Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Українська енергетика зазнала «сонячного» удару

    • Наталка Прудка
    • Розсилка
    Хто блокує будівництво об’єктів «зеленої» енергетики? - Українська енергетика зазнала «сонячного» удару
    Хто блокує будівництво об’єктів «зеленої» енергетики?
    Джерело: УНІАН

    Енергосистема України виявилася неготовою приєднати всіх охочих виробляти «чисту» енергію?

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) закликала ДП «Енергоринок» не блокувати розвиток альтернативної енергетики. Регулятор вимагає від компанії відповідно до чинного законодавства пришвидшити підписання договорів купівлі-продажу електроенергії з виробниками альтернативних джерел – сонця, вітру, води, біогазу. В разі ж недотримання вимог закону глава НКРЕКП Дмитро Вовк пообіцяв поскаржитися керівництву уряду. Відповідний лист державний регулятор уже спрямував  до «Енергоринку», копію – віце-прем’єру Володимиру Кістіону , який координує роботу паливно-енергетичного комплексу.

    До НКРЕКП надходять чисельні клопотання від суб’єктів господарювання про необхідність підписання попереднього договору купівлі-продажу електроенергії на базі Примірного договору, зміни до якого нещодавно були затверджені   регулятором. 

    Проблема блокування розвитку зеленої енергетики отримала розголос восени 2017 року. Тоді посол Сполучених Штатів Марі Йованович звернулася до прем’єра Володимира Гройсмана з проханням посприяти укладенню договору між ДП «Енергоринок» та компанією Eurocap. Ця компанія планує збудувати в Запорізькій області одну з найпотужніших вітроелектростанцій України (перша черга - 225 МВт, з подальшим розширенням до 500 МВт).

    На реалізацію цього проекту Корпорація закордонних приватних інвестицій США (ОРІС) наприкінці минулого року ухвалила рішення надати кредит на $150 млн та страхування - з можливістю перестрахування на суму до $320 млн. Звісно прем’єр відразу ж прореагував на звернення американського посла, пообіцявши посприяти в «ухваленні ДП «Енергоринок» швидкого рішення щодо укладання угоди про купівлю електроенергії з Eurocape».

    Хто блокує будівництво об’єктів «зеленої» енергетики?

    На тлі переможних реляцій державних структур про справжній бум «зеленої енергетики», особливо сонячної,  здавалося б, досить дивно виглядає заклик державного регулятора «не блокувати розвиток альтернативної енергетики».  Чи, можливо, Україна не зацікавлена у залученні західних інвестицій у розвиток перспективної «зеленої» галузі?

    Насправді ж згадана вище історія як лакмусовий папірець «проявила» глибокі протиріччя між усіма учасниками енергоринку України і потенційними іноземними інвесторами: всі вони декларують бажання йти в ногу з глобальним світовим трендом  «зеленої енергетики», але бажання обмежені можливостями об’єднаної енергосистеми України. Тому й не дивно, що окремі державні структури намагаються загальмувати прихід інвесторів, і схоже, роблять це на догоду інтересам певних вітчизняних бізнес-угруповань.  

    Раніше народний депутат Сергій Лещенко звинувачував керівника ДП «Енергоринок» Юрія Гнатюка у  змові з власником теплової генерації Рінатом Ахметовим. Нинішнє блокування договорів на купівлю-продаж електроенергії з альтернативних джерел енергії теж не випадковість, а закономірне продовження прихованої «співпраці» керівника «Енергоринку» з головним енергетичним олігархом.

    У першому кварталі 2018 року в Україні введені в експлуатацію нові генеруючі об’єкти на відновлюваних джерелах енергії (ВДЕ) встановленою потужністю 159,4 МВт, що в 2,4 рази перевищує показник за аналогічний період 2017 року. Загальна встановлена потужність об’єктів ВДЕ (сонце, вітер, вода, біогаз) – 1534,1 МВт (без урахування анексованого Криму, де раніше було запущено ВДЕ загальною потужністю 494,9 МВт). Проте у загальному балансі виробництва електроенергії частка ВДЕ – лише 1,7%, тоді як в провідних країнах вона вже сягає 40%.

    Обмеження для «зеленої» енергетики

    Темпи зростання «чистої» енергії, аби позбутися залежності від імпортованих енергоносіїв, поки що не набули належних обсягів. Але бум уже на порозі!

    «Ключовий виклик, що постав перед енергосистемою України в найближчі 5-7 років, зумовлений тим, що в 2017-му кількість виданих технічних умов і підписаних договорів з НЕК «Укренерго» на приєднання  до високовольтних мереж об’єктів «зеленої енергетики» зросла більш ніж у 30 разів (за показником потужності) порівняно з 2016 роком. Це шалений темп, і тенденція продовжилася в першому кварталі 2018 року, - заявив керівник НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук, виступаючи 11 квітня перед учасниками міжнародної конференції на тему сонячної енергетики у Центральній та Східній Європі. – Ми маємо один з найвищих у світі темпів підписання договорів на майбутні приєднання, але це великий ризик для енергосистеми України».

    За даними «Укренерго», загалом нині вже підписано договорів на приєднання до мереж установок «зеленої» енергетики потужністю 7580 МВт (без врахування великих ГЕС і ГАЕС). Але об’єднана енергосистема України нині  може прийняти лише до 3 тис МВт нових потужностей сонячних та вітряних електростанцій (СЕС і ВЕС) без ризику її розбалансування – ці потужності можуть бути введені в експлуатацію до кінця 2019 року.

