Україна проти Росії. Європейський суд з прав людини отримав позов №6

Україна подала новий міждержавний позов до Європейського суду з прав людини через порушення прав українців, ув'язнених в Росії. Документи направлені до ЄСПЛ ще 10 серпня.

Як зазначають в Міністерстві юстиції, заява стосується порушення прав 71 українського громадянина (список відкритий, його доповнюватимуть, - «Главком»), які незаконно утримувалися або утримуються на тимчасово окупованому Криму та території РФ. Йдеться про порушення Європейської конвенції з прав людини, зокрема: ст. 3 (заборона тортур і такого, що принижує гідність, ставлення) ст. 5 (особиста свобода) ст. 6 (справедливий суд) ст. 8 (повага до особистого і сімейного життя); ст. 10 (свобода вираження) ст. 13 (ефективний засіб захисту); ст. 18 (заборона використання дозволено Конвенцією обмежень прав для цілей інших, ніж ті, для яких вони були передбачені).

Міністр юстиції Павло Петренко розповів про деталі цього позову, перспективи його розгляду, а головне – на що сподіватися родичам ув’язнених.

У рамках позову міститься також заява про застосування Правила 39 щодо чотирьох українських політв’язнів: щодо надання належного медичного забезпечення та інформації щодо стану здоров`я. Уповноважений з питань ЄСПЛ в Міністерстві юстиції Іван Ліщина уточнив: йдеться про Станіслава Клиха, Володимира Балуха, Еміра-Усейна Куку та Сергія Литвинова. Журналісти дещо здивувались відсутності у цьому переліку імені українського режисера Олега Сенцова, чиє голодування у російській тюрмі триває вже понад 90 днів. Втім, Ліщина роз’яснив: «Сенцов подав індивідуальну заяву із заявою про застосування Правила 39, яка була задоволена Судом. Уряд раніше вже подавав заяву Правила 39 щодо Сенцова, яка була об’єднана з його індивідуальною заявою. Не було сенсу ще раз дублювати вже задоволену заяву».

Позов про 71 долю

За словами міністра юстиції Павла Петренка, позов Україна подала проти російських високопосадовців щодо порушення прав незаконно ув'язнених у російських тюрмах.

Позов є унікальним для ЄСПЛ - за словами міністра, безпрецедентність заяви полягає в тому, що Україна має намір довести відсутність застосування будь-якого права проти українців. «Українці фактично переслідуються в РФ за ознаками національності, за ознаками віросповідання за ознаками своїх політичних або суспільних поглядів», - зазначив Петренко.

«Уперше подається юридичний документ українським урядом проти Російської Федерації, який описує масові порушення прав людини, які допускаються проти українських громадян на території Російської Федерації, із конкретними прізвищами причетних до цього російських посадовців», - зазначив міністр. Водночас він наголосив, що найвища посадова особа, яка несе відповідальність за викрадення та утримання українських громадян, – це президент РФ Володимир Путін.

Урядовець також додав: на розгляд Європейського суду вкрай рідко потрапляють міждержавні позови.

Список з 71-м іменем наразі не доступний для громадськості. Як пояснили у Мін'юсті, оприлюднення можливе лише після дозволу родичів кожного з політв’язнів, оскільки це є конфіденційною інформацією.

Шостий позов

Позов нараховує 130 сторінок, плюс - близько 3 тис. сторінок додатків, в яких описані порушення прав 71 українського політв'язня. Серед додатків також є відеофайли.

Нинішній позов – вже шостий, який Україна подає проти РФ до Європейського суду. Міністр нагадав, що чотири перші позови проти Росії, пов'язані з анексією Криму та порушенням прав людини на Донбасі, і ще одне звернення було щодо взяття в заручники українських дітей-сиріт – вивезення їх з Луганського інтернату на територію РФ. Ці позови стосуються порушень Росією Європейської конвенції з прав людини: ст. 2 (право на життя), ст. 3 (заборона тортур і нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження), ст. 5 (право на свободу і безпеку) та ст. 6 (право на справедливий судовий розгляд).

Кінцевою метою української сторони є рішення ЄСПЛ, у якому було б констатовано порушення Росією норм міжнародних конвенцій і містилася б вимога щодо повернення українських політв'язнів.

«Тепер ми перебуваємо в тісній комунікації з адвокатами, рідними [політв'язнів] і правозахисниками, які по крихтах збирають докази...», – розказав Петренко.

Однак бореться міністр не лише за свободу 71-го українського політв’язня. «Документ (позов, - «Главком») описує масові порушення прав людини на території РФ із конкретними прізвищами причетних до цього російських чиновників, зокрема високопосадовців. І це дає нам аргумент перед нашими міжнародними партнерами щодо введення додаткових персональних санкцій проти керівництва РФ і конкретних причетних до переслідувань чиновників...», – зауважив він.

Коли чекати на результат

Петренко не приховує: найближчим часом ЄСПЛ навряд зможе розпочати розгляд позову. За його словами, що ЄСПЛ ще не визначився з процесуальним графіком слухань. «Ми дуже розраховуємо, що слухання почнуться хоча б до кінця цього року, максимум - на початку наступного», - сказав він.

Крім того, сам судовий розгляд обіцяє бути тривалим, адже суд повинен дослідити величезний масив доказів і допитати всіх свідків. «Не виключено, що держава-агресор буде намагатися відсутність своєї правової позиції прикривати якимись показаннями, тому, вони, можливо, подадуть якийсь список осіб, яких, як вони вважають, треба допитати. Тобто, це досить тривалий процес», - зазначив Петренко.

Міністр пообіцяв, що українська сторона буде домагатися, щоб позов було визнано пріоритетним, адже багато українських політв’язнів у російських тюрмах оголосили голодування або ж мають серйозні проблеми зі здоров’ям.

Що кажуть родичі політв’язнів

Голова ГО «Об'єднання родичів політв’язнів Кремля», двоюрідний брат ув’язненого «кримського диверсанта» Євгена Панова Ігор Котелянець стверджує: на цей раз ініціаторами позову стали не родичі бранців, а Мін'юст. «Вони (чиновники з Мін'юста, - «Главком») самі зателефонували, розповіли про складання позову та попросили надати певну інформацію», - зазначив Котелянець.

До слова, родичі бранців не вважають позов панацеєю, адже Росія часто просто ігнорує рішення ЄСПЛ. Водночас у Мін'юсті налаштовані оптимістично: мовляв, рішення європейського суду виконуються завдяки добре налагодженій виконавчій системі. Та в уряді все ж визнають: часто виконання рішення відбувається не одразу, а поступово, впродовж кількох років. Хоча життя і здоров’я українців під загрозою вже тепер.

Наталія Сокирчук, «Главком»