Так пахнуть гроші. Репортаж із першого в Україні біометанового заводу

Енергетичний фронт
Так пахнуть гроші. Репортаж із першого в Україні біометанового заводу
Українське газорегулювальне обладнання вперше зустрілося з альтернативним енергоносієм. На задньому плані – силосні башти біометанового заводу
Фото: Регіональна газова компанія

До осель українців вперше прийшло альтернативне паливо – біометан

У Чернігівській області компанія «Галс Агро» ввела в експлуатацію перший в Україні завод з виробництва біометану та підключила його до газорозподільних мереж. Тепер альтернативним, екологічно чистим паливом щороку забезпечуватимуться як мінімум 1,5 тис. споживачів. «Главком» побував на урочистому відкритті заводу, де з уст фахівців дізнався про перспективи біопалива в нашій країні.

Перший в Україні біометановий завод розташувався на околиці смт Линовиця Чернігівської області (це 15 км від Прилук). Мікроавтобус із представниками ЗМІ несподівано зупиняє поліцейський: «Хто такі, куди їдемо?». «Журналісти з Києва, на відкриття заводу». Правоохоронець знає про подію, тож киває, і, рятуючись від дощу, пірнає у поліцейську машину.

У чотирьох силосних вежах заводу постійно перебуває 160 тонн біологічної сировини
У чотирьох силосних вежах заводу постійно перебуває 160 тонн біологічної сировини
Фото: glavcom.ua

У дощовому серпанку поступово вимальовуються силосні вежі підприємства. З великого намету, спеціально встановленого на майданчику в центрі двору біометанового заводу через негоду, гостей вибігає зустрічати чоловік.

«Чим у вас так пахне? – цікавиться «Главком». – Перегній чи відходи цукрового виробництва?». «Це запах наших грошей», – таємниче відповідає керівник Чернігівського кластера компанії «Галс Агро» Павло Пустовойт.

Компанія «Галс Агро» розпочала сільськогосподарську діяльність у 1997 році. Займається виробництвом цукру, вирощуванням буряка, яблук, різних зернових культур, розведенням індиків, свинарством та вирощуванням великої рогатої худоби. Також виробляє біоетанол. Підприємства компанії працюють у Вінницькій, Київській, Полтавській та Чернігівській областях. У «Галс Агро» щорічно накопичується 400 тис. тонн відходів аграрного виробництва.

Сила силосу

На території заводу – чотири силосні вежі, по периметру паркану акуратно розкладено сировину для виробництва біогазу – жом буряка, солома різних зернових культур та їхні відходи, некондиційна кукурудза, гній великої рогатої худоби. Для гною рідкої фракції (зокрема від свиней) зроблений спеціальний невеликий забетонований басейн.

«З тонни силосу можна отримати 200 кубометрів біогазу. З тонни жому – 90 кубів, з тонни гною свиней – 30 кубів. З тонни гною великої рогатої худоби, такої класної, як у нас – 80 кубометрів біогазу», – на ходу розповідає «Главкому» голова Чернігівського кластера «Галс Агро» Павло Пустовойт.

З'ясовується, що окремо сировина не використовується, найефективніше – робити купаж, змішувати різні види біологічних відходів.

Павло Пустовойт розповідає про найкращу сировину для біогазу – силос
Павло Пустовойт розповідає про найкращу сировину для біогазу – силос
Фото: glavcom.ua

«Почали займатися біогазом тому, що відходи нікуди подіти. Жому нам стільки не потрібно. Корів населення не хоче тримати, тобто продавати жом нема кому. А наші корови (їх близько тисячі) стільки не з'їдять. Взагалі самий чудовий силос – просочувати гноєм солому та інші відходи зернових у певній пропорції», – продовжує розмову з «Главкомом» Пустовойт.

У чотирьох силосних вежах заводу постійно завантажено 160 тонн сировини. Поміщену у герметичний простір без доступу кисню, її підігрівають – є кілька режимів, від 36 до 52 градусів Цельсія. І витримують 28 днів. Бактеріям в таких умовах комфортно, вони розмножуються, переробляють органіку, що знаходиться в баку, і виділяють біогаз. Він збирається під куполом, і його відокремлюють. Потім йде очищення – видаляють вологу та сірководень.

