планується ремонт або будівництво об’єктів інфраструктури, ремонт громадських закладів, облаштування дорожнього полотна, врешті-решт ремонт під’їзду або ліфту у конкретному під’їзді будинку. Таким чином громадяни можуть активніше долучитися до моніторингу якості виконання робіт та підвищувати ефективність використання бюджетних коштів.

Наприклад, 2016-го у Дніпрі на ремонт ліфтів виділили 91 млн грн. Ці гроші сплатили виконувачам робіт. Після перевірки громадськими активістами об’єктів виявилося, що більш як 80 зі 168-ми перевірених не працюють, а в деяких будинках навіть відсутні ліфтові шахти. Тож як мінімум половина витрачених коштів пішла на «уявний ремонт». Завдяки даним з відкритих реєстрів, у цьому випадку Prozorro та E-data, активістам з команди громадського контролю вдалося провести це розслідування. Отже, краще долучатись до моніторингу і запобігати таким випадкам, аніж постфактум констатувати, що гроші зникли і час шукати винних.

Дослідження виконання постанови уряду щодо публікації такої інформації проводилося в усіх обласних центрах, а також у Сєвєродонецьку та Краматорську. Протягом дослідження ми моніторили сайти органів місцевого самоврядування та портал відкритих даних old.data.gov.ua, а також його оновлену версію data.gov.ua.

У тексті постанови зазначено, що розпорядники інформації повинні  забезпечити оприлюднення та подальше оновлення інформації на своїх офіційних веб-сайтах, а також на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних. Тобто доцільно було б публікувати дані на державному порталі, а на сайті органу місцевого самоврядування створити окремий розділ з посиланнями на портал data.gov.ua. Такий варіант дозволяє знизити навантаження на сервери органу місцевого самоврядування, а також оптимізує процеси щодо завантаження інформації працівниками.

У процесі дослідження з’ясувалось, що лише два міста (Луцьк та Тернопіль), виконують цю вимогу постанови. Вони публікують дані на порталі Відкритих даних, а на сайтах міських рад мають окремий розділ, де доступні посилання на набори даних на порталі data.gov.ua. Окрім того місто Луцьк створює візуалізації на основі титульних списків для легшого пошуку та сприйняття інформації.

Більшість міст виконують постанову частково. 14 з 24-х публікують дані за принципом «або-або»: або на порталі відкритих даних, або на сайті міста у відповідному розділі. Із зазначених чотирнадцяти троє міст публікують «титульні списки» лише на порталі відкритих даних, а ще 11 міст – на своєму сайті в той чи інший спосіб.

Деякі міста створили окремі інформаційні портали для публікації цих даних. Наприклад, Вінниця запровадила портал відкритих даних на основі програмного коду СКАН. Проте в цьому випадку виникла проблема із завантаженням інформації на портал відкритих даних.  Автоматизувати цей процес поки не вдається. Виникає необхідність створення автоматизованих систем обміну даними. Це оптимізувало б затрати часу і зменшило обсяги роботи для працівників органів місцевого самоврядування, відповідальних за оприлюднення наборів.

Зовсім не вдалося знайти даних хоча б на одному із ресурсів для восьми міст-обласних центрів.

Щоб зрозуміти причину невиконання або часткового виконання постанови, автори дослідження направили звернення до відповідних органів місцевого самоврядування. Наведемо кілька прикладів.

У Черкаській міській раді відповіли,  що «плани та титульні списки капітального будівництва та капітального ремонту, державні акти на постійне землекористування об'єктів спецпризначення» належать до службової інформації, і тому не публікуються. Дарія Слизьконіс, експерт з доступу до публічної інформації Центру Ейдос, пояснила, що це є грубим порушенням законодавства. Відповідно до Постанови уряду №835 та Закону про доступ до публічної  інформації ця інформація є публічною і підлягає оприлюдненню.

Харківська міська рада на звернення відповіла, що «титульні списки не входять до переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних та перебувають у володінні виконавчих органів, що входять до складу апарату Харківської міської ради та виконавчого комітету». Фактично ця інформація є правильною, адже реєстраційна служба апарату не має в своєму розпорядженні титульних списків. Однак департаменти, які відносяться до виконавчих органів апарату Харківської міської ради, наприклад ЖКГ, мають в своєму розпорядженні титульні списки, і відповідно до вимоги Постанови №835 зобов’язані їх публікувати. В цьому випадку розпорядники інформації просто не до кінця розібралися з ситуацією.

Місто Житомир на момент проведення дослідження теж виконувало вимоги публікації титульних списків як на порталі відкритих даних, так і на власному сайті міста. Однак після оновлення порталу відкритих даних, кабінет користувача не містить титульних списків. У відповіді на звернення міститься інформація про те, що на момент дослідження у Житомирській міській раді проводиться робота щодо розробки відповідних нормативно-правових актів,  відповідно до яких здійснюватиметься наповнення розділу «Відкриті дані» офіційного веб-сайту Житомирської міської ради».

Загалом проведений аналіз показав, що більшість міст не виконують вимоги постанови. Зміни, які регламентують необхідність публікації титульних списків діють вже понад рік. Проте частина розпорядників ще досі або не провела аналіз і не внесла їх до переліку наборів відкритих даних, які потрібно публікувати, або відносить їх до службової інформації. Це є дуже негативним аспектом. Причиною в одних випадках є неоднозначність трактування різними розпорядниками, в інших – нечіткість умов у самій постанові.

Такі проблеми вказують на необхідність проведення інформаційної кампанії щодо роз’яснення правил дії постанови. Розпорядники публічної інформації мали б відповідальніше ставитись до вимоги публікації таких даних. А громадяни повинні контролювати цей процес та перевіряти, куди витрачаються їхні податки, адже впровадження і використання інструментів прозорості та підзвітності підвищують рівень довіри між населенням та місцевою владою.

Ігор Кречкевич, аналітик відділу бюджетної політики ГО Центр «Ейдос»

^{Дослідження проводилось Центром  «Ейдос» в рамках проекту «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «Взаємодія!» завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).}