«Свобода» відкусила значну частину голосів в «Удару».

Те, що «Свобода» набере 10%, було зовсім не очікувано. Питання було в тому, чи подолають вони п’ятивідсотковий бар’єр. В останні дні стало очевидно, що долають. Деякі соціологічні служби давали «Свободі» до семи відсотків. Думаю, що все вирішив останній день, частина виборців коливалася між опозиційними силами. Наприклад, по Києву багато людей коливалось між «Ударом» і «Свободою». Проголосували за «Свободу». Скоріше за все тому, що побачили в «Свободі» найбільш радикальну опозиційну силу. Це по суті було протестне голосування. Фактично, це заміна голосування «проти всіх».

Цей чинник протестних настроїв став головним і це феномен останніх днів перед голосуваннях. Багато людей визначалися саме в останні дні, а саме вчора й сьогодні і вирішили голосувати за «Свободу». Думаю, як це не парадоксально, саме «Свобода» відібрала значну частину потенційних прихильників «Удару».

«Удар» вийшов на той результат, який планувався, біля 15%. Інша річ, що за даними опитувань вони могли отримати значно більше, могли отримати до 20%. Чому не вдалося? Тут спрацювало декілька причин. Соціологи відзначали, що в «Удару» серед потенційних прихильників багато молоді і ще заздалегідь, у вересні-жовтні відзначали, що ці виборці можуть не прийти голосувати. Їх треба було мобілізувати і думаю, що дійсно частина молодих прихильників «Удару» так і не прийшли на дільниці. З іншого боку було видно, що частина виборців «Удару» коливається між іншими опозиційними силами. За даними соцслужби «Рейтинг», ще на початку жовтня, серед прихильників «Удару», точно голосувати за цю партію були готові близько 30%, інші коливалися. Хтось був скоріше готовий, хтось відзначав, що ще може змінити свою думку. Тобто, це був не зовсім стійкий електорат. В останній тиждень проти «Удару» спрацювала критика їх опозиційних колег. Дискусія навколо коаліційної угоди, звинувачення на адресу «Удару», що вони не підписали цю коаліційну угоду також певної мірою спрацювали проти Кличка на фініші. Але я думаю, що ця кампанія таки стала вдалою для цієї партії, бо вона отримала третє місце і статус однієї з найбільш впливових опозиційних сил. Фактично в опозиційному таборі відбулося вирівнювання опозиційних сил. Враховуючи успіх «Свободи», можна сказати вже не про два, а про три центри опозиції і це принципово нова ситуація в опозиційному таборі.

З точки зору «Удару», їх дії не були помилковими, скоріше, їх загнали в глухий кут дискусією про коаліційну угоду. По питанню коаліційної угоди треба було займати більш гнучку позицію. Не відмовлятися повністю, а можливо підписати спільну заяву. Непідписання активно використовували проти «Удару», зокрема «Свобода». Вона жорстоко і різко критикували Кличка, а оскільки більша частина виборців коливалася між «Свободою» і «Ударом», свободівцям вдалося перетягнути електорат на свій бік, особливо по Києву різко піднявся рейтинг «Свободи».