«Насправді процес виробництва безперервний: знизу виймаємо вже перероблений силос – і в поля як добрива. А зверху додаємо свіжу сировину», – пояснює Пустовойт.

Робоче приміщення операторів біометанового заводу
Робоче приміщення операторів біометанового заводу
Фото: glavcom.ua

Слід зазначити, що виробництво біогазу максимально автоматизовано. На заводі 13 співробітників: чотири зміни по два оператори, два слюсарі, лаборант, електрик та начальник виробництва.

Три установки для перетворення біогазу на електрику та тепло
Три установки для перетворення біогазу на електрику та тепло
Фото: glavcom.ua

Після очищення від сірководню та вологи біогаз (вміст метану в якому – 54%, решта – вуглекислий газ та азот) може використовуватися у двох варіантах. Перший – біогаз надходить на газопоршневі електростанції австрійського виробництва Jenbacher (вартість – близько 1 млн грн), де його спалюють та отримують електрику та тепло. Другий варіант – після встановлення на підприємстві системи очищення біогазу можна одержувати біометан із вмістом власне метану 95%. Як у звичайного природного газу.

Біометановий модуль – найдорожче обладнання на підприємстві
Біометановий модуль – найдорожче обладнання на підприємстві
Фото: glavcom.ua

Модуль Bright Biomethane виробництва Нідерландів (вартість близько $3 млн євро) дозволяє видавати 360 кубометрів біометану на годину. Але взагалі система гнучка: перемкнув – і біогаз пішов на електрику, перемкнув – йде очищення на біометан. Можна виробляти і те, й інше, у потрібних пропорціях.

Нова ера розвитку газової галузі

У відкритті біометанового заводу, певно, найбільше вражає те, що це сталося під час повномасштабної війни в Україні.

Одним із «батьків» цієї події стала компанія «Чернігівгаз»: роботи з підключення підприємства до газорозподільних мереж газовики відновили одразу після деокупації Чернігівської області. Весь процес підключення від видачі технічних умов до завершення будівництва тривав менш як 6 місяців!

«Нам доводиться чути: мовляв, хтось відновлює те, що було зруйновано під час війни. А ми під час війни – збудували. І тут народжується нова енергія», – з гордістю каже голова правління АТ «Чернігівгаз» Алла Ярова.

За її словами, поява в регіоні заводу-виробника екологічно чистого метану стане гарною підмогою для Прилук, особливо в холодну пору року.

Алла Ярова: «Поки хтось відновлює, ми будуємо»
Алла Ярова: «Поки хтось відновлює, ми будуємо»
Фото: glavcom.ua

А «інвестнянею» у цьому проєкті виступила Регіональна газова компанія, під брендом якої працює «Чернігівгаз».

«Сьогодні розпочинається нова ера розвитку газової галузі в Україні. У цьому проєкті Регіональна газова компанія виступила як інвестняня: ми консультували, розробили проєктно-технічну документацію щодо підключення, технічні умови та виконали роботи з підключення до мережі. Цей досвід ми можемо масштабувати у будь-якій галузі України. Адже у нас у країні величезний потенціал виробництва біометану, на рівні з ЄС, де працює понад 1200 заводів потужністю 3,5 млрд кубометрів на рік», – каже генеральний директор РГК Олексій Тютюнник.

Олексій Тютюнник: «Потенціал виробництва біометану в Україні – на рівні з ЄС»
Олексій Тютюнник: «Потенціал виробництва біометану в Україні – на рівні з ЄС»
Фото: glavcom.ua

Він запевняє, що у 2023 році в Україні відбудеться ще три підключення біометанових заводів до газорозподільних мереж.

Джерело мільярдних доходів, яке ворогу знищити не під силу

Джерело: Біоенергетична асоціація України
Джерело: Біоенергетична асоціація України
Фото: glavcom.ua

Сільськогосподарський бізнес, який фактично зробив компанію «Галс Агро» піонером у виробництві біометану, розпочався із цукрового заводу в Линовиці понад 20 років тому. Гендиректор компанії Сергій Кравчук пояснює: ідея почати виробляти біометан напрошувалася сама собою і лише чекала, коли держава врегулює це питання законодавчо.

