Відомі люди, яких втратила Україна та світ у 2021-му

Вони визначали курс країни, творили, захоплювали своїм мистецтвом на екрані та сцені, рятували людей... Імена кожного, кого ми згадуємо сьогодні, вже вписане в історію. Багато з цих людей були добрими друзями «Главкома», інтерв’ю з ними – пам'ять, яка залишиться назавжди.

У 2021 році Україна втратила кількох політиків-«важковаговиків», серед них два колишніх очільники уряду: Євген Марчук та Юхим Звягільський, колишній міський голова столиці Олександр Омельченко, колишній глава української дипломатії Анатолій Зленко, експнардеп та письменник Володимир Яворівський. Мистецький цех також зазнав непоправних втрат: пішли художник Олександр Ройтбурд, який очолював Одеський художній музей, керівник театру на Подолі Віталій Малахов...

Пам’ятаємо кожного.

Аріадна Лисенко

11 січня у віці 99 років пішла з життя Аріадна Остапівна Лисенко – онука класика Миколи Лисенка, піаністка, експрофесорка Національної музичної академії України. Рада (як її називали рідні та колеги) прожила довге життя, була хранителькою пам'яті діда, відомим педагогом, чудовою мамою та бабусею.

Аріадна Лисенко: «Справжню українську музику треба вміти відчути. Не механічно натискати клавіші, чи, як деякі модерністи, стукати кулаком під піаніно у пошуку нового звуку. А відчути — її свободу та шум просторого степу… Цього вчив мій дід».

В інтерв'ю ЗМІ Рада Остапівна розповідала: «Я знала, що я – онука Лисенка, але ми ніколи не підкреслювали це в сім'ї, ніколи й пів слова не говорили, що ми якісь особливі. Звісно, на мене впливала сім'я, наше оточення. Мама співала народні пісні, і я з нею виводила... Добре відчуваю поліфонію. У школі грала Шопена, Бетховена… Навіть уже моє прізвище почали використовувати в консерваторії під різним соусом, а я ще не наважувалася грати Лисенка. З часом почала більше його грати. Грала свідомо та багато. Сьогодні я не скажу, що не хочу грати Шопена, бо граю Лисенка. Але я знаю, у старості зрозуміла, що це за феномен – Микола Лисенко».

Борис Грачевський

14 січня відійшов у вічність Борис Грачевський — радянський режисер, сценарист та директор та художній керівник дитячого кіножурналу «Єралаш». Йому був 71 рік. Причиною смерті став Covid-19.

Грачевський також відомий за постановками фільмів «Дах» і «Між нот, або тантрична симфонія». Виступав як автор проекту «Соціальна реклама». Відомо, що також Грачевський боровся з раком шкіри.

Володимир Черняк

18 січня у віці 79 років пішов у засвіти Володимир Черняк — український політик, засновник «Народного Руху», депутат Верховної Ради (1998—2006), доктор економічних наук. Причиною смерті стали ускладнення, викликані Covid-19.

Черняк працював завідувачем відділу теорії та методології Інституту економіки НАН України, був головним науковим співробітником Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України

Ларрі Кінг

23 січня помер легендарний американський теле- та радіожурналіст, автор книжок Ларрі Кінг. Його телепрограма «Ларрі Кінг наживо» — одна з найбільш популярних та довготривалих програм у мережі CNN. Вона транслювалася з 1985-го до 2010-го року і навіть увійшла до книги рекордів Гіннеса як найтриваліше шоу на телебаченні з беззмінним ведучим.

Із 2012 року вів програму «Ларрі Кінг зараз» в інтернеті. Всього ж провів понад 40 тис. інтерв'ю, героями яких ставали майже всі найвідоміші у США і за їх межами політики, артисти, зірки шоубізнесу та інші знаменитості.

Батько Кінга був родом з України – з Коломиї. Cправжнє ім'я Ларрі Кінга – Лоуренс Харві Зейгер.

Сергій Проскурня

1 лютого не стало українського режисера Сергія Проскурні. Він помер на 64-му році життя. Був лауреатом премій Національної спілки театральних діячів України «Експеримент» та імені Сергія Данченка.

