Західні ЗМІ попереджують: Росія готується влаштувати тест для НАТО
На початку повномасштабного вторгнення Росії було очевидно: якщо Україна паде, наступними жертвами Путіна стануть пострадянські республіки. Зокрема, держави Балтії. Але – парадокс! – те, що Україна вистояла, не робить небезпеку для Балтії меншою. Американське видання Politico пише про ймовірність нападу на Естонію як про достатньо високу. І наголошує: країна до цього готується.
Але навіщо подібний напад Росії? Причин – мінімум дві. Перша: переключити увагу з неможливості захопити Україну не те, що за три дні, а й за три роки. Друга: взяти НАТО «на слабо», тобто перевірити, чи готовий Альянс захищати одного зі своїх членів. У кожному разі, Естонія й справді почуває себе досить непевно. Подробиці – далі.
Слабка ланка?
На кордоні з Росією розташоване естонське місто Нарва – ключ і ворота до всієї країни. Саме через Нарву рухалася Червона армія у 1918-му, захоплюючи територію Естонії. Утім, Нарва не давала спокою ворогу з більш давніх часів. Зі спроби завоювати Нарву Петро I розпочав Північну війну. У 1700-му московити взяли місто в облогу, але були відкинуті шведами. Підкорити крихітну Нарву росіянам вдалося лише у 1704 році.
За радянських часів Нарву заселили росіяни. Вони і по цей час становлять 88% жителів міста. Дві третини з них мають російські паспорти! Переважна більшість, за даними проєкту «Настоящее время», вважає найбільш популярним політиком Володимира Путіна. І майже всі чекають на прихід «руського міра». А тому якщо Росія розпочне вторгнення в Естонію, воно стартуватиме саме з Нарви.
Нині у Нарві або поблизу неї росіяни чинять поки що дрібні, але відчутні капості. Наприклад, продовжують красти прикордонні навігаційні буї з естонської сторони річки Нарва, яка розділяє дві країни та впадає у Фінську затоку. З 50 буїв, які необхідні для позначення маршрутів судноплавства, зникла майже половина. Подібні інциденти тривають з весни, пише Reuters.
Перед тим міністерство оборони Росії опублікувало «пропозицію» про перегляд морського кордону Росії в східній частині Балтійського моря. Цей допис зник після «занепокоєння» серед країн-членів НАТО (цього разу «занепокоєння» спрацювало?!), але речниця МЗС Росії Марія Захарова продовжувала заявляти, що кордони у Балтійському морі повинні відповідати міжнародному праву, а нині, мовляв, так не є.
Другим проявом аж ніяк не добросусідських відносин з боку Росії є глушіння супутникової навігації над територією Естонії. До речі, берегова охорона Фінляндії також повідомляла, що фіксує постійні перешкоди для сигналів супутникової навігації в Балтійському морі. Це потрібно в тому числі для того, щоб судна підробляли дані про своє місцеперебування та приховували візити до Росії.
Крім того, над територією Естонії неодноразово були помічені дрони-розвідники – про це вже повідомляє Politico. Спостерігаючи у своєму небі ворожих «пташок», Естонія замислилася про те, де б їй самій дістати безпілотники та вирішила закупити їх в України. Міністр оборони країни Ханно Певкур сказав у листопаді 2024-го, що поговорить про це зі своїм українським колегою Рустемом Умєровим, зазначає естонський ресурс ERR.
Але, мабуть, найбільшу проблему для Естонії створили невідомі (або навпаки – надто добре відомі) особи, котрі 25 грудня у Балтійському морі пошкодили електрокабель Estlink 2 між Естонією та Фінляндією. Після цього фінська прикордонна служба затримала нафтовий танкер Eagle S, який вийшов з російського Санкт-Петербурга. Це судно може бути причетне до пошкодження кабелю, на ремонт якого знадобиться щонайменше сім місяців. Фінська влада в рамках розслідування вже виявила на морському дні слід від якоря на десятки кілометрів.
