Європейський ринг: український часник vs китайський vs іспанський. Номінації «Історія успіху»

    • Розсилка
    Європейський ринг: український часник vs китайський vs іспанський. Номінації «Історія успіху»

    Угода про асоціацію України з ЄС замінила Угоду про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною і врешті дала змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції.

    Як відомо, політичну частину угоди було підписано 21 березня 2014 року, економічну частину — 27 червня 2014 року. 

    Днями (1 листопада 2016 року) виповнюється рівно 2 роки як набрало чинності тимчасове застосування Угоди, яке стало можливим після завершення у вересні 2014 року необхідних внутрішніх процедур, зокрема ратифікації Угоди Верховною Радою України та Європейським Парламентом, а також схвалення відповідного рішення Радою ЄС. А от повноцінно запрацювала Угода з 1 січня 2016 року. 

    Втім, навіть за 2 роки фактичної дії Угоди маємо і позитивні приклади виходу українських підприємств на європейський ринок. До уваги читачів Часу Чернігівського - інтерв'ю з керівником підприємства з Одеської області, яке вже користується перевагами Угоди.


    Збирання часнику. 2015 рік

    «Дурне сало без хліба», — кажуть у народі. Та й без часнику теж якось український делікатес не йде.Запашний борщ, свіженька паляниця, сало і звичайно ж часник — класика українського столу. Втім, на прилавках вітчизняних супермаркетів на гостренькій спеції все частіше можна побачити уже такий набридлий напис «Made in China».

    За таких обставин може здатися, що про українську самобутність і говорити годі. Насправді ж, українці не просто успішно вирощують цю пряність, а й самі її експортують. Одне з найбільших українських господарств з вирощування часнику — «Патріот» — знаходиться в Одеській області.

    Його керівник та співзасновник Ян Мішкевич розповів «Часу Чернігівському» про особливості вирощування цієї культури та «підводні камені» експорту в поточни умовах.

    З часником і кредити «смачніше» йдуть

    Ян Мішкевич: Від початку ми почали вирощувати овочеві набори, часнику у них відводилося не так вже й багато місця. Однак, ті ж набори не давали бажаного прибутку через низьку ціну. Більш-менш прийнятними були розцінки на часник. Тому одного разу ми зробили на нього ставку і… фіаско. Причина досить банальна — закупили ненадійне насіння. Воно погано перезимувало, зійшло не так, як треба, і мало безліч хвороб. Наступного сезону ми стали більш обачними. Результат — один врожай закрив усі кредити.


    Ян Мішкевич
    Ян Мішкевич

    «Патріот» наразі одне з небагатьох підприємств, що не просто вирощує, а й селекціонує та реалізовує посівний матеріал.

    Ян Мішкевич: Склалося так, що коли ми розпочинали займатися часником, то знайти фахівця цієї справи в Україні було надто важко. Звичайно, нам пропонували послуги інститутів, втім ми спробували виробити насіння самотужки. Зараз ми його продаємо іншим фермерам, окрім цього перебуваємо поряд під час усього процесу вирощування. Зараз пробуємо вирощувати слоновий часник, який має вагу до 700 грамів.

    Керівник компанії зазначає, що на внутрішньому ринку головним конкурентом є особисті селянські господарства, адже фахових виробників не так вже й багато. Втім, основний мінус «бабусиного часнику» — погане зберігання. Тож найбільш популярним продукт з полів сільгосппідприємств стає ближче до зими. 

    Цікаві факти про часник

    Часник — дуже корисна рослина. Вона є природним засобом проти різних інфекцій – такий собі натуральний антисептик. Серед інших корисних властивостей часнику —зміцнення імунної системи та розрідження крові.

    Унікальний запах часнику надають сполуки сірки, які знаходяться в ньому у великій кількості. Перевіреним способом позбавлення від запаху часнику з рота є петрушка, чи кориця, а найкраще — молоко.

    Часник є найстарішою культивованою рослиною у світі. У їжу його почали вживати близько шести тисяч років тому. Територією, де вживається найбільша кількість часнику, визнана Південна Азія, а країною, де його люблять найменше, — Японія. Там часник переважно використовується тільки з лікувальною метою.

    Десять грамів свіжого часнику містять близько 0,06 грамів жиру і 2,97 грамів вуглеводів.

    На честь часнику було названо місто Чикаго в США. Мовою індіанців воно означає «дикий часник».

    А у місті Сан-Франциско, в ресторані «Garlic», відвідувачам подають близько тонни часнику на місяць. У меню цього ресторану є безліч екзотичних страв. Однією з них є морозиво з часником.

    Підтримка вітчизняного виробника? — Щось таке чули

    Ян Мішкевич зазначив, що мав змогу минулого року побувати на з’їзді фермерів та землевласників Чернігівщини, що проводився за участі та підтримки місцевих владців. А от про рідну Одеську область похвалитися таким не може. Каже, що зазвичай заходи з обміну досвідом влаштовують самі ж підприємці, зокрема і компанія «Патріот».

