Тарифи, мобілізація, бомбосховища. Що ухвалила Верховна Рада цього тижня

У Верховній Раді цього тижня продовжився марафон кадрових призначень. Парламент повертається до звичного режиму роботи пленарних тижнів із виступами та обговоренням законопроєктів. Цього тижня Верховна Рада провела підряд цілих три дні засідань у сесійній залі на Грушевського, 5. 

За цей час депутати призначили двох нардепів із керівництва Комітету з питань правової політики на інші посади: Андрія Костіна – новим генпрокурором України, а Ольгу Совгирю – суддею Конституційного суду за квотою парламенту.

Парламент і країна вперше відзначили День Української Державності. У сесійній залі знову виступили європейські лідери, президент Володимир Зеленський отримав найвищу нагороду Литви, а українські військові – «Хрести бойових заслуг».

Рух «Чесно» у рамках спецпроєкту для читачів «Главкома» зробив стислий аналіз 20–22 засідань Верховної Ради від початку повномасштабної агресії Росії проти України.

На засіданні 27 липня нардепи розглянули 25 питань порядку денного, з яких 12 законопроєктів ухвалили конституційною більшістю у 300 та більше голосів «за».

Найгучнішими голосуваннями цього дня у парламенті стали кадрові призначення. Голову Комітету з питань правової політики Андрія Костіна призначили замість Ірини Венедиктової на посаду очільника Офісу генерального прокурора України (ред. Венедіктова у Раді до свого призначення генпрокурором в також очолювала Комітет правової політики). Костін став уже третім генпрокурором за час президентства Володимира Зеленського — перед тим цю посаду очолювала вже згадана Ірина Венедіктова, а до того — Руслан Рябошапка. 

Призначення Костіна відбулось 299 голосами, не голосувала за це лише фракція «ЄС». Натомість з фракції «Голосу» підтримали таке рішення троє нардепів – Ярослав Железняк, Володимир Цабаль та Рустем Умєров. У фракції «Батьківщина» кандидатуру нового Генпрокурора підтримали лише двоє – Валентин Наливайченко та Андрій Ніколаєнко. На голосування за призначення Костіна генпрокурором прийшов президент України Володимир Зеленський. 

Новопризначений генпрокурор Андрій Костін та президент Володимир Зеленський

Фото: Верховна Рада

Перед голосуванням нардепи нагадали Костіну про його візит до окупованого росіянами Криму та співбесіду у 2021 році під час відбору на голову керівника САП. Тоді «ключовий кандидат від влади» Костін вибув із конкурсу, адже міжнародні члени відбіркової комісії, а також В'ячеслав Навроцький, делегований Радою, не проголосували за його доброчесність. Натомість за Костіна як очільника САП тоді проголосували члени комісії, делеговані парламентом: Коваль, Гуджал, Соболь, Романюк і Бусол. 

На співбесіді Драго Кос, член комісії, юрист-міжнародник, який у 2003-2011 роках очолював GRECO (Групу держав Ради Європи проти корупції), запитав у Костіна, чи був він у Криму після російської окупації півострова, і отримав несподівану відповідь: «Так, я перебував (у Криму), але це було до того, як я був обраний народним депутатом України (у 2019 році). Я був разом зі своєю сім'єю. Це стосувалося особистих питань, бо наш сімейний лікар виявилася... Вона все життя жила у Сімферополі, продовжувала жити там, тому це було пов'язано з цією особистою причиною. Хочу наголосити, що ні я, ні члени моєї родини жодного бізнесу в Криму не маємо».

Нагадаємо, що під час поїздки до Криму Андрій Костін був депутатом Одеської міської ради від партії «Фронт змін» (з 2010 по 2015 рік).

Крім цього, новопризначений генпрокурор Костін був фігурантом іще одного цікавого розслідування журналістів. Восени 2021 «Схеми» розповіли, що донька Андрія Костіна Анастасія працює помічницею у його колеги-«слуги» Андрія Задорожного, натомість син Задорожного Іван працює помічником у самого Костіна. Обом помічникам нараховували однакову зарплату – по 26 тис. грн на місяць. Також серед депутатських помічників опинилась і дружина Костіна. Станом на 2021 рік вона працювала помічницею у його колеги з фракції Максима Дирдіна, а дружина Дирдіна була у той час помічницею самого Костіна.

