Аркадій Корнацький: Коли бандитів не можеш перестріляти, від них треба тікати

Аркадій Корнацький: Коли бандитів не можеш перестріляти, від них треба тікати

Інтерв’ю з кандидатом від опозиції, у якого забрали перемогу за допомогою Беркуту і сльозогінного газу

Історія, що трапилась після виборів в 132-му виборчому окрузі на Миколаївщині, - особлива. Вона стала найбрутальнішою ілюстрацією того, що може бути з волевиявленням, якщо воно не влаштовує владу.

Нагадаємо, після підрахунку 100% бюлетенів в окрузі переміг кандидат від «Батьківщини», місцевий бізнесмен Аркадій Корнацький. Він випередив регіонала, віце-губернатора області Віталія Травянка на 4 тисячі голосів! Це чітко зафіксував сайт ЦВК. Та згодом, то й же сайт видав зовсім інші дані. За ними зі скромним відривом в 200 голосів вже перемагав кандидат від влади.

Після цього в окрузі почався справжній безлад. На територію окружкому увірвався «Беркут» і вилучив усю документацію. Проти місцевих жителів, що вийшли захищати свій вибір і блокували окружком, було застосовано силу та сльозогінний газ. В лікарню потрапили кілька протестуючих.

Відео побиття виборців, які вийшли на протести в Первомайську, демонстрували провідні телеканали не лише в Україні. Сам Корнацький на той момент вже місяць як виїхав з країни. Опальний бізнесмен передчував, що його арештують. Проти підприємства і менеджерів Корнацього вже було порушено десятки карних справ.

Під час кампанії кандидат не раз звинувачував владу у переслідуваннях. Чим саме завинив бізнесмен, і чому для опонентів так принципово не пустити його в Раду, «Главком» з’ясував у самого «винуватця» останніх подій.

Пане Аркадію, вся країна спостерігала за тим, як спочатку сайт ЦВК оголосив вас переможцем, а потім дані змінились і на першому місці опинилась інша людина. Що сталось в той проміжок часу, коли дані в електронній системі ЦВК були змінені не на вашу користь? Яка ваша версія подій?

По-перше, я хочу зауважити, що на сайті ЦВК інформація щодо моєї перемоги «висіла» майже півтори доби. Вона там з’явилась приблизно о п’ятій годині ранку 29 жовтня, відразу після закінчення підрахунку голосів. А через півтори доби була змінена у шахрайський спосіб.

Вам відомо, як саме це відбулось?

Я абсолютно відповідально називаю це шахрайством. Як повідомляли мої помічники, члени мого виборчого штабу, сталося це таким чином: у Первомайську на окружній виборчій комісії під прикриттям міліціонерів-автоматників окружної виборчої комісії разом із двома невідомими особами зайшли у серверну кімнату, до якої ніхто не повинен мати доступу окрім голови окружкому. Вони пробули там певний час. Саме тоді на сайті ЦВК змінилися дані результатів виборів. Як пояснювали мені компетентні люди, зроблено це було так: скориставшись паролем доступу, який є у голови окружної виборчої комісії, люди зайшли в інформаційну систему «Вибори» і внесли зміни з Первомайська. В будь-якому випадку це - незаконний доступ, який в той час ні на чому не ґрунтувався, жодних протоколів сфальсифікованих, на той момент не було. Просто люди, які брали участь у виборах від Партії Регіонів, відчикрижили від інших кандидатів абсолютно рівну кількість голосів.

Чому ж ці кандидати, у яких щось відчикрижили, мовчать?

Тому що ці голоси відбирались у тих кандидатів, які не будуть проти цього протестувати.

Можете їх назвати?

Так. Це так звані сателіти Партії регіонів: генерал Володимир Тулубко, суддя із Одеси Анатолій Пешехонов, який був технічним кандидатом, та комуніст Анатолій Романюк. Наголошую, на той час навіть не було сфальсифікованих протоколів. Для їх фальсифікації ще потрібно було зробити певну, умовно кажучи, технічну роботу, запресувати людей, які погодяться поставити свої печатки та підписати все. Здійснена ця робота вже була тоді, коли Пешехонов подав позов до Миколаївського окружного суду стосовно перерахунку голосів.

Але на той момент у вас вже мали бути всі несфальсифіковані протоколи?

