Клієнти ДТЕК теж плачуть. Хто має оплачувати ремонт чи заміну лічильника?

Хто повинен оплачувати ремонт чи заміну лічильника електроенергії – компанія- енергопостачальник чи споживач? Законодавство зобов’язує це робити енергопостачальні компанії, яким у тарифі передбачено кошти на повірку, ремонт чи встановлення нових, більш сучасних приладів обліку. Але насправді в обленерго, що входять до складу ДТЕК Рината Ахметова, все відбувається з точністю до навпаки.

Намагаючись обійти законодавство, деякі обленерго вигадують хитромудрі схеми для обдурювання споживачів. І що дивує, більшість потерпілих від свавілля монополістів платить величезні кошти замість того, аби поскаржитися державному регулятору чи хоча б спробувати відстояти свої права через суд. 

Проте трапляються й винятки: є й такі споживачі, які активно протестують проти нахабного обкрадання і розголошують проблему в міру своїх сил - через соціальні мережі. Зокрема, про махінації монополіста «ДТЕК Дніпрообленерго» «Главком» дізнався через Facebook. Пізно ввечері 16 серпня Дмитро Остапов, житель Кривого Рогу (електроенергію до цього міста постачає компанія «ДТЕК Дніпрообленерго»), звернувся через Facebook до правозахисників та «добрих людей», котрі б «допомогли «ДТЕК Дніпрообленерго» не обкрадати людей».

Шокуюча розповідь про всі кола пекла, якими ганяють клієнтів, набула широкого резонансу в соціальних мережах, завдяки чому розкрилися численні порушення прав споживачів. Виявляється, монополіст занадто вправно використовує рубильник не за призначенням, а для шантажу своїх абонентів: тому, хто чинить спротив свавільному здирництву, вимикають світло.

За свідченням потерпілого, конфлікт зумовлений тим, що Дніпрообленерго замінює в Кривому Розі старі лічильники на нові, неправомірно звинувачуючи користувачів у тому, що вони нібито пошкодили старі прилади обліку. Якщо ж викликаний на комісію споживач протестує проти штрафу у 800 грн плюс 1000 грн за ремонт лічильника, тоді прилад відправляють на експертизу, за проведення якої також змушують платити споживача – йому видають рахунок на суму від 6 до 10 тисяч грн! Але в дійсності, стверджує споживач, лічильники не пошкоджені!

За свідченням Дмитра Остапова, викликаним на комісію споживачам завантажують на екран комп’ютера збільшене в кілька разів зображення їхнього приладу, завдяки чому проглядаються дрібні подряпини на захисному склі лічильника. Але цей самий прилад наживо виглядає цілим і без подряпин. «Скільки було людей у черзі - і жоден не вийшов від них із посмішкою. Всі в сльозах. Наприклад, покарали молоду жінку на 4 тис. грн, а вона каже, що сама ростить чотирьох дітей. Іншу жінку покарали на 8 тис. грн, то вона там втратила свідомість», - описує очевидець. 

Не вдаючись у деталі описаних зловживань, споживача варто ознайомити з його правами та обов’язками постачальника послуг, аби зрозуміти, яким чином протидіяти сваволі монополіста - чи то ДТЕК Рината Ахметова, чи іншого власника обленерго - адже майже всі вони давно приватизовані.  Відновлювати справедливість простим споживачам мав би допомогти й державний регулятор – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), куди редакція спрямувала відповідний запит, але відповіді досі не отримала.

Хто відповідає за лічильник?

Відносини між споживачем та енергопостачальником регулюють Правила користування електричною енергією для населення (далі – Правила), затверджені постановою Кабінету міністрів №1357 за 1999 рік. Згідно з 8-м пунктом цих Правил, прилади обліку встановлюють та підключають енергопостачальні компанії – в нових будинках роботи оплачує забудовник.

Встановлені прилади повинні мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживінспекції та пломбу з відбитком логотипу енергопостачальника, який, до речі, має скласти відповідний акт у двох примірниках. Відповідальність за збереження лічильників, встановлених у квартирах чи на інших об’єктах споживача, та пломб на них, згідно з пунктом №11 цих Правил, несе споживач. 

Відомо, що в більшості багатоквартирних будинків лічильники, які є власністю енергопостачальника, розміщені на сходових клітках. Відповідальність за  збереження поквартирних приладів обліку, встановлених на сходових клітках,  та пломб на них, несе власник будинку або організація, у віданні якої перебуває будинок. Тоді чому «ДТЕК Дніпрообленерго» штрафує громадян та ще й за непошкоджені лічильники? З таким запитанням «Главком» звернувся до керівництва цієї компанії, але відповіді так і не отримав. Мовчать і в центральному офісі цієї компанії Ахметова.

Яким чином неправомірно звинувачені споживачі можуть захистити себе, куди потрібно звертатися: одразу до суду чи, можливо, доцільніше спочатку написати скаргу до НКРЕКП? Чи буде державний регулятор перевіряти факти здирництва зі споживачів? Як провести межу, де справді є пошкодження лічильника чи пломби, а де вигадка монополіста? Чи повернуть потерпілим споживачам штрафи та плату за ремонт лічильників, які насправді не було пошкоджено? Відповіді на ці та інші запитання «Главком» сподівається почути від керівництва НКРЕКП, куди редакція спрямувала відповідний запит.

