
Росія та Китай прагнуть замінити очолюваний США «порядок, заснований на правилах»
У міжнародній боротьбі за владу та вплив Північна Корея все більше зближується з Росією та Китаєм і відмовляється від колишнього бажання взаємодіяти зі Сполученими Штатами. Посилення позиції Пхеньяна є ще однією ознакою глобального перегрупування, що відбувається у зв’язку з війною в Україні.
У той час як у серці Європи розгорається конфлікт, світ все різкіше ділиться на Схід і Захід. За даними Білого дому, Північна Корея та Іран постачають зброю Росії, яка веде бойові дії в Україні. Такі нестабільні держави, як Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати і Туреччина, намагаються застрахувати свої ставки між супердержавами, що борються.
Північна Корея була державою-ізгоєм з 1950-х років, але останнім часом її поведінка стала екстремальною навіть за стандартами Пхеньяна. У жовтні вона випустила ракетні та артилерійські залпи, а цього місяця – безліч реактивних літаків, погрожуючи Південній Кореї. У вересні цього ж року у Північній Кореї ухвалили новий закон, що обіцяє «автоматично та негайно» завдавати ядерного удару, у разі якщо її керівництво зазнає нападу.
Така жорстка поведінка ілюструє приховану ціну війни в Україні. Через постійні погрози Росії застосувати ядерну зброю проти Києва менші країни починають думати, що їм також потрібна ядерна зброя для виживання. А ще вони добре знають, що коли заволодіють нею, то не матимуть права навіть думати про відмову від такої зброї – так, як це зробила Україна у 1994 році.
«На жаль, ця війна підвищила передбачувану стримуючу цінність ядерної зброї», – написала у своїй квітневій статті під назвою War on the Rocks Маюмі Фукусіма, колишній високопоставлений японський дипломат та експерт з питань безпеки.
З початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну Північна Корея вдалася до деяких драматичних кроків з метою посилення своєї ядерної доктрини, відмови від будь-яких переговорів про денуклеаризацію зі Сполученими Штатами і наближення до автократичного альянсу між Росією та Китаєм. Прагнення Кім Чен Ина укласти угоду з Вашингтоном, яке президент Дональд Трамп назвав «любовними листами», здається, зникло.
«Все вказує на те, що у мисленні Північної Кореї відбулися фундаментальні зміни», – стверджує у своїй новій статті Роберт Карлін, який упродовж багатьох років був провідним аналітиком ЦРУ щодо Північної Кореї. Він також зазначає, що після зриву переговорів Кіма із Трампом у Ханої у 2019 році «нормальні відносини із США більше не здавалися досяжними». Якщо Китай був на підйомі, а США занепадали в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, для Півночі не було сенсу класти яйця у кошик США».
Північна Корея десятиліттями хотіла мати противагу США, Росії та Китаю, але, очевидно, не більше. Рейчел Мін’юнг Лі, корейський аналітик з Центру Стімсона, у виданні «38 North» стверджувала минулого тижня, що недавній крен Пхеньяна «здається, означає кінець стратегічного рішення, прийнятого 30 років тому Кім Ір Сеном, щодо нормалізації відносин з Вашингтоном як буфером проти Пекіна і Москви».
Ця стратегічна зміна частково була реакцією на договір про дружбу без обмежень, підписаний у лютому Володимиром Путіним і Сі Цзіньпіном. Їхнє проголошення «нового глобального порядку», за яким невдовзі відбулося вторгнення Росії в Україну, стало «точкою перегину» для Кіма, стверджує Рейчел Мін’юнг Лі. Вона цитує оцінку Кіма у вересневій промові про те, що «перехід від однополярного світу, який пропагують США, до багатополярного значно прискорюється».
Кім швидко визнав «незалежність» «ДНР» та «ЛНР» і підтримав репресії Китаю щодо Гонконгу та його загрозливі кроки щодо Тайваню. За словами Карліна, міністерство оборони Північної Кореї заявило у серпні, що «тісно вестиме стратегічні і тактичні скоординовані операції» з китайськими військовими.
Кім поспішав посилити ядерний стримуючий потенціал Північної Кореї. Можливо, найголовніше те, що Кім Чен Ин відкинув будь-яку можливість відмови від ядерної зброї. «Ми провели лінію заборони відступу щодо нашої ядерної зброї, тому більше не буде жодних переговорів щодо неї», – сказав він у вересневій промові. «Ніколи не буде... денуклеаризації».
Адміністрація Байдена звернула увагу на ці тривожні дії Пхеньяна. Але високопоставлений чиновник Державного департаменту заявив, що «зарано говорити, чи є це фундаментальними змінами» у політиці. Після того, як Байден став президентом, його адміністрація дала сигнал Північній Кореї, що готова до переговорів у будь-який час, у будь-якому місці, без жодних попередніх умов. Але Північна Корея не відповіла, а лише публічно використала войовничу риторику, запускаючи цього року понад 60 балістичних ракет.
В одному Кім беззаперечно має рацію. Росія та Китай прагнуть створити нову світову систему, щоби замінити очолюваний США «порядок, заснований на правилах», як його називає Байден. Україна є основним фронтом, де ведеться ця битва, але не єдиним.

Джерело: The Washington Post
Переклад з англійської Вікторії О. Романчук,
відповідального секретаря журналу «Універсум»,
членкині Національної спілки журналістів України,
членкині Organisation Mondiale de la Presse Periodique (Brussels, Belgium)
Свої повідомлення ви можете надсилати на електронну пошту редакції info@glavcom.ua