З 1983 році Проскурня працював у столичному академічному драматичному театрі імені Івана Франка. Він організовував театральні фестивалі, радіовистави, театральні обміни з кращими театрами Західної Європи, ставив вистави у театрах Львова, Києва, Одеси та Черкас.

Сергій Проскурня впродовж п'яти років з 2008 року організовував державні паради та концерти до Дня незалежності України. «Це був не просто режисер, видатний культурний діяч, філософ. Я його називав наш Драматург, – прокоментував смерть колеги актор, ексміністр культури Євген Нищук. – Величезна втрата для мене, для усіх нас».

Крістофер Пламмер

5 лютого у віці 91 рік пішов з життя канадський актор Крістофер Пламмер, який зіграв у стрічках «Звуки музики» (був удостоєний п'яти премій «Оскар»), «Ігри розуму», «Своя людина», «Дістати ножі» тощо. Загалом він взяв участь у близько 70 кінострічках

Причиною смерті став удар головою через падіння у власному будинку в штаті Коннектикут.

Ларрі Флінт

10 лютого не стало Ларрі Флінта американського видавця, медіамагната. Він помер у 78. Його основним активом був заснований ним у 1974 році журнал для дорослих Hustler, всього ж його бізнес-імперія нараховує десятки журналів, інтернет-порталів, клубів і одне казино.

Ларрі Флінт був учасником численних судових процесів проти прихильників обмеження порнографії, під час якого відстоював право на свободу слова. Один із цих процесів навіть став основою сюжету фільму «Народ проти Ларрі Флінта» 1996 року, що був номінований на «Оскар».

Андрій М'ягков

18 лютого на 83-му році життя помер радянський та російський актор, режисер та педагог, Народний артист РФ Андрій М'ягков, який зіграв головні ролі в стрічках «Іронія долі», «Службовий роман» та «Жорстокий романс».

В останні роки життя Андрій М'ягков працював у театрі, писав детективи та займався живописом. Він був одним із небагатьох відомих радянських акторів, хто висловлювався проти політики Володимира Путіна та захоплення Криму.

Анатолій Зленко

1 березня у віці 82 роки пішов з життя Анатолій Зленко — український політик, дипломат, двічі міністр закордонних справ (1990—1994, 2000—2003), посол України у Франції (1997—2000), представник України в ООН (1994—1997).

Анатолій Зленко вважав, що заради встановлення миру на Донбасі слід вести переговори у тому числі і з ватажками самопроголошених «ДНР» та «ЛНР»: «Я готовий сісти за стіл навіть із дідьком, якщо це дасть нам шлях до миру. Ніколи не боятимусь подібних заяв».

Дмитро Понамарчук

12 березня пішов у засвіти Дмитро Понамарчук – український журналіст та громадський діяч, прессекретар лідера «Народного Руху» В’ячеслава Чорновола. Понамарчуку було 58 років.

25 березня 1999 року Понамарчук був в одному авто з В’ячеславом Чорноволом, коли політик загинув в автокатастрофі на Київщині. Прессекретар спав на задньому сидінні «Тойоти», коли та врізалася в КамАЗ, зазнав важких травм, але вижив. Того ж року Понамарчук заснував Фонд вільних журналістів імені В’ячеслава Чорновола. Після смерті лідера «Народного Руху» Дмитро Понамарчук співпрацював з різними політиками і партіями, у тому числі з Віктором Медведчуком та Партією регіонів.

Принц Філіп

9 квітня на сотому році життя помер Філіп, герцог Единбурзький, принц Грецький і Данський, онук короля Георга I, чоловік Єлизавети II, королеви Великої Британії.

У Філіпа і Єлизавети четверо дітей: Чарльз, Анна, Ендрю, Едуард. У 2017 році подружжя відзначили 70-ту річницю з дня весілля. Цей королівський шлюб став найдовшим у світовій історії.

