Як світ перебудовується, поки в Україні триває війна. Приклад Північної Кореї

У міжнародній боротьбі за владу та вплив Північна Корея все більше зближується з Росією та Китаєм і відмовляється від колишнього бажання взаємодіяти зі Сполученими Штатами. Посилення позиції Пхеньяна є ще однією ознакою глобального перегрупування, що відбувається у зв’язку з війною в Україні.

У той час як у серці Європи розгорається конфлікт, світ все різкіше ділиться на Схід і Захід. За даними Білого дому, Північна Корея та Іран постачають зброю Росії, яка веде бойові дії в Україні. Такі нестабільні держави, як Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати і Туреччина, намагаються застрахувати свої ставки між супердержавами, що борються.

Північна Корея була державою-ізгоєм з 1950-х років, але останнім часом її поведінка стала екстремальною навіть за стандартами Пхеньяна. У жовтні вона випустила ракетні та артилерійські залпи, а цього місяця –  безліч реактивних літаків, погрожуючи Південній Кореї. У вересні цього ж року у Північній Кореї ухвалили новий закон, що обіцяє «автоматично та негайно» завдавати ядерного удару, у разі якщо її керівництво зазнає нападу.

Така жорстка поведінка ілюструє приховану ціну війни в Україні. Через постійні погрози Росії застосувати ядерну зброю проти Києва менші країни починають думати, що їм також потрібна ядерна зброя для виживання. А ще вони добре знають, що коли заволодіють нею, то не матимуть права навіть думати про відмову від такої зброї – так, як це зробила Україна у 1994 році.

«На жаль, ця війна підвищила передбачувану стримуючу цінність ядерної зброї», – написала у своїй квітневій статті під назвою War on the Rocks Маюмі Фукусіма, колишній високопоставлений японський дипломат та експерт з питань безпеки.

З початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну Північна Корея вдалася до деяких драматичних кроків з метою посилення своєї ядерної доктрини, відмови від будь-яких переговорів про денуклеаризацію зі Сполученими Штатами і наближення до автократичного альянсу між Росією та Китаєм. Прагнення Кім Чен Ина укласти угоду з Вашингтоном, яке президент Дональд Трамп назвав «любовними листами», здається, зникло.

«Все вказує на те, що у мисленні Північної Кореї відбулися фундаментальні зміни», – стверджує у своїй новій статті Роберт Карлін, який упродовж багатьох років був провідним аналітиком ЦРУ щодо Північної Кореї. Він також зазначає, що після зриву переговорів Кіма із Трампом у Ханої у 2019 році «нормальні відносини із США більше не здавалися досяжними». Якщо Китай був на підйомі, а США занепадали в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, для Півночі не було сенсу класти яйця у кошик США».

Північна Корея десятиліттями хотіла мати противагу США, Росії та Китаю, але, очевидно, не більше. Рейчел Мін’юнг Лі, корейський аналітик з Центру Стімсона, у виданні «38 North» стверджувала минулого тижня, що недавній крен Пхеньяна «здається, означає кінець стратегічного рішення, прийнятого 30 років тому Кім Ір Сеном, щодо нормалізації відносин з Вашингтоном як буфером проти Пекіна і Москви».

Ця стратегічна зміна частково була реакцією на договір про дружбу без обмежень, підписаний у лютому Володимиром Путіним і Сі Цзіньпіном. Їхнє проголошення «нового глобального порядку», за яким невдовзі відбулося вторгнення Росії в Україну, стало «точкою перегину» для Кіма, стверджує Рейчел Мін’юнг Лі. Вона цитує оцінку Кіма у вересневій промові про те, що «перехід від однополярного світу, який пропагують США, до багатополярного значно прискорюється».

Кім швидко визнав «незалежність» «ДНР» та «ЛНР» і підтримав репресії Китаю щодо Гонконгу та його загрозливі кроки щодо Тайваню. За словами Карліна, міністерство оборони Північної Кореї заявило у серпні, що «тісно вестиме стратегічні і тактичні скоординовані операції» з китайськими військовими.

Кім поспішав посилити ядерний стримуючий потенціал Північної Кореї. Можливо, найголовніше те, що Кім Чен Ин відкинув будь-яку можливість відмови від ядерної зброї. «Ми провели лінію заборони відступу щодо нашої ядерної зброї, тому більше не буде жодних переговорів щодо неї», – сказав він у вересневій промові. «Ніколи не буде... денуклеаризації».

Адміністрація Байдена звернула увагу на ці тривожні дії Пхеньяна. Але високопоставлений чиновник Державного департаменту заявив, що «зарано говорити, чи є це фундаментальними змінами» у політиці. Після того, як Байден став президентом, його адміністрація дала сигнал Північній Кореї, що готова до переговорів у будь-який час, у будь-якому місці, без жодних попередніх умов. Але Північна Корея не відповіла, а лише публічно використала войовничу риторику, запускаючи цього року понад 60 балістичних ракет.

В одному Кім беззаперечно має рацію. Росія та Китай прагнуть створити нову світову систему, щоби замінити очолюваний США «порядок, заснований на правилах», як його називає Байден. Україна є основним фронтом, де ведеться ця битва, але не єдиним.

Девід Ігнатіус

Колумніст

Джерело: The Washington Post

Переклад з англійської Вікторії О. Романчук,
відповідального секретаря журналу «Універсум»,
членкині Національної спілки журналістів України,
членкині Organisation Mondiale de la Presse Periodique (Brussels, Belgium)