Цілком очевидно: до пошкоджень приладів обліку належать пошкодження та зрив пломби, розбите скло, отвори та тріщини в корпусі. Грубим порушенням є те, що непомітні подряпини на захисному склі «живого» приладу (а не збільшеної в рази фотографії на комп’ютері) Дніпрообленерго класифікує як пошкодження та ще й штрафує за це. А за призначення експертиз нібито пошкоджених приладів, а також приладів із зірваними чи пошкодженими пломбами «ДТЕК Дніпрообленерго» призначає споживачам плату по 6-10 тис. грн. Чому такі саме штрафні санкції, хто їх встановлює?

Шпарина для зловживань

Згідно із вищезгаданими Правилами користування електроенергією для населення, між споживачем та постачальником підписується договір. І що важливо - цей договір постачальник має розробляти відповідно до Типового договору про користування електричною енергією (він є у додатку до Правил, а також розміщений на сайті НКРЕКП). Підписуючи цей документ, абонент повинен обов’язково перевірити 15-й пункт, де чітко сказано: «Енергопостачальник безплатно здійснює планову повірку, обслуговування та ремонт приладів обліку». 

За свідченням споживачів, деякі обленерго примудряються до цього рядочка додати маленьку ремарку: «…якщо інше не передбачено цим договором». А потім на власний розсуд, всупереч узаконеному Типовому договору, енергопостачальник додає вимогу до споживача про оплату послуг на повірку, ремонт та заміну лічильників.

До речі, в Типовому договорі жодного слова про те, за гроші якої зі сторін  замінюватимуть лічильники – постачальника чи споживача. Тобто повірку, обслуговування та ремонт приладів обліку має здійснювати енергопостачальник за власний кошт, а заміну – незрозуміло. Проте інший закон зобов’язує постачальника послуг робити це за свої кошти.

Платять виконавці послуг, а не споживачі

Чому виникла планова потреба повірки та заміни лічильників? З огляду на те, що застарілі (фізично та морально) прилади обліку вимірюють з великою похибкою, в масштабах держави це виливається в мільярдні втрати доходів енергетиків. Тому було вирішено законодавчо врегулювати ці процеси. З 1 січня 2016 року набули чинності зміни до Закону «Про метрологію та метрологічну діяльність», ухвалені ще в січні 2015 року.

Згідно зі статтею 17, усі засоби вимірювальної техніки підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Тобто це стосується не лише лічильників електроенергії, а й приладів обліку газу, води, тепла і т.д. Ці роботи за власні кошти повинні робити всі обленерго, водоканали та інші монополісти: плату за обслуговування внесено в тарифи, сказано у вищезгаданому законі про метрологію. Тому платити за повірку, ремонт та заміну приладів повинен не споживач, а виконавець послуг!

Перед тим, як прилад буде демонтовано, здійснюється його зовнішній огляд. Якщо пошкоджень не виявлено, з приладу знімають пломбу, а потім демонтують. Замість нього виконавець встановлює інший прилад та складає акт про демонтаж, підписи на якому ставлять і споживач, і виконавець послуги. Лічильник везуть до метрологічного центру Держспоживінспекції. Якщо за результатами перевірки похибка лічильника в межах норми (за даними техпаспорту на прилад), повірник видає свідоцтво про те, що прилад придатний до експлуатації – відповідне клеймо із зазначенням дати повірки ставиться на лічильнику, а позначка - у свідоцтві. Після цього прилад повертається споживачеві – здійснюється його монтаж, складається відповідний акт і запускається в роботу. Все це робиться коштом виконавця послуг.

Якщо ж під час перевірки буде виявлено, що похибка перевищує норму, тоді повірник видає довідку про непридатність приладу. Якщо його ремонт є недоцільним, надається припис про його заміну – за рахунок власника приладу – обленерго, облгазу, водоканалу тощо.

Якщо ж буде виявлено, що абонент втручався в роботу лічильника, він повинен буде компенсувати вартість демонтажу й повірки, а ще його оштрафують, адже енергопостачальник втратив певну суму коштів за не обліковану спожиту енергію.

Але схоже, що «ДТЕК Дніпрообленерго» грубо порушив зазначену вище процедуру, намагаючись не лише перекласти на споживачів повірку та заміну лічильників, а й добре підзаробити на штрафах і сумнівних експертизах.

А ще буває й таке, що обленерго змушують споживачів замінювати лічильники, незважаючи на те, що громадянин зовсім недавно купив за власні кошти прилад, який йому встановив енергопостачальник, але потім виявилося, що це не та модель, тому вимагають замінити за кошти споживача. На території України для розрахунку за електроенергію можна встановлювати лише ті прилади обліку, які занесено до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки України, тому, перш ніж встановлювати прилад, необхідно проконсультуватися з енергопостачальником.

Щоб домогтися свого, монополіст створює нестерпні умови: часто у змові з управителем будинку чи дачного кооперативу споживача штучно заганяють у борги з подальшим відключенням від світла. Такі дії суперечать Правилам користування електроенергією. 

Якщо ж НКРЕКП чи Мінененерговугілля не стане на захист споживача, тоді боротися зі свавіллям монополістів потрібно в судах. За умови задоволення вимог споживача суд зобов’яже винуватця відшкодувати моральні збитки, а також звільнить споживача від сплати державного мита за позовами, пов’язаними з порушенням їхніх прав. А нині це коштує досить дорого для звичайного українця – збір перевищує тисячу гривень, залежно від типу позову. Тому народ оминає суди десятою дорогою, хоча потім втрачає набагато більше.  

Наталка Прудка, «Главком»