Володимир Яворівський

16 квітня на 79-му році життя не стало Володимира Яворівського – українського письменника, журналіста і політика. Автор кількох збірок оповідань та нарисів, повістей та романів. Останні його романи, які вийшли в 2019 та 2020 роках, були присвячені гетьману Івану Мазепі та княгині Ользі.

Яворівський був одним з засновників Народного Руху України та боровся за проголошення незалежності України. Був нардепом протягом шести скликань – останні рази від Блоку Юлії Тимошенко.

Майкл Коллінз

28 квітня у віці 90 років не стало Майкла Коллінза, американського астронавта, який вперше злітав на Місяць. Коллінз залишався на місячній орбіті, коли його колеги Ніл Армстронг та Базз Олдрін ходили по Місяцю. Нині 91-річний Олдрін залишився єдиним живим членом історичної місії, яка відбулася 16 липня 1969 року.

За словами рідних, Коллінз помер після мужньої битви з раком. Останні дні він провів мирно, поруч із сім'єю.

Тетяна Проценко

19 травня на 54-му році життя померла Тетяна Проценко – радянська та українська акторка, найвідоміша її роль – Мальвіна у радянському фільмі «Пригоди Буратіно». Однак акторська кар’єра в неї не склалася, Тетяна стала поетесою.

Тетяна Проценко була актрисою дубляжу, озвучувала персонажів відомих фільмів на кшталт «Ла-Ла Ленд» або «Дім навпроти». В юності роль Мальвіни майбутня знаменитість отримала випадково: напередодні кастингу випадково познайомилася з асистентом режисера в поїзді. Пройшовши проби, Проценко була затверджена на роль.

Михайло Слабошпицький

30 травня на 75-му році пішов з життя Михайло Слабошпицький – член Національної спілки письменників України, лауреат Шевченківської премії, літературознавець, публіцист, прозаїк і громадський діяч.

Автор книг «Поет із пекла (Тодось Осьмачка)», «Никифор Дровняк із Криниці», «Веньямін літературної сім'ї (Олекса Влизько)», «З голосу нашої Кліо», «Українські меценати», «Українець, який відмовився бути бідним» (про Петра Яцика), «Пейзаж для Помаранчевої революції» тощо.

Григорій Чапкіс

13 червня не стало Григорія Чапкіса – українського радянського танцюриста та хореографа, Народного артиста України. Танцівником ансамблю пісні й танцю «Трудові резерви» у 1945 року виступав перед Сталіним. З 1950-го працював хореографом у Театрі імені Івана Франка…

«Помер, бо старенький. 92 роки людині, все почало відмовляти. Він тримався добре. Він старенький, це муки», – прокоментував його син Грег Чапкіс.

В'ячеслав Солдатенко

19 червня не стало В'ячеслава Солдатенка – латвійського сценариста, письменника, який писав російською мовою, в основному під псевдонімом Слава Се. Йому було 52 роки.

Найбільшу популярність він здобув завдяки книгам «Сантехнік, його кіт, дружина та інші подробиці», «Сантехнік з пилу і з жаром», «Маленька опера», «Розлучення» і «Єва».

Євген Марчук

5 серпня на 81-му році життя помер Євген Марчук – український політик, прем'єр-міністр України (1995—1996), перший глава СБУ.

Євген Марчук обіймав різні посади:

• міністра з питань оборони, національної безпеки і надзвичайних ситуацій УРСР;
• віце-прем’єр-міністра України в уряді Віталія Масола;
• першого віце-прем'єр-міністра України – голови Координаційного комітету при президентові України щодо боротьби з корупцією і організованою злочинністю;
• прем’єр-міністра України (1995-1996);
• секретаря РНБО (1999 рік).

Євген Кирилович не подолав наслідки Covid-19.

Олександр Ройтбурд

8 серпня спочив відомий український художник, директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд. Йому було 59 років.

Про своє захоплення живописом жартував: «Я зайнявся мистецтвом, щоб не ходити щодня на роботу». Ройтбурд був активним учасником Євромайдану.

