рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Китайське економічне диво скасовується?

    • Богдан Данилишин

      Голова Ради НБУ

    • Розсилка
    Китайське економічне диво скасовується?

    Щодо Стратегії розвитку економіки України

    Останнім часом надходять запити ЗМІ щодо надання коментарів відносно представленоі Стратегіі розвитку економіки України. Поділюся кількома міркуваннями щодо цього документа.

    Підтримую саму ідею розробки стратегії та ключових орієнтирів розвитку країни. Жодна з попередніх 5 подібних Стратегій залишились тільки благими намірами. Будемо надіятись, що дана буде підкріплена конкретними заходами і ресурсами.

    1. З моєї точки зору, якщо документ називається гучним словом «Стратегія», то в ньому мало б бути:

    • проаналізовано існуючий стан справ у світовій економіці (зокрема, має бути зазначено про ті тектонічні технологічні зміни, які в ній відбуваються);
    • повідомлено про стан української економіки в поточний момент;
    • заявлено про бажання подолати цей стан, про інструменти і методи подолання цього стану.

    Все це є в Стратегії? Принаймні, немає якісного аналізу того, як розвивається світова економіка, складовою частиною якої є українська економіка. Немає аналізу технологічних змін в світовій економіці. Це серйозне упущення, тому що не зрозумілий контекст, в якому ми повинні здійснити трансформацію. Можливо у профільному міністерстві не усвідомлюють тих новацій, які динамічно змінюють світову економіку?

    2. У презентації (це більше схоже на неї, а не на стратегію) червоною ниткою проходить акцент на інвестиції. Тим часом, науці відомо чимало типів економічного зростання:

    • інвестиційне зростання - коли накопичення капіталу випереджає зростання чисельності робочої сили, тому на частку працівників доводиться більше капіталу;
    • зростання в зв'язку розширенням торгівлі товарами і послугами;
    • зростання, пов'язане зі збільшенням населення;
    • факторне зростання;
    • інноваційне зростання, викликане технічним і/або технологічним прогресом.

    Перспективні ідеї і технології навряд чи залишаться без інвестицій для їх реалізації. Але, якщо не буде таких ідей і технологій, то інвестиції, самі по собі, не зможуть забезпечити якісного розвитку. В економіку України інвестиції не надходять тому, що у нас мало перспективних відповідно до нових технологічного укладу реципієнтів інвестицій.

    Водночас як цю проблему долати, у нас обговорювати чомусь не прийнято. Тим часом, і економічні дискусії, і економічні стратегії повинні в якості відправної точки базуватися на тому, що Україна повинна відповідати тому технологічного укладу, який зараз домінує в розвиненому світі.

    А як же інші країни, скажуть наші «залучателі інвестицій»? Подивіться на найкрутіші злети економік - США і Японія у другій половині XIX століття, Японія і Німеччина у другій половині ХХ століття. Інвестиції (в тому числі іноземні) відігравали важливу роль, але не були визначальним фактором злету. Технологічні прориви були первинними! Погляньте на Китай, скажуть прихильники акценту на інвестиції! Так, Китай - виняток. Але навряд чи десь ще складеться така комбінація об'єктивних і суб'єктивних факторів, яка зробить можливим повторення «китайського дива». Але і це виключення лише підтверджує сказане вище.

    Інвестиції – це ні дорога в рай, ні дорога в пекло.

    А ось коли країна стає технологічним лідером, то іноземні інвестиції не просто прямують туди, а починають приносити безперечну користь. Але не раніше.

    Поки країна технологічно істотно відстає від лідерів, але істотно випереджає зовсім вже аутсайдерів (як Україна зараз), іноземні інвестиції не можуть надати ключового впливу на її долю - ні позитивного, ні негативного.

    3. Знову робиться акцент на приватизацію. Але в обробній промисловості, де повинна створюватися основна частина доданої вартості, держсектор складає менше 5% (за обсягом виробництва). У добувній промисловості - 6,5%. Інше у приватних власників. Приватні власники українських промпідприємств забезпечили технологічні прориви? Я не є противником приватизації. Але не вважаю, що вона так вже сильно буде сприяти зростанню економіки і трансформації її структури.

    4. Зусилля уряду повинні бути спрямовані на створення нової економіки третьої промислової революції. Але я не думаю, що красиві слова про інвестиції у людський капітал, на які робиться акцент в презентації, є достатніми для досягнення цієї мети. А без її досягнення Україна таки і залишиться країною з економікою другого технологічного укладу.

    На що б я робив акцент в Стратегії розвитку економіки? На тому, як українській економіці необхідно якісно досягти відповідності третій промреволюції. Третя промислова революція це:

    • нова енергетика;
    • аддитивне промислове виробництво (3D-друк);
    • робототехніка;
    • датифікація;
    • система венчурного фінансування створення високотехнологічних виробництв;
    • нові освіта, охорона здоров'я, екологія, містобудування, транспорт, логістика, інформаційні мережі.

    Виходячи з цього потрібно розвивати економіку України.

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів.

    Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Роман Шрайк
    Роман Шрайк

    Журналіст

    Юрій Бутусов
    Юрій Бутусов

    Журналіст, громадський діяч

    Володимир Фесенко
    Володимир Фесенко

    Глава Центру політичного аналізу «Пента»

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies