Костін хотів стати головним антикорупційним прокурором, але не зміг виконати критерії доброчесності
Крісло голови Офісу генпрокурора, яке звільнилося після відставки Ірини Венедиктової, лишалося вакантним зовсім недовго. Президент швидко визначився і вніс у Верховну Раду кандидатуру нардепа, голови комітету з питань правової політики Андрія Костіна. Звісно, що претендент входив до складу пропрезидентської «Слуги народу» і був безальтернативною кандидатурою. Його призначення відбулося бліцкригом: питання обговорили на фракції, президентську постанову оперативно ухвалив комітет і Рада на сьогоднішньому засіданні підтримала це рішення 299 голосами.
Таким чином припущення, що Банковій буде вигідно невизначений час тримати нинішнього виконувача обов’язків Олексія Симоненка, не справдилися. Симоненко, якого ЗМІ зараховували до числа людей одіозного Олега Татарова (заступник голови Офісу президента) пройти через сито парламенту навряд чи б зміг, а от новий генпрокурор – член монобільшості, добре знайомий й іншим фракціям.
Таланти Костіна виходять за межі його депутатських повноважень. Деякий час після того, як у Леоніда Кравчука почалися проблеми зі здоров’ям, Костін очолював Тристоронню контактну групу з урегулювання на Донбасі, а зараз є членом делегації у переговорах із Росією щодо підготовки та погодження проєкту договору про гарантії безпеки України.
З’явився Костін у цих делегаціях не без сприяння голови Офісу президента Андрія Єрмака, який і не приховує, що саме він радив Костіна в список «Слуги народу».
Тобто тепер «людина Єрмака» очолить ключовий правоохоронний орган. Взагалі мем «Я від Єрмака» давно змінив популярний за минулого президента мем «Я від Кононенка» (Ігор Кононенко – друг та партнер експрезидента Порошенка) в сенсі необхідності максимального сприяння людині з настільки високим заступництвом. При цьому сам голова Офісу президента може і не підозрювати, що це «його люди», але з Костіним якраз геть не той випадок.
Процедура призначення нового генерального тривала більше години, і претенденту на посаду довелося відповісти на багато запитань. Зокрема, щодо відвідування ним окупованого Криму. Про це кандидата в генпрокурори запитав нардеп від «Європейської солідарності» Андрій Гончаренко.
Костін заявив, що відвідував півострів «за сімейними обставинами». Також він пообіцяв розібратися в «бронежилетній справі» генерала Дмитра Марченка, який очолював оборону Миколаєва. Марченка підозрювали в закупівлі партії бракованих бронежилетів, заставу в 20 млн грн задля його виходу з СІЗО вносив особисто Петро Порошенко.
З наступними кадровими рішеннями всередині Офісу генпрокурора Костін планує визначитися, коли увійде в курс справ. Він дав слово посилити розслідування військових злочинів у тісній співпраці з міжнародними судами. Також Костін визнав, що реформа генпрокуратури за ці роки не спрацювала і її треба переосмислити.
Аби збити хвилю критики щодо призначення «людини Єрмака», в Офісі президента на всі лади розхвалюють Костіна. Так радник голови Офісу Михайло Подоляк назвав нового генпрокурора людиною, що добре розуміє проблеми правоохоронної галузі та має бездоганну репутацію в юридичному середовищі, його добре знають та поважають в парламенті. Окремим аргументом на користь Костіна для Банкової є його здатність працювати з європейською юстицією в умовах війни.
Минулі «фронти» нового генпрокурора
Новому генпрокурору – 49 років. Він народився і виріс в Одесі. У 1995 році закінчив Одеський державний інститут ім. Мечникова за спеціальністю «Правознавство». На партійному сайті «слуг» зазначено, що на момент обрання народним депутатом він був директором адвокатської компанії «Право» та заступником голови Ради адвокатів Одеської області. З 2013 по 2016 рік очолював комітет з міжнародних відносин Національної асоціації адвокатів. Деякий час був депутатом Одеської міськради від вже мертвої партії «Фронт змін».