Звичайно, у нас були всі копії протоколів із мокрими печатками. Вони абсолютно відповідають тим протоколам, які з дільничних виборчих комісій передавались в окружком. Вони є у нашого штабу, в Об’єднаної опозиції, в партії «Удар». Тобто, у нас на даний момент є, як мінімум, три повних комплекти протоколів дільничних виборчих комісій, і всі вони мають юридичну силу, відповідно до якої можна встановити результати виборів по моєму округу.

Чому ж тоді ЦВК не встановила ці результати, а вирішила оголосити перевибори?

Це питання можна вважати риторичним. Але ви ж знаєте, що в ЦВК працює переважна більшість представників від Партії Регіонів. Так от - ЦВК вчинила кримінальний злочин під несамовитим тиском штабу Партії Регіонів і, можливо, безпосередньо Адміністрації президента України. Це - безальтернативне і абсолютно достовірне твердження, яке дає відповідь на ваше питання.

До тих людей, які під керівництвом голови Миколаївської облдержадміністрації Миколи Круглова фальсифікували протоколи дільничних виборчих комісій на 132-му окрузі тепер приєдналася і Центральна виборча комісія. І до складу осіб, які повинні бути притягнені до кримінальної відповідальності за фальсифікацію виборів будуть включені і всі члени Центральної виборчої комісії, які проголосували за рішення про перевибори. Тому що жодних підстав для цього на 132-му окрузі немає. Згідно з законом Центральна виборча комісія має усі належні повноваження перебрати на себе повноваження окружної виборчої комісії і просто елементарним арифметичним чином підрахувати голоси із наявних у декількох політичних сил достовірних з мокрими печатками протоколів дільничних виборчих комісій.

-- «Зараз у мене вже нема іншого шляху. Треба воювати до переможного кінця»

Але чому ж тоді деякі керівники опозиції, ваші соратники, назвали призначення перевиборів проміжною перемогою? Хоча ви це називаєте злочином.

Я дуже вдячний моїм соратникам по об’єднаній опозиції за величезну підтримку під час цієї боротьби із фальсифікаціями. Вся країна бачила, що відбувалося на Первомайській окружній виборчій комісії. З декількох областей стягнули спецпідрозділи, які, до речі, повинні боротися з тероризмом і з організованою злочинністю, а не з мирними громадянами. А вони що там чинили?

Так от, вважати постанову ЦВК якоюсь проміжною перемогою можна, звичайно, тільки умовно. Бо могло бути і гірше, якби вони оголосили переможцем Трав’янка.

Ви не вважаєте, що опозиція мала б якимось чином дотиснути ЦВК? Адже перевибори – це ризикований варіант.

Я вважаю, що опозиція зобов’язана це зробити. Ніхто не відмовляється від намірів скасувати рішення ЦВК у частині стосовно нашого округу, а, можливо, й інших округів. В усякому разі я, мій штаб, значна кількість серйозних юристів будемо вимагати порушення кримінальної справи і скасування рішення ЦВК стосовно перевиборів по 132-му округу. Ця робота уже почалася і вона буде вестися до переможного кінця. ЦВК цим рішенням абсолютно грубо порушила чинний Закон України «Про вибори народних депутатів». Я особисто в тому законі не знаходив юридичних підстав для такого рішення. Навпаки, там є тільки підстави для того, що ЦВК повинна була перерахувати протоколи, достовірність яких можна цілком довіряти: вони не спотворені, як ті підставні, які були надані до ЦВК окружною комісією. Тобто – просто сісти і порівняти. От і все.

Давайте уявимо, що перевиборів не вдалось уникнути. Який сценарій проти вас може задіяти влада?

Зараз, безумовно, почнеться нова хвилю репресій проти підприємства «Агрофірма Корнацьких». Ще недавно я був на 90% його власником, і засновником. Але з огляду на те, що в мене хочуть просто відбити, відібрати, вирвати, пограбувати це підприємство, я передав статутні частки членам сім’ї, а члени сім’ї передали ці статутні частки до американської компанії. Тепер власником «Агрофірми Корнацьких» є американська фірма. І згодом, дуже швидко, до боротьби за справедливість долучаться американські державні і громадські інститути і американське правосуддя.

Думаєте, ваші опоненти цього злякаються?

У мене вже є інформація, що найближчим часом почнеться фальсифікація нових кримінальних справ, таких же безпідставних, як і всі інші двадцять дві справи, порушених проти Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» та її посадових осіб. Вони всі до однієї грубо сфальшовані. Жодна з них не пішла до суду і не може піти, тому що там немає злочину. Тому перше, що вони зараз будуть робити, – почнуть порушувати нові кримінальні справи. По начебто незаконному будівництву. Будуть знаходити якісь начебто податкові порушення, тому що іншого шляху в них просто немає.

