Повернення контролю над енергосистемою столиці - це перемога киян

План полягав в необхідності припинення угоди укладеної Київською міською державною адміністрацією та компанією ПАТ "Київенерго", кінцевим бенефіціаром якої є Рінат Ахметов.

Дія договору закінчувалась 31.12.2017 року, проте Київрада, своїм рішення від 20.06.2017 "Про припинення угоди по реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 між Київською міською держадміністрацією і АЕК Київенерго", фактично прийняла рішення про продовження дії угоди між КМДА і "Київенерго" до 27.04.2018 р. Вказане рішення було зумовлено необхідністю забезпечення непереривності технологічного процесу виробництва, транспортування і постачання теплової енергії споживачам міста Києва та недопущення виникнення позаштатних ситуацій під час опалювального сезону 2017-2018 років.

Постійне відтермінування часу повернення остаточного контролю з боку КМДА та Київради свідчить, або про технічну неготовність, або про умисне затягування і зберігання статусу кво існуючого стану речей.

Я та депутати-кияни Владислав Голуб, Леонід Ємець та Ігор Луценко створили міжфракційне депутатське об’єднання "Рішучі" для особистого контролю київської влади, щодо остаточного повернення енергокомплексу міста громаді. Маємо відповісти на багато питань, щодо забезпечення процесу повернення київського майна, починаючи з питання що було передано, та що повертаємо, в якому стані, та закінчуючи питанням – як повернення майна вплине на тарифи для населення.

Перелік майна територіальної громади м. Києва, яке експлуатується ПАТ "Київенерго" відповідно до угоди:

Під час підписання з виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) Угоди ПАТ "Київенерго" узяло на себе зобов’язання, а саме:

1. Прийняти без права відчуження у володіння, користування та управління комунальне майно громади м. Києва;
2. Використовувати комунальне майно громади м. Києва, відповідно до його технологічного призначення і умов Угоди;
3. Здійснювати ефективні дії щодо експлуатації, відновлення, збереження, поліпшення та приросту майна, завершення будівництва об’єктів незавершеного будівництва в терміни, визначені проектно-кошторисною документацією за рахунок доходу, отриманого від управління комунальним майном громади м.Києва;
4. Забезпечувати надійність виробництва, транспортування, розподілу і постачання енергоносіїв;
5. Вести відокремлений аналітичний бухгалтерський облік майна, його поліпшень та приросту та на вимогу Адміністрації подавати звіт про склад майна за типовими формами бухгалтерського звіту;
6. Нести повну відповідальність за збереження, експлуатацію, реконструкцію та ремонт майна;
7. Відповідно до чинного законодавства відшкодовувати за рахунок власних коштів збитки, якщо майну заподіяна шкода з вини енергопостачальника;
8. Забезпечувати виконання діючих норм і правил експлуатації основних фондів.

Так, наразі:

• 65 % тепломереж м.Києва виробили свій нормативний ресурс і потребують заміни;

• близько 90% прокладено за застарілими технологіями, що призводить до збільшення аварійних ділянок

• частина обладнання перебуває більше 50 років в експлуатації

• 70% теплових пунктів експлуатуються понад 25 років.

У 2016 році сталося три пошкодження на магістральних теплотрасах і 1607 мереж центрального опалення. На незадовільний стан тепло- енергопостачання надійшло 430 скарг через зниження тиску ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Надійність централізованого теплопостачання столиці щороку погіршується через незадовільний стан трубопроводів та знос теплових мереж комунальної власності".

В 2012 році Німецька компанія ECHI (Energieconsulting Heidelberg International) виконала технічний аудит столичних теплових мереж на замовлення ПАТ "Київенерго". Експерти рекомендували замінити 51% трубопроводів з поступовою відмовою від центральних теплових пунктів (ЦТП) і встановленням індивідуальних (ІТП). При цьому будинки повинні бути обладнані приладами обліку тепла. Німецькі експерти були переконані, що експлуатація теплового господарства Києва без суттєвих змін призведе до погіршення послуг, що надаються споживачам, і збільшення втрат тепла.

Наведені факти частих аварійних випадків можуть свідчити про неналежне виконання "Київенерго" взятих на себе зобов’язань за договором. У свою чергу, згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Об’єднання "Рішучі" готують депутатські звернення, для отримання відповідей на вище поставлені питання та узгодження єдиної стратегії дій. Про перебіг підготовки та рівня готовності київської влади до прийому в керування енергосистеми будемо повідомляти публічно.

Тільки об’єднавши зусилля кияни зможуть захистити свої інтереси. Тільки відчуваючи підтримку киян ми змогли зрушити з місця таке важливе для міста питання як повернення контролю над енергокомплексом столиці і тільки завдяки киянам – Рінат Ахметов втратив не лише гроші, а й такий важливий для нього вплив на серце країни – Київ.