Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Буремна осінь Македонії

    • Ігор Федик
    • Розсилка
    Якщо референдум у Македонії пройде успішно, парламент змінить конституцію до кінця року і це відкриє шлях країні до НАТО та ЄС - Буремна осінь Македонії
    Якщо референдум у Македонії пройде успішно, парламент змінить конституцію до кінця року і це відкриє шлях країні до НАТО та ЄС

    Москві принципово зірвати референдум про перейменування балканської країни

    На початку цього літа на Балканському півострові відбулась подія, наслідки якої матимуть вагомий вплив на подальший розклад сил в цьому важливому для європейської безпеки регіоні. Македонія і Греція підписали угоду про те, що перша з держав змінить свою назву на «Республіка Північна Македонія». Це ознаменувало не тільки початок нормалізації відносин між країнами, а й відкриття колишній Югославській Республіці дороги до членства в ЄС і НАТО. Попри такий важливий історичний прорив, це був лише перший і, очевидно, найлегший крок на шляху євроатлантичної і європейської інтеграції Македонії.


    Глави урядів Македонії і Греції Зоран Заєв та Алексис Ципрас підписали угоду про перейменування
    Глави урядів Македонії і Греції Зоран Заєв та Алексис Ципрас підписали угоду про перейменування
    Після розпаду Югославії, на політичній карті Європи з’явились нові суб’єкти, один з яких, з центром в Скоп’є, взяв собі назву Македонія. Сусідня Греція, яка має в своєму складі північну провінцію з такою ж назвою, була, м’яко кажучи, не в захваті від такого рішення. Для зменшення напруги між сусідами та міжнародного визнання нової держави, було прийняте рішення про присвоєння її тимчасової назви – Колишня Югославська Республіка Македонія. Попри це, македонсько-грецькі відносини залишались досить прохолодними, часто на межі загострення. Це, в свою чергу, робило безперспективними будь-які спроби Македонії наблизитись до ЄС чи НАТО через позицію Греції: Афіни блокували всі кроки Скоп’є в цих напрямках.
    Однак, з приходом в 2017 році до влади в Скоп’є соціал-демократа Зорана Заєва, міждержавний діалог між Македонією та Грецією, який би дозволив колишній Югославській Республіці інтегруватись у західні структури, було відновлено. Його кульмінацією стало підписання 17 червня цього року угоди про зміну назви країни на Республіка Північна Македонія.

    Внутрішні протиріччя

    По-перше, не всі в Македонії були раді такому розвитку подій. Так, головна опозиційна сила в македонському парламенті – ВМРО-ДПМНЄ – бойкотувала голосування під час ратифікації угоди. Після того, як документ все ж був затверджений більшістю голосів і направлений президенту країни Георге Іванову, який, до речі, є представником вищезазначеної політичної сили, він відмовився його підписувати і повернув на повторне голосування. Після повторного голосування документ вдруге був відправлений на підпис президенту, проте той знову відклав його підписання.



    Глава уряду Зоран Заєв та президент Македонії Георге Іванов

    Глава уряду Зоран Заєв та президент Македонії Георге Іванов

    По-друге,для зміни назви країни, необхідно провести зміни до конституції, які будуть можливі тільки після проведення всенародного референдуму. Однак через кількатижневе блокування опозицією парламенту, сама можливість його проведення та дата до останнього часу залишались під питанням. Після тривалих переговорів прем'єр-міністр Заєв і лідер ВМРО-ДПМНЄ Міцкоскі дійшли певних домовленостей, які дозволили призначити членів виборчої комісії та встановити дату проведення референдуму – 30 вересня.


    Читайте також


    Попри певні домовленості з урядом, опозиція, як і раніше, виступає проти питання, яке буде виноситись на референдум. Досі його формулювання було таким: «Чи виступаєте ви за членство в ЄС і НАТО, приймаючи угоду між Республікою Македонія та Грецькою Республікою?». Опозиція наполягає на тому, що формулювання має бути простішим і що угода з Грецією щодо назви держави не повинна бути пов'язана з перспективою вступу країни в ЄС і НАТО. На думку її лідерів, формулювання повинне звучати так: «Чи підтримуєте ви угоду з Грецією, яка передбачає зміну назви країни?»

    Більш того, лідер ВМРО-ДПМНЄ Міцкоскі заявив, що до 10 вересня він оголосить, чи його політична сила бойкотуватиме референдум, чи братиме в ньому участь, однак голосуватиме проти.

    У свою чергу, на початку серпня, коаліція з 28 невеликих політичних партій правого спрямування, громадських об'єднань та неурядових організацій, очолювані проросійською партією «Об’єднання за Македонію», запустили кампанію під назвою «Македонія Бойкотує». Її мета – протидія проведенню референдуму.

    У зв’язку з цим слід зазначити, що участь опозиції в референдумі, навіть якщо вона не підтримає запропоноване питання, є вкрай важливою для його легітимності. Адже без її участі буде дуже важко досягти явки більше як 50% всіх виборців, що потрібно для визнання плебісциту таким, що відбувся.


