Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Медичну освіту доправили у реанімацію

    • Яна Степанковська
    • Розсилка
    Медичну освіту доправили у реанімацію
    Фото: УНІАН

    МОЗ планує за 10 років удосконалити процес навчання медиків

    У Міністерстві охорони здоров’я стверджують, що діючі в Україні системи перевірки якості рівня студентів-медиків вже застаріли. Саме тому реформа охорони здоров’я передбачає зміни і у медичній освіті.

    Міністерства охорони здоров’я та освіти і науки представили Стратегію розвитку медичної освіти, реалізація якої відбуватиметься впродовж 10 років. Ці зміни повинні підвищити конкурентоспроможність вищої медичної освіти в Україні, вивести її на якісно новий рівень і підвищити якість надання медпослуг.

    Чому система потребує змін

    Вищу освіту за медичними спеціальностями зараз здобуває більше 150 тисяч українців.

    Щороку із закладів медичної та фармацевтичної освіти МОЗ випускається більше 10 тисяч осіб.

    Кількість випускників медичних спеціальностей в Україні є більшою, ніж в США та Канаді. Наприклад, у 2015 році на 1 млн населення припадало 230 випускників-медиків в Україні, 122 - в Канаді, і всього лише 58 - у США.

    Тоді як рівень підготовки українських лікарів громадяни оцінюють скоріше негативно.

    За даними опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведеного в червні 2018 року, лише 5% респондентів оцінили рівень професіоналізму українських лікарів як дуже високий, ще 33% - як скоріше високий. Більшість все ж налаштовані негативно до української медицини: професіоналізм наших лікарів вважають скоріше низьким 40% опитаних, дуже низьким - 14%.

    У той же час більшість українців (82%) підтримує запровадження міжнародних стандартів для вступних іспитів для абітурієнтів медичних навчальних закладів, перевірку результатів іспитів незалежними експертами і підвищення мінімального прохідного бала для вступу.



    Як вирішуватимуть проблему

    У 2017 році прохідний бал із профільного предмету (хімія чи біологія) на вступ до університету спеціальності «Медицина», «Стоматологія» та «Педіатрія» підняли до 150. І це вже дало свої результати.

    Поки не було встановлено мінімального прохідного бала ЗНО, на бюджетну форму навчання вступали абітурієнти з високими балами, але на контрактну форму навчання вступали абітурієнти з наднизькими результатами тестів ЗНО.

    Під час минулорічної вступної кампанії до медичних вишів вступали на контракт на спеціальність «Медицина» випускники із середнім балом ЗНО 118, на спеціальність «Стоматологія» – із середнім балом 116, на спеціальність «Педіатрія» - із середнім балом у 122.

    Внаслідок нововведень скоротилось число абітурієнтів, зарахованих на бюджет, але незначним чином: на «Педіатрію» з 295 до 273, на «Медицину» - з 3897 до 3587, натомість кількість вступників на «Стоматологію» зросла з 47 до 61.

    Натомість значно скоротилась кількість зарахованих на контракт: з 171 до 20 чоловік - на спеціальність «Педіатрія», з 1434 до 757 - на спеціальність «Стоматологія», з 1922 до 577 - на спеціальність «Медицина».

    Йдуть обговорення щодо запровадження обов’язкового третього предмету – фізики чи математики на вибір (зараз під час вступу обов’язковими є результати ЗНО з української мови та хімії або біології на вибір), і для них також встановити прохідний мінімальний бал 150.

    Перевіряють рівень знань українських студентів-медиків за допомогою тестування КРОК на третьому курсі (КРОК 1), шостому курсі (КРОК 2) та в інтернатурі (КРОК 3).