Андрій Костін перед голосуванням за призначення

Фото: Верховна Рада

Наступного дня, 28 липня, замість Андрія Костіна, головою Комітету з питань правової політики Верховної Ради було призначено «слугу» Дениса Маслова, також по комітетах парламенту розподілили інших представників владної фракції.

Ще одним гучним кадровим голосуванням стало призначення представниці Верховної Ради в Конституційний суд. Мова про заступницю голови того ж Комітету з питань правової політики від «Слуги народу» і голови підкомітету з питань політичної реформи та конституційного права Ольги Совгирі. Комітет правової політики рекомендував призначення її за квотою парламенту. У сесійній залі це рішення підтримали 293 народні депутати. 

Ольга Совгиря на своєму робочому місці у парламенті

Фото: Верховна Рада

Це призначення також не обійшлося без критики депутатів, адже воно не відповідає чинному закону про Конституційний суд. Відповідно до його норм, суддею КСУ, зокрема не може бути призначена на посаду особа, яка на день призначення:

• є членом або обіймає посаду в політичній партії, іншій організації, яка має політичні цілі або бере участь у політичній діяльності;
• є обраною на виборну посаду в органі державної влади чи органі місцевого самоврядування, має представницький мандат;
• бере участь в організації або фінансуванні політичної агітації чи іншої політичної діяльності.

Очевидно, що народний депутат від владної партії у Верховній Раді є політичною фігурою, відтак є заангажованою, матиме потенційний конфлікт інтересів і не може стати незалежною суддею Конституційного суду. Крім того, на момент голосування Совгиря ще мала депутатський мандат, хоча і заявила про подання заяви про його складання. Відтак колеги по парламенту заявили про порушення процедури призначення.

Перший заступник голови Комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин наголошує, що міжнародні партнери такі кадрові рішення не підтримують, адже вони не відповідають принципу політичної нейтральності суддів Конституційного суду: «Венеційська комісія у висновку від 22 березня 2021 року щодо законопроєкту 4533 про конституційну процедуру розкритикувала норму, якою було запропоновано дозволити чинним депутатам претендувати на посади судді Конституційного суду. Адже це суперечить принципу політичної нейтральності судді Конституційного суду. Венеційська комісія рекомендувала обирати суддів за участю міжнародних експертів. Такий підхід – залучення авторитетних фахівців із Заходу – я цілком підтримую. Чи може такий конкурс на відбір кандидатур на посаду судді Конституційного суду бути незалежним та об’єктивним? Якщо один із заступників голови комітету, який організовує його проведення, претендує на посаду судді?».

Зазначимо, що обоє призначених нардепів від «Слуги народу» – Андрій Костін та Ольга Совгиря – є списочниками, тому на їх місце до Верховної Ради мають зайти наступні за списком кандидати – Артем Михайлюк та Олександр Васюк.

Також на засіданні у середу перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко повідомив про вихід Віктора Бондаря зі складу депутатської групи «Партія «За майбутнє». 

Донедавна співголови «За майбутнє» Віктор Бондар та Тарас Батенко. Тепер останній залишився єдиним керівником групи

Фото: Верховна Рада

У День Української Державності 28 липня та на 155 день від початку повномасштабної війни Росії проти України у парламенті була присутня уся політична верхівка держави: президент, уряд у повному складі, керівництво Збройних сил України на чолі із Валерієм Залужним та дипломати країн-партнерів. Після свого виступу у залі Ради Володимир Зеленський нагородив військових «Хрестами бойових заслуг».

Вручення Володимиром Зеленським Хреста бойових заслуг військовим у парламенті

Фото: Офіс президента

Також у цей день перед нардепами виступив президент Литви Гітанас Науседа, який на початку говорив українською мовою та вручив президенту Зеленському вищу нагороду Литви – Орден Вітовта Великого. 

Науседа підкреслив, що найбільше його захоплення викликає здатність української влади та інституцій, які максимально ефективно, на його погляд,  діють в умовах війни. 

Президент Литви Гітанас Науседа вручив президенту України Володимиру Зеленському Орден Вітовта Великого

Фото: Верховна Рада

«Я прибув сюди до столиці вільної і незалежної держави України, щоб подякувати вам за те, що ви так рішуче бороните свою незалежність і так яскраво подаєте приклад всім нам. Ваша боротьба – це також і наша боротьба, литовців. Це нагадує нам часи, коли ми разом боролися проти спільного ворога. Сьогоднішні перемоги вашої зброї ніби віддзеркалення тріумфу легендарного полководця і гетьмана Костянтина Острозького під Оршею. І коли ваша артилерійська бригада Великого князя Вітовта мужньо йде в бій, ми пишаємося цим як здобутками наших родичів по крові», – заявив з трибуни президент Литви.

