Вашингтонський вояж Меркель: взаємні компроміси, українська інтрига та гучний конфуз

Зустріч і переговори президента Дональда Трампа і канцлера Ангели Меркель – одна із ключових подій міжнародних відносин у 2017-му. Обидві сторони надавали особливого значення цій зустрічі. Так, Ангела Меркель особисто вивчала стиль поведінки Дональда Трампа, слухаючи промови і читаючи інтерв’ю і тим самим готуючись до будь-якого розвитку подій. Зі свого боку команда 45-го президента США ставила за мету зменшити градус напруженості у двосторонніх відносинах.

Привид можливої конфронтації між Берліном і Вашингтоном, замаячив одразу після обрання Дональда Трампа. Його погляди на міжнародні відносини протилежні тому, що у ФРН вважають основою власної поведінки на міжнародній арені   ̶ опора на НАТО і ЄС на противагу принципу «Америка перш за все» у 45-го президента США. Особливо занепокоєність у ФРН щодо того, чого чекати у відносинах із США, посилилася після інтерв’ю Дональда Трампа британському виданню The Times за кілька днів до інавгурації. Новий господар Білого дому фактично поставив під сумнів доцільність існування ЄС, який він назвав «інструментом» ФРН, а також назвав НАТО застарілою організацією. Такі заяви викликали шок у Берліні. Однак Меркель вирішила вірити не словам, а справам і зробила ставку на особисту зустріч разом.

Взаємна повага і перші точки дотику

Під час спільної прес-конференції у східній кімнаті і фотосесії в овальному кабінеті було видно, що між Дональдом Трампом і Ангелою Меркель нема гарного людського контакту, як це було у нового президента з Терезою Мей чи Сіндзо Абе. Однак це не означає, що між ними не може бути взаємодії на основі взаємної поваги як лідерів двох великих держав.

Власне, у своїх ремарках як канцлер ФРН, так і президент США врахували очікування іншої сторони. Так, Ангела Меркель зазначила, що ФРН завдячує США багато чим, особливо в плані економічного підйому через реалізацію плану Маршалла. Окрім того, вона нагадала, що Німеччина об’єдналась і зараз країна живе у мирі і свободі значною мірою за підтримки США. Тим самим канцлер потішила президента, на думку якого, союзники часто забувають, скільки американці зробили і роблять для них. Зі свого боку Дональд Трамп чітко наголосив, що відносини між США і ФРН базуватимуться на спільних цінностях. Саме про це Ангела Меркель говорила у листопаді 2016 року після обрання Дональда Трампа.

По суті канцлеру ФРН вдалося внести ясність у питання німецько-американських відносин у рамках НАТО на фоні попередніх неоднозначних заяв нового очільника Білого дому. Трамп підтвердив зобов’язання США у рамках Північноатлантичного альянсу. При цьому не забувши нагадати, що союзники мають також виділяти необхідну суму на оборону. До того ж президент США привітав прогрес, який робить ФРН у цьому питанні (оборонні витрати зросли з 1,07% до 1,2% ВВП у 2017 році). Це не могло не порадувати канцлера ФРН, оскільки збільшення витрат на оборону відбувається не лише на тлі несхвалення цього рішення 60% німців, а й виборів до Бундестагу, де такими настроями населення може скористатися Соціал-демократична партія. Зі свого боку Меркель чітко озвучила, що до 2024 року ФРН має намір вийти на показник в 2% ВВП на оборону, що є принциповим для Трампа.

Важливим для Меркель було і те, що президент США згадав у своїх ремарках про 50 солдатів Бундесверу, які загинули під час проведення місії в Афганістані. Тим самим господар Білого дому відзначив не просто внесок такого важливого партнера у підтримання глобального миру і безпеки, а й визнав, по суті, цінність глобальної системи альянсів на чолі із США. Тому можна сказати, що у питаннях безпекового блоку (НАТО), сторонам вдалося знайти порозуміння. Хоча Берлін і Вашингтон залишилися на своїх позиціях щодо наповнення поняття безпеки як такої. Меркель у своєму виступі намагалася нагадати, що безпека в XXI столітті не пов’язана лише із військовими питаннями, а й стосується гуманітарних питань і питань розвитку, де ФРН і ЄС загалом роблять набагато більше США.

Цікаво, що Трамп проігнорував питання німецької журналістки щодо необхідності із повагою ставитися до ЄС. Зі свого боку Меркель у відповідь почала вкотре захищати ЄС, який є однією із основ зовнішньої політики ФРН. А також обмовилася, що під час переговорів чітко пояснила президенту Трампу, в чому цінність цього об’єднання. Питання лише наскільки гарно її зрозумів Трамп.

Торгівля – продовження інтриги

Перші контакти між представниками команди Дональда Трампа і уряду ФРН стосувалися двосторонньої торгівлі. Проблемою у Вашингтоні вважали те, що сальдо двосторонньої торгівлі становить $65 млрд на користь ФРН. Як наслідок, від німців чекали пропозицій, як виправити ситуацію, адже, на думку Дональда Трампа, у США має бути виключно профіцит у торгівлі з усіма країнами. Так само наприкінці січня 2017 року Пітер Наварро, очільник новоствореної Національної торгової ради при президенті США, звинуватив ФРН у свідомій девальвації євро для збільшення конкурентоспроможності німецького експорту.