    У 2017 році до тесту КРОК 3 для інтернів було додано 30 тестових завдань з надання допомоги при невідкладних станах типу американського тесту USMLE (The United States Medical Licensing Examination) – тестування, яке створене для медичного персоналу та студентів-медиків, які бажають отримати ліцензію для медичної практики в США. В середньому українські інтерни правильно відповіли на 37,7% питань з USMLE, але лише 3% інтернів набрали кількість балів, яку потрібно, щоб іспит вважався складеним успішно.

    Студенти-медики погано знають англійську, яка необхідна для того, щоб читати наукові роботи медиків зі всього світу. Адже 99% наукових журналів та академічної літератури з медицини написані саме англійською мовою.

    Так, студентам напрямку стоматології, які складали іспит КРОК, запропонували скласти субтести з англійської мови. З 1797 студентів, які проходили тестування, лише 318 (18%) здали його.


    Перевіряють рівень знань українських студентів-медиків за допомогою тестування КРОК на третьому курсі (КРОК 1), шостому курсі (КРОК 2) та в інтернатурі (КРОК 3)
    Перевіряють рівень знань українських студентів-медиків за допомогою тестування КРОК на третьому курсі (КРОК 1), шостому курсі (КРОК 2) та в інтернатурі (КРОК 3)

    Зараз студенти-медики для підтвердження свого професійного рівня складають іспити КРОК 1 (на третьому курсі) і КРОК 2 (на шостому курсі), і КРОК 3 (в інтернатурі).

    У Міністерстві освіти та МОЗ вважають, що система КРОК на сьогодні не є ефективною.

    «Сьогодні іспит КРОК складає 97% студентів. Якщо іспит складає такий великий відсоток, це означає, що він недостаньою мірою диференціює сильних і слабких студентів», - пояснює Інна Совсун, колишня заступниця Міністра освіти і науки, а тепер радниця в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун.

    Є також план запровадження для студентів після третього курсу крім тесту КРОК 1 ще й іспит з англійської мови професійного спрямування (для спеціальностей «Стоматологія», «Медицина», «Педіатрія») та міжнародний іспит з основ медицини (тільки для спеціальностей «Медицина» і «Педіатрія»).

    Через три роки - на шостому курсі студенти повинні будуть скласти КРОК 2, міжнародний іспит з основ медицини з клінічних дисциплін та об’єктивний структурований практичний (клінічний) іспит (OSCE) - іспит для перевірки практичних навичок студентів. КРОК 2 та іспит (OSCE) студенти спеціальності «Стоматологія» повинні будуть складати на п’ятому курсі.

    Тест складає група міжнародних експертів, він є абсолютно однаковим для десятків країн світу, і спрямований на перевірку базових знань за міжнародними стандартами медицини.

    Третьокурсники у 2019 році складатимуть міжнародний іспит з основ медицини. Ті, хто провалить тест, будуть мати змогу один раз протягом року перескласти його. Ті студенті, які завалять іспит, будуть відраховані.

    У МОЗ планують також збільшити витрати на підготовку одного студента. Зараз виші можуть встановлювати вартість навчання контрактника нижчою, ніж витрати на бюджетника. Цьому планують поставити кінець.

    Це дозволить підняти зарплати викладачам та витрачати більше коштів на матеріально-технічну базу.

    Спеціалісти також працюють зараз над розробкою окремої програми підготовки підвищення кваліфікації викладачів закордоном і розробкою окремої програми викладачів з підвищення знання англійської мови.

    У планах - створення рейтингу випускників медичних вишів, щоб клініки могли обирати собі найкращих спеціалістів.

    Але навчання лікаря не обмежується періодом навчання в університеті – медики повинні навчатися протягом життя, постійно поновлюючи свої знання.

    Якщо раніше безперервний професійний розвиток вимагав лише формального проходження курсу раз у п’ять років, то відтепер лікар матиме зобов’язання проходити ту чи іншу форму навчання щороку.

    Вже з наступного року лікар матиме змогу самостійно обирати, де планує проходити навчання, а також зможе навчатися онлайн, вчитися за кордоном.

    Яна Степанковська, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