Актор Мірешкін розповів про спілкування з батьками з Криму: видалився із сімейного чату

Актор Данило Мірешкін народився в Костянтинівці, пізніше переїхав із сім’єю до Феодосії. Після школи актор вступив до київського вузу, проте його батьки досі залишаються в Криму. В інтерв’ю журналістці Аліні Доротюк Мірешкін розповів, що зараз практично не спілкується з рідними.

З початку повномасштабної війни актор займає активну політичну позицію – волонтерить, створює благодійні проєкти, влітку 2022 року допомагав іноземним журналістам висвітлювати події у гарячих точках на сході України. Коментуючи стосунки з близькими, які зараз мешкають в Криму, актор зізнався, що їхні погляди сильно відрізняються.

«Вони не займають активної політичної позиції. Але від цього не легше. Бо вони представники аморфної частини населення, яка дотримується думки: «Ми тихенько посидимо, ми ж ні на що не впливаємо, нічого не вирішуємо». І мені від цього усвідомлення дуже боляче. Нещодавно я просто видалився із сімейного чату».

Крім того, актор розповів, що свого часу теж не мав затятої проукраїнської позиції, адже зростав в зросійщеному середовищі. Але з 2018 року світогляд Мірешкіна почав змінюватися.

«Моє розуміння української ідентичності відбулося завдяки Малому театру. Коли почав глибше вивчати українську літературу, у тому числі історію. Там було і є дуже класне оточення. І ось так поступово розпочалася моя трансформація», – зізнається актор.

З перших днів війни Мірешкін підтримує Україну та розповідає про злочини російської армії у своїх соцмережах. Ба більше, Данііл повністю перейшов на українську мову.  У випуску актор згадав і про зйомки першого за час війни серіалу «Я – Надія», прем’єра якого відбудеться на каналі 2+2.

«Коли я отримав пропозицію, то був неймовірно здивований. Серіал заснований на реальних історіях харківських медиків і на тому, що з ними відбувалося у перші місяці повномасштабного вторгнення. Прототипом головної героїні є 22-річна дівчина, з якою ми потім познайомилися. Це було неймовірно», – розповідає Данііл.

Частину сцен «Я – Надії» знімали в Ірпені, зокрема в зруйнованих росіянами будинках.

«Ми знімали у розбомбленому п’ятиповерховому будинку в Ірпені, в квартирі, яка згоріла. І це був мікс почуттів. З одного боку, ми робили соціально значущий проєкт, і всі були у піднесеному настрої. А з іншого – ти потрапляєш у ці обставини і тебе коробить. У квартирі ще стоять обгорілі продукти... І ти розумієш, наскільки це реально. Це було моторошно... Хотілося звідти піти. Але ж це наше життя, і ми маємо це продемонструвати».