    Минулого року Путін приймав президента Македонії Іванова у Москві
    Минулого року Путін приймав президента Македонії Іванова у Москві

    Вплив ззовні

    По-третє, македонсько-грецька угода ніяк не входить в плани «третьої сторони», яка не менше македонської опозиції зацікавлена в тому, щоб референдум не відбувся або мав провальні для уряду Зорана Заєва результати. Цією третьою стороною є Росія, для якої зближення Греції і Македонії та вступ останньої в ЄС і НАТО, означає зменшення свого впливу на Балканах, а відтак і на Європу загалом. Москва задіяла свої сили у регіоні і намагається всіляко ізолювати Скоп’є від західного впливу та забезпечити військову нейтральність країни. Як і у випадку з Чорногорією два роки тому, Кремль активно використовує місцеві проросійські політичні сили, бізнес-еліти, а також місцевих маргіналів з числа радикальних націоналістичних угруповань.

    Після червневого грецько-македонського порозуміння, Росія активізувала свої зусилля щодо фінансування протестних рухів проти нього в обох країнах. Свідченням цьому є, зокрема, заяви македонського прем'єра про складну схему фінансування процесу зриву референдуму російськими бізнесменами. За його словами, уряд Македонії володіє інформацією про те, що «грецькі бізнесмени», платять македонцям від $13000 до $21000, щоб ті «вчинити акти насильства» перед найважливішим в історії країни референдумом.

    Мова йде, в першу чергу, про грецько-російського мільярдера Івана Саввідіса, колишнього члена Держдуми від партії «Єдина Росія», який сьогодні проживає в Греції.


    Колишнього депутата Держдуми, власники грецького футбольного клубу ПАОК Івана Саввіді називають «кращим другом фанатів македонського «Вардару»
    Колишнього депутата Держдуми, власники грецького футбольного клубу ПАОК Івана Саввіді називають «кращим другом фанатів македонського «Вардару»

    Саввіді, за оприлюдненою інформацією, заплатив противникам перейменування Македонії щонайменше €300000. Реципієнтами були македонські політики, новостворені радикальні націоналістичні організації, а також ультрас футбольного клубу «Вардар», відомі своїми зв’язками з опозиційною ВМРО-ДПМНЄ. Власником же самого ФК «Вардар» є російський мільйонер Сергій Самсоненко, який наразі перебуває на посаді почесного консула Росії в македонському місті Бітола.


    Консул та власник футбольної команди Сергій Самсоненко. Простими словами, агент Путіна в Македонії
    Консул та власник футбольної команди Сергій Самсоненко. Простими словами, агент Путіна в Македонії

    Після того, як в результаті чергової акції протесту, десять футбольних хуліганів були заарештовані, вони зізнались, що отримували фінансування від Саввідіса. Частина коштів їм передавалась через електронні системи, частина ввозилась готівкою через грецько-македонський кордон.

    Окрім діяльності спрямованої на зрив референдуму в самій Македонії, Росія активно намагається дискредитувати македонсько-грецьку угоду й в Греції. Свідченням цьому є нещодавнє звинувачення офіційними Афінами Росії у спробі організувати протести в країні для зриву домовленості з Македонією. Відповідно до оприлюдненої інформації, представники російського посольства в Афінах намагалися передати гроші грецьким націоналістичним і православним активістам для організації протестів проти грецько-македонської угоди. 18 липня МЗС Греції виступило із різкою заявою, в якій засудило спроби Росії втрутитись у внутрішні справи країни. Після чого з країни були вислані два російські дипломати та заборонено в'їзд двом іншим.

    Такий крок грецької сторони є досить показовим, враховуючи загалом хороші відносини між Грецією і Росією, і свідчить про крайню занепокоєність Афін намаганням Кремля дестабілізувати ситуацію в країні для недопущення зближення Македонії з Грецією і Заходом загалом.

    Осінні перспективи

    Що стосується можливих результатів референдуму, якщо він таки буде проведений, то як свідчать дані останнього соціологічного опитування, більшість громадян Македонії мають намір підтримати угоду з Грецією. При цьому на відміну від опитування, проведеного в квітні цього року, на сьогодні для македонських громадян не має великої різниці в тому, фігуруватиме в питанні референдуму ЄС і НАТО чи ні (в даному випадку, без згадування ЄС і НАТО, на референдумі висловляться «за» 39,8%, а «проти» – 35,7% громадян). В той же час, безвідносно проведення референдуму, підтримка членства в ЄС і НАТО є в Македонії однозначною – 80,4% та 79,9% відповідно.  

    Зі свого боку прем’єр Заєв заявив, що «він переконаний, що народ прийде і зробить правильний вибір, а якщо ні, то він тоді цим надасть право приймати рішення установам [державним]». Тим самим глава уряду недвозначно натякнув, що на випадок провалу референдуму, є запасний варіант. Проте, для прем’єра було б все тики краще, щоб референдум відбувся і громадяни висловили свою підтримку євроатлантичному майбутньому країни. А «прийняття рішення установами», цілком ймовірно активізує противників угоди з Грецією. Вони дестабілізуватимуть ситуацію в країні, мотивуючи свої дії тим, що уряд діє всупереч волі македонського народу.

    Загалом, якщо референдум буде успішним, парламент формально змінить конституцію до кінця року. Після того, як Македонія ратифікує угоду та змінить свою конституцію, на початку 2019 року грецький парламент повинен буде ратифікувати зміну назви сусідньої країни. Це означає, що у «внутрішніх» і «зовнішніх» противників зближення Македонії з Заходом є ще майже півроку для того, щоб цього не допустити. Тому на македонському шляху євроатлантичної і європейської інтеграції буде ще достатньо багато каменів спотикання, які їй будуть розкидати «окремі зацікавлені сторони».

    Ігор Федик, для «Главкома»

    Читайте також:

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