Гравець «Манчестер Сіті» Зінченко: Я не ярий патріот, але готовий за свою країну віддати все, що треба

Український легіонер англійського «Манчестер Сіті» розповів в інтерв’ю Роману Бебеху у програмі «BEBETO-ROMARIO» про роботу з Пепом Гвардіолою, дебют за основну команду та зміну позиції.

Також поділився Олександр Зінченко і цікавинками, які він щодня бачить в одному з найкращих клубів світу, а також розповів про ставлення до України та можливу зміну громадянства на російське.

Про дебют у «Манчестер Сіті», тренування та тренера Гвардіолу

За словами Зінченка, він ніколи б не подумав, що потрапить у такий сильний колектив і буде працювати під керівництвом Пепа Гвардіоли.

«Я б у житті не подумав, але мрії і потрібні для того, щоб вони збувалися. Я завжди мріяв грати на високому рівні. Але я його ще не досяг. Потрапити у таку команду – це одне, а заграти та тримати планку на стабільному рівні – інше. І те, що я потрапив у таку команду з таким тренером – це не півуспіху. Це моя думка. Ще раз повторю, потрапити – це одне, а доказувати та стабільно грати добре – це зовсім інше», - почав він.

«Я вчуся фактично у всіх у клубі. Починаючи від персоналу, як вони готуються до тренувань, і потім уже у гравців, таких як Фернандіньо, Давид Сільва, де Брюйне, беру найкраще. І у тренерів також, звичайно. Гвардіола багато уваги приділяє тактиці. Я записую кожне тренування, адже після кар’єри гравця дуже хочу бути тренером. Пеп часто повторює футболістам, що потрібно грати з агресією на будь-якій частині поля. І такі слова мотивують. Після кожного тренування він збирає нас у коло та каже ближче підходити до нього, не соромитися», - зауважив гравець.

«Гвардіола завжди вважав, що центральний півзахисник повинен грати на всіх позиціях. І я повністю згоден з його баченням. Так, позиція лівого захисника дещо незвична для мене, але я готовий грати на будь-якій позиції, де мене бачать тренери. Хоч воротарем. Останнім часом на тренуваннях я награвався саме на позиції лівого захисника. І в «Уфі» я також зіграв немало ігор на цій позиції. Тому у певній мірі я вже знав, як треба діяти у певних моментах. Хоча я губився у плані гри без м’яча, тримати лінію. У роздягальні мене партнери підтримували, і я запитував, що мені потрібно було знати. Як зіграв, нехай судять експерти», - продовжив Зінченко.

«У матчі з «Вулвергемптоном», напевне, вперше у житті відіграв 120 хвилин. Навіть не пригадаю, щоб я грав стільки раніше. І відразу так вийшло в Англії, на Кубок. Я мало ходив в атаку, де потрібно було підключатися, але, з іншого боку, я контролював зону, щоб не було контратак. Наприкінці я «підсів», адже все іде від ігрового тонусу, а я мало граю, на жаль. Тому фізично я не був готовий до такої гри. Але відчуваю себе добре, і швидко відновився після матчу», - розповів Олександр.

«Я розумів, коли залишався у «Манчестер Сіті», що буде важко відразу різко заграти. Адже є гравці, у яких величезний досвід за плечима. З іншого боку, це великий плюс для мене, бо я вчуся», - поділився своїми думками він.

«Півдня проводжу на базі, бо двічі, як мінімум, потрібно харчуватися нам там. Крім цього, є тренування на футбольному полі, після якого можеш залишитися допрацювати штрафні удари або щось інше. А потім ідеш у тренажерний зал. Інші півдня ти відпочиваєш. У залі працюю з тренером», - додав футболіст.

Про інтерес «Наполі» та «Жирони»

«Скажу, що інтерес з боку «Наполі» був, але це були перемовини між клубами. На мене вони так і не вийшли. Була тільки зацікавленість, і зупинилося все на переговорах між ними. «Жирона»? Я, чесно, вперше чую, адже мало інтернет читаю. Ще є кілька місяців до трансферного вікна, а там далі час покаже. Безумовно, я дуже хочу грати», - пояснив Зінченко.

Про виклики у збірну України

«Чи варто приїжджати у збірну України? Це вирішує тренерський штаб, а не я. Якщо там вирішують, що мені треба їхати, я повинен їхати. Я ж не можу сам себе викликати. Якщо я тут, то значить є сили приїжджати у збірну», - коротко зауважив він.

Про те, чи були шанси, що у Росії він отримає громадянство

«Ніяк взагалі. У мене було тверде рішення. Спочатку, коли я приїхав тільки-но у Росію, підписав контракт з «Уфою», то були чутки та розмови. Але я зараз з упевненістю можу сказати, що я б ніколи не змінив би паспорт. В душі я – українець. І завжди був ним. І як би це голосно не звучало, не хочу просто зараз усе це на публіку говорити, що от я – патріот, і таке подібне. Я не ярий патріот, як Роман Зозуля, припустимо. Але я готовий за свою країну віддати все, що треба. Я тут народився, виріс, це моя батьківщина. І змінювати що-небудь я б не став», - твердо запевнив Олександр.

Про інтерес «Динамо» і скандальний відхід з «Шахтаря»

«Усе було на рівні чуток. На мене точно ніхто не виходив. Чи хотів би я у майбутньому пограти за «Динамо»? У мене донецьке серце», - пояснив гравець.

«Я не вважаю, що я пішов проти клубу. Я просто обрав свій футбольний шлях, і я вважаю, що у мене є на це право, адже це моє життя. Я дуже вдячний донецькому «Шахтарю», що мене виховали. Тому я позитивно відгукуюся про цей клуб, і я буде це робити, бо вони мені дали дуже багато. Це – одна з найкращих академій у світі. На жаль, я розумію, що наразі є труднощі у країні, футбол не на першому місці, команда перебуває не у своєму рідному місці. Так, були розбіжності з клубом, але це робочі моменти, без яких нікуди», - підсумував Зінченко.