Чому Путін мовчав увесь минулий тиждень: пояснення американських аналітиків

Російський диктатор Володимир Путін протягом тижня тримає інформаційну паузу, коли його окупаційні війська програють на фронті в Україні. Він воліє говорити лише про перемоги, а от погані новини залишає іншим спікерам. Про це йдеться у публікації Associated Press. Аналітики наголошують, що очільник Кремля, який раніше, за чутками, особисто керував військовою кампанією проти української держави й віддавав накази генералам на полі бою, цього тижня, здається, був зосереджений на всьому, окрім війни.

«Коли російське військове керівництво оголосило, що відводить війська з Херсона, у залі не вистачало однієї людини – глави РФ. У той час як міністр оборони Сергій Шойгу й головнокомандувач російськими військами в Україні генерал Сергій Суровікін пояснювали причини відступу перед камерами, Путін відвідував неврологічну лікарню в Москві, спостерігаючи, як медик виконує операцію на мозку. Пізніше того ж дня він виступив на іншому заході, але не згадав про відступ із Херсона – найбільш принизливий відхід його військ із України. У наступні дні він публічно не коментував це», – зазначається у політичному аналізі AP.

Аналітики висловили переконання, що мовчання російського диктатора пов'язане з тим, що його країна зіштовхується із невдачами, що зростають, упродовж майже дев'яти місяців бойових дій. І схоже, що Путін делегував повідомлення поганих новин іншим – це тактика, яку він використовував і під час пандемії коронавірусу.

У статті наголосили, що Херсон був єдиною значущою «перемогою» для армії РФ. Ворог окупував місто та велику частину його околиць – ключових воріт на Кримський півострів – на 255 днів. Наприкінці вересня Путін заявив про «анексію» Херсонщини разом із Запорізькою, Донецькою і Луганською областями, заявивши, що «люди, які живуть там, «стають громадянами РФ назавжди». Проте трохи більш як через місяць ЗСУ звільнили Херсон, над його адмінбудівлями знову замайоріли синьо-жовті прапори України.

Російське військове командування повідомило про завершення відходу з Херсона та прилеглих районів до лівого берега Дніпра 11 листопада. Й відтоді Путін не згадував про відступ у жодному зі своїх публічних виступів.

«Путін продовжує жити за старою логікою: це не війна, це «спецоперація», основні рішення ухвалює вузьке коло «професіоналів», а президент тримається на відстані», – зазначила в коментарі виданню політологиня Тетяна Станова.

Аналітики додали, що цього тижня кремлівський лідер зосереджувався на будь-чому, окрім війни. Зокрема, він обговорив процедури банкрутства та проблеми автопрому з державними чиновниками, поспілкувався із сибірським губернатором про збільшення інвестицій у його регіон, провів телефонну бесіду з деякими світовими лідерами і зустрівся з новим главою Російської академії наук.

У вівторок, 15 листопада, коли Росія здійснила масовану атаку на інфраструктуру України й спричинила смертельний інцидент у Польщі, Путін провів відеонараду, присвячену меморіалам Другої світової війни. Це був день, коли диктатор мав виступити на саміті «Великої двадцятки» в Індонезії, але він не тільки вирішив не бути присутнім, а навіть не приєднався до нього відеоконференції і не надіслав заздалегідь записану промову.

Мітинг пам'яті Другої світової війни був єдиним за останні дні, на якому згадувалися деякі українські міста, але не Херсон. Після зустрічі Путін підписав укази про присвоєння тимчасово окупованим Мелітополю і Маріуполю звання «Місто військової слави», а Луганську – «Місто трудових заслуг».

Незалежний політолог Дмитро Орєшкін пояснив мовчання глави РФ тим, що він побудував політичну систему, близьку до системи Радянського Союзу, в якій лідер чи «вождь» за визначенням не здатний помилятися.

«Путін і путінська система влаштовані так, що всі поразки перекладаються на когось іншого: на ворогів, зрадників, удар у спину, глобальну русофобію – на що завгодно. Отже, якщо він десь і загубився, то, по-перше, це неправда, а по-друге, це був не він», – пояснив політолог.

Деякі з прихильників Путіна поставили під сумнів таке його очевидне дистанціювання від того, що навіть прокремлівські кола вважали критичним розвитком війни. Інші прагнули надати відступу військ «позитивного відтінку і вплести в нього Путіна». Аналітики кажуть, що так можуть ставитися до цього й деякі прості росіяни.

Водночас, за словами Орєшкіна, російські «яструби» – активні прихильники Кремля, які закликають до рішучих дій на полі бою і не в захваті від відступу Херсона, – регулярно завдають ракетних ударів по енергосистемі України. Він вважає, що вони не завдають занадто великої шкоди українській армії і мало що змінюють на полі бою.

«Але треба створити образ переможного «вождя». Тож треба проводити якісь удари та голосно про них кричати. На мою думку, саме цим вони зараз і займаються», – констатував політолог.

До слова, 11 листопада Міноборони України повідомило про звільнення Херсона від окупантів. Збройні сили України зайшли в Херсон. Шляхи відступу російських окупантів перебувають під вогневим контролем української армії.