Приватно-корпоративне обличчя парламенту

Дотепер, усі парламенти, при різних президентах, завжди давали згоду на притягнення до кримінальної відповідальності та згоду на арешт по всім поданням Генпрокуратури щодо народних депутатів. Нинішній парламент вперше демонстративно відмовив ГПУ і так само демонстративно став на захист депутатів.

Чому? Причин напевно багато. Але ключова з них, на мій погляд, така: дотепер внесення подання до парламенту завжди узгоджувалося з президентом, або ініціювалося президентом, а до відповідальності притягували депутатів з опозиції. Цього разу було по-іншому: ініціатива йшла від новоутворених акторів - НАБУ/САП, до того ж серед фігурантів виявилися депутати з провладних фракцій і груп, з якими в нинішнього президента «картина маслом».

Занервували, заметушилися, забрехалися у фракційних заявах/рішеннях про 100% підтримку - і в підсумку показали суспільству і світу не державницьке парламентське обличчя, а тупе приватно-корпоративне рило.

На жаль, серед тих, хто не підтримав скасування недоторканності й арешт (раптом виявився відсутнім у цей день і час, чи демонстративно вилучив картку і вийшов із зали), виявилося чимало депутатів, яких громадськість вважала більш-менш притомними.

Перегляньте результати голосувань уважно, випишіть собі їхні прізвища - і забудьте!