Сasus belli
Власне, привід для війни або для будь-яких ворожих дій Росії не потрібен в принципі. «Провина» маленької Естонії полягає винятково у тому, що вона – як й інші радянські республіки – порвала з імперією-окупантом. А тому Москва інкримінує Таллінну «русофобію», «нацизм» та «переписування історії». Як бачимо – нічого нового, за винятком хіба що того, що з 2022 року російська пропаганда стала ще більш агресивною та нахабною.
Проросійські наративи поширює, приміром, Російська асоціація прибалтійських досліджень (РАПД). Вона була створена невдовзі після окупації Криму у 2014-му – так, ніби стала дороговказом для появи «вєжлівих людєй» тепер і у Балтії. РАПД активно штампує матеріали про «утиски російськомовного населення» та «нацизм» у Естонії зокрема. А її президент Микола Межевич є частим гостем у програмах Володимира Соловйова.
Для Естонії, де серед 1,3 млн населення налічується 345 тисяч росіян, російська пропагандистська маячня становить значну небезпеку. Свого часу естонка Яніка Мерило – радниця міністра цифрової інформації – розповідала, що до окупації Естонії Радянським Союзом росіян в Україні було не більше відсотка. Натомість зараз 42 тисячі естонських об’єктів нерухомості належать саме їм.
Утім, за спостереженнями Мерило, поводяться росіяни доволі тихо, а «руській мир» прославляють хіба що туристи. Вся причина – у «нульовій толерантності» естонської влади до будь-якої агітації за Росію та Путіна. Крім того, росіяни намагаються не ризикувати своїм правом проживання в Естонії, говорить вона.
Та навіть якщо це справді так, Росія не перестає шукати «слабку ланку» серед естонців за паспортом, і робить це не лише у Нарві. Вона також не втомлюється вихлюпувати тони брехні на мізки жителів країни. У жовтні 2021 року МЗС РФ опублікувало перелік країн, які займаються «героїзацією нацизму». На першому місці у ньому прогнозовано опинилася Україна, а друге, третє та четверте посіли відповідно Латвія, Литва та Естонія.
Сусідів Естонії Москва також не лишає у спокої. Латвії інкримінують жорстоке поводження з 82-річним росіянином Борисом Катковим, якого примусово видворили через загрозу національній безпеці країни. До героїв російської пропаганди можна віднести і громадянина Латвії, прокремлівського активіста Станіслава Букайна, який втік до Москви, та колишню депутатку Європарламенту від Латвії, співголову партії «Російський союз Латвії» Тетяну Жданок, котру звинувачують у співпраці з ФСБ.
Із Литвою – своя історія. Коли у червні 2024 року видання Politico написало про навчання німецьких танкових військ у Литві, у Росії це назвали серйозним наміром «вступити у війну з РФ». Литву також звинувачують у тому, що у її прикордонних пунктах пропуску «роблять спроби завербувати громадян Росії та Білорусі». До речі, у вересні 2024 року Білорусь заявила, що Литва готує провокації на кордоні, а допомагає їй у цьому Україна та Польща.
Коридор, який не подобається Бену Ходжесу
Якщо Росія вирішить атакувати Балтію, вона заходитиме не лише через естонську Нарву. Проблемним місцем на мапі є також Сувальський коридор. Це – не топонім, а геополітичний термін. Він позначає територію довкола польського міста Сувалки, по один бік від якого – територія НАТО, а по інший – Калінінградська область та Білорусь. Перефразовуючи диктатора останньої Лукашенка, можна показати на мапі, звідки Росія готує напад – а готує вона його саме з Калінінградської області, котра межує з Польщею та Литвою.
Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес ще у 2015 році піднімав питання Сувальського коридору. Він не захищений і не підготовлений до нападу Росії, наголошував Ходжес. Якщо Москва вдарить звідти, їй вистачить пари тижнів, аби захопити усі три балтійські держави. І це не перебільшення.
На початку поточного року видання Bild опублікувало статтю, у якій спрогнозувало захоплення Росією Сувальського коридору до кінця 2024-го. Мета – розпочати відкрите протистояння з НАТО, стверджували інсайдери. Зараз можна констатувати, що такі прогнози не збулися, але обов’язково додаючи ключові слова «поки що».
