Українське православ'я після митрополита Володимира. Москва готує спецоперацію

Відхід у вічність Митрополита Володимира максимально загострює питання, яке українська влада, наскільки я можу судити, повністю ігнорувала останні місяці - ситуація в українському православ'ї.

Наступництво Київської митрополичої кафедри є надсерйозним політичним питанням, безпосередньо та найтісніше пов'язаним з війною проти Росії та антитерористичною кампанією.

Москва вживатиме усіх можливих заходів з метою призначення на цю посаду лояльного церковного ієрарха. Звичайно, хто би це не був, ця особа не зможе вести відкриту антиукраїнську політику, але в середньо та довгостроковій перспективі новий проросійський очільник київської митрополичої кафедри може зроби багато шкоди, оскільки РПЦ є одним з найважливіших знарядь ідеологічної та організаційної роботи Росії закордоном.

Якщо Москва не зможе захопити лідерство в УПЦ, найбільш вірогідно, розпочнеться перехід єпархій і приходів на Сході України під пряме підпорядкування РПЦ.

Тому я абсолютно не здивований заявами одного з найвідданіших соратників митрополита Володимира владики Олександра (Драбинка) про те, що смерть Блаженнійшого є результатом замаху. Дуже вже добре це вписується в поширювані небезпідставні заяви про те, що операцію по упокоренню України Москва готувала на 2015 рік. Посада Митрополита Київського і усієї України мала би бути однією з ключових в плані підготовки та реалізації цієї спецоперації.

Українська влада і спецслужби мають здійснити УСЕ необхідне, щоб вплинути на позицію членів Синоду УПЦ і не допустити обрання і призначення на посаду Митрополита Київського одіозних ставлеників Москви.

Після цього необхідно працювати над консолідацією українського православного духовенства з метою підготовки Собору УПЦ, який би звернувся до Вселенського Патріархату з проханням про надання автокефалії.

Це складне, але реалістичне в сучасних умовах завдання. Створення автокефальної православної Церкви України під егідою Вселенського Патріархату можна порівняти з церковною інтеграцією до ЄС і НАТО. Це завдання для нинішнього покоління українських державників та політиків.