Костін вже намагався змінити свій депутатський статус на більш впливовий. Минулого року він подавався на конкурс на голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, але його кандидатуру завалили міжнародні експерти. Причина – не відповідав критеріям доброчесності. Пройти «конкурс» у парламенті Костіну вдалося набагато швидше і легше.
Власне, антикорупційні активісти тому і б’ють на сполох у зв’язку з цим призначенням. Мовляв, якщо людина не змогла переконати в своїх високих моральних якостях міжнародників, то як її можна ставити на чолі Офісу генпрокурора? До того ж, на адресу Костіна є закиди в саботуванні судової реформи, зокрема гальмуванні розгляду невідкладного президентського законопроєкту про ліквідацію сумнозвісного Окружного адміністративного суду Києва. Серед «гріхів» поменше журналісти підловили Костіна на певних фактах «кумівства»: так його донька Анастасія була помічницею колеги по фракції Андрія Задорожного, а син самого Задорожного Іван – навпаки помічником у Костіна.
Втім зрозуміло, що парламент у кадрових питаннях користується зовсім іншою логікою, ніж активісти.
Тепер, за ідеєю, зникає юридична колізія з призначенням нового керівника САП Олександра Клименка, якого, нарешті, оголосила переможцем конкурсу конкурсна комісія. Були сумніви, що це зможе зробити виконувач обов’язків, а от повноцінного генпрокурора для цього вже нема жодних перепон. Власне, як кажуть джерела у парламенті, таке оперативне призначення нового генпрокурора якраз і пов’язане з тиском міжнародних партнерів, які зацікавлені в якнайшвидшому вирішенні питання з керівником САП. Костін пообіцяв депутатам вирішити це питання.
Скоріш за все, новим головою комітету з питань правової політики замість Костіна стане інший «слуга» – Денис Маслов.
Питання тепер в тому, чи буде новий генпрокурор сліпим виконавцем волі Банкової, зокрема у політичних справах, на відміну від надто акуратної, на думку команди президента, у подібних речах Ірини Венедиктової.
Що у кишенях
Під час воєнного стану НАЗК закрило доступ до декларацій, тож остання доступна інформація щодо статків та власності нового генпрокурора датується 2020 роком. Так, з його тодішньої декларації відомо, що у Костіна є дружина Ольга, дві доньки та син. На той момент вся нерухомість родини була зареєстрована на дружину. Вона володіла земельною ділянкою у Кошарах Лиманського району (1 614 кв. м), житловим будинком у цьому ж селі (67,9 кв. м) та трьома квартирами в Одесі (107,7 кв. м, 130,5 кв. м та 121,7 кв. м). Однією з цих квартир користується сам Костін.
У 2020 році Андрій Костін отримав 508 тис. 465 грн депутатської зарплати.
На кінець 2020 року Андрій Костін зберігав 153 долари та 133 тис. 835 гривень – на банківських рахунках, а також 83 тис. 200 доларів, 51 тис. 500 євро та 10 тис. гривень – готівкою.
Ольга Костіна зберігала 2 тис. 520 гривень та 2 долари — на банківських рахунках, а також 32 тис. 300 доларів та 500 євро – готівкою.
У 2019 році Андрій Костін зберігав у готівці $84,1 тис., 54,2 тис. євро та 930 тис. грн. Його дружина – $53 тис. та 18 тис. євро.
У Костіна була автівка Nissan X-trail 2004 року випуску, а у його дружини – Nissan Micra, також 2004 року. Проте ще раз нагадаємо, ці дані є доволі застарілими, адже показують статки нового генпрокурора лише на самих початках злету його політичної кар’єри.
Павло Вуєць, «Главком»
- Майже головний антикорупційний прокурор. Досьє на Олександра Клименка
- Мінус Баканов і Венедіктова. Хто захопив владу на Банковій?
- Кадрові дні у Раді. Як звільняли главу СБУ і генпрокурора та виганяли Шевченка з Тищенком
- «Я президента не підвела». Венедіктова підбила підсумки своєї роботи
- Колода на шляху до Євросоюзу. Хто влаштував антикорупційний саботаж?
Коментарі — 0