Естонське медіа «Експрес» за супутниковими знімками визначило кілька місць дислокації російських військ поблизу кордонів із країнами Балтії. Частина техніки у прикордонних базах – нова. На знімках початку 2022 року бази були порожніми, але до літа 2024-го КАМАЗи, танки та бронетранспортери повернулися на місця. Ексглава Сил оборони Естонії Мартін Херем у коментарі журналістам заявив, що це свідчить про здатність російської армії швидко відновлюватись.
Тим часом Естонія з усіх сил намагається подбати про свою безпеку. Вона вже зараз витрачає на оборону 3,4% свого ВВП і планує підвищити ці показники до 3,7% у 2025 році, значно випереджаючи більші країни ЄС. Це робиться тому, що Таллінн побоюється: Росія використає будь-яку паузу в боях в Україні, щоб напасти.
НАТО їм поможе?
Егерт Белічев, очільник Департаменту прикордонної охорони Естонії, каже, що нині близько 900 британських солдатів дислоковані в Естонії у складі багатонаціональних сил НАТО на авіабазі Тапа на захід від Таллінна. Франція також має там свої війська. Британський уряд пообіцяв тримати свою 4-ту бригадну бойову групу в стані готовності до швидкого розгортання.
Але ось проблема: НАТО створило бойові групи в більшості східних країн-членів і планує розширити ці групи в Латвії й Литві. В Естонії ж НАТО не взяло на себе таких зобов'язань через дефіцит ресурсів у британської армії, яка має у своєму розпорядженні лише дві бронетанкові бригади.
Загальна чисельність військовослужбовців у Тапі – як закордонних, так і іноземних – наближається до майже восьми тисяч. Зазначається, що їхня кількість може бути збільшена до 43 тисяч у разі війни, чого має вистачити для відбиття російського наступу. Але якщо цього виявиться недостатньо?
Politico нагадує, що іще у 2022 році Путін говорив про Нарву як про історичну частину Росії. Кремль може розіграти ту ж карту, що й з Україною, і спробувати захопити східну Естонію з її домінуванням етнічних росіян, а потім змусити НАТО розпочати глобальну війну у відповідь. Якщо ж НАТО не відреагує, це покаже, що знаменита п’ята стаття Альянсу про спільну оборону не має сенсу, пише видання.
Але навіть якщо НАТО захоче відреагувати, на розгортання своїх сил Альянс відводить 180 днів. З приводу такого тривалого терміну «на розкачку» у 2022-му добре сказала прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас. Вона зазначала, що пів року більше ніж достатньо, щоб вирізати населення країни, і приклад української Бучі – тому підтвердження.
«Якщо порівнювати розміри України та країн Балтії, це означало б повне знищення наших країн і культури… Ті, хто був у Таллінні, знають наше Старе місто та його багатовікову історію, – все це було б стерто з лиця землі, у тому числі наші люди, наш народ», – наголосила Каллас.
Втім, неповороткість НАТО – не єдина проблема. Рішення в Альянсі ухвалюють консенсусом, тож достатньо одній країні висловитися проти надсилання військового контингенту до Естонії, і операцію буде зірвано. Нічого не завадить це зробити друзям Путіна – Угорщині та Словаччині, а відтак захист Естонії або іншої країни Балтії представляється ще більш проблематичним.
Про все це, звісно, прекрасно знають у Москві. Тож бажання Путіна перевірити, чи не перетворилося НАТО на другу ООН, є цілком прогнозованим. Інша річ, чи буде воно реалізоване. А це вже значною мірою залежить від здатності західних союзників консолідувати зусилля. Приклад України доводить, що на Заході із цим інколи виникають доволі значні проблеми.
Наталія Лебідь, «Главком»
Читайте також:
- Newsweek назвав країни, на які нападе Росія після початку третьої світової війни
- «Наша воля до оборони досить висока». Президент Естонії впевнений, що в його країні не буде війни
- Фінляндія затримала судно тіньового флоту РФ, яке могло пошкодити підводний кабель
- Естонія посилить захист критичної інфраструктури і попросить НАТО про допомогу
- Стала відома вартість ремонту кабелів зв'язку між Фінляндією та Естонією
Коментарі — 0