    Для іноземців же спілкування однодумців — на першому місці. Варто зауважити, що фермери з інших країн сміливо надають підтримку колегам з України. Втім, цікавим фактом є те, що «Патріоту» значно допоміг канадський уряд. Підприємство вибороло значний грант.


     На гостині у канадських колег
    На гостині у канадських колег

    Пікантний смак експорту

    До 2014 року основним ринку збуту українського часнику, як і більшості вітчизняних товарів, була сусідня Росія. Історія внесла свої корективи, однак в українців були і «запасні аеродроми». Як нагадує Ян Мішкевич, українська продукція традиційно добре продається у Білорусі та Канаді.

    Час змушує «Патріот» відкривати для себе і ринок Європи. Наразі підприємство, як-то кажуть, «обростає контактами». Для прикладу, багато корисних знайомств та досвіду дала участь у Світовому конгресі виробників – 2013 (Іспанія). Серед останніх заходів — аграрна виставка Fruit Logistica (Берлін, Німеччина, 2016).


    З аграрної виставки Fruit Logistica (Берлін, Німеччина)
    З аграрної виставки Fruit Logistica (Берлін, Німеччина)

    Цього року формується велика партія часнику до Великобританії. Це не лише фінансово вигідна пропозиція, а й величезний крок до нового ринку. Однак, треба прикласти значних зусиль.

    Ян Мішкевич: Ви запитаєте, що потрібно європейцям? Насамперед — безпека. Коли до нас приїхав партнер з Британії, перше, що він зробив — заглянув у смітник, де мали б лежати каністри від засобів захисту рослин. Лише переконавшись, що ми використовуємо надійні, перевірені речовини таких брендів як Syngenta, BASF, гість продовжив розмову. Для європейців важливе дотримання прав людини на виробництві. Вони перевірять все: умови праці, дотримання гендерної рівності, використання дитячої праці, забезпечення гідних умов праці для представників національних меншин та ЛГБТ спільноти.

    З досвіду спілкування з європейськими аграріями радує те, що Україну таки знають як потужну аграрну країну. Втім, над якістю ще варто попрацювати.

    «Спотикатися» вітчизняні аграрії добряче можуть і через складність отримання необхідного документу — сертифікату GLOBALG.A.P.



    Засновниця підприємства Наталія Сударкіна на конференції фермерів в Норвегії (2015)

    Засновниця підприємства Наталія Сударкіна на конференції фермерів в Норвегії (2015)

    GLOBALG.A.P. — найбільш поширений приватний стандарт безпеки сільськогосподарської продукції. G.A.P. — означає «належна сільськогосподарська практика» (Good Agricultural Practice). Стандарт стосується не стільки переробки продукції, скільки циклу її виробництва, тобто, вирощування. Він спрямований, в першу чергу, на забезпечення споживача інформацією та гарантіями стосовно безпечності продукції. У Європі сертифікація GLOBALG.A.P. була розгорнута саме за ініціативою торговельних мереж.

    Перші господарства в Європі були сертифіковані за відповідним стандартом на початку нинішнього століття. Сьогодні така сертифікація стала досить поширеною в світі та застосовується у більш ніж 100 країнах.

    Ще однією проблемою є масштаби партій товару на експорт. Зібрати необхідну кількість часнику належного рівня якості не так вже й просто, хоча і можливо.

    Ян Мішкевич: У нас часто під грифом «екологічне чисте» чи «необроблене» пропонують навіть на вигляд не дуже гарний товар. Люди не розуміють, що гниле чи поїдене не може бути екологічним. У європейців такий продукт не пройде. Відбракування нашого часнику для експорту — на рівні 40, а то й 50%. Серед фатальних чинників: неціла головка, тріснутий корінь, неправильний зріз, темна шкірка, відсутність чи недостатня кількість лусочок, недостатньо тісне прилягання шкірки, низька твердість, пошкоджені зубчики, приховані захворювання, що візуально не простежуються (грибок, пліснява), шкідники у головці (кліщі, тріпси).

    Саме якість часто і стає перепоною на шляху до нового ринку та пояснює невиконання квот, хоч вони і досить невеликі — 500 тонн.

    Однак, перспективи є. Європейський ринок таки може прийняти часник з України. Наразі тут працюють два основні постачальники цієї пряності: Іспанія та Китай. Однак, продукція першого — дорога, а другий має проблеми з якістю.

    Тож Україна може стати для ЄС доволі вигідним експортером якісної і доступної продукції. Як резюмує Ян Мішкевич, нічого не дається легко, втім усе — реально.

     

    Автор - Наталія Іващенко,

    переможець Конкурсу у номінації «Історія успіху»

    Дописувачка інтернет-видання «Час Чернігівський». Коло журналістських інтересів: від розважальних замальовок до економічних лонгрідів. Останні два роки працює над вивченням регіонального аспекту впровадження реформ. Брала участь реалізації проектів «Схід і Захід разом – простір діалогу» (Фонд «Освіта для Демократії» (Варшава, Польща) та МО «Нова генерація» (Херсон, Україна); «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа» (Громадська організація «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща)

    Опубліковано у виданні: Час Чернигівській

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