    Виходить, більша половина охочих будувати і приєднати до мереж свої електростанції позбавлена цієї можливості. Не виключено, що це й стало причиною блокування зокрема договору з компанією Eurocap.

    За даними ДП «Енергоринок», загалом на оптовому ринку діє близько 470 договорів на купівлю-продаж електроенергії, з яких майже 240 – це договори за «зеленим» тарифом, де переважна більшість - це договори з виробниками сонячної енергії.
    Приватні домогосподарства (потужністю до 30 кВт) обмежуються вимогою підписання договору з енергопостачальними компаніями, тоді як власники потужних джерел енергії повинні підписати договір купівлі-продажу електроенергії з ДП «Енергоринок». 

    Ціна питання: електроенергія може подорожчати вдвічі?

    Структура виробництва електроенергії в Україні дуже відрізняється від енергосистем країн Західної Європи, Китаю чи Індії, де альтернативна енергетика розвивається прискореними темпами, тому її частка в загальному енергобалансі інколи сягає 40%.  В Україні не вистачає маневрених потужностей, здатних регулювати пікові добові навантаження енергосистеми. Зокрема, в базовому режимі працюють атомні електростанції (складають 55% енергобалансу), а відтак, АЕС не беруть участі у регулюванні добових навантажень.



    З введенням у дію великих потужностей сонячних та вітрових електростанцій, а їхня робота залежить від кліматичних умов, а відтак, не завжди можна стовідсотково спрогнозувати обсяги генерації цими станціями, тому виникає необхідність мати додаткові маневрові потужності.  Потрібно  будувати електростанції швидкодіючого мобільного резерву (газопоршневі станції, гідроакумулюючі) потужністю до 3000 МВт (детальніше про ризики енергосистеми - на сайті Укренерго). Поки ж ця інфраструктура не розбудована,  найефективніше регулювати добові пікові навантаження в єдиній енергосистемі України можна за рахунок теплових електростанцій. Отже,  розвиток зеленої енергетики, у першу чергу, скорочуватиме частку теплової  генерації  (нині 75% належить Ахметову).

    «На кожен МВт потужності сонячної електростанції ми повинні тримати в системі швидких резервів приблизно 300 кВт, тобто, приблизно 30% (від потужності станції – «Главком»). Ситуація критична, але  законодавство забороняє обмежувати договори на приєднання до мереж нових об’єктів з відновлюваних джерел енергії. І друге: ми не можемо обмежити генерацію (сонячних чи вітрових станцій – «Главком»)», - пояснює  Всеволод Ковальчук.

    Дійсно, Україна створила потужний стимул для розвитку альтернативної енергетики, запровадивши чи не найвищий у світі «зелений» тариф, за яким власники альтернативних джерел продають електроенергію оптовому ринку (ДП «Енергоринок»), а ринок зобов’язаний  її купити. І що важливо, «зелений» тариф прив’язаний до курсу євро, тому державний регулятор вчасно його індексує у відповідності до зростання курсу – нині він перевищує 18 євроцентів за кВт-год (приблизно 6 грн), тоді як в інших країнах з розвинутою альтернативною енергетикою «зелений» тариф удвічі менший.

    Привабливі умови зумовили бум, але енергосистема України виявилася неготовою приєднати всіх охочих виробляти «зелену» енергію. За розрахунками «Укренерго», якщо до 2029 року будуть збудовані заявлені потужності сонячної та вітроенергетики обсягом 7580 МВт, але водночас не зміниться структура генерації, тоді доведеться обмежувати видачу половини потужностей з відновлюваних джерел, сплачуючи власникам станцій за «недовідпущену» електроенергію. Економічні наслідки процесу плачевні: середньозважена ціна всіх виробників електроенергії зросте удвічі.

    «Українське суспільство не може собі дозволити таке подорожчання електроенергії за рахунок зростання частки відновлюваних джерел.  Тому модель генерації має бути змінено…  Протягом року необхідно  створити близько 2,5 тис МВт маневрених потужностей, а поточна модель навряд чи проіснує довше ніж до кінця 2020 року», - прогнозує Всеволод Ковальчук.

    Отже, часу обмаль. Західні інвестори прагнуть будувати потужні електростанції з відновлюваних джерел. Зокрема, з урядом Франції нині ведуться переговори про будівництво в зоні ЧАЕС сонячної електростанції потужністю 1000 МВт (це як атомний блок-мільйонник), що за нинішнього стану української генерації може мати непередбачувані наслідки.

    Нині «Укренерго» завершує математичні розрахунки критичних значень потужностей для сонячних та вітроелектростанцій, які можуть бути введені без ризику розбалансування об’єднаної енергосистеми України. І тоді «Укренерго» обіцяє подати до державних органів свої пропозиції щодо вирішення проблеми дефіциту маневрених потужностей. Але важко повірити в те, що за рік в Україні  їх збудують  на 2,5 тис МВт – це рівноцінно будівництву двох з половиною атомних енергоблоків-мільйонників. Тож не дивно, що в певних колах відверто лунають заклики заблокувати всі нові проекти будівництва «зелених» об’єктів.

    Наталка Прудка, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