Арсеній Яценюк та Володимир Гройсман
Цього року утримання уряду обійдеться українцям у 737 млн грн, на 400 млн більше, ніж у 2016-му
Володимир Гройсман для своїх грошей не шкодує. Такий висновок можна зробити лише з однієї цифри. Бюджетні витрати на секретаріат уряду, який навесні минулого року очолив колишній мер Вінниці, зросли до 737 млн гривень. Для порівняння: на обслуговування Кабміну в бюджеті минулого року було закладено 322 мільйони. Тобто витрати на утримання уряду лише за рік зросли більш ніж удвічі.
Цікаво, що ще у вересні минулого року в проекті бюджету-2017 на секретаріат Кабміну була закладена зовсім інша сума. Планувалося, що на забезпечення роботи уряду цьогоріч знадобиться лише 436,5 млн гривень. Але, вочевидь, у Гройсмана вирішили, що цих грошей замало, і в процесі бюджетних торгів «домалювати» ще 300 мільйонів.
За темпами зростання витрат уряд поступається лише Верховному суду, Міністерству аграрної політики та Міністерству інформаційної політики. Іншим відомствам пощастило менше. А витрати на деякі відомства і компанії і зовсім зросли в межах запланованої інфляції (за прогнозами уряду, в 2017-му інфляція буде на рівні 8%).
Кому пощастило
Лідер рейтингу за темпами зростання витрат став Верховний суд. Якщо в бюджеті-2016 на нього було закладено близько 106 млн гривень, то цього року витрати зростуть до 1 млрд грн. Тобто в 2017-му Верховний суд отримає майже в 10 разів більше грошей. Треба визнати, що це пов’язано, не лише з покращенням матеріального стану цієї установи та її суддів.
Нагадаємо, в Україні триває судова реформа. І саме Верховний суд з 2017 року набуває величезних повноважень. Він перебере на себе повноваження системи вищих спеціалізованих судів – господарського, адміністративного, цивільних та кримінальних справ, процес скасування яких стартував восени минулого року. Судді Верховного суду отримуватимуть від 116,2 тисячі гривень на місяць. До цього треба додати ще різноманітні надбавки.
Неймовірну суму у порівнянні з 2016-м отримає і Міністерство аграрної політики під керівництвом вихідця з Блоку Петра Порошенка Тараса Кутового. Цього року на відомство передбачено 9,4 млрд гривень – у 4,5 разу більше, ніж рік тому. Приблизно половина цієї суми піде на підтримку виробників сільгосппродукції. Близько 1 млрд гривень з цієї суми, за підрахунками «Економічної правди», може отримати виробник курятини «Миронівський хлібопродукт». Компанія належить Юрію Косюку, близькому приятелю Петра Порошенка, який встиг попрацювати першим заступником Адміністрації президента, але швидко стомився і повернувся у бізнес.
Помітно зросли й витрати на Міністерство інформполітики, яким керує кум глави держави Юрій Стець. Торік «міністерству правди» виділили 113 млн гривень. Цього року бюджет відомства становитиме майже 262 млн гривень. Річний приріст – в 2,3 разу.
На цьому тлі динаміка апетитів Адміністрації президента не вражає. У 2017-му видатки на офіс глави держави підвищаться на 63,5%. У держбюджеті на адміністрацію закладено 746,6 млн гривень.
Відомство ще одного «любого друга» президента, Юрія Луценка, – Генеральна прокуратура – цього року має отримати понад 5 млрд гривень. Хоча минулого їй вистачило 3,3 млрд – на 51,7% менше.
Крім Верховного суду, непогано зросли витрати і на інших служителів Феміди – Державну судову адміністрацію (ДСА), яка виконує функцію виконавчої влади в судовій системі України. Торік ДСА отримала з держскарбниці 5,3 млрд гривень. У 2017-му на неї вирішили витратити 8,6 мільярда. А це означає, що за рік витрати на судову адміністрацію зростуть на 62,4%.
Головні витрати бюджету-2017
(мільйонів гривень)
Джерело: Закон про державний бюджет України 2017 року
*Більш ніж половина цих грошей піде на покриття кредитів
Кому пощастило менше
А ось силовикам і захисникам України пощастило менше. Автори бюджету-2017 вирішили, що їхнє фінансування не потребує значного збільшення. Так, наприклад, бюджет Міністерства оборони країни, що веде війну, зріс лише на 8,5% – до 64,5 млрд гривень. А це означає, що з урахуванням інфляції цьогоріч він, по суті, залишиться на рівні 2016 року.
Не набагато більше зросли й витрати на Національну гвардію. Якщо минулого року гвардійці отримали 9 млрд гривень, то нині витрати на них зросли менш, ніж на мільярд гривень, або 10,7%.
Ще менше пощастило Національній поліції. Цього року її бюджет став менше, ніж минулого приблизно на 116 млн гривень.
На торішньому рівні залишилися витрати на дороги – 6,6 млрд гривень. Хоча наприкінці минулого року перші особи держави обіцяли до 40 млрд гривень. Однак, як уже писав «Главком», керівники держави свою обіцянку не виконали.
Коментарі — 0