Не варто дозволяти словам «реактор» і «аварія» провокувати паніку
Росія прагне виграти час на перехоплення військової ініціативи та підготуватися до проведення псевдо-референдумів на окупованих територіях. Єдиний спосіб уникнути воєнної поразки для РФ – утягування України і союзників у переговори. Схоже, що після продовольчого та енергетичного шантажу, Путін вирішив розіграти ядерну карту. Слід очікувати ще агресивніших інформаційних атак, направлених в тому числі на європейців для просування ідеї примусу України до миру на російських умовах заради безпеки всього світу.
Починаючи з липня, Росія розвернула дуло пропаганди в сторону західних країн та посилила просування меседжів про військові злочини ЗСУ, які нібито здійснюються з використанням наданої союзниками зброї. За результатами досліджень Аналітичного центру вивчення та протидії гібридним загрозам, у липні військова тематика різко і практично повністю витіснила з російських ЗМІ повідомлення, пов’язані з санкціями та звинуваченнями Заходу у веденні війни проти Росії. На перше місце раптово вийшли повідомлення про «український тероризм, що загрожує світу». Однак створюваний Кремлем образ мавпи з «Хаймарсом» ніяк не корелюється з вражаючими результатами застосування новітньої зброї нашими військовими. Точні удари ЗСУ по командних пунктах, логістичних вузлах та центрах забезпечення противника високо оцінюється вищим військовим та політичним керівництвом західних країн.
Присвоєння суб’єктності Україні у інформаційні площині – насправді більша жертва для російської пропаганди, ніж може здатися. Роками росіяни, від Путіна до умовних скабєєвих, не втомлювалися підкреслювати, що не існує ніякої сорокамільйонної держави Україна, ні її мови, ні народу. Побутовим маркером успіху цієї міфотворчості залишається горезвісна битва прийменників «на» і «в», яку зазвичай програють навіть «хороші рускіє». Втім, як не прикро росіянам, без визнання суб’єктності України, сідати за стіл переговорів їм немає з ким, хоч скільки разів не повторюй мантру про зовнішнє управління.
За браком військової ініціативи і успіхів на фронті, росіяни починають розкручувати тему ядерної загрози, фактично дістаючи останній козир з колоди шантажу. Повідомивши про мінування Запорізької АЕС в Енергодарі, гідра пропаганди починає розганяти інформацію про підступні та руйнівні атаки на станцію з боку України. Інформаційне поле засівається тривожними повідомленнями – сфабрикованими розвідданими, проєкціями радіаційних хмар над Туреччиною, Болгарією, Румунією, листівками з інструкцією замотати голову мокрим рушником у разі аварії на ЗАЕС, які розповсюджуються у містах та селах десятикілометрової зони. Усе це з єдиним посилом до людей в Україні та Європі – тиснути на владу, щоб «відвернути катастрофу» та примусити Україну до переговорів. На жаль, ця потужна гібридна операція супроводжується масованими обстрілами Нікопольського району та Марганця, вірогідно, щоб спровокувати військову відповідь ЗСУ та посилити політичний та інформаційний тиск, в першу чергу, на Європу.
Хоча це далеко не перша спроба Росії та її друзів прирівняти жертву і агресора у цій війні, не слід недооцінювати можливості російського інформаційного впливу. По-перше, росіяни навчилися використовувати цивілізовані інституції у своїх варварських цілях. Згадайте хоча б нещодавній ганебний звіт Amnesty International чи скликання сесії Радбезу ООН щодо ситуації ЗАЕС, ініційованого Росією, яка окупувала станцію.
По-друге, існує вірогідність активізації «сплячих» ресурсів для проведення гібридних операцій – груп у соціальних мережах, офлайн спільнот, ЗМІ, які раніше не підпадали під санкції і не блокувалися. Їхнє виявлення та знешкодження потребує ще більшої міжнародної солідарності та об’єдання зусиль на кіберфронті.
По-третє, тим, хто гортає стрічку новин, необхідно намагатися відрізняти хайп від фактів і довіряти лише офіційним джерелам. Тема «нового Чорнобиля» драматична, емоційна та безумовно дуже чутлива і для українців, і європейців. Але не варто дозволяти словам «реактор» і «аварія» ставати тригерами паніки, адже невизначеність і страх – найкращі друзі кремля у його гібридних операціях.
Коментарі — 0