Чи були спроби домовитись з вами під час виборчої кампанії. Люди Круглова і Трав’янка не пропонували вам знятись? Чи, можливо, вони не бачили у вас реального конкурента?

Вони знали, що я можу перемогти. Але в той же час вони були абсолютно впевнені в своїх силах: в тому, що вони сфальсифікують вибори. Одного разу Круглова за живе дістала ситуація, коли він побачив, що народ не підтримує Трав’янка. І тоді він спересердя зателефонував керівнику мого штабу Ігорю Пилипчуку. Круглов не робив ніяких пропозицій, він просто сказав: «Ви не радійте завчасно, скільки б Корнацький не набрав голосів, ми не дамо йому пройти до Ради! Переможцем виборів буде Трав’янко!». Ось один такий дзвінок від Круглова був. Мені ж особисто ніхто не телефонував, ніхто ніяких пропозицій не робив. Можливо тому, що вони знають: домовлятися з ними не буду. Вони мене зробили своїм ворогом. Не я їм переходив дорогу, не я оголошував війну. Вони це робили, починаючи з 2010 року. І зараз у мене іншого шляху, ніж воювати до переможного кінця, вже нема.

Те, як люди в Первомайську відреагували на події в окружкомі, щиро здивувало. Адже після помаранчевої революції бажання протестувати на вулицях в українців поменшало. Скажіть відверто, ті, хто вийшли, це в основному співробітники вашого підприємства?

Дійсно, там були селяни-орендодавці, які передали землю в оренду «Агрофірмі Корнацьких», там була частина працівників підприємства. На відео я бачив знайомі обличчя. Але я думаю, що понад 80% людей під окружкомом - це були мешканці міста Первомайська і інших населених пунктів виборчого округу. Серед них є серйозно постраждалі. Зокрема, наша активістка Литвинюк Ася Павлівна, жінка 67 років, пенсіонерка, депутат районної ради. Їй якийсь покидьок в міліцейській формі буквально, коли вона розмовляла, бризнув сльозогінним чи якимось іншим газом прямо в рот. І в неї зараз просто обварені, обпечені, отруєні дихальні шляхи і всі легені.

Звичайно, селяни довго розкачуються, тому на тих акціях протесту, які, напевне, будуть ще, я думаю, підніметься набагато більше народу.

-- «Адміністрація працює лише на одних олігархів – на Януковичів»

Те, що відбулося в Первомайську, не добавило балів владі. Як ви думаєте, чи подарує Банкова Круглову таку грубу роботу?

Це не Круглов робив насправді, це зробила сама центральна влада. Начальник Головного управління внутрішніх справ у Миколаївській області ніколи цього не зробив би за командою губернатора. Він обов’язково мав отримати команду від міністра внутрішніх справ або, як мінімум, від першого його заступника. І всі міліцейські незаконні дії проти агрофірми і проти її посадових осіб за останні місяці робляться під безпосереднім кураторством першого заступника міністра внутрішніх справ і, звичайно, з відома міністра.

Тому ніхто нічого Круглову не зробить. Якщо його навіть відсторонять від посади, то це буде не за те, що було вчинено у Первомайську, а за те, що він неефективна людина, яка не змогла виконати своєї обіцянки: провести 6 мажоритарників для влади. В нього були такі зобов’язання. От за це йому звичайно можуть дати «пинком під зад».

В переслідуваннях ви публічно звинувачуєте не лише главу МВС Віталія Захарченка, а й генпрокурора Віктора Пшонку і керівника Податкової Олександра Клименка. Які факти маєте для цього?

До абсолютно твердого висновку, що саме ці три особи є головними виконавцями «наїзду» на мене, на моє підприємство і на моїх людей, я дійшов елементарним шляхом. Коли в 2010 році обласний прокурор Стоянов сфальсифікував першу кримінальну справу проти генерального директора «Агрофірми Корнацьких» Олега Кирилюка, було враження, що це спроби самого Стоянова досягти якоїсь своєї шкурної мети. Потім через певний час стало зрозуміло, що він діє не один, а з головою облдержадміністрації Кругловим. Потім, вже в 2011 році, до цього підключилася Державна податкова служба і подальші всі фальсифікації вела вона, а вже із липня-серпня 2012 року дуже активно за нас взялась міліція і Генеральна прокуратура, яка попередні два роки контролювала все це тишком-нишком. Тепер всім стало зрозуміло, що це не розрізнені дії, що це замовлення, яке може бути дано усім трьом цим особам одночасно тільки з одного центру впливу – з Адміністрації президента. А Адміністрація президента, як ви розумієте, вона працює не на інтереси якихось там олігархів, або когось іншого, вона працює лише на одних олігархів – на Януковичів.