Із виступів лідерів ФРН і США стало зрозуміло, що сторони під час візиту Меркель обговорювали систему професійно-технічної підготовки кадрів у ФРН і можливості її запровадження у США. Ця система, вважається, є однією з головних складових торговельного профіциту ФРН (у 2016 році становив 260 млрд євро). Однак більше, по суті, сторони ні про що не домовилися – такий висновок можна було зробити із їхньої прес-конференції. Трамп лише озвучив тезу про те, що міжнародна торгівля має бути не лише вільна, а й справедлива. А також нагадав, що його адміністрація націлена на створення робочих місць у США. Зі свого боку Меркель говорила про взаємовигідний характер торгівлі. Тому і не забула взяти із собою на переговори представників Siemens і BMW, які створюють робочі місця в США. Тим самим канцлер ФРН хотіла застерегти свого американського візаві від нерозважливих кроків у торговельних питаннях.

Під час протокольної зйомки в Білому домі 17 березня Дональд Трамп проігнорував прохання фотографів потиснути руку канцлеру Німеччини Ангелі Меркель. Як пояснив представник Білого дому Шон Спайсер, у діях американського лідера не було умислу. Ймовірно, він просто не почув прохання

Залишається лише чекати, наскільки точно зрозумів Трамп сигнали Меркель і чи намагатиметься він реалізувати свої передвиборні обіцянки на шкоду торгівлі з ФРН. При цьому цікаво, що 18 березня 2017 року у Баден-Бадені закінчилося засідання міністрів фінансів країн Великої двадцятки. Зустріч є підготовчою до саміту лідерів G20 у Гамбурзі, куди також навідається Трамп. Однак цьогорічне засідання міністрів фінансів закінчилося підписанням кінцевого документа, де не було звичного пункту про недопущення протекціонізму у будь-якій формі. Це стало наслідком позиції США   ̶ міністр фінансів Стівен Мнучин чітко визнав, що тим самим він представляє позицію президента США, а не власну. Чи означає це, що на світ чекають торговельні війни після запровадження США протекціоністських заходів?

Коли кожне слово на вагу золота

Ще одним питанням переговорів було питання позиції США і ФРН в українсько-російській війні. За тиждень до зустрічі Меркель і Трампа стало відомо, що президента США цікавитиме бачення канцлера ФРН ролі Вашингтона у врегулюванні цього конфлікту. Уже сама постановка питання таким чином означає відхід господаря Білого дому від попередньої позиції, де нормалізація відносин із Кремлем розглядалася як самоціль.

Для Меркель було принциповим пояснити американському колезі, що нормалізації відносин із РФ не може бути без реального прогресу у виконанні Мінських угод. В іншому випадку на кону стоятимуть відносини США із ФРН і Францією, які протягом останніх трьох років робили дуже багато, як вони вважають, для вирішення конфлікту відповідно до норм міжнародного права. Зі спільної прес-конференції можна зрозуміти, що Меркель вдалося досягнути своїх цілей, адже Трамп відзначив зусилля Берліна і Парижа. Також він заявив, що йдеться виключно про мирне вирішення – це збігається із баченням Берліна.

Зі свого боку канцлер зазначила, що задоволена переговорами, адже чітко побачила, що і адміністрація, і сам президент схвалюють Мінський процес. При цьому Меркель визнала проблеми із імплементацією домовленостей, однак вкотре говорила про активізацію роботи з їх виконання. Окрім того, цікавою є думка про те, що відносини із РФ також мають бути покращені, однак лише за умови, що ситуація з Україною стане яснішою. Тим самим німецький канцлер показала, що ФРН також не проти нормалізації відносин із Кремлем, але головна умова – припинення агресії проти України. Берлін намагається знайти правильний баланс між задекларованим прагненням Білого дому нормалізувати відносини з РФ і сприяти дотриманню Кремлем норм міжнародного права.

Та слід відзначити ще дві речі. По суті, про українсько-російський конфлікт лідери США і ФРН говорили найменше, хоча політика Вашингтона із цього питання до сьогодні залишається незрозумілою. Іншими словами, кожне слово Трампа і Меркель із цього питання було на вагу золота. Таки важко зрозуміти, чи вдалося канцлеру ФРН переконати Дональда Трампа у правильності єдиного трансатлантичного підходу до протистояння Україна – РФ, який було напрацьовано спільно Меркель і Обамою. Слів, які озвучила канцлер, по суті, чекали насправді від Дональда Трампа. Особливо важливо було почути від нього про те, що нормалізації відносин із РФ не може бути до дотримання нею норм міжнародного права. Що на практиці означає припинення агресії на сході України і деокупації Криму. Тому остаточно говорити про те, чи впоралася Ангела Меркель із цим завданням, не можна. Однак вона точно провела для Трампа червоні лінії щодо українсько-російського конфлікту, які Вашингтону краще не переходити, якщо Білий дім хоче мати нормальні відносини із ФРН.

Президент Трамп назвав переговори з канцлером Німеччини «відмінними». При цьому Трамп наголосив, що заявляє про це, незважаючи на велику кількість «фейкових новин» про підсумки візиту. Президент написав про це у своєму Twitter

Що далі?

У сухому залишку переговори лідерів США і ФРН 17 березня 2017 року внесли певну ясність лише у питання майбутніх двосторонніх відносин у рамках НАТО. При цьому так і не зрозуміло, чи змінив Дональд Трамп своє ставлення до ЄС. Так само не зовсім ясно, чи вдалося сторонам подолати протиріччя у питаннях торгівлі – заключне комюніке саміту міністрів фінансів G20 не вселяє оптимізму.

У будь-якому разі тепер канцлер ФРН може вважати свою частину справи зробленою. Попри особисту неприязнь до лідера США вона донесла до Трампа позицію ФРН щодо ключових питань, які хвилюють Берлін. Інтрига лише в тому, чи зрозумів її повністю 45-й президент США?

Україні залишається лише чекати відповіді на ці питання. І не забувати при цьому мати «план Б». Про всяк випадок…

Микола Бєлєсков, Інститут світової політики