Останні роки життя Ройтбурда ознаменувалися боротьбою за посаду очільника Одеського художнього музею. У 2017-му обласні депутати відмовлялися підписувати угоду з Ройтбурдом попри те, що він переміг у конкурсі. На той час голова Одеської ОДА Максим Степанов все ж призначив митця директором музею на 5 років. 4 вересня 2019 року Одеська облрада таки звільнила Ройтбурда з посади. Звільнення Ройтбурда викликало обурення у одеситів. Більше тисячі людей вийшли на мітинг, щоб відстояти митця на позиції директора музею. Врешті протест набув таких масштабів, що сам художник назвав ці події «культурним Майданом сучасної України».

З жовтня 2020 року й до самої смерті Ройтбурд був депутатом Одеської обласної ради від партії «Європейська солідарність».

Костянтин Павлов

15 серпня у віці 48 років помер Костянтин Павлов – міський голова Кривого Рогу (з 17 грудня 2020). Його знайшли мертвим на порозі власного будинку. Смерть визнали самогубством.

На місцевих виборах 2020 року, Павлов виграв у другому турі у кандидата від «Слуга народу» і став мером міста.

За два місяці після цього, 18 жовтня, загинув його брат Андрій Павлов. 10 листопада знайшли повішеним двоюрідного брата мера Бориса Павлова. Після цього вдова мера Кривого Рогу Костянтина Павлова Олена заявила, що ні вона, ні члени її родини не мають наміру закінчувати життя самогубством.

Жан-Поль Бельмондо

6 вересня на 89-му році життя помер Жан-Поль Бельмондо – легендарний французький актор («На останньому подиху», «Людина з Ріо», «Улюбленець долі»).

У 2011 році Бельмондо приїжджав в Україну на відкриття Міжнародного фестивалю короткометражного кіно «Харківський бузок». Тоді у розмові з журналістами Бельмондо запевняв, що йому дуже сподобалася наша країна і обіцяв повернутися ще раз.

Анатолій Вершигора

4 жовтня після тяжкої та тривалої хвороби на 71-му році помер директор Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Києва Анатолій Вершигора.

Заслужений лікар України віддав медичній галузі понад 45 років життя, з них 42 – столичній «швидкій».

Антон Поляков

8 жовтня помер народний депутат, підприємець Антон Поляков, йому було 33 роки. Наразі триває досудове розслідування обставин його смерті, проводиться близько 20 експертиз.

«Версії у нас залишається дві – самостійне або примусове потрапляння наркотичної речовини в організм», – повідомив начальник поліції Києва Іван Виговський. Правоохоронці встановили коло осіб, з ким у депутата було спілкування, та розклали хронологію останнього дня життя депутата.

Місько Барбара

11 жовтня пішов у засвіти Місько Барбара (повне ім'я Михайло Ярославович Барбара) – український актор та співак, співзасновник та вокаліст гурту «Мертвий Півень». Йому було 49 років.

Незадовго до смерті Барбара випустив новий альбом і, за словами дружини Міська Світлани Олешко, мав «грандіозні плани, бажання жити та творити».

Бела Руденко

13 жовтня на 89-му році життя померла українська та радянська оперна співачка, заслужена артистка України, народна артистка СРСР Бела Андріївна Руденко.

За словами головного режисера театру Анатолія Солов'яненка, Бела Руденко належала до когорти найвидатніших українських оперних співачок з лірико-колоратурного сопрано. Саме тому більш як 50 років тому радянська влада запросила її працювати до Москви.

Прощальною виставою співачки у Большому театрі була опера Чайковського «Іоланта».

Галина Гатчинс

21 жовтня у Голівуді сталась трагедія. У цей день загинула американська кінооператорка українського походження Галина Гатчинс. Їй було 42 роки. Причиною її смерті стало поранення з вогнепальної зброї, а роковий постріл здійснив зірка Голівуду Алек Болдуїн під час зйомок.

Болдуїн переконує, що зброя, з якої він вистрілив, не мала бути вогнепальною, це мав бути суто реквізит. Актор всіляко сприяє розслідуванню і сумує за вбитою колегою. Натомість родичі Галини не можуть пробачити Болдуїну і вважають, що частково, але він все ж винуватий у загибелі жінки.

Віталій Малахов

4 листопада пішов з життя Віталій Малахов – український режисер та керівник Театру на Подолі. Йому було 67 років. Митець тривалий час боровся з раком.

На питання про те, чи готує він собі наступника, Малахов відповідав: «Нікого я не готую. Упевнений: у нас повинні ставити спектаклі молоді режисери, а їх має прийняти трупа. Вірю, все складеться само собою».

Малахов – лауреат національної премії України ім. Шевченка в галузі мистецтва 2008 року. Після смерті режисера Київському академічному драматичному театру на Подолі можуть присвоїти ім’я режисера Віталія Малахова.

Юхим Звягільський

6 листопада від ускладнень коронавірусної хвороби помер колишній народний депутат, політик та виконувач обов'язків прем'єр-міністра у 1993-1994 роках Юхим Звягільський. Йому було 88 років.

Звягільський був єдиним народним депутатом, якого обирали вісім разів поспіль. У 2019 році він уперше з 1990-го не балотувався до парламент.

Світлана Йовенко

7 листопада не стало української поетеси Світлани Йовенко. Вона померла на 76-му році життя в реанімації «ковідного» відділення 10-ї київської лікарні.

До 16 років Йовенко писала російською, потім перейшла на українську.

Окремі твори Йовенко переклали білоруською, болгарською, грузинською, вірменською (книга «Синє хвилювання»), іспанською, киргизькою, литовською, молдавською, польською, російською («Пора любви»). Вірш «Плач за поетом», присвячений Мирзо Турсун-заде, став у Таджикистані народною піснею.

Олександр Омельченко

25 листопада пішов у засвіти Олександр Омельченко – український політик, мер Києва (1996—2006), Герой України (2001).

Причиною смерті Омельченка стали ускладнення внаслідок Covid-19.

«Сан Санич, як ми його називали, завжди був енергійним, з мудрим гумором, порадами досвідченого управлінця. Ми були знайомі багато років….Колись він відвідував мої і брата поєдинки. Потім розповідав мені про нюанси політики, зокрема, в управлінні столицею... Олександр Омельченко любив Київ і був, беззаперечно, одним з тих, хто творив його сучасну історію», – поділився своїми спогадами чинний мер столиці Віталій Кличко.

Любомира Мандзій

27 листопада померла Любомира Мандзій, колишня директорка департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації та ексвиконувачка обов’язків міністра освіти та науки України. Їй було 48 років.

Причиною смерті Мандзій стало онкозахворювання.

«Пані Любомира була дуже потужним професіоналом, таких людей називають світочами науки. Нам всім дуже бракуватиме її мудрих порад та рішень», – висловив співчуття мер Львова Андрій Садовий.

Ольга Ільків

6 грудня померла відома львів’янка, зв’язкова головнокомандувача УПА Романа Шухевича, поетеса Ольга Ільків. Їй був 101 рік.

Пані Ольга у 2008 році нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. Членкиня Львівського крайового братства ветеранів національно-визвольної боротьби.

Енн Райс

11 грудня спочила Енн Райс – відома американська письменниця, авторка роману «Інтерв’ю з вампіром», який зобов'язаний своєю популярністю однойменному фільму. Їй було 80 років.

Причиною смерті письменниці став інсульт.

В 2010 році Райс гучно оголосила про вихід з римо-католицької церкви, чиєї вірною прихожанкою була більшу частину життя.

«Я перестаю бути християнкою. Я виходжу. В ім'я Христа, я відмовляюся бути антигеєм. Я відмовляюся бути анти-феміністкою. Я відмовляюся бути проти штучного контролю над народжуваністю. Я відмовляюся бути анти-демократом. Я відмовляюся бути проти світського гуманізму. Я відмовляюся бути проти науки. Я відмовляюся бути супротивницею життя. В ім'я… Христа, я залишила християнство, щоб бути християнкою. Амінь», – заявила вона.

Наталія Сокирчук, «Главком»