Яка ж у них ціль? Невже стільки зусиль витрачається на те, що б забрати ваше підприємство?

Ні. Вони б не марали б руки, бо для них моє підприємство – це 5 копійок. Звичайно, агрофірма, незважаючи на те, що вона входить в сотню найкращих аграрних підприємств України, це не така премія, заради якої вони б робили усе це свавілля.

Тоді що може бути причиною?

Думаю, що роль спускового гачка у цій ситуації зіграла публікація на «Економічній правді», що вийшла півтора роки тому. Журналіст на перший план виніс таку мою думку: все, що робить зараз влада із земельним законодавством, спрямовано на одне: на те, щоб допомогти створити аграрну імперію для сім’ї президента. Я також публічно називав законопроекти по земельному ринку, які готувала Партія регіонів руками Держземагентства і Мінагрополітики, злодійськими. Можливо, саме це було початком цього наїзду. Але я не виключаю якихось невідомих мені причин.

На початку 2011 року я дізнався, що в Адміністрації президента існують якісь чорні списки, і я в них є.

З вашої сторони були якісь спроби з’ясувати ці причини і знайти спосіб вирішення всіх проблем?

Звичайно, були. Я користувався допомогою деяких моїх товаришів, знайомих, зокрема народного депутата Стретовича. З ним ми ходили до генерального прокурора. Я засилав гінців і до Клименка, голови Державної податкової служби, і до начальника Податкової міліції України Головача, були розмови й в Міністерстві внутрішніх справ, але результату я не знаю.

А от у Державній податковій службі нам сказали: повертайтесь в Миколаїв до керівника обласної податкової служби Лавришова і там домовляйтеся. Зробіть те, що він просить, і тоді буде все гаразд. Я був впевнений: це те, що вони називають розводом, просто спроба скомпрометувати мене тим, що я йду на переговори. Але я все-таки піддався. Спочатку ходив мій брат, його взагалі там не прийняли. Потім ходив я з тим же Стретовичем. Врешті-решт вони сказали: дайте нам всі документи, які ми хочемо. Стретович питає: якщо вони дадуть ці документи, то ви припините ці незаконні переслідування? Відповідають: так, обіцяємо. Тут же ці документи були вийняті з-під стола і покладені на стіл. Та, звичайно, на наступний день пішов новий наїзд. Тобто там було замовлення із Банкової. І мені залишається тільки згодом дізнатись, що це за списки, і чому я в них потрапив. Можу повідомити через «Главком» читачам, що існують не тільки списки 2010 року, є й свіжі списки, до яких попало дуже багато людей, які до цього вважали, що вони у безпеці в Україні, їх не будуть чіпати. Але після цих виборів почнеться нова хвиля репресій стосовно дуже багатьох впливових людей.

-- «Не збираюсь чекати, що хтось мені принесе перемогу на «блюдечку з голубою койомочкою»

Оцініть масштаб вашого бізнесу. Скажіть скільки на сьогодні у вас орендованих земель?

Близько 16 тисяч гектарів. Але мало хто розуміє, скільки насправді коштує цей бізнес. Я, як людина досить досвідчена, можу сказати, що моє підприємство, ті технології, якими воно оволоділо, ті кошти і ресурси, які воно вже вклало протягом 14 років у землю, і земельні права, які ми маємо (вся земля у нас в оренді на п’ятдесят років), це все коштує біля 200 мільйонів доларів.

Тобто все ж таки не п’ять копійок. Бажання прибрати до рук таке господарство може бути причиною вашої опали.

Я знаю, що є інтерес забирати все і у всіх. Саме для того й була створена компанія «ХлібІнвестБуд», саме для того 75% в ній мають фізичні особи, тобто вона являється державною тільки примарно, насправді це приватна компанія, в яку закачуються величезні бюджетні кошти для того, щоб створювати агроімперію для певних осіб із влади, і вони забирають багато земель під себе. Але знаєте, мені не віриться, що можна боротись таким чином, по-фашистськи, по-бандитськи. Тим більше, що їм нічого не вдається, моє підприємство чесне, законослухняне, жодних порушень законодавства немає, юридична позиція у нас дуже потужна …

Тим часом деякі ваші співробітники вже не перший місяць за гратами.