«З огляду на те, скільки у нас на рік накопичується різних біологічних відходів, з 2017 року ми зайнялися виробництвом біогазу. Збудували вже шість біогазових заводів загальною потужністю 14,7 МВт – паливо йде на виробництво електроенергії, яку ми використовуємо для своїх потреб. А 400 тис. тонн відходів потенційно дозволяють виробляти нам щорічно 120 МВт електроенергії. Якщо отриманий біогаз переробляти на паливо – це 35 млн кубометрів біометану», – описує масштаби Сергій Кравчук.

Біогазове підприємство у Линовиці введено в експлуатацію у 2018 році. Перша черга заводу мала електричну потужність 2,4 МВт. У 2021 році побудовано другу чергу, що дозволило збільшити потужність до 6,9 МВт. Тоді ж було прийнято рішення встановити модуль для виробництва з біогазу біометану – 3 млн кубометрів на рік, але завадила повномасштабна війна з РФ. У квітні 2022 року проєкт відновили, на початку 2023 року біометановий модуль було встановлено, і ось тепер підключено до газорозподільних мереж АТ «Чернігівгаз».

Голова правління Біоенергетичної асоціації України (можна сказати, хрещений батько біометанового руху в країні) Георгій Гелетуха розповідає, що до 2050 року в Європі взагалі перестануть використовувати викопний природний газ, а потенціал України – близько 10 млрд кубометрів біометану щорічно.

Георгій Гелетуха: «Ми можемо створити нову експортно-орієнтовану галузь»
Георгій Гелетуха: «Ми можемо створити нову експортно-орієнтовану галузь»
Фото: glavcom.ua

«Ми можемо автоматично перетворитися на країну-експортера газу. Нехай першим кроком стане виробництво 1 млрд кубів біометану. Для цього необхідно збудувати 330 таких заводів, як у Линовиці. Але цього року буде відкрито біометановий завод потужністю 50 млн кубометрів на рік. Подібних заводів знадобиться, звичайно, менше», – каже Гелетуха.

У Міністерстві аграрної промисловості сподіваються, що тепер від охочих виробляти біометан не буде відбою.

Микола Сольський: «Для розвитку біометанової галузі ми вже зробили дуже багато»
Микола Сольський: «Для розвитку біометанової галузі ми вже зробили дуже багато»
Фото: glavcom.ua

«Тема біометану жива, цікава, і дуже добре, що в Україні працюють підприємства, які готові долучитися до розвитку цієї галузі. Я знаю, що вони вивчили європейський досвід, ознайомились із роботою біометанових заводів у різних країнах. Впевнений, що цей досвід буде успішно реалізований у нашій країні. Зі свого боку, міністерство сприяло розробці законодавчої бази для розвитку біометанової галузі», – сказав під час відкриття заводу у Линовиці міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський.

Сергій Кравчук впевнений: повторити їхній досвід аграрії можуть у будь-якому куточку України. І від цього виграє вся країна: «Я хотів би, щоб подібні біометанові заводи були в кожному районі країни, сільгоспвиробники сировиною забезпечать. Це запорука енергетичної безпеки. Таку систему, що складається з безлічі незалежних ланок, які дають і газ, і електрику, і тепло, ворогові просто неможливо буде знищити».

Сергій Кравчук: «Таку систему ворогові просто неможливо буде знищити»
Сергій Кравчук: «Таку систему ворогові просто неможливо буде знищити»
Фото: glavcom.ua

Українські газовики ж створили для виробників біометану сприятливі умови та готові підключати підприємства до газорозподільних мереж у найкоротші терміни.

«В РГК розроблено універсальний шаблон технічних умов для підключення біометану за пільговою вартістю 1 грн та створено «єдине вікно» у форматі one-stop-shop для виробників біометану та потенційних інвесторів. У 2022 році укладено меморандум між РГК та STX – європейським трейдером ринку біометану (15% ринку Європи) на купівлю біометану з України. Наші фахівці розглядають звернення від усіх компаній, які хочуть виробляти біометан, та пропонують їм оптимальні варіанти приєдання підприємств до газорозподільних мереж», – говорить керівник напрямку декарбонізації РГК Ігор Гоцик.

Андрій Кузьмін, «Главком»

Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: