Євромайдан. Не дуже мирна революція

Випадок із жорстоким побиттям громадської активістки і журналістки Тетяни Чорновол став найбільш резонансним за весь час найтривалішої з акцій протесту. Напад стався вночі, і вже наступного дня були затримані перші підозрювані. Справу взяли під свій особистий контроль президент і Уповноважена з прав людини Верховної Ради. Однак, це скоріше виняток, аніж правило. До того ж сьогодні стає зрозуміло, що влада всіляко намагається цей злочин видати за банальні дорожні розбірки.

Поза тим, за 36 днів, які триває Євромайдан, внаслідок сутичок зазнали різних травм щонайменше півтори сотні людей. Десятки з них були затримані. Підозрювані і замовники у більшості цих випадків з побиттями чи погрозами на адресу активістів досі не встановлені. Деякі зі справ нападів доведеться розглядати Європейському суду з прав людини, оскільки всі правові шляхи в Україні юристи-захисники уже вичерпали.

Отже, чи таким вже мирним був цей протест?

Безстрокова акція на підтримку євроінтграції, розпочавшись 21 листопада вже наступного дня отримала немирну відповідь. 22 листопада у Феодосії невідомі облили фарбою, а потім вдарили в обличчя активіста місцевого Євромайдану Сергія Мокренюка. 27-го листопада було пошкоджено його автомобіль. Цього ж дня було спалено автомобіль лідера руху «Спільна Справа» Олександра Данилюка. Ввечері 25-го листопада в центрі Дніпропетровська було розгромлене наметове містечко Євромайдану. Травми отримали 7 активістів, включаючи організатора акції Сергія Романенка. У ніч на 30 листопада невідомі жорстоко побили одного з організаторів Євромайдану в Івано-Франківську Максима Кицька. Близько третьої години ночі 27 грудня у Харкові невідомі підпалили автомобіль, яки належить волонтерам місцевого Євромайдану. Це вже третє спалене авто в місті, і шостий злочин проти євромайданівців за весь час протестів, кажуть місцеві активісти.

Тиску зазнавали активісти в не тільки в Харкові чи Києві, а й в Сімферополі та інших містах. Наведені приклади – лише невелика частина випадків правопорушень, які зафіксовані і стали відомими.

За інформацією ініціативи Євромайдан SOS, яка організовує юридичну підтримку активістів антивладних протестів, під час розгону Майдану в ніч на перше грудня були побиті, за різними оцінками, від 30 до 60 людей. Під час спроби розгону Майдану з 10 на 11 грудня поранень зазнали щонайменше 10 активістів. Під час спроби штурму Адміністрації президента 1 грудня постраждали близько 40 лише журналістів. Всього, за інформацією створеної Майданом ініціативи, за період з 21 грудня різних травм і каліцтв зазнали не менше 150 активістів, ще стільки ж людей звернулися на «гарячу лінію» ініціативи. Був навіть один смертельний випадок. Пізно ввечері 18 грудня нібито міліціонери побили кийками активіста Павла Мазуренка, який за декілька днів помер через, як ідеться у висновках лікарів, двосторонню плевропневмонію. Натомість дружина покійного Леся Мазуренко переконана, що її чоловік помер через травму голови внаслідок побоїв. В МВС наголошують, що наразі не встановлено той факт, що побиття здійснили працівники правоохоронних органів.

Координатор Євромайдан SOS Олександра Матвійчук запевнила «Главком», що всі, хто звертаються по допомогу, отримують її в тих чи інших обсягах.

За час Євромайдану були затримані близько двох десятків протестувальників, більшість з яких уже на волі. Однак, ув’язненими залишаються громадський активіст і журналіст Андрій Дзиндзя і його адвокат Віктор Смолій. На відміну від колег по нещастю, їм не допоміг вийти на волю нещодавно прийнятий закон про «недопущення переслідувань і покарання осіб щодо подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань», який вступив в силу 26 грудня. За словами голови правління правозахисного центру «Поступ» Костянтина Реуцького, ухвалений Радою документ далекий від досконалості. «Він попросту неконституційний, адже парламент не має права братии на себе функції слідства та суду, а саме це фактично і зроблено: оголошено амністію за невизначене коло злочинів невизначеному колу людей ще до того, як їхня провина або невинуватість встановлені». На думку правника, влада має чудові шанси використати цей закон проти активістів протестних акцій. «Наприклад, це може допомогти уникнути відповідальності міліціонерам, які жорстоко били мирних демонстрантів, та провокаторам, що здійснили десятки нападів на активістів в різних регіонах України», - каже Реуцький.

За словами Андрія Мурашова, адвоката постраждалого від кийків «Беркута» 1 грудня Олександра Остащенка, навіть недосконалий закон потрібно виконувати. А вибіркове його застосування не дає можливість вийти на волю активістам Дзиндзі і Смолію. «Звичайно, документ має мінуси. Але головна проблема в ньому не ця, а відсутність у влади бажання виконувати навіть ті рішення, які вона приймає».

«Загальна сума цивільних позовів постраждалих від кийків «Беркута» у ніч розгону Майдану становить понад 10 млн грн», - розповів «Главкому» адвокат Олександр Башук. Він веде 9 справ активістів Євромайдану. Серед постраждалих, яких захищає Башук, один з організаторів безплатної лікарні Євромайдану Олександр Пивоваров. Маркування з червоним хрестом на одязі не врятувало його від кийків «Беркута» 1-го грудня під час спроби штурму АП. Тоді він отримав по голові, а також порцію сльозогінного газу. За словами Пивоварова, він третій тиждень чекає якоїсь реакції правоохоронців на свою заяву. «Мені прийшов лист, в якому повідомили, що мою справу розглядатиме генпрокуратура. І все. Більше двох тижнів ніякої інформації про хід слідства я не маю, мені ніхто не телефонував», - каже Пивоваров. Адвокат Башук не виключає, що ця справа може дійти до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Тим паче, вже є прецеденти в його практиці.

Постраждала від побиття 30-го листопада активістка Євромайдану Ірина Захарченко має намір подати позов до ЄСПЛ ще до нового року. Причина – процесуальні порушення, які були допущенні під час розгляду її справи. «Були вичерпані всі способи захисту в Україні, тому ми вирішили звернутися до ЄСПЛ», - пояснив Башук. За його словами, справи в ЄСПЛ зазвичай розглядаються близько півроку. А рівень компенсації, в разі виграшу справи позивачем спрогнозувати важко, все залежить від кожного конкретного випадку. «У справах по Україні зазвичай, це від 3 до 15 тисяч євро», - каже Башук.

Між тим, громадські активісти продовжують чинити тиск на органи влади. 26 грудня євромайданівці пікетували МВС, вимагаючи відставки міністра МВС Віталія Захарченка, а правозахисні організації почали збір підписів під петицією до Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Валерії Луковської. Вони вимагають від омбудсмена розслідувати злочини, які ігноруються правоохоронцями. «Ми… звертаємося до Вас із вимогою негайно відкрити провадження за фактами нападів на активістів та організаторів мирних акцій протесту, які були скоєні у період з 22 листопада 2013 року і розслідування яких фактично ігнорується правоохоронними органами», - ідеться в документі. Натомість на сайті омбудсмена розміщене повідомлення про те, що справа з побиттям Тетяни Чорновол перебуває під особистим контролем Валерії Лутковської.