Крім того, також по відеозв’язку виступила президентка Європарламенту Роберта Мацола. Вона ще раз запевнила, що ЄС буде разом відбудовувати Україну, кожне місто та кожне невеличке селище: від Маріуполя до Ірпеня, від Херсона до Харкова.

«Від імені Європейського парламенту я вас запевняю, що ми віддані та готові надавати всі ресурси, енергію й усі «ноу-хау», які у нас є, щоби допомогти Верховній Раді України, оскільки потужний парламент є вкрай важливим для стабільності будь-якої демократії. І ми будемо йти навіть далі», – сказала Мацола.

На засіданні 28 липня у порядку денному нардепів було лише 10 питань, жодне з яких вони не ухвалили конституційною більшістю. Натомість ​​три години розглядали правки до законопроєкту про спрощення приватизації державного та комунального майна для сприяння релокації підприємств (№7451), який у підсумку ухвалили в цілому 233 голосами «за». Цей законопроєкт називають «Великою приватизацією», а ексспікер Дмитро Разумков заявив, що ним парламент відкрив «скриньку Пандори», адже «розпочато розпродаж української промисловості в умовах війни, коли економіка переживає важкі часи, курс гривні змінюється щогодини».

Одним із знакових голосувань стало ухвалення 283 голосами «за» в цілому президентського законопроєкту про встановлення правових та соціальних гарантій для громадян Польщі, які перебувають на території України (№7550). Згідно з новим законом, поляки зможуть перебувати на території України впродовж 18 місяців після ухвалення закону та користуватися усіма правами й свободами, як і громадяни України: права на працевлаштування без спеціального дозволу на застосування праці іноземців; державну реєстрацію як платників податків та отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків; провадження господарської діяльності; здобуття освіти, соціальні виплати, медичне обслуговування на умовах громадян України.

Закінчилось засідання провалом газових законопроєктів від уряду (№7427, №7429) та альтернативного від нардепів (№7428-2), для розгляду яких не вистачило голосів. Ініціативами серед іншого передбачено виділення 264 млрд грн з бюджету для «Нафтогазу», який нещодавно допустив дефолт. 26 липня державний монополіст не зміг розрахуватися з боргами і не сплатив інвесторам $335 млн. за одним випуском єврооблігацій і 45 млн євро відсотків – за іншим. 

А вже на останньому засіданні липня, у п'ятницю, Верховна Рада все ж ухвалила згадані вище газові законопроєкти, які передбачають встановлення мораторію на підвищення тарифів на тепло для населення за рахунок залучення понад 125 млрд грн (від міжнародних партнерів) на покриття різниці тарифів. Мораторій буде діяти протягом воєнного стану в Україні та додатково шість місяців після.

На цей час забороняється підвищувати для всіх категорій споживачів тарифи на послуги з розподілу природного газу, теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), а також послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Крім того, Рада створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) щодо порушення законодавства, які призвели до кризових явищ на енергетичному ринку України напередодні та в період збройної агресії Росії проти України (№7594). Головою ТСК призначено представника фракції «Батьківщина» Олексія Кучеренка.

Парламент розширив перелік людей, які не підлягають призову під час мобілізації. Зокрема йдеться про громадян, чиї рідні загинули на війні з Росією (№7481). Також Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації для наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників незалежно від наявності в них вченого звання та/або наукового ступеня (№7352).

Ще одним важливим голосуванням стали зміни у нормах цивільного захисту. Тепер наявність бомбосховищ при будівництві нових споруд в Україні буде обов’язкова (№7398). 

Нардепи також ратифікували фінансову угоду «Програма підтримки профтехосвіти в Україні» між Україною та Європейським інвестиційним банком. Це рішення дозволить залучити 58 млн євро для створення Центрів професійної досконалості у сфері профтехосвіти (№0160).

Загалом парламент 29 липня розглянув понад два десятки законопроєктів порядку денного, з яких, як і на попередньому засіданні, жоден не ухвалили конституційною більшістю.

Олександр Саліженко, парламентський аналітик Руху «Чесно»