Так, наш колишній головний бухгалтер Людмила Миколаївна Нікіткіна вже четвертий місяць в неволі. Це абсолютно ні в чому невинна жінка, яку вони за чотири дні до виборів взяли в заручники і досі тримають. Вони звичайно будуть шантажувати мене через неї.

Її забрали по чисто сфальсифікованій справі. Начебто в 2008 році Людмила Миколаївна незаконно отримала на агрофірму 149 тисяч гривень державної дотації на розвиток свинарства. Це 100% фальсифікація. Вона була звинувачена в тому, що начебто підробила разом із директором накладні на продаж свиней, начебто і свиней ніяких не було, були лише підроблені папірці. Я нагадаю, що дотацію призначає державна комісія, де є багато людей, які вивчають ці всі документи, вони виїжджають дивляться, чи є ті свині, чи ні. Є ж навіть та людина, заготовач, яка закупляла тих свиней, і вона завжди готова дати свідчення.

Із усіх кримінальних справ, які сфальшовані проти агрофірми і її керівників, це найгрубіша і найпідліша, зроблена саме під вибори 25 липня 2012 року. А 27 липня Людмилу Миколаївну схопили біля під’їзду її будинку в Первомайську, кинули в машину, відвезли до Миколаєва і кинули за грати.

Але і вона, і всі інші близькі для мене люди - це люди досить вольові. Вони всі розуміють, що на будь-яку співпрацю бандовладою іти неможна, тому що в них є один метод – розвести і кинути. Альтернативи нема. Треба тільки боротися до кінця, до їхнього кінця.

Відомо також, що претензії у правоохоронців є й до директора вашого підприємства Олега Кирилюка.

Так, директор в бігах. Коли арештували Людмилу Миколаївну нам було повідомлено, що «бабу ми будемо пресувати потихеньку, а Кирилюк попадеться до рук – відіб’ємо печінку, нирки і він підпише все що нам треба». Тобто, його вже чекали «молотобойцы», які б зробили з нього відбивну котлету. Тому Кирилюк втік і правильно зробив, тому що від бандитів треба переховуватися, коли не можеш сам їх перестріляти або іншим чином захиститися. Я думаю, що він і далі буде змушений переховуватися.

Ви самі сьогодні теж фактично в бігах. Можете повідомити своє місце перебування?

Я знаходжуся в різних місцях, не сиджу на одному місці. От зараз знайомлюсь із іноземним досвідом будівництва і функціонування молочних цехів для прийому і переробки сировини. Я обіцяв селянам на моєму окрузі допомогти і швидко набудувати таких молокоприймальних цехів…

Ви ще й хочете поборотися з молочною мафією, яка змушує селян збувати свою продукцію за безцінь?

Я не збираюся боротися з молочною мафією, я збираюся допомагати селянам. А як це буде розцінювати молочна мафія, як ви сказали, це вже абсолютно не моя справа.

І все ж, чому ви поїхали з України в такий момент?

Я поїхав після того, як шахраї із правоохоронних органів зробили перший крок, щоб мене заарештувати. 1 жовтня, коли я перебував у Києві, мені вручили повістку до прокуратури Київської області на три години дня 2 жовтня. У той же час інша повістка була доставлена за місцем моєї реєстрації у селі Чаусове-2 Первомайського району Миколаївської області. Вона була вкинута у поштову скриньку. Згідно з нею я повинен був явитися до Первомайської прокуратури теж 2 жовтня, але об 11 годині дня. Тобто або туди, або туди я повинен був обов’язково не встигнути. А якби я і туди, і туди намагався встигнути, то на мене на дорозі чекала б вантажівка: типу тих випадків, коли КамАЗ несподівано розвертається посеред дороги. Плюс мої адвокати отримали зі своїх джерел інформацію, що 2 жовтня готується мій арешт. Тому я прийняв правильне рішення: краще проводити агітацію за межами України, аніж в Україні в тюрмі. Я виїхав в той же день.

Можете озвучити своє місце перебування?

Ще раз кажу, я не сиджу на одному місці. Найближчим часом я поїду в Європу, потім в Америку. Я буду допомагати моєму штабові в Україні, піднімати тему фальсифікації виборів в Україні на міжнародний рівень. Я не збираюсь чекати, що хтось мені принесе перемогу на «блюдечку з голубою койомочкою».

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: