Рік війни: перемоги та досягнення України, що вразили увесь світ
Українцями та їх незламністю захоплюються: ми вистояли, попри жорстоку навалу загарбників
Позаду рік боротьби за незалежність та свободу. 12 місяців тому Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, проте це не тільки не зламало українців, а навпаки – додало сили духу та відваги.
Хоч найбільша й найочікуваніша перемога ще попереду, ми досягли чималих успіхів: і не тільки на фронті. «Главком» зібрав яскраві перемоги України за рік великої війни.
Київ вистояв
План захоплення України за три дні – казка для російських окупантів, якій так і не судилося реалізуватися. Опір сил тероборони та чітка координація дій Генштабу не дозволила російським військам узяти Київ у кільце. Прогнали окупантів і з області: Ірпінь, Буча та Гостомель позбулися ворожої навали.
Повністю були звільнені Київщина, Житомирщина, Чернігівщина і Сумщина.
Українська хоробрість
У перші дні повномасштабного вторгнення сміливці в різних частинах України, записавшись до ТрО, узяли до рук зброю. Чимало хто зробив це вперше.
Разом із новачками на цій війні вчаться і військові з бойовим досвідом. Від західних партнерів Збройні сили України отримують новітню зброю, стрільбі з якої ще треба навчитися. Та наші відважні герої продовжують боротися за кожен клаптик української землі й переконані: ми вистоїмо й проженемо та знищимо ворога.
Деокупація Харківщини й довгоочікуваний Херсон
«Концентрація українських військ на Півдні», «ЗСУ готують контрнаступ на Херсон» – про майбутні наступальні дії саме на розповідали як російські, так і українські військові експерти і, аби «дати українцям відсіч», Росія підтягувала свої війська саме на той напрямок.
Та розрекламований контрнаступ став дезінформаційною кампанією, яка мала завести російське командування в оману і приховати підготовку українців до контрнаступу на Харківщині.
Звільнення Харківщини – це велике досягнення, яке передувало деокупації Херсона. У перший тиждень після того, як ЗСУ зайшли у Херсон, у місті була справжня атмосфера свята.
Такі блискавичні наступальні дії, що змусили тікати російську армію з Харківщини та Херсонщини, вивчатимуть в військових підручниках у всьому світі.
Енергетична незламність
Пів року росіяни намагаються окунути українців у цілковиту темряву, проте наші енергетики роблять, здавалося б, нереальне: українці зі світлом і відповідно в теплі.
Попри знищене окупантами обладнання та погодні умови, енергетики продовжують цілодобово працювати. Крім того, в Україні збільшують потужності вироблення електроенергії, а мешканці намагаються її економити, тож і тут окупанти зазнали поразки.
Статус кандидата в ЄС
Російська війна проти України розпочалась зовсім не в 2022-му. Це одна з важливих тез, яку українці доносили світу. Ця війна бере початок щонайменше у 2013-му, коли Україна зробила свій вибір: йти в Європу і позбуватись імперського впливу.
28 лютого, за чотири дні після повномасштабного вторгнення, Київ подав заявку про вступ до Європейського Союзу. Уже 23 червня лідери ЄС на саміті в Брюсселі надали Україні статус кандидата до Євросоюзу.
І хоч попереду чимало реформ всередині країни, яка має наближатись до критеріїв держав-членів ЄС, ми зробили перші кроки й впевнено йдемо далі.
«Євробачення» й українська пісня загалом
За останній рік українська пісня була не просто носієм культури в світі, а й окремим жестом підтримки та солідарності.
Спершу Україна перемогла на «Євробаченні-2022». На конкурс відправили гурт Kalush Orchestra. Їхній мікс репу з фолк-мотивами початково був про матір. «Стефанія» – ім'я мами соліста.
Та коли настав час фінального виступу в Італії, контекст уже був іншим. Наша Батьківщина потерпала від російських бомбардувань, мільйони матерів були змушені залишати домівки, рятуючи дітей від війни, мільйони інших чекали з фронту чоловіків, ховали синів.
Kalush Orchestra вибороли перше місце із суттєвим відривом від суперників. Кілька учасників із інших країн (Росію, до слова, виключили з конкурсу) під час виступів висловили свою підтримку Україні.
Український соліст Олег Псюк наприкінці закликав допомогти Україні, Маріуполю та «Азовсталі», яка в цей час відважно тримала оборону в облозі. Пошуковий запит слова «Азовсталь» у Google одразу виріс у кілька разів, що вкотре довело силу культурної дипломатії.
Крім того, одним із головних символів опору стала «Червона калина» – старий марш січових стрільців, що отримав друге життя завдяки фронтмену гурту «Бумбокс» Андрію Хливнюку.
За ним пісню підхопили спершу українські артисти, а згодом і іноземці: масовий хор у Талліні, музиканти з Кенії та Південної Африки, церква у Варшаві. І навіть легендарний Pink Floyd, який вже майже 30 років не писав нових композицій, а завдяки «Червоній калині» зібрав 450 тис. фунтів (приблизно 20 млн грн) на допомогу Україні.
Спортивні перемоги
Улітку боксер надважкої ваги Олександр Усик вдруге переміг британця Ентоні Джошуа у реванші за звання чемпіона світу за версіями WBA, WBO, IBF та IBO.
Роками суспільство вимагало від Усика чіткої позиції і критикувало за висловлювання в стилі «Крим – божий».
Так, після 24 лютого спортсмен змінив свої погляди й надалі приходив на пресконференцію одягненим, як козак, співав «Червону калину» і став амбасадором благодійної ініціативи United24, щоб збирати кошти на відбудову країни.
Низку яскравих спортивних перемог принесла Батьківщині й легкоатлетка Ярослава Магучіх: дівчина стала чемпіонкою Європи в стрибках у висоту серед жінок. Це перше золото в історії України у цьому виді спорту серед жінок на чемпіонатах Європи.
Також Магучіх виборола перше місце на чемпіонаті світу з легкої атлетики в приміщенні (Белград) та здобула срібло на чемпіонаті світу (Юджин, США).
До того ж вона повторила рекорд України 1995 року зі стрибком на 2,05 метра й увійшла у топ-3 претенденток на звання найкращої легкоатлетки 2022 року в Європі.
Нещодавно українська спортсменка виграла шостий поспіль старт у 2023 році на міжнародному турнірі в Словаччині з результатом 1.97 м.
Магучіх залишається непереможною у році: шість стартів – шість перемог.
Від «Дії» до Starlink
У XXI столітті іншою стала й війна. Тепер зброя – це не лише танки й ракети. А й технології. Вони допомагають атакувати противника, зберігаючи життя власних військових, і піклуватись про цивільних, які потерпають від війни.
Цьогоріч Україна прогресувала власними силами та отримувала допомогу з-за кордону. Показовий приклад – супутникова система Starlink, яка забезпечує бездротове інтернет-покриття.
У компанії Ілона Маска розповідали: ще до повномасштабного вторгнення працювали над тим, щоб запустити роботу в Україні, і чекали офіційного дозволу від влади. Війна змусила бюрократичні процеси прискоритись.
26 лютого міністр цифрової трансформації Михайло Федоров через Twitter попросив Маска допомогти Україні станціями для супутникового зв'язку. Американський бізнесмен швидко відреагував, і вже за два дні перша партія була в Україні.
Нині десятки тисяч терміналів забезпечують мережею військові підрозділи, органи влади й об'єкти критичної інфраструктури.
Стрімко розвивався й український додаток «Дія», завдяки якому наразі українці завжди мають при собі документ, навіть без інтернету, можуть повідомити про пересування ворога, донатити на армію, купувати військові облігації та повідомляти про своє зруйноване війною майно.
Нобелівська премія миру
Цьогоріч серед лауреатів премії за внесок у зміцнення миру був Центр громадянських свобод на чолі з Олександрою Матвійчук.
Організація відома ініціативою «Євромайдан SOS» та кампанією #SaveOlegSentsov. У випадку останньої розголос сягнув таких масштабів, що на сайті Білого дому петицію про підтримку незаконно ув’язненого Олега Сенцова підписали понад 100 тис. людей.
Власний безпілотник
Україна запустила виготовлення безпілотного літального комплексу SHARK. Він призначений для розвідки, спостереження, а також коригування вогню, зокрема й систем HIMARS.
Дрон може здійснювати політ протягом двох годин з максимальною швидкістю 150 км/год. Використовувати безпілотник можна при температурі від -15°C до +50°C.
Країна року та президент року
За сміливу боротьбу і стійкість попри все українці потрапляли в рейтинги найвпливовіших людей у світі. Десятки світових журналів та газет вийшли з першими шпальтами, присвяченими Україні.
The Economist,TIME, Newsweek, Vanity Fair, Politico, Mirror, Metro та багато інших присвятили першу сторінку нашій державі та її народу, як прикладу стійкості та відчайдушної боротьби.
Світові ЗМІ одне за одним друкували на своїх обкладинках Володимира Зеленського. Так, Financial Times назвала українського президента людиною року, Тime – найвпливовішою людиною, Politico – найвпливовішою людиною Європи.
The Economist визначив Україну країною року. Time обрав символом 2022-го Зеленського та «дух України».
Європарламент вручив українському народові на чолі із Зеленським премію Андрія Сахарова «За свободу думки».
«Україна показала, що аутсайдери можуть протистояти кривдникам, навіть величезним. Таким чином, вона стала натхненням не лише для країн із хижими сусідами, такими як Тайвань, але й для пригноблених народів у всьому світі. Багато тиранів транслюють велику брехню, щоб виправдати свої злодіяння та нав'язати свою волю за допомогою терору», – написали в The Economist.
Незламний дух українців
Рік великої війни дав усьому світу змогу зрозуміти, ким насправді є українці – сильною, нескореною, хороброю нацією. Нині нами захоплюється увесь світ на чолі з політичними лідерами.
Український народ і його мужність надихнули весь світ. Усі дізналися, хто такі українці. І що таке Україна – більше ніхто не скаже: це десь там, біля Росії.
Україну бачать не як слабку чи занедбану країну, а як потужну державу із згуртованою нацією.
Наші політики, військові й прості громадяни постають в очах інших героями. Люди західного світу в захваті від дивовижної сили української згуртованості та без перебільшення захоплюються нашими людьми, які вже стали легендами.