Шотландія і Крим. «Аксьоновські» паралелі

Загалом злодій, зрадник і путінський посіпака Аксьонов не належить до числа тих, чиї вислови варто брати до уваги чи серйозно коментувати. Але цього разу він заторкнув цікаву (а до того ще й мою улюблену) тему про Шотландію. А ще точніше - про референдум щодо шотландської незалежності, який відбудеться днями. Мовляв, цей референдум якимось чином змусить світ визнати анексію Криму.

Треба відразу сказати, що світ (поза рамками русскава міра) просто не зрозуміє, як ці дві ситуації можуть бути між собою пов'язані.

Тоді, коли шотландці вже не просто називалися своїм теперішнім іменем, але і мали власну державність, русського міра ще не було. Тобто його не те, що і близько не було в Криму, але не було взагалі. Не було таких слів - "русскій", "Рассєя", "расєянін". Не було навіть Московії, ба, навіть самої Москви не було.

І під своїм іменем Шотландія жила, якщо мені не зраджує пам'ять, до 1603 року, коли престол в Лондоні не перейшов до племінника бездітної Єлизавети, який був єдиним спадкоємцем одночасно обох корон - Англійської і Шотландської. Лише через сто років по тому була формально утворена єдина держава, в якій одначе шотландці так ніколи і не втратили до кінця своєї суб'єктості (до речі, утворена після переговорів, в ході яких, як кажуть, шотландських миротворців, вибачте, переговірників банально підкупили обіцянками землі в Англії, що призвело до повстання в Единбурзі). Цьому є маса підтверджень. І якщо наявністю цілком не декоративного парламенту і уряду Аксьонова не здивуєш, бо він напевно теж претендує на самостійність, то збереження до наших днів окремішнього шотландського права - аргумент серйозний (лондонські адвокати, якщо мають справи в Шотландії надають перевагу тому, щоб винайняти місцеву юридичну компанію - настільки непросто іноді розібратися в особливостях шотландського права).

З усіх точок зору Шотландія в Великобританії є суб'єктом, що формує державність. Це відображено і в геральдиці королівського герба, і британського прапора, і навіть в назві держави - Об'єднане Королівство.

Шотландці мають історію, право, культуру, мову, виразну ідентичність, в етнічному плані Шотландія - гомогенних краіна. Одним словом, Шотландія має все те, що російський Крим ніколи не мав, і не матиме (якщо лише Аксьонов з Путіним не винищать кримських татар і українців вкупі з іншим автохтонним населенням, яке жило в Криму до появи росіян).

Референдум в Шотландії оголошено центральним, а не місцевим урядом. І якщо більшість шотландців скажуть "так", то переговори щодо відокремлення розпочнуться лише згодом. Знову ж таки з абсолютно незаконною пародією на реферндум в Криму і "переговорами" про входження в склад Росії це не має нічого спільного. Тим більше в Шотландії так не буде, що голосуватимуть за незалежність, а переговори почнуть про щось інше.

Питання на референдум сформулював центральний уряд. Це було великою дилемою для правлячої в Шотландії національної партії, яка дуже нагадує нинішню українську владу з небажанням визнавати війну війною. Так і шотландці довго морочилися, як би його так сформулювати питання, щоб і відокремитися і слово незалежність і відокремлення не вживати (боялись, що надмірна категоричність в запитанні відлякає можливих симпатиків). Я так розумію, що британський уряд ім "допоміг" і сформулював питання самостійно найбільш прямолінійний способом, чого так не хотіли шотландської націоналісти. Терміни референдуму неодноразово переносили на пізніше - шотландці чекали найвдалішого моменту.

А хто там і як призначав референдум в Криму? Хто формулював питання? Як переносили терміни голосування?

До речі, правляча в Шотландії Шотладська національна партія офіційно зареєстрована, її статутною метою є незалежність Шотландії. З цією програмною метою партія виграє вибори починаючи з 2007 року. Партія має найбільшу фракцію в Шотландському парламенті. А скільки в кримському, з дозволу сказати, парламенті було депутатів, у програмі яких стояла вимога про незалежність Криму? А про входження до Росії?

Як би не закінчився шотландський референдум, це був транспарентний політичний процес, що триває десятиліття, де всі його учасники діють відкрито і чесно, і залишаться такими і надалі.

Оскільки в останньому реченні я вжив багато слів, які є малознайомими "кримській політичній еліті" - відкритість, чесність, транспарентність, політичний процес, то для спрощення розуміння висновків дозволю собі грубий, але наочний приклад. Щоб вважатися цивілізованим недостатньо зачиняти за собою двері в туалет. Потрібно ще користуватися стульчаком, туалетним папером, змивати за собою воду і мити руки. Ось коли Аксьонов з Путіним навчаться цій науці - тоді і поговоримо про визнання цивілізованим світом.

Але визнання з боку судових органів - це